З травня по липень 2024 року близько 4 млн громадян оновили військово-облікові дані у військовому застосунку «Резерв+». Міністерство оборони на базі застосунку анонсували концепцію смарт-мобілізації, яка має створити можливість рекрутингу військовозобов'язаних онлайн.

Розповідаємо, як має працювати смарт-мобілізація, які проблеми вона повинна розвʼязати та чи підтримує таку концепцію влада.

Який підхід до мобілізації існує зараз і скільки налічує мобілізаційний резерв

В Україні станом на березень поточного року мобілізаційний резерв складав близько 5 мільйонів осіб, підрахували колеги з Texty.org.ua. Точної статистики вже мобілізованих за кожним регіоном не публікують. Також немає точних даних про розподілення мобілізованих по областях. У липні 2022 року начальник управління персоналу штабу Сухопутних військ ЗСУ повідомляв, що в західних областях більші мобілізаційні плани, оскільки нині там проживає більше громадян.

Підхід до самої мобілізації на сьогодні є складним через застарілі процеси, якими керуються ТЦК. Змінити цей підхід, на думку Романа Ланського, співзасновника GovTech-компанії Strimco, яка створює цифрові продукти для держави, має смарт-мобілізація.

Роман Ланський активно висвітлює ідею смарт-мобілізації, порушував питання зміни підходу до мобілізації та намагається переконати посадовців у тому, що дані, які вдалося отримати у військовому додатку «Резерв+», можуть допомогти видозмінити процес мобілізації. У розмові з AIN він пояснює, що наразі людей у військо набирають згідно з ієрархічною моделлю зверху і донизу: в Генштабі видають мобілізаційне завдання, скільки людей в місяць треба мобілізувати, далі цей запит розподіляється на всі ТЦК в Україні.  

Роман Ланський, співзасновник GovTech-компанії Strimco. Фото: AIN

«Якщо подивитися на підхід до мобілізації, я його називаю “риболовецьким траулером”, коли служби ТЦК гребуть військових, як рибу сіткою, і тільки потім розбираються, кого їм вдалося «зловити». Станом на зараз цю систему покращують і забирають частину відповідальності з ТЦК, бо раніше вони розподіляли людей по частинах, а зараз це роблять навчальні центри».

Україна має досягати великих показників для того, аби розв’язати проблему критичної нестачі солдатів — зокрема у 2024 році планували мобілізувати 500 000 людей. Але поточна система ТЦК не є ефективною, бо вона тільки набирає людей, але не дає визначити необхідність кожного окремого спеціаліста у війську, говорить співрозмовник.

«У ТЦК не вистачає ресурсу розбиратися в мобілізованих заздалегідь, тобто військовозобов’язаних спочатку мобілізують, а тільки потім намагаються максимально ефективно використати. Часто, коли у ТЦК починають передивлятися, кого було набрано, виявляється, що людина не є придатною до служби в тих військах, де є нестача кадрів. Але людина вже потрапила в цю систему, і нею намагатимуться “заткнути діри”», — говорить Ланський.

Що таке смарт-мобілізація і звідки виникла ідея її впровадження

Ідея смарт-мобілізації виникла після запуску «Резерв+», коли Міністерство оборони отримало актуальні дані військовозобов'язаних.

«Найголовніше тут — не змарнувати все недовірою, — говорить співзасновник Strimco. — Наприклад, не використовувати “Резерв+” для того, аби розсилати повістки, інакше втратимо довіру, а разом з цим — і дані. Наразі немає альтернативних способів отримати інформацію про військовозобовʼязаних у такому ж форматі. У процесі брейншторму толковою ідеєю виявилася застосувати їх для такого підходу, як смарт-мобілізації, де ми по факту збираємо, доповнюємо, очищуємо дані про людей і шукаємо військовозобов'язаним максимально хороше застосування в армії».

Аби смарт-мобілізація була ефективною, наголошує Ланський, важливо реорганізувати систему збору потреб для військових частин. Зараз кожна військова частина має певний штатний документ із переліком військових s необхідних їм військово-облікових спеціальностей: водії, стрільці, сапери тощо. Відповідно до штатних потреб у військових частинах має формуватися запит на тих спеціалістів, яких не вистачає. Для цього можна використовувати дані з «Резерв+». 

Ілюстрація про оновлення даних у додатку «Резерв+». Фото: Facebook Міністерство оборони України

Але на практиці ці штатні позиції заповнюються не відповідно до запиту. Наприклад, пілот FPV-дрона зараз може займати позицію стрільця, а на позиції водія насправді буде рекрутер або комунікаційник частини. 

«Отак і виходить, що штатка і реальний склад підрозділу — це різні речі. На це також накладаються й військово-облікові спеціальності (ВОС), які часто генеруються у ТЦК випадковим способом. Тому виходить, що на “фантастичну” штатку натягуються “фантастичні” скіли людей, і тому потреби у військових частинах не закриваються. І для того, аби смарт-мобілізація якісно спрацювала, треба не тільки зрозуміти, що людина реально може робити в армії корисного, а й знати, яка реальна потреба існує в підрозділі», — говорить Ланський. 

Міністерство оборони хоче створити портрет конкретних військовозобов'язаних, після чого звернутись з цими даними до працівників ТЦК із задачею набирати людей не в довільному порядку, а за певним алгоритмом: мобілізувати людей під певні потреби тільки з відповідними навичками. 

Для цього можуть використати форму джоб оферів про долучення в армію, які відповідатимуть посадам військовозобовʼязаних у цивільному житті. 

«За умов смарт-мобілізації людина не втрачає карʼєрного розвитку, продовжує нормально заробляти і не ризикує опинитися завтра невідомо в яких військах. Тобто людина розуміє, що в неї або є можливість погодитися на адекватну пропозицію, або піти за старим методом, за яким наразі працює ТЦК. Звісно, людина може не прийняти офер, але тоді хай шукає те, що її зацікавить», — говорить Ланський.

Офер, за словами GovTech-спеціаліста, може надходити людині різними способами: як сповіщення у застосунку «Резерв+», на електронну пошту чи «Укрпоштою», якщо відомо її точне місце проживання. 

Водночас повісток у «Резерв+», як раніше стверджувала заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко, надсилати не будуть. Ймовірно, що офер потенційним військовозобов’язаним можуть надіслати, наприклад, поштою, яку користувачі застосунку внесли при реєстрації, або за номером телефону. AIN звернулися за коментарем щодо такої можливості як смарт-мобілізація до заступниці міністра оборони з питань цифровізації Катерини Черногоренко. Заступниця пояснила, що деталі оголосять ближче до запуску функціоналу в застосунку «Резерв+».

Катерина Черногоренко заступниця міністра оборони з питань цифровізації. Фото: Facebook Міністерство оборони України

Одна з ідей впровадження концепції — тестувати смарт-мобілізацію на тих бригадах, де вже використовують систему рекрутингу. «Смарт-мобілізація — це таргетинговий рекрутинг у цифровому вигляді. Тому попередньо має бути пілотний проєкт із бригадами, які вже активно рекрутують людей. Якщо ми допоможемо помножити їхній рекрутинг на десять в плані ефективності, то ці бригади точно погодяться на смарт-мобілізацію», — пояснює Ланський.

Протестувавши це в пілотному режимі, за словами співрозмовника редакції, цифрова команда Міноборони розширить це на інші бригади. 

«Це відбудеться таким собі методом брунькування. Ми не чіпатимемо стару систему, протестуємо наш варіант локально. Якщо він працює добре, то з п’яти бригад переходимо до двадцяти і так далі. При цьому стару систему мобілізації ТЦК повністю вимикати в будь-якому разі не можна. Цей інструмент поганий, у нього немає масової альтернативи, але він теж потрібен», — стверджує Ланський.

Законодавче регулювання

За будь яким проєктом має стояти нормативне регулювання і законодавство. Наприклад, дуже важливо, аби військовий отримуючи відношення, справді по ньому потрапляв у бажану військову частину.

За порушення такого регулювання має бути конкретна відповідальність, тоді буде можливо дотримуватися умов, за яких людина отримає обіцяне в офері. У рамках проєкту зі смарт-мобілізації, за словами співвласника Strimco, питання законодавчого регулювання є однією із задач. Важлива частина впровадження ІТ-проєкту — нормативна, і вона часто вимагає політичного втручання. «Якщо не підготувати законодавчу базу і почати цю смарт-мобілізацію, то проєкт не дасть жодної користі», — підкреслює Роман Ланський.

За словами Ланського, отримувати дані про військовозобов'язаних можна не тільки з «Резерв+», а й, наприклад, проаналізувавши банківські дані про людину. Однак наразі це питання треба врегулювати додатково. На сьогодні поширення банківської інформації в певних питаннях вже врегульоване, зокрема в контексті фінмоніторингу. Також поширення банківських даних застосовують, коли людина має правопорушення, тоді у правоохоронців є певний доступ до невеликої частини інформації. 

Законодавчо врегулювати отримання банківської даних для формування портрету військовозобов'язаного можливо, переконаний Ланський. Однак навіть за умови, що парламент підтримає таку ідею, подібні ініціативи вимагають не менше ніж рік роботи, відповідно, орієнтуватись зараз на отримання даних від банків не варто. «Але як правильну історію для довгострокового пошуку хороших даних цю опцію треба розвивати, хоча і важко».

«Ми хочемо отримати постаналітику від банку, а не особисті дані. Для формування портрету майбутнього військовозобов’язаного нам корисно знати чим він/вона цікавиться згідно з найпопулярнішими покупками.

Ми не будемо бачити, що це була за транзакція, але ми, наприклад, будемо знати, що людина цікавиться спортом, значить вона може бути фізично витривалою для виконання певних задач у війську. Або інша особа має інтерес до інженерії, техніки, купує відповідні продукти чи предмети. Або якщо ми знаємо, що більшість транзакцій людина проводить у Києві, це допоможе нам більш адресно направити офер», — пояснює Ланський. 

Смарт-справедливість

Наразі розподілення за кількістю мобілізованих із різних міст важко визначити, але ТЦК в різних містах мають неоднорідні мобілізаційні завдання. Тому задача смарт-мобілізації вирівняти ці показники.

«Якщо з одного населеного пункту, попри його розмір, вже забрали 80% людей, а середній показник по країні — 40% людей, тоді ми, проаналізувавши всі наявні дані у «Резерв+», перестаємо мобілізувати людей з цього населеного пункту, крім якихось суперкритичних позицій. Наприклад, десь немає людей, які чіпляють ракети до F-16, а тут якраз є ідеальні спеціалісти», — пояснює Ланський.

Таку ж схему планують використати й для інших категорій. Наприклад, якщо десь мобілізували всю молодь, то потрібно видавати мобілізаційне завдання тільки на людей старшого віку, розповідає наш співрозмовник. Також мобілізацію зупинятимуть, якщо згідно з даними в аграрному чи промисловому регіоні може стати місто, бо з нього вже забрали багато фахівців.

«Подібні великі підприємства на кшталт заводів мають офіційно працевлаштованих людей, і вони від мобілізації економічно набагато більше потерпають, ніж ті, хто працюють в сіру, — підкреслює Ланський. — Ми так само можемо це регулювати, щоб із тих підприємств не вигрібали більше людей».

Вирішувати, кого і куди буде мобілізовано, планують застосувавши ШІ-продукти, прості алгоритми, іноді навіть людей, які б це все коригували. Усе залежить від отриманих даних.

За словами Ланського, над питанням кібербезпеки та захисту даних військових працюють дуже серйозно. Хоча він не відкидає безпекових ризиків, однак переконує, що користь від смарт-мобілізації буде більшою. 

Хто лобіює цю ідею з чиновників Міністерства оборони

За словами нашого джерела, наближеного до Міністерства оборони, ініціативу смарт-мобілізації підтримує значно більше посадовців, порівняно з Генштабом. Зокрема так відбувається, тому що відомства мають непорозуміння через різні погляди на процес мобілізації. Часто Міністерство оборони ініціює певні питання, але Генштаб ігнорує їх чи не сприймає взагалі.

Другою причиною, через яку ідея смарт-мобілізації важко сприймається у Генштабі,  полягає у тому, що там досі орієнтуються на традиційні підходи в роботі з даними та документами. Наприклад, надають перевагу паперовим документам в архівах, тому інноваційні рішення в Генштабі ухвалюються важко. Наш співрозмовник припускає, що поточне вище армійське керівництво до інновацій набагато закритіше, ніж попереднє.

 

Текст було оновлено від 09 вересня 2024 року о 16:01 для убезпечення захисту джерела інформації.