Компанія-власниця Zara, Massimo Dutti, Bershka повернулася в Україну. Як це вплинуло на економіку та ринок ритейлу

У квітні 2024 року компанія Inditex, міжнародний лідер fast fashion індустрії, повернулася на український ринок. AIN.UA розібрався, що означає поновлення роботи Inditex для економіки та ринку ритейлу в країні.

Zara повернулась

3 квітня 2024 року магазин Zara відновив роботу в Україні. Того ж дня запрацювали й інші крамниці іспанської корпорації Inditex: Bershka, Massimo Dutti, Lefties, Oysho, Pull&Bear, Stradivarius та Uterqüe. 

«Після 24 лютого 2022 року повертатися на український ринок Inditex збиралася рази чотири», — розповідає AIN.UA колишній працівник, який погодився дати коментар на умовах анонімності. 

Уже в березні 2024-го Inditex заявила, що відкриє 50 крамниць станом на травень: за даними Google maps, компанія відкрила 56 точок продажу в Києві, Львові, Вінниці та інших містах, окрім Харкова та Дніпра.  

Корпорація Inditex пішла за прикладом H&M, який повернувся в Україну в листопаді 2023 року. Ще раніше це зробили McDonald’s і KFC. Про повернення думає й шведська IKEA. 

За час відсутності Inditex його нішу заповнили конкуренти з Туреччини й Польщі. Так, LPP (Reserved, Cropp) збільшила дохід на 60%, однак втратила три мільярди через звіт Hindenburg Research: у ньому йдеться про те, що польська компанія підробила документи про вихід з рф у 2022 році, сама компанія це заперечує

Українці витрачають на одяг більше за європейців

Через тиждень після відновлення діяльності Inditex відвідуваність київських торгових центрів збільшилась на 20%. 

«На тлі військових дій та економічних викликів присутність Inditex в Україні набуває особливого значення. Їхні магазини як якірні орендарі у ТРЦ залучають великі аудиторії, що сприяє збільшенню трафіку та, відповідно, підвищенню доходів торговельних центрів», — вважає голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

Керівник аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук наголошує, що повернення компанії відбувається на тлі не надто позитивних прогнозів щодо змін в економіці. 

«Сильно зменшилась роль металургії. До початку повномасштабної війни ми були самодостатніми в економічному плані. На сьогодні нам потрібно близько $40 млрд щороку, щоб підтримувати макроекономічну стабільність. І це без урахування видатків на озброєння», — говорить у розмові з AIN.UA Дмитро Боярчук. 

Водночас консалтингова компанія NAI Global у своєму звіті, який надали AIN, зазначає, що у 2023-2024 роках обсяги ритейлу та динаміка зростання ВВП в Україні випереджають деякі країни Європи — українці витрачають більше грошей на одяг, ніж європейці, однак відкладають дорогі покупки.  

Джерело (тут і нижче): NAI Global

Попри те що за час повномасштабного вторгнення ринок ритейлу в Україні недоотримав $20 мільярдів, а приблизно три мільйони м² торгових площ пошкоджено, ритейл став основною генеруючою сферою прибутку. Це важливий показник у формуванні України як важливого ринку для іноземних корпорацій. 

За даними Асоціації ритейлерів України, сфера збільшила свої показники на 4% від тих, що фіксували на початку повномасштабного вторгнення.  

Пожвавленню сприяли і внутрішня міграція. «Для людей, які були змушені переїхати, потрібні дешевші речі, які закривають [базові] потреби. І тут виграла компанія LPP з магазинами Sinsay, ціновий сегмент у яких нижчий за середній», — коментує Андрій Жук. 

Вплив міжнародних компаній на вітчизняну економіку

Керівник аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що макроекономічна ситуація буде радше стабільною, оскільки Україна залучає зовнішнє фінансування.

«Тобто ситуація в режимі «тримаємось». Без катастроф, але і без великих економічних проривів», — додає він.   

Голова Асоціації ритейлів Андрій Жук каже, що повернення Inditex позитивно впливає і на іноземні інвестиції. 

«Міжнародні ритейлери, спостерігаючи за успішним поверненням компанії на український ринок, активізували свої зусилля. Асоціація отримала запит на аналіз ринку від кількох іноземних компаній, які готуються виходити на ринок України вперше», — зазначає він.

Однак потрібно враховувати і загрози, серед яких координатор освітнього проєкту «Ціна держави» та директор з комунікацій в CASE Україна Микола Малуха виділяє Національну стратегію доходів 2024-2030. 

«Враховуючи, що уряд планує реалізувати Національну стратегію доходів 2024-2030, яка посилить тиск на бізнес, нівелює переваги спрощеної системи оподаткування та надасть більше повноважень фіскалам, то очікувати економічного дива не доводиться. Українська влада відмовляється робити фундаментальні реформи, а пропонує напіврішення, як-от «Клуб білого бізнесу» чи «Кешбек за український товар». Це сумнівні кроки, які не дадуть ефекту, а їхнє призначення — створити позитивну картинку назовні, ніби в країні відбуваються зміни», — впевнений Малуха. 

До того ж, за даними NAI Global, частку ринку займає тіньовий ритейл через розвиток e-commerce і приватних підприємців. 

Асоціація ритейлерів України також фіксує зменшення попиту на українські бренди. Проте голова Асоціації Андрій Жук запевняє, що це лише може стати стимулом розвиватися для українських брендів. 

«Українським компаніям не варто гнатися за Inditex, варто шукати свого покупця. До того ж варто враховувати, що масштабні мережі, такі як C&A та Primark, вже розглядають можливість виходу на український ринок. Відповідно, українським компаніям потрібно готуватись до цього», — резюмує очільник АРУ.

Редакція зверталася до компанії за коментарем, проте на момент публікації матеріалу відповіді не отримала. Ми готові опублікувати відповідь Inditex, коли вона надійде.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук