8 серпня цього року Міністерство оборони України запустило новий мобільний застосунок «Армія+». Цей інструмент створений військовими для військових із метою подолання бюрократичних процедур, зокрема — спрощення системи подання рапортів.

Раніше нам розповідали, що в подальшому «Армія+» може стати повноцінним суперапом для військових. Зараз в авторській колонці для AIN заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко розповідає, як уже працює застосунок і як він може змінити ситуацію з бюрократією серед військових.


Рапорт — це один із найголовніших документів в армії. Завдяки рапорту військовий отримує відпустку, лікування, грошову допомогу й ще багато чого. Здавалося б, що такого? Пишеш рапорт, погоджуєш і ось тобі результат. Але не все так просто. «Завернути» рапорт можуть за помилку чи відступ не там. Добре, що не треба обирати конкретного виробника паперу. Хоча не здивувалася б, якби придумали й таке.

Ми бачимо трансформацію війська ззовні, на полі бою. Таку ж трансформацію має пережити військо і всередині. Здолати свого одного з головних ворогів — бюрократичного монстра та його нескінченну паперову армію. Саме тому ми і створили «Армія+».

У першій версії головною функцією є саме електронні рапорти, адже понад 63 тисячі військових у нашому опитуванні сказали, що чекають на цю послугу найбільше. Не дивно, що військові хочуть прості, автоматичні, контрольовані рапорти. І ми даємо таку можливість. Показуємо, що замінити годину переписування рапорту від руки на кілька хвилин зрозумілого шляху з підказками — реально.

Із 8 серпня до «Армія+» приєдналися 600 військових частин. Авторизувалися 190 тисяч військових, які вже сформували понад 3600 рапортів. Тепер вони можуть користуватися ними на рівні з паперовими, бо ті мають однакову юридичну силу. Статистика застосунку, яка поступово зростає щодня, демонструє: військові розуміють цінність часу й також бажають позбутися необхідності возитися із відступами на папері. І це вже працює. За місяць роботи електронних рапортів вдалося заощадити понад 500 тисяч гривень на канцтоварах і пальному, а також понад 5600 годин часу військових.

Шукати найкоротший шлях для впровадження

Ми були готові, що нашу роботу не оцінять критики будь-яких змін. Тож підготували план впровадження «Армія+». Наша команда зараз активно допомагає частинам. Відповідає на запитання, підказує, спілкується з командирами та військовими, проводить вебінари для діловодів, як правильно запустити застосунок.

Будь-який застосунок не гарантуватиме 100% підписання рапорту, бо ми можемо відповідати лише за програму, а не за людей, які нею користуються.

Втім, кілька запобіжників на цей випадок ми зробили. У командира є два тижні, щоби підписати рапорт. Якщо він рапорт відхиляє, обов’язково має вказати причину. Щоб не тримати людину в стані невідомості й надати зворотний зв’язок. З паперовими рапортами таке неможливо зробити, адже вони можуть загубитися. Якщо військовий не згоден, то він може оскаржити рішення командира й подати резолюцію.

Зрозуміло, певний час буде перехідний період з існуванням електронних і паперових рапортів одночасно. Щоб військові могли вивчити нове і призвичаїтися. Але від оформлення ФОП до COVID-сертифікатів люди згодом обирали саме диджитальний варіант. Це ставалося з будь-якою цифровою зміною в Україні. Вірю, що те й саме чекає і на рапорти. 

Тому в цьому процесі важливо мати людей, які знають найкоротший шлях, щоб достукатися до користувача. Тож уся команда — військовослужбовці з різних родів військ. Наприклад, у нас у команді є боєць із ДШВ. Він зараз допомагає з впровадженням саме в частинах, де є штурмові підрозділи. Адже знає і командування, і розуміє внутрішню кухню. Може швидко пояснити й підтримати побратимів на шляху опанування «Армія+». 

Ще одна перешкода на шляху до впровадження — проблема авторизації. Через хаос перших днів повномасштабки дані певної частки військових про їхню службу не потрапили до реєстру «Оберіг». Тож ми зараз допомагаємо кожному індивідуально розв’язати це питання. Інколи оновлення інформації про цих людей проходить за кілька днів, а інколи це затягується. Оператори щодня оцифровують нові й нові дані. За три тижні з моменту запуску «Армія+» опрацьовано звернення 60 тисяч військових.

Безпека понад усе

Вочевидь, створення застосунку для військових тягне за собою і великі безпекові ризики. Ми жертвували строками запуску на користь безпеки даних.

Сертифікат комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), специфічна архітектура застосунку, дані не зберігаються на серверній частині «Армія+». Також багато питали: «Навіщо "Армія-ID"? Можна було просто зробити викидний перелік військових частин і шукати». Але це секретна інформація, яку неможливо розмістити в жодному застосунку. Тому ми придумали такий спосіб для комунікації між військовими та командирами.

Втім, цього всього не було би без правової бази. «Армія+» — це важливий застосунок для сотень тисяч військових, а не просто набір класних функцій. Тому він має працювати в законному полі. Ми оновили під нього нормативну базу, яку ніхто роками не чіпав. А також випустили окремий Порядок організації роботи із рапортами, який надає е-рапортам таку саму юридичну силу, як і паперовому.

Що далі

Електронні рапорти — важлива функція, але лише перша з багатьох, які плануємо втілити в Армія+. Ми чудово розуміємо, що досягти повної цифровізації одними лише рапортами неможливо. Треба робити більше. І над цим «більше» ми вже працюємо.

Багато розмов йде про те, що військові мають відчувати повагу до себе, до того, що вони зробили. І що це має проявлятися не тільки в нагородах і подяках, а й у людяному ставленні в усіх сферах. І перш за все — у військовій.

Наша мета — створити екосистему, де в центрі саме військовий. Єдине місце, де дійсно можна розв’язати всі питання з командирами й державою, а не чекати, коли це дозволять зорі. Щоб різні послуги були доступні не тільки військовим, а і їхнім сім’ям. Щоби більшість цих послуг отримувалася швидко та прозоро — без черг і папірців. Щоб військові могли займатись службою, а не паперами.

Авторка: Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України з питань цифровізації