Весною у Варшаві профільна конференція MADE FOR Restaurant та нагородження 50 найкращих рестораторів Польщі TOP 50 RESTAURATORÓW FORBES. На цю подію запросили також українських рестораторів: Софію Коломицеву, Дмитра Борисова та Ольгу Копилову. Вони взяли участь в панельній дискусії про те, як сприймають польський ресторанний ринок українці, що вони очікують від продукту та сервісу, які плани будують українські ресторанні компанії в Польщі та як польським закладам залучати українських гостей. Конспект зустрічі опублікувало видання «Ресторатор». AIN.Business вибрав головне.

Україна та Польща: різні ринки та різні моделі споживання

  • Показник ВВП Польщі на душу населення в кілька разів більший за український.
  • Це впливає на середній рівень добробуту населення, а відтак і на споживання: для великої кількості поляків їсти поза домом – це нормальна повсякденна практика, в той час, як для українців вихід у заклад здебільшого пов’язаний з якоюсь спеціальною подією.
  • Польський ринок – один з найбільш динамічних і цікавих в Європі. На ньому працює величезна кількість форматів, які закривають потреби різних груп населення.

Про сервіс

  • Українці шукають кращий сервіс та більше вражень «на кожну витрачену гривню».
  • Роками українські ресторатори задовольняли наш попит, навіть в межах невеличкого чека даючи сервіс надзвичайного високого рівня. Часто досягали це завдяки низькому рівню оплати праці в індустрії.
  • В Польщі наймані працівники мають вищий рівень захисту, вищи зарплатні ставки, тож підприємці це враховують. Тому велика кількість закладів у Польщі з селф-сервісом.
  • У закладі може бути неймовірно смачний продукт, високий середній чек, але при цьому гості в ньому можуть робити замовлення на касі та навіть забирати його самі.

Локалізація бізнесу

  • Польські ресторатори хвилюються через інфляційні процеси в країні.
  • Тим часом українці, які мають досвід роботи в умовах пандемії без державних дотацій та гіркий досвід повномасштабної війни, впевнені, що зараз в Польщі можна та варто відкривати нові заклади.
  • Українські заклади, виходячи на польський ринок, обирають різні стратегії. Наприклад Дмитро Борисов майже нічого не змінював в «Білому Наливі», бо, на думку ресторатора, його QSRD-формати можуть ефективно працювати в будь-яких країнах світу.
  • Ольга Копилова після відкриття закладів в Румунії, Польщі та Молдові переконалася, що локалізація необхідна. Наприклад, основа концепції «Ми просто смажимо рибу» має залишатися незмінною, однак вона буде доповнюватися.
  • Софія Коломицева впевнена, що в будь-якому випадку ця зустріч двох світів – українського та польського ресторанного ринку – всім піде на користь.
  • Наприклад, українські ресторатори зараз отримують досвід роботи на динамічному європейському ринку з прозорою системою.