До повномасштабного вторгнення рф майже 500 тисяч українців мали статус учасників бойових дій. У травні 2024-го у державному реєстрі ця кількість збільшилась до 1,2 мільйона ветеранів, а після завершення війни їхня кількість може сягнути 5-6 мільйонів. Вірогідно, Україна входитиме в пʼятірку країн із найбільшою кількістю ветеранів у світі (найбільше ветеранів у Китаї — близько 57 мільйонів, та Сполучених Штатах — понад 18 мільйонів).

Серед поширених проблем військових, які повертаються до цивільного життя: поранення, ампутації, фантомні болі, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Світова медицина вже використовує технології віртуальної реальності в реабілітації людей — українська практика теж стала на цей шлях.  

AIN розібрався, хто ініціює VR-терапію в медзакладах, які компанії виробляють програмне забезпечення для реабілітації військових і чи регулюються законодавчо VR-технології в Україні.

Віртуальна реальність у медицині

VR-технології як допоміжний засіб реабілітації вивчають з 1990-х років. Саме тоді почали зʼявлятися дослідження, які показують позитивні результати використання віртуальної реальності в лікуванні. 

Терапія за допомогою VR-технологій може бути корисною:

  • в реабілітації людей з фобіями, 

  • для лікування ПТСР, 

  • як частина рухової реабілітації,

  • при депресії та параноїдальних мареннях,

  • для зменшення дискомфорту у хворих на рак, які проходять курс хіміотерапії,

  • як один із методів зменшення гострого болю під час догляду за ранами та фізіотерапії опікових пацієнтів,

  • при навігаційному та просторовому навчанні людей з порушеннями моторики,

  • як додаток до рухової реабілітації у пацієнтів з дисфункцією центральної нервової системи (наприклад, інсульт, черепно-мозкова травма, травма спинного мозку, церебральний параліч, розсіяний склероз тощо).

В Україні VR-сеанси як допоміжний терапевтичний метод почали впроваджувати протягом кількох останніх років. Попит на користування технологіями віртуальної реальності збільшився через повномасштабне вторгнення рф.

Скільки людей в Україні потребують протезування через війну

  • Через війну з росією, яка триває понад 10 років, серйозні ураження отримали сотні тисяч військових і цивільних. Станом на кінець 2016-го, серед учасників АТО/ООС найчастішими пораненнями були травми кінцівок (62,5%), з них випадки, які потребували ампутацій — близько 4%.

  • Видання The Wall Street Journal повідомляло, що за майже півтора року повномасштабного вторгнення близько 50 000 українців військових і цивільних втратили кінцівки. 

  • Реальні цифри важких травм можуть бути значно вищими: лише за нижньою оцінкою київської благодійної організації Houp Foundation, кількість серйозних поранень через повномасштабну війну становить 200 000; близько 10% людей з важкими травмами потребують ампутації кінцівок.

  • Точної кількості військових і ветеранів, які втратили кінцівки, держава не називає. Водночас військових, які потребують протезування, стало упʼятеро більше порівняно з попереднім роком. 

  • З січня до липня 2023-го по допоміжні засоби реабілітації звернулися майже 60 000 людей, з них понад 20 000 протезували.

Яким чином VR-терапія законодавчо регулюється в Україні

Терапія за допомогою віртуальної реальності у медзакладах України є безоплатною для військових і ветеранів. Вона може входити до програми допротезної реабілітації, яка передбачає менеджмент фантомного болю. Та кошти за девайси держава не покриває: для медзакладів VR-обладнання частіше купують благодійні фонди, громадські організації чи окремі донори. 

Причини — у дорожнечі та недостатній доказовій базі, пояснює в коментарі AIN доцент кафедри менеджменту охорони здоровʼя Національного медичного університету імені Богомольця, начальник відділу управління проєктами та програмами ДП «Електронне здоровʼя» Вадим Терентюк. 

«Програми державної гарантії не покривають закупівлю VR-обладнання, бо воно не вважається першочерговим, — каже він. — Поки ні цьогоріч, ні на 2025-й не заплановано пакетів послуг, у яких було б таке обладнання». 

Водночас, каже Терентюк, законодавство щодо цифрових інструментів в охороні здоровʼя прогресивне: «І в концепції розвитку електронної охорони здоровʼя від 2020-го, і в cтратегії розбудови телемедицини від 2023-го є вказівки щодо використання новітніх технологій, серед яких VR та штучний інтелект». 

Підвищити обізнаність українських лікарів у VR-технологіях — також одна з цілей Рамки цифрової компетентності працівника охорони здоров’я України. Згідно з документом, медичні працівники мають розуміти основи VR-технологій і вміти їх застосовувати в діагностиці, терапії та медичній освіті. 

Відчувати кінцівки, яких немає. Лікування фантомних болей 

Терапію з використанням VR-технологій практикують у реабілітаційному центрі лікування фантомного та хронічного болю «Прометей» у Вінниці, який запрацював у березні 2024 року. За пів року роботи центру близько пʼятдесяти ветеранів пройшли повний курс лікування фантомного болю, ще близько десяти — хронічного болю.

Засновники медзакладу — ветеран Збройних сил України, звʼязківець 59-ї окремої мотопіхотної бригади Святослав Ніколайчук, реабілітолог Дмитро Дмитрієв, громадський діяч Олег Левченко, а також медики Сергій Коваленко, Юлія Гук і Катерина Ксенчина. Вони вирішили створити центр, де увагу зосереджуватимуть на лікуванні фантомного болю — проблема, з якою стикається від 60% українських військових, що втратили кінцівки.

«Анестезіолог Дмитро Дмитрієв залучив до центру велику команду кращих у галузі медиків, реабілітологів, психологів, масажистів, які на волонтерських засадах у вільний від роботи час працюють з ветеранами», — розповідає Святослав AIN. 

Серед працівників центру є і ветеран — Микита Маказан із Маріуполя, який втратив ногу в боях під Бахмутом. Він подолав фантомний біль і тепер долучається до реабілітації інших ветеранів і ветеранок. 

«Він айтівець у цивільному житті, єдиний працівник немедичного напряму (загалом у команді близько 10 людей). Микита з власного досвіду знає про подолання фантомного болю, і зараз працює з хлопцями, супроводжуючи їх у роботі з VR-технологіями», — розповідає Святослав. 

Відволікатися в ігровому всесвіті. Як VR допомагає при фантомному болі 

Фантомний біль — поширена супутна проблема втрати кінцівок: його відчувають від 64% до 90% людей з ампутаціями. Болючі відчуття можуть зберігатися тривалий час: близько 60% людей скаржаться на біль і через 5-10 років після втрати кінцівки. 

«Мозок не розуміє, що людина може втратити руки або ноги, — пояснює Святослав. — Навіть якщо кінцівки вже немає, мозок все одно надсилає до неї імпульси, які не можуть дійти. Як результат, виникає збій, який виражається у відчутті болю в тому місці, де була кінцівка». 

За словами військового Якова Серезадінова, який проходив терапію «Прометеї», фантомний біль — це ніби кінцівка обмотана колючим дротом, що постійно стягується. 

«Цей біль спричинений фізичним пошкодженням масивного пучка нервової системи, така травма не може не даватися взнаки», — каже він. 

Систематичного лікування фантомного болю з використанням різних методів у більшості державних закладів, каже Святослав, ще не запровадили. Класичною терапією залишається медикаментозна, що має ряд побічних ефектів, серед яких — звикання. Однак, за словами співзасновника центру, з постійним прийомом знеболювальних повноцінне життя навряд можливе.

VR-технології ефективні і дешевші за класичне реабілітаційне обладнання, пояснює Святослав: «У нас є підвісні слінг-системи різних виробників, і одна може коштувати до 350 000 гривень, порівняно з VR-окулярами Oculus за 30 000 гривень».

За словами військового Якова, від болю допомагає відволікання, та без сторонньої допомоги відволікатися важко. «Не завжди виходить не думати про біль, коли лежиш у палаті, — описує він перші місяці реабілітації після поранення. — Усе пригнічує, що не бачиш надії». 

Спершу Яків приймав багато знеболювальних. Кількість ліків вдалося скоротити, лише коли його почали відпускати додому на вихідні. За словами чоловіка, в домашніх умовах і поруч із близькими йому стало легше відволікатися від болю.

Терапію за допомогою VR військовий вважає дієвою. «VR-технології — класна штука: надягаючи окуляри, забуваєш, що в тебе щось болить, хоч перед тим не міг спокійно всидіти, аби не гойдати ногою», — каже Яків.

Терапія відбувається таким чином: VR-окуляри підключають до ігрового ноутбука, щоб фахівець паралельно міг бачити на екрані те, що бачить військовий в окулярах. Це також дозволяє спеціалісту вносити корективи: підказувати, куди йти та що робити. 

«Спеціаліст підбирає різні ігри залежно від того, які кінцівки втрачені: якісь краще підходять для тих, у кого немає руки, якісь — для людей з ампутаціями ніг, — розповідає Святослав. — Є й такі, де задіяні всі кінцівки. Загалом це звичайні ігри: “стрілялки”, “бродилки”, головоломки. Суть не в тому, про що гра, а в тому, що в іншій реальності мозок бачить всі кінцівки, і фантомний біль вщухає».

Ознайомлювальне заняття з використанням віртуальної реальності триває до пʼяти хвилин, з часом тривалість збільшують до 30 хвилин. Сам курс триває від 10 до 30 занять залежно від потреби пацієнта. Реабілітацію можна продовжувати і вдома: «У нас хлопці собі купили VR-окуляри, коли виписались та демобілізувались, далі працюють з окулярами вдома на основі звичайних ігор», — розповідає Святослав. 

Після завершення терапії Яків навчився ходити з протезом без допомоги милиць. «Я все ще відчуваю ампутовану ногу, та вона не турбує мене, — каже він. — Займаюся своїми хобі — електрикою та зварюванням. Не так швидко, як раніше, та у мене виходить. Головне — зайняти думки тим, що подобається». 

Українські VR-розробки для реабілітації

Керувати своїм 3D-аватаром у віртуальній тренувальній кімнаті, спортзалі і на кухні, щоб позбутися фантомного болю, можливо, завдяки тренажеру VRNOW. Український VR-симулятор для реабілітації після травм опорно-рухової системи та ампутацій компанія Advin почала розробляти після повномасштабного вторгнення рф, навесні 2022 року. 

«Ми розуміли перспективи саме віртуальної реальності в реабілітації ще до початку повномасштабного вторгнення, але тоді не було такої потреби на рівні країни», — каже СМО VRNOW Валерій Сорока.  

Тренажер VRNOW — це поєднання обладнання (VR-окулярів, Valve Index, трекери HTC, компʼютери з потужними відеокартами, як-от GeForce RTX 4060) та програмного забезпечення. ПЗ — від коду до моделювання середовищ, сценаріїв і гейміфікації вправ і поєднання всього в один продукт — розробляли в Advin.  

Пацієнт виконує вправи в тренажері VRNOW. Фото: Advin

За допомогою віртуальної реальності компанія поміщає 3D аватар людини у спеціально створене середовище — надточні датчики дозволяють зберегти пропорції тіла та повністю відтворювати рухи людини у VR. Технологія дозволяє не лише військовим ототожнювати себе із персонажем, але й відслідковувати якість процесу реабілітації. 

«У нас є вправи, які передбачають правильне виконання, наприклад, підняття чи згинання руки. Ми можемо бачити, за якою траєкторією людина зробила рух чи досягла реабілітаційного ефекту залежно від виконання дії», — каже Валерій Сорока. 

Іншим аспектом глибокого занурення є фізичний простір. 

«Ми потребуємо від реабілітаційного центру оптимально 20 квадратних метрів пустого простору. У цьому фізичному просторі пацієнт взаємодіє з віртуальним середовищем, що дозволяє тренажеру правильно відстежувати рухи пацієнта й забезпечувати коректну роботу системи», — пояснює Сорока.

Восени 2023 року, після тестувань компанії вдалося отримати сертифікат відповідності, який дозволяє встановлювати обладнання в державних реабілітаційних центрах.

Читайте також: Український VR-проєкт прагне позбавити фантомного болю людей з ампутованими кінцівками. Як він працює

Практичне застосування тренажера

Однією з перших в Україні використовувати VRNOW для реабілітації дорослих пацієнтів з тяжкими травмами та хронічним болем почала дніпровська клініка «Шлях до здоров'я». У закладі допомагали в розробці тренажера та проводили його тестування. 

За даними клініки, після шести місяців використання VRNOW рівень болю у пацієнтів знизився в середньому на 40%, а рухова активність покращилася на 25%. 

Пацієнт проходить реабітацію після інсульту в тренажері VRNOW. Фото: Advin

З квітня 2024 року тренажер як допоміжний засіб реабілітації також використовують у Нікопольській дитячій лікарні. «Діти, які займаються на VRNOW, більш мотивовані завдяки ігровому підходу. Це допомагає їм легше адаптуватися до відновлення і отримувати кращі результати», — пояснює фізична терапевтка Богдана Козій.

Компанія показує, як працює продукт, і готова надати його на кілька днів для тестування. Наочний спосіб — найбільш зрозумілий, каже Валерій: «У нас прогресивні фахівці з реабілітації, які користуються сучасними практиками й обладнанням. Водночас концепцію віртуальної реабілітації треба пояснювати. Ми обрали шлях максимальної кількості демонстрацій». 

Тренажер VRNOW. Середовище Кімната для Вправ. Фото: Advin

До кінця 2024-го компанія планує випустити ще кілька оновлених просторів, серед яких супермаркет із побутовими завданнями: зібрати продуктовий кошик, розкласти продукти в холодильнику, приготувати вечерю, розповідає Валерій. Крім цього, збільшать кількість вправ під різні потреби пацієнтів, а також розширять базу проведених досліджень, оскільки запит на тренажер зʼявляється у все більшої кількості клінік.

Майндфулнес у віртуальній реальності

Розробками українського VR-стартапу Aspichi, який працює з технологіями 360° та VR, щодня користуються сотні ветеранів і ветеранок по всій країні. Продукт позиціонується як ефективний допоміжний інструмент психолога і допомагає в боротьбі з тривожністю та навʼязливими думками.  

Компанію зареєстрували в листопаді 2021 року в США. У середині лютого 2022-го Aspichi орендувала офіс у Києві, та плани довелося кардинально змінити з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, каже CEO та сo-founder Aspichi Віктор Самойленко. 

«Ми розуміли, що потреба відновлення психологічного стану людей буде збільшуватися, а завдяки VR-технологіям роботу можна масштабувати», — розповідає він. 

Компанія працювала над платформою для інтерактивного стримінгу 360° просторового відео й аудіо у VR-шоломі. Програма психологічної реабілітації, яку запланували створити в Aspichi, мала покривати запити саме українських ветеранів і ветеранок.

«Мали врахувати потреби психологічної реабілітації безпосередньо для українців з урахуванням певних тригерів, — каже керівниця психологічного напрямку Aspichi Надя Камаш. — Тобто травма-чутливий підхід, який передбачає врахування особливостей травматичного досвіду. При створенні програми ми вивчаємо та аналізуємо ці особливості. В реаліях нашої країни контекст травми постійно змінюється, тому для ефективності програму адаптовуємо під ці зміни».  

На етапі розробки програми долучилася Ольга Кухарук, яка має досвід консультацій із психологічної реабілітації з 2014 року. «Завдяки Ользі ми звернулися до “Лісової Поляни”, одного з провідних реабілітаційних центрів, — розповідає Віктор. — На базі центру провели перше дослідження, яке показало позитивні результати». 

Процес обговорення вправи. Фото: Aspichi 

Група відеопродакшну Aspichi знімає ролики 360°, які дозволяють переміститися в красиві та безпечні місця, наприклад, карпатські гори. Там людина виконує інтерактивні вправи через аудіальний супровід.

У компанії наголошують, що використовують доказові методи, базовані на практиках майндфулнес та когнітивно-поведінкової терапії, а саму програму можна використовувати лише в супроводі спеціаліста, аби пропрацювати всі неприємні моменти, якщо вони з'являються.   

«Програму можна використовувати у вигляді застосунку “Асистент терапевта” з ноутбука або телефона. В онлайн-кабінеті психолог може оцінити стан людини за допомогою стандартизованих опитувальників, запланувати програму реабілітації та обрати вправи для роботи з тривожністю, зниженням уваги та пам'яті, нав'язливими думками тощо», — пояснює Надя Камаш. 

Застосунок просто і зручно використовувати: терапевт обирає вправу, клієнт вдягає шолом VR та переглядає цю вправу. «Деякі вправи є інтерактивними, тоді використовуються ще й джойстики для виконання певних завдань», — каже Надія.

Додає: окрім відео, вправи містять елементи психоедукації з інструкціями і терапевтичними метафорами, які допомагають зрозуміти свій стан та опанувати навички стресостійкості. 

Наразі Aspichi працює з gонад 40 українськими клініками. «До нас постійно звертаються спеціалісти з різних закладів України, щоб ми надали психологічну програму для роботи, — каже Віктор Самойленко. — Якщо клініка має можливість за власний рахунок придбати VR-шоломи, ми безкоштовно надаємо ПЗ, навчання та супровід. Частіше надаємо повний комплект — VR-шоломи, програмне забезпечення, навчання та супровід».   

Aspichi уже вийшла на американський ринок з VR-продуктом Luminify для лікуванні психологічних розладів. У планах — співпраця з компаніями, які хочуть підвищити рівень психологічного здоровʼя та знизити стрес працівників. Кошти хочуть використовувати для підтримки клінік і реабілітаційних центрів в Україні.

VR-терапія в державних медзакладах 

Київський центр ментального здоровʼя у Ворзелі, де пропонують VR-сеанси як допоміжний метод терапії, раніше називався Київською обласною психоневрологічною лікарнею №2. Від старої назви відмовилися, щоб допомагати суспільству долати стигму, повʼязану з ментальним здоровʼям, і не асоціюватися в пацієнтів з «каральною психіатрією».

Тут військові можуть безоплатно проходити терапію, зокрема сеанси з використанням VR-технологій. Інновації впровадили завідувачка відділення медико-психологічної реабілітації Діна Грицай і генеральна директорка центру Тетяна Пономаренко. 

Заклад користується розробками українського виробника Aspichi і пропонують його пацієнтам зі стресом, асоційованими розладами, як-от ПТСР чи розладом адаптації. Також сеанси віртуальної реальності можуть допомагати за посткомоційного синдрому та тривожно-депресивного розладу, пояснює для AIN консультант з військової психології відділення медико-психологічної реабілітації Антон Загуменов. 

Перед першою віртуальною сесією, яка триває 10-15 хвилин, пацієнтові детально пояснюють, що відбуватиметься. Реакція на перший VR-сеанс показує, чи варто продовжувати таку терапію. 

«Під час діагностичної сесії ми можемо побачити певну інтрузивну симптоматику, тобто флешбеки, втрату звʼязку з реальністю, — розповідає Антон. — Зазвичай ми підбираємо VR-простори, як-от нейтральна кімната у всесвіті кіберпанку або у віддаленому від реальності, навіть “мультяшному” світі, щоб не спровокувати гострої реакції».

Трохи більше року тому VR-терапію запровадили в Івано-Франківській клінічній обласній лікарні. Досвід перейняли у Сполучених Штатів: завідувачка медзакладу Катерина Загородня побачила, як у військовому реабілітаційному центрі активно використовують VR для пацієнтів із спинно-мозковою травмою. 

Зараз VR в лікарні найчастіше використовують як частину терапії для пацієнтів із ампутаціями кінцівок і фантомними болями. За словами Катерини, такі болі є в кожного пацієнта через травматичні і відривні ампутації кінцівок.

Вона пояснює, що VR також використовують для тренування рухових навичок, наприклад, після травматичних ампутацій чи інсульту, як частину когнітивної реабілітації, щоб покращити пам'ять і увагу.

«Для успішного застосування VR-терапії, як і будь-якого реабілітаційного втручання, необхідна чітка систематичність і регулярність у використанні», — пояснює вона. Додає, що регулярність особливо важлива для лікування фантомного болю.

Оптимальний терапевтичний ефект досягається при проведенні сеансів не менш як тричі на тиждень, до того ж кожен повинен тривати не менш ніж 30 хвилин. Такі частота та тривалість сеансів дозволяють забезпечити достатній стимул для нейропластичності мозку, щоб зменшити біль і відновити моторні функції. 

VR-сеанси безкоштовні, як і інші процедури в КНП, згідно з гарантіями НСЗУ: для всіх пацієнтів на стаціонарі чи амбулаторній реабілітації. 

Зараз у центрі використовують VR-систему HTC Vive Pro 2, яка включає гарнітуру з роздільною здатністю 5K (4896 x 2448 пікселів), вбудовані навушники, контролери з трекпадом, тригерами і сенсорними кнопками для інтуїтивного управління та базові станції SteamVR 2.0 для точного відстеження рухів у просторі. 

Лікування з використанням віртуальної реальності в медзакладі пройшло понад 250 пацієнтів, розповідає Катерина Загородня.

Експозиційна VR-терапія

Представники компаній, повʼязаних із розробкою VR-обладнання та технологій, пропонували запровадити й експозиційну терапію з використанням віртуальної реальності — занурювати в потенційно тригерне середовище, аби побороти вплив тригерів під контролем спеціалістів. 

Така терапія є в основних рекомендаціях щодо лікування ПТСР, включаючи Американську психологічну асоціацію та Міжнародне товариство досліджень травматичного стресу. Однак у Київському центрі ментального здоровʼя ідею не погодили: зараз бракує спеціалістів, які працюють безпосередньо в експозиційному підході і могли б готувати та підтримувати пацієнтів протягом сеансів. 

«Крім цього, більша частина наших пацієнтів — не ветерани, а чинні військовослужбовці, — пояснює Антон Загуменов. — Враховуючи, що вони повертатимуться до зони бойових дій, ми підбираємо відповідні методи реабілітації та відпочинку. Занурення у віртуальну реальність з тригерами без підготовки та супроводу може бути травматичним досвідом». 

Експозиційна VR-терапія у Сполучених Штатах

  • У США, де близько 18 мільйонів ветеранів, практикують експозиційну терапію з використанням віртуальної реальності. Серед розробок можна виділити Bravemind — інтерактивний VR-інструмент експозиційної терапії, який розробили в Інституті креативних технологій USC під керівництвом доктора Альберта Ріццо. 

  • Класична експозиційна терапія передбачає, що пацієнт пригадуватиме тривожні події та обговорюватиме їх зі спеціалістом. Водночас людям із депресією часто важко викликати ці спогади, зазначають у ветеранській організації SoldierStrong. Bravemind є допоміжним методом експозиційної терапії: пацієнтів поступово та контрольовано занурюють у віртуальне середовище, що репрезентує їхній травматичний досвід. 

  • У Bravemind доступні 14 різних світів з умовами, знайомими ветеранам війн в Іраку та Афганістані. За словами доктора Ріццо, експозиційна терапія є «важкими ліками від важкої проблеми», однак у безпечному середовищі вона сприяє зціленню. 

Кому не підходить терапія з використанням віртуальної реальності

Людям з епілепсією, вестибулярними порушеннями, глаукомою або іншими важкими захворюваннями очей, пояснює для AIN фізична терапевтка Івано-Франківської обласної лікарні Наталя Багирич. 

Серед інших діагнозів, з якими не поєднується VR — неконтрольовані аритмії, нестабільна стенокардія та важкі когнітивні порушення.

«У нас був випадок: хлопець з фантомний болем, який погано бачив на одне око внаслідок мінно-вибухової травми, — розповідає співзасновник «Прометею» Святослав Ніколайчук. — Ми довго думали, чи варто пропонувати VR-окуляри. Врешті він сам виявив бажання. Займався небагато, й ефективність терапії була нижчою, бо він гірше орієнтувався в іграх через зір, але біль все одно проходив». При важчих пораненнях очей у медзакладі VR-терапію не рекомендуватимуть: вона не покаже ефективності. 

На сайті Advin перераховують загальні протипоказання, як-от вагітність, судомні напади та панічні атаки в анамнезі, мігрень, клаустрофобія, стрес, симуляційна хвороба, гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ступенів та контузії. Водночас розробники зазначають, що пацієнтам з епілепсією можливо пропонувати цей софт — обережно і поступово, починаючи з 3-5 хвилин, адже в програмі немає подразників, як яскраве світло чи гучні звуки. 

Крім загальних протипоказань, відмова від VR чи зміна підходу до реабілітації можлива через індивідуальні реакції пацієнта. У віртуальній реальності, як і у звичайному житті, для людей із ПТСР тригерами можуть стати навіть нейтральні звуки чи óбрази. 

Консультант з військової психології Антон Загуменов як приклад наводить VR-медитацію з Музею медуз у Києві: «Ролик з медузами мав розслабляти і відволікати від тривожних думок, проте у деяких військових викликав мимовільну асоціацію з фосфорними снарядами».

Поки терапія з використанням віртуальної реальності залишається одним із допоміжних варіантів лікування та реабілітації. «Це лише додатковий метод, без високого рівня доказовості, — коментує фізичний терапевт Івано-Франківської обласної лікарні Валерій Сушилов і додає: — «Можливо, саме Україні вдасться краще дослідити і зʼясувати (не)доказовість VR-терапіі — через велику кількість пацієнтів».