У контексті війни ми часто чуємо про втому, вигоряння, work-life balance, зниження мотивації та залученості команд. Здебільшого приймаємо це як щось природне, але рідко працюємо над розвʼязанням питання.

У своїй авторській колонці Марія Миронюк, стратегиня, креативна директорка та коуч MYRONIUK CONSULTING розповідає, що з цим робити.

Марія Миронюк (Кузьменок), фото надане авторкою

Погодьтесь, дуже складно уявити, як один з успішних спеціалістів підійде до керівника з заявою про вигорання, втрату сенсів, мотивації з закликом по допомогу. Чому? Бо в нашій уяві це «прояв слабкості, а усім іншим і так нелегко». Ба більше ми сприймаємо це як ризик, що тебе замінять, а посад в гарних компаніях не так і багато. І ще низка вʼїдливих переконань, які зупиняють шлях до розвʼязання проблеми ще на самому початку.

Тож як керівнику вчасно помітити перші ознаки вигоряння в команді, як про них поговорити? Чи є інструменти, які допоможуть підняти рівень мотивації, окрім грошей та дошки пошани?  Розгляньмо декілька важливих кроків. 

1. Раннє виявлення вигоряння

Однією з перших ознак професійного вигоряння є момент, коли та діяльність, яка надихала та запалювала очі співробітника, вже не викликає жодних емоцій, вона перетворилась на рутину, а нові виклики лише дратують. На цьому моменті дуже важливо зробити паузу. За можливості — піти у відпустку, взяти відгул посеред тижня, провести робочий день не за планом. Це перший етап діагностики, який:

  • для співробітника дає можливість відійти від рутини, перезавантажитись, перевести фокус на те, що може принести зацікавлення, натхнення;

  • для керівництва — проявити турботу, емпатію, розуміння та підтримку. «Я тебе чую і я поруч, щоб допомогти, про це говорити не соромно». 

Співробітники часто не наважуються озвучувати свої проблеми, але можливість вчасно їх підсвітити допоможе уникнути глибокого вигоряння в подальшому.

Що робити?

  • Поговоріть зі своїми колегами віч-на-віч, запитайте, як у них справи;

  • Дізнайтесь, що на роботі зараз викликає найбільші складнощі;

  • Визначте, що з операційних задач забирає найбільше часу, ресурсу та енергії;

  • Після цього спробуйте разом знайти рішення. Чи можна частину роботи делегувати Junior-спеціалісту? Чи можливо залучити помічника? 

  • Разом вам точно вдасться знайти декілька комфортних спільних компромісів для вчасного виявлення та запобігання вигорянню. 

2. Пошук альтернатив для запобігання, а не лікування

Навіть застуду краще лікувати за перших симптомів, ніж збивати температуру під 39°C. Тож поговоріть з колегами за обідом, чого не вистачає для створення середовища, яке сприяє здоровому робочому ритму. Це може бути гнучкий графік, можливість працювати дистанційно, спільні походи в бар на гроші компанії, зміна тону спілкування в окремих департаментах. Тут важливо, щоб кожен мав можливість заявити про свої бажання без страху негативних наслідків. 

Що робити?

Іноді ми в компанії радимо керівникам запустити анонімне Google-анкетування з такими запитаннями:

  • Що в роботі тобі зараз дається складно?

  • З яким останнім викликом ти стикнувся?

  • Рішення якої проблеми тобі важливо отримати?

  • Як це відобразиться на твоїй подальшій роботі?

Для одного з наших клієнтів ця проста анкета допомогла порушити тему екологічності спілкування всередині команди, про необхідність якої раніше говорили лише за спинами. Тож ми провели двогодинний воркшоп із синхронізації команди та створення внутрішніх правил комунікації.  Після цього звільнилися двоє ключових співробітників, які, як виявилось, розхитували команду – і бізнес почав зростати.

3. Дозволити паузи

У ритмі постійної багатозадачності легко забути про необхідність регулярних перерв. Проте дослідження показують, що короткі перерви під час робочого дня покращують концентрацію та загальну продуктивність. Заохочуйте співробітників робити паузи, гуляти або навіть займатися фізичною активністю протягом дня. Правильний баланс між роботою та відпочинком сприяє кращій залученості та знижує ризик емоційного вигорання.

Коли ми проводимо стратегічні сесії, а це 7-9 годин на день, то в перервах пропонуємо учасникам вийти на вулицю і походити, подивитись на дерева, машини, подихати свіжим повітрям. Адже мозку важко бути продуктивним довго в одному простору. Не варто зношувати емоційну систему співробітників, як старі джинси. Дозвольте перерви їм і собі.

Що робити?

  • Поставте нагадування в календарі для вашої команди на 15 хв/день з закликом зробити паузу. Це точно не зламає ваші важливі зустрічі, а навпаки — доведете, що саме люди для вас важливі!

  • Винесіть настільний теніс на вулицю або ж запропонуйте корпоративну йогу чи кросфіт. Все, щоб люди винирнули з робочої бульбашки.

Це не принесе буквального прибутку бізнесу, проте ви самі знаєте, що шукати нових людей в команду набагато дорожче.

4. Створюйте нові історії

А ви знаєте, ким ваш колега хотів стати у дитинстві? В якому віці в нього проявились навички, які сьогодні він застосовує у вашій компанії? Якою він бачить свою роль в компанії через рік-два? В чому його особистий внесок в загальний успіх? 

Коли ми говоримо з командою не тільки про роботу, але й про мрії, бажання, призначення — ми ще раз підтверджуємо «Ти є, і ти важливий!». Нехай ці слова вам зараз хтось скаже на вухо, і ви точно відчуєте зріст дофаміну. 

Вміння щиро робити компліменти, емпатувати, давати визнання досягнень співробітників — це особлива навичка, яку варто розвивати щодня. Створюючи нові історії разом, ви матимете в рази більше спільного, ніж відмітка в LinkedIn та фото з корпоративів.

Що робити?

  1. Організуйте вечір, де замість останніх двох годин роботи ви поговорите про особисте. 

  2. Розпитайте колег: ким вони хотіли стати у дитинстві? Які якості у них проявлялися ще в юному віці, а зараз допомагають бути успішними? 

  3. Які у них є хобі?

  4. Або ж мрії – чи можете ви якимось чином допомогти в її реалізації?

Люди, яких чують, якими цікавляться, а ще й отримують позитивну зворотну реакцію на свою роботу, частіше залишаються натхненними та залученими в робочий процес. Створіть культуру визнання в компанії, де кожен співробітник відчуває, що його внесок помічають і цінують. І він може реалізовувати разом з нами свої амбітні ідеї.

5. Інтегруйте сенси

Мотивація – це не універсальне меню з чітким переліком позицій. Те, що працює для однієї людини, може бути неефективним для іншої, а навіть може й дратувати. 

Що робити?

  1. Дізнайтесь про індивідуальні потреби та очікування ваших колег в професійному житті. 

  2. Чи може компанія це забезпечити? Фінансові заохочення, можливість кар’єрного зростання, особистісного розвитку, цікаві відрядження, тест ідей та гіпотез в межах бізнесу як частина самореалізації, розробка власного продукту в цій же ніші. Чому б ні? 

  3. Складіть реалістичний план разом, коли і що ви могли б почати впроваджувати.

Можливість підсвічувати власні сенси та інтегрувати їх в звичну роботу допоможуть створити міцніший зв’язок між співробітником і компанією та забезпечити тривалу лояльність.

Вигоряння – це не константа, а динамічний процес, що вимагає уважності та гнучкості топменеджерів та власників. Важливо не гімнастично гасити пожежі, а створювати умови, в яких співробітники відчуватимуть себе почутими, «частиною» зграї, а не роботами на заводі.