Від того, як ведеться розвідка, залежить успішність планування операцій на фронті. За допомогою систем ситуаційної обізнаності українські військові реалізують наступальні та оборонні дії. Операції з розвідки проводять як великі державні формування, так і окремі військові безпосередньо на лінії фронту. 

У бригаді «Азов» секція розвідки охоплює роботу спецпризначенців, інженерів, пілотів БПЛА, колишніх айтівців і розробників програмного забезпечення. Ми поспілкувалися з відділом радіоелектронної та радіотехнічної розвідки про тонкощі роботи кожного відділу, ремонт і модифікації дронів, а також про те, які спеціалісти потрібні в бригаду.

Секція розвідки в «Азові»

Дмитро «Дімітос» Павленко-Крижешевський влітку 2014 році прийшов на службу в «Азов» і від піхотинця пройшов шлях до начальника розвідки в бригаді. До початку війни працював фрилансером у сфері розробки сайтів і серверних додатків. За освітою Дімітос – спеціаліст з фінансів, а коли почав займатися IT у 2006 році, це було радше хобі. 

Дмитро «Дімітос» Павленко-Крижешевський. Тут і далі фото надані пресслужбою «Азову»

«В Азові мені запропонували посаду начальника розвідки, бо я швидко можу розібратися у деталях роботи пристроїв, за якою схемою працює радар або пеленгація, знання фізики мені допомагають орієнтуватися у технічних характеристиках деяких виробників дронів. Буває, дивишся на те, що зазначив виробник про пристрій, і розумієш: ні, оце з погляду фізики не працюватиме», — розповідає військовий.

Зараз у секції розвідки під керівництвом Дмитра розвиваються напрями радіоелектронної розвідки та БПЛА. Відділ РЕР складається на 90% з людей, які до вступу в армію працювали в IT-сфері. БПЛА, РЕР — це елементи "intelligence" в секції розвідки. У БПЛА значна частина особового складу — це спеціалісти, які займаються програмним забезпеченням.

До бригади входять також спецпризначенці, це reconnaissance — фізична розвідка, яка працює на передньому краї фронту, де виконує спеціальні завдання, наприклад, підтримує наступальні дії на лінії фронту чи може зайти в тил до ворога. 

Робота відділів розвідки в «Азові» побудована наступним чином — частина спеціалістів працюють при штабі, займаються аналітикою, обробляють та систематизують інформацію, а інша частина віддалено збирає розвідувальну інформацію за допомогою технічних і не технічних методів.

Джерелами інформації можуть бути новини, відео противника, аналіз супутникових знімків. Більшість інформації підрозділ збирає завдяки крилам, або застосовуючи БПЛА, який пролітаючи над місцевістю робить серію фотографій, яку потім дешифрує окремий відділ. Військові переглядають кожен знімок, виявляють аномалії на цих знімках, підписують цілі, систематизують всю інформацію і віддають у вигляді звіту керівництву. На день рота технічних засобів розвідки аналізує та дешифрує 2000-3000 фотографій.

Зібрані дані використовують для планування задач — коригування артилерії, визначення, які вогневі засоби противника треба терміново вивести з ладу, для добування технічної інформації ворога у майбутньому або для контролю дій та переміщення противника.

Для того аби виконувати задачі з розвідки рота використовує різноманітне програмне забезпечення. Для аналізу та систематизації даних використовують Delta — українську військову систему ситуаційної обізнаності. «У своєму підрозділі ми також використовуємо програмне забезпечення, куди вже інтегрований штучний інтелект та певні алгоритми, що допомагають дешифрації. Але це досить нестабільне рішення, — пояснює Дімітос. — Бо потім все одно доводиться перевіряти роботу вручну через те, що штучний інтелект не дає того результату, який дасть навчений спеціаліст».

Дімітос керує й відділом розвідки, яка ведеться за допомогою БПЛА. Військовий пояснює в розмові, що зараз розвідка та ураження ворога ведеться «весільними» дронами — «мавіками», агродронами, FPV українського й іноземного виробництва. За словами начальника секції розвідки, Україна виготовляє приблизно 90% від усіх ударних безпілотних авіаційних комплексів, які використовуються на фронті, але держава також втрачає майже 90% крил, які створює чи закуповує. «Це наша реальність. Ми зберігаємо життя військових, але часто проводимо операції з високою ймовірністю втрати крила». 

Попри ефективність повітряної розвідки з української сторони, говорить військовий, росіяни мають перевагу у такому ж виді розвідки. Це стало можливим завдяки великому парку стабільних виробників ударних безпілотних авіаційних комплексів (УБпАК). «Так, всі в інтернеті сміються над розробкою росіян — «Орланом», у нього пластиковий бачок для бензину, але він висить у повітрі понад 12 годин, проводить розвідку та коригує удари Іскандерів в нашому тилу на понад 100 кілометрів. А у нас, до речі, таких засобів розвідки майже немає». 

Найбільший відсоток FPV-дронів відділ розвідки БПЛА отримує від держави, волонтерів, також на деякі збирає організація «Azov One». Отримані від держави дрони у секції розвідки додатково модифікують, аби він відповідав потребам військових: мав необхідні частоти, працював у нестабільних умовах. Цим займаються люди, які працюють з програмним забезпеченням та інженери-техніки.

Відбір спеціалістів до секції розвідки у «Азов» відбувається однаково для всіх — заповнення анкети, співбесіда, курс молодого бійця (КМБ). Дімітос пояснює, що після початку вторгнення курс КМБ спростили, аби більше кандидатів могли потрапити до бригади. Військовозобов’язаний приходить на курс, отримує фізичну підготовку, проходить курс володіння зброєю, курс з медицини, пілотування БПЛА (якщо курс спеціалізований). За результатами КМБ «Азову» людина або отримує шеврон, або не отримує. 

Шеврон — це символ, система побудована так, що його потрібно заслужити. Тому отримати його можна або за успішно пройдений курс КМБ або ж пізніше за гідну службу. В незалежності чи отримав військовий шеврон, чи ні, але після курсу КМБ всі належать до однієї в/ч 3057, і потрапляють в бригаду «Азов». 

«Якщо у людини є проблеми з фізичною підготовкою, це абсолютно не проблема. Так, якщо за результатами курсу вона провалить тест на фізичну вправність, то не отримає шеврон. Але якщо в неї є бажання служити в підрозділі, вона покаже свій характер і продовжить службу у нас, то потім отримує за результати своєї роботи шеврон».

Основне завдання інженерів – ремонт і обслуговування дронів

Серед колишніх айтівців у відділі розвідки працюють інженери та спеціалісти зі складної електроніки. «Дримба» — інженер роти технічних засобів розвідки «Азову», який виконує ремонт і технічне обслуговування будь-якої техніки. Дримба все життя працює з електронікою — у цивільному житті ремонтував побутову техніку: телефони, ноутбуки, навіть медичні УЗД апарати, проєктував цифрові друковані плати, які є найважливішим елементом майже всіх електронних пристроїв. 

«Дримба» — інженер роти технічних засобів розвідки «Азову»

Інженерний відділ у роті складається з 10 людей, він сформувався у жовтні 2023 року. Зараз основне завдання інженерів — ремонт та обслуговування дронів. Рота технічних засобів розвідки проводить моніторинг та збір розвідданих за допомогою дронів, тому важливо швидко полагодити техніку, яка була пошкоджена. Інженери роти напряму взаємодіють з пілотами, які щоденно виїжджають на позиції, тому важливо перебувати максимально близько до них, аби не було затримок в обслуговуванні техніки.

«Типовий день у нашому відділі виглядає як робота звичайного інженера чи айтівця: задача, перерва на каву, знову задача. У нас є робота, яку маємо виконати, і так зранку до вечора — паяємо, збираємо техніку, шукаємо технічні рішення для дронів. Поламки техніки бувають різні, тож ми або ремонтуємо, або відкладаємо в сторону, бо для ремонту просто немає запчастин. Іноді використовуємо понівечений дрон для того, щоби полагодити інший — розбираємо на деталі. Певні запчастини купуємо на звичайному ринку, інші — замовляємо у людей, які друкують їх на 3D-принтері у промислових масштабах. Крім основної роботи, я досі ремонтую побутову техніку побратимів. Якщо хтось дізнався, що ти можеш працювати з пристроями, тобі несуть все підряд: телефони, генератори, електрочайники», — сміється інженер.

Окремою задачею для роти технічних засобів розвідки є спроби модифікувати техніку аби покращити технічні характеристики. На жаль, більшість рішень не довговічні, бо ситуація на фронті змінюється швидко й оновлення втрачають актуальність. Аби швидше покращувати дрони, наприклад, для скидів, військові створювали 3D-модель дрона, роздруковували її на 3D-принтері й випробовували рішення для скиду. Таких спроб може бути до 10, коли одну і ту ж модель друкують, поки не досягається бажаний результат.

Дримба ділиться в розмові, що пошук рішень для модифікації техніки зумовлений також умовами, в яких доводиться працювати. Влітку техніка виходить з ладу через перегрів. Взимку від вологи страждають антени та кабельні збірки. Тому для захисту треба вигадувати нові рішення.

«До нас потрапляють й ворожі трофейні дрони, ми розбираємо їх та аналізуємо. Колись знайшли відео, де росіяни показували, як створювали дрон-камікадзе «Бумеранг». А бумеранг що робить? Правильно, повертається назад», — жартує Дримба.

На думку інженера, технічний рівень українських спеціалістів дозволяє протистояти росіянам, але при цьому галузь інженерів в Україні переживає певний занепад, бо «бути айтівцем популярніше, ніж сидіти з паяльником або розбиратися в схемотехніці».

Збір розвідувальних даних та дешифрування повідомлень ворога

Перехоплення, аналіз та дешифрація повідомлень росіян – це щоденна робота роти технічних засобів розвідки в Азові, пояснює AIN військовий з позивним «Фіча». Він – командир відділення взводу радіоелектронної розвідки, виріс у родині, де батько був військовим зв’язківцем і «замість казок на ніч розповідав про поширення радіохвиль».

«Дитиною я їздив по військово-польових таборах разом з ним, саме тому пізніше здобув освіту інженера програмного забезпечення, певний час працював програмістом і, коли йшов у військо, розглядав спеціальності пов'язані зі зв'язком», – розповідає Фіча.

«Фіча» – командир відділення взводу радіоелектронної розвідки

Спеціалісти з його роти шукають, збирають і аналізують будь-які джерела радіоелектронного зв'язку противника: аналоговий зв'язок, випромінювання електронних пристроїв, фокусуються на ретрансляторах, радіостанціях та іншому специфічному технічному обладнанні. 

За словами військового, росіяни також активно ведуть свою радіоелектронну розвідку, використовуючи звичайні сигнали від телефону. Телефон завжди тримає зв'язок з найближчою мобільною станцією, постійно передаючи сигнал про те, що він у зоні покриття. Шукаючи сигнал станції, він випромінює радіоелектронний зв'язок. Найпоширеніший спосіб, яким росіяни збирають та обробляють цю інформацію — за допомогою безпілотних літальних апаратів, авіаційних комплексів. Тобто росіяни імітують для телефонів станції мобільного зв'язку. Телефон, шукаючи найближчий потужний сигнал, перемикається на фейкову станцію мобільного зв'язку, що розташована на безпілотному літальному апараті.

«Так росіяни отримують службову інформацію вашого телефону, — пояснює Фіча. — Ваше місцезнаходження, кількість особового складу та всю інформацію, яку фізично можна отримати з телефонів. Тому серед військовослужбовців, піхотинців, в тому числі під час навчання, відбувається інструктаж щодо заборони використання телефонів біля лінії бойового зіткнення». 

Росіяни перехоплюють не тільки радіоелектронні сигнали телефонів, критичним для безпеки українських військових може бути й випромінювання від систем супутникового звʼязку Starlink поблизу лінії бойового зіткнення. Фіча пояснює, що завдяки технічним особливостям, термінал Starlink майже неможливо перехопити, оскільки він шукає станцію спутникового зв'язку з землі до супутника. Проте в комплектації з кожним терміналом Starlink є Wi-Fi роутер, а він є потужним джерелом радіосигналу, який випромінюється в усі сторони. Ця інформація також збирається та оброблюється росіянами.

Використання месенджерів для передачі інформації між військовими, на думку спеціаліста, також не є надійним способом сховати повідомлення від ворога, однак перехоплення інтернет-трафіку відрізняється від радіоелектронної розвідки. Наприклад, аби перехопити інтернет-трафік чи прочитати повідомлення з месенджера, треба бути приєднаним до тієї ж самої мережі, а це «надзвичайно важко, бо потребує перебування біля джерела радіосигналу». 

Одним із завдань для відділу роти технічних засобів розвідки є розшифрування переговорів противника. Росіяни у розмовах часто замінюють одні слова на інші, наприклад, «карандаш», «Гена», «фломастер», «коробочка». «Зазвичай через обмовки противника ми також чуємо «одяг для карандашей», або «Гена виключився», або «каробочка приїхала». Без зайвої інтриги можна припустити й пояснити ці значення так: «карандаши» — це особовий склад, «Гена» — це скорочення від «генератор», а «коробочка» – автотранспорт».

Фіча розповідає, що під час дешифрації повідомлень ворога його рота часто шукає нові  способи розвʼязання задач. Наприклад, росіяни не кажуть у відкритому ефірі про свої плани, результати застосування своїх сил, про сили України, ураження чи кількість загиблих. Проте часто обмовлюються, що допомагає збирати про ворога розвідувальні дані.

Також росіяни часто застосовують шифри для свого радіообміну, ці дані фіксуються, накопичуються українськими розвідниками для обробки та аналізу. Найбільше Фічі запам'ятався момент, коли вдалося розгадати шифр Цезаря – при використанні такого шифру кожна літера з тексту замінюється на ту, яка в абетці розташована лівіше або правіше від неї.

«Цей шифр використовується понад 2000 років для шифрування та приховування інформації. Це найбільш, скажімо, базовий алгоритм в шифруванні текстів, який знають всі дешифрувальники. Росіяни здогадалися, що ми його розгадали, й тому дуже швидко замінили. Але це було відчуття, що ти перебуваєш на вершині Олімпу, а у противника немає шансів приховати від тебе будь-що», — згадує Фіча.

Зараз дешифрування зашифрованих повідомлень займає велику частину аналітичної діяльності відділу розвідки, хоча сьогодні вже є сервіси, які допомагають професійно шифрувати повідомлення, тож шлях від отримання зашифрованого повідомлення до розшифрування займає набагато менше часу, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Проте, за словами наших співрозмовників, у відділі не вистачає спеціалістів, які б мали мотивацію та знання.

Наразі рота технічних засобів розвідки «Азову» розширює кількість особового складу для штатної роботи та шукає спеціалістів з аналітичним складом розуму. Долучитися до секції розвідки бригади можна заповнивши анкету. Навіть люди, які ніколи не працювали з радіозв'язком, радіоелектронними хвилями, фізикою, математикою, проте мають досвід роботи з комп'ютерними системами, можуть потрапити у підрозділ, де їх вчать з нуля.

«Ми шукаємо програмістів, бо вони досить ледащі люди, які прагнуть все адаптувати, говорить Фіча. — У нас багато роботи: аналіз даних, формування звітів, все це ми повністю автоматизували. Безпосередньо я як програміст допоміг автоматизувати велику частку нашої роботи та компенсувати певну нестачу особового складу технічними рішеннями, і таким чином пришвидшив виконання задач. Тож ми шукаємо айтівців, які допоможуть нам знищувати ворога ще ефективніше».