Партнерки Axon Partners Надія Денисюк та Оксана Задніпровська в авторській колонці для AIN розповідають, як законодавство бачить одну і ту ж технологію по-різному, що важливо знати під час планування бронювання і чому не кожен контракт може підійти.

Якщо подивитися на різні історичні зміни в розвитку технологій, то війни були чи не найбільшими та найпотужнішими каталізаторами. Перші згадки про застосування безпілотних літальних апаратів пов’язані з воєнними діями XIX століття. Проте сьогоднішня війна росії проти України є безпрецедентною з диверсифікації та кількості залучених технологій, а також способів такого залучення: від людей, які ніколи не займались подібними речима, до технологічних гігантів. І їх усіх обʼєднують конкурентний ринок і відсутність прямого втручання держави порівняно з попередніми світовими війнами (за винятком країни, яка щороку придумує нову заборону експорту комплектуючих для БПЛА). Відповідно кожен виробник працює над збереженням і розвитком команди, продукту та розширенням варіантів постачання.

Та чи все так просто, як постачання оборонних технологій прямо впливає на ймовірність збереження команди і виробництва, чому вид продукту й договори постачання взаємозалежні — розповімо далі.

Як мені зберегти команду? Лише бронювання?

У ситуації, коли ваші працівники є військовозобовʼязаними та не мають інших законних підстав для відстрочки, єдиний спосіб зберегти команду — забронювати таких працівників. Коли ми говоримо про сектор оборони, технології та розробки, то в 99,9 % це можливо, якщо ваше підприємство визначать «критичним». Закон передбачає, що критичним воно може бути як для оборони, так і для національної економіки. Який критерій підходить саме вам — залежить від типу товару та способу його постачання.

Якщо я виробляю продукт, корисний для війська, то яка різниця, який у нього статус?

Різниця є, бо виготовлення або постачання не всіх товарів може означати, що ваша компанія претендує на статус критичності. Також окремо є запит на експорт продукту, та в такому випадку є зовсім інші критерії, категорії та підходи, що можуть бути предметом окремої статті.

Надалі для спрощення ми будемо називати категорії товарів, які аналізуємо, «оборонними товарами». Але це дійсно дуже спрощений підхід. Термінологія в законодавстві вкрай різноманітна: існують товари оборонного призначення, військового призначення та подвійного використання, озброєння і військова техніка, товари для забезпечення потреб Сил оборони, а ще є окремо послуги та роботи й навіть технології, повʼязані з цими товарами.

Для прикладу, в одному з критеріїв є як товари оборонного призначення, так і товари для забезпечення потреб Сил оборони. І ви справедливо запитаєте: «А який товар у мене?»

Оскільки жоден нормативний акт про бронювання не містить визначення цих товарів, ми вдаємось до юридичних підходів і шукаємо, звідки ж походять ці визначення. Так от, «товари оборонного призначення» визначає Закон України «Про оборонні закупівлі», і ними є: озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні технічні засоби, засоби розвідки, технічного та криптографічного захисту інформації, спецзв’язку, індивідуального захисту (наприклад, бронежилети), комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка.

Тобто перелік хоч і широкий, але вичерпний.

Товари для забезпечення Сил оборони заводять нас у ще більший квест. І ми не будемо вас втомлювати деталями, але уточнимо, що важливо визначити роль вашого товару в забезпеченні потреб безпеки та оборони.

До того ж загальний порядок бронювання (порядок 650) передбачає, що Міноборони має мати свій перелік підприємств, куди включає тих, хто, зокрема, виробляє товари, необхідні для забезпечення потреб Збройних сил. Водночас спеціальні критерії, кого потрібно туди включати, має ще розробити Міноборони. Тому поки трохи складно сказати, що входить чи буде входити до цієї категорії товарів.

Недавні критерії Міноборони стосуються, між іншим, субʼєктів, що займаються благодійною діяльністю. Якщо коротко, то для оборони також є критичним благодійний сектор, який системно та обʼємно підтримує Сили оборони, і в такому випадку статус товару взагалі не матиме значення, бо це може бути як зброя, так і гуманітарна допомога.

Роботи й послуги, а з ними що?

Якщо ви уважно читали попередні абзаци, то знаєте відповідь. Критичними можуть визнати й підприємства, які надають послуги чи виконують роботи.

Різні критерії визначають по-різному види послуг і робіт. Наприклад, Мінстратегпром чітко визначає послуги й роботи лише щодо розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин. Отже, ми знову впираємось у статус товару.

І не забуваємо, що «профільний» закон про оборонні закупівлі взагалі має власне визначення «робіт і послуг оборонного призначення». Про них, зокрема, йдеться і в критеріях Мінстратегпрому.

Підхід Міноборони щодо послуг можна назвати далекоглядним, якщо не прогресивним. Адже послуги та роботи, що є критичними, не лише стосуються озброєння і техніки, але й навчання людей. Наприклад, у липні до списку критеріїв Міноборони потрапили організації, які готують операторів дронів та спеціалістів у сфері РЕБ, а також надають послуги у сфері тактичної медицини.

Ми не хочемо вас заплутувати ще більше, тому просто згадаємо, що окремий вид послуг і робіт з напряму оборони є і в критеріях від Мінцифри для резидентів «Дія. City». Вони стосуються насамперед БПЛА та різних наукових досліджень і розробок, і безпосередньо не повʼязані зі статусом таких обʼєктів. Усе ж ми згадуємо зараз про такий напрямок, адже багато технологій стосуються саме БПЛА й за певних умов саме шлях із Мінцифри може підійти для вашого продукту.

До речі, якщо ви замислились про експорт або про створення виробництва за кордоном, то забудьте все, що було вище, ну майже все. У цю гру додаються окремі категорії з різним та багаторівневим регулюванням: товари подвійного використання та військового призначення, окремі списки та міжнародні категорії.

Зі статусом товарів майже зрозуміло, а що з договорами?

Не всі договори підходять для отримання статусу «критичності», точніше майже всі, але їх треба правильно поєднати з критеріями та вашими виробами.

Ми вже вище згадували Закон України «Про оборонні закупівлі», так-от він теж містить визначення різних контрактів і регулює їх укладення. Він більше про прямі та масштабні контракти з військовими формуваннями на певні види товарів оборонного призначення. Поряд із цим оборонні закупівлі можуть відбуватись і в спрощеному порядку, як-от передбачає Постанова 1275.

Спосіб постачання — це завжди якийсь документ, договір або акт. Проте залежно від товару, його специфіки, замовника та постачальника, під різні критерії критичності підходять різні способи постачання.

Мінстратегпром, наприклад, говорить, що підприємство може мати або державні контракти (чи бути їх співвиконавцем), або договори за спрощеною процедурою, головне, щоб факт отримання кінцевим замовником, військовими був підтверджений. До речі, спосіб такого підтвердження теж окремо зазначений і додатково розʼяснений самим Міністерством.

Хоча навіть після розʼяснень залишається багато питань, зокрема, як підтверджувати звітність щодо виконання договорів і фактів постачань ваших товарів у військові частини. Переважно саме військові частини є першими замовниками у Miltech-стартапів. Також варто звернути увагу, що є ситуації, коли ви поставили товар, а з ним і надали послуги або виконали роботи, які замовник (нехай це буде зараз військова частина) формально не прийняв, бо нематеріальні цінності ніхто на баланс ставити зазвичай не хоче.

Іншим варіантом може бути договір із благодійним фондом (іншою організацією, яка готова оплатити ваші товари за свій рахунок) та/або військовою частиною.

І перший, і другий варіант має бути документально підтверджений. Але просто мати договірну базу — не достатньо. До договорів із фондами або третіми особами є ще вимоги щодо додаткових документів (спойлер).

У нас усе є, можемо подаватися?

Отож, ви розібралися, під який тип оборонної продукції підпадає ваш продукт, підписали договори та акти і зʼясували, що маєте реальні шанси на бронювання. Що далі?

Крім договорів та актів, потрібно також подбати про своєчасно подану податкову та іншу звітність. Знову ж, у кожному випадку це може бути різний тип звітності. Головне, щоб ця звітність допомогла підприємству підтвердити, що хоча би 50 % продукції, яку воно виготовляє і постачає, належить до обронної сфери.

Нарешті, важливо переконатися, що працівники правильно працевлаштовані та що їхні дані в ТЦК та СП оновлені належним чином. Сам процес бронювання через «Дію» не складний. Але головне, щоб у всіх державних реєстрах дійсно була й підтягнулася інформація про підприємство та людей, яких потрібно забронювати. Хоча ще є випадки, де поки проходить лише паперове бронювання, як-от із бенефіціарами.

Сподіваємося, стало трішки зрозуміліше. Якщо ж не дуже, то завжди можна спробувати детальніше розібратися в першоджерелах: наказі Мінстратегпрому № 27, розʼясненні Мінстратегпрому щодо наказу та в невідʼємній у питаннях бронювання постанові Кабміну № 650. Або звернутись до юриста й зайнятись більш пріоритетними справами.

Авторки: Надія Денисюк та Оксана Задніпровська, партнерки Axon Partners