Чайна культура в Україні переживає нову стадію розвитку, зокрема у сфері фермерського чаю та чайних. У закладах нового формату пояснюють, що хочуть поставити чай у сучасний контекст без церемоній і спростити знайомство для відвідувачів. 

Представники українського ринку чаю розповіли виданню The Village що таке фермерський чай, як його популяризувати і чим характерна «нова чайна хвиля» в Україні.

Що це за чай

Фермерський чай – це той, про який відомо, що це за різновид рослини, у якій країні чи регіоні, у якому господарстві та яким майстром була зібрана сировина та виготовлений чай.

«Ідея «фермерського чаю» в нас досить стрімко розвивається та виходить у ширші маси, не втрачаючи своєї якості й автентичності. Це як із натуральним і біодинамічним вином. П’ять років тому про це ніхто не знав, окрім виробників, так само і з чаєм», – додає засновник бренда Oycha, що випускає чайні дріпи Puer Pussy, Климент Матюнін.

Тренд на фермерський чай

Фермерський чай до повномасштабного вторгнення був відносно маловідомим явищем, попри те, що його можна було знайти в закладах на кшталт «Хвильовий» і Closer. Але після 24 лютого 2022 року цей вид чаю вийшов на зовсім новий рівень.

  • Зʼявився заклад One Tea Tree на Рейтарській, де змінили підхід до чаю. Вони створили та зайняли свою особливу нішу, у якій є фермерський чай, а поруч із ним їжа та навіть алкоголь. 
  • Керівники чайної Meditatea зазначають, що зараз спільнота виросла до понад 10 000 людей.
  • Окрім Meditatea та One Tea Tree, у Києві цьогоріч почали роботу чайний простір Monthang у Pinchuk Art Centre, а також чайні «Ба» на Бессарабській площі та Dendachai біля «Либідської».
  • Усюди роблять акцент на органічні, фермерські чаї.

«Чайна громадська культура робить перші кроки в Україні. Десь це можна порівняти з третьою хвилею кави у 2014 році», – засновник чайного простору Monthang Володимир Задірака. 

Як популяризувати чай

Євген Горбань, який запускав бар у закладі «Спельта» і ввів у ньому позицію фільтр-чай зазначає, що для розвитку культури споживання важливий не тільки фермерський продукт, але «умовно комерційний, але достатньо якісний».

  • Найкраще популяризувати чай через заклади громадського харчування, вважає Ярослав Артим із Goodwine. 
  • Для популяризації чаю потрібні нові заклади, онлайн-магазини, івенти та лекції, а також неочевидні колаборації з іншими галузями.
  • В індустрії помітною стає думка, що від складних ритуалів і церемоній потрібно відмовлятися на користь невимушеності та навіть фановості.
  • Деякі київські чайні вже позиціюють себе як місця, де «ламаються стереотипи про нудні дегустації й застарілі церемонії».
  • До чаю в Dendachai подають «гарний вініл і змістовну розмову». У «Ба» на Бессарабській площі, окрім 29 видів екологічного чаю, можна скуштувати тарталетки й цукерки та випити кави, у Monthang – тости, брускети й десерти, а в One Tea Tree на Рейтарській, окрім гарячих страв і кави, пропонують алкоголь.

«Прикол чаю в тому, що він ніколи не стане кавою. Це не погано й не добре. Це просто факт. Це дві дуже класні, але дуже різні культури. Ми самі каву п’ємо й поважаємо. Але з чаєм є можливість заглибитися у процес церемонії, яка може тривати півтори, дві, три години», – відповідає на запитання про можливу «чайну хвилю» за прикладом активного розвитку кавової культури в Україні за останнє десятиліття Владислав Янченко, співзасновник Meditatea.