Чи законно автоматично додавати чайові у чек в Україні?

Періодично користувачі соцмереж публікують свої чеки з закладів із доданими до них чайовими чи окремою графою «за обслуговування». Захисники такого підходу аргументують це низьким рівнем зарплати працівників сфери обслуговування або тим, що «культура чайових є прийнятою в усьому світі». Противники ж стверджують, що їм не залишили права вибору. І це регулярно відкриває дискусію, чи законний такий підхід?

Саме остання дискусія в соцмережі X спонукала нас детально розібратися в цьому питанні. Тож, чи мають бізнеси право автоматично додавати чайові та як це регулюється на рівні законодавства? Розповідаємо в матеріалі.

Що регулює чайові в Україні?

В Україні чайові не є обовʼязковими, але клієнт завжди може віддячити, якщо йому сподобався сервіс. Зазвичай це 5-15% від суми в чеку. Раніше лишити на чай можна було готівкою, однак зараз це можна робити безготівково завдяки платформам Poster, Choice та Expirienza, або навіть в застосунках, як-от Uklon чи Bolt.

Попри це, деякі заклади додають чайові одразу в чек як плату за обслуговування — зазвичай без відома самих клієнтів. Наразі в Україні немає окремих нормативних актів, які б чітко регулювали питання чайових у ресторанах або інших закладах.

Однак, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», клієнти мають право отримати повну інформацію про вартість товару чи послуги до моменту її надання. Будь-які додаткові збори мають бути попередньо погоджені з клієнтом. Якщо заклад включає чайові без попередження, то це порушення закону.

Скриншот посту користувача соцмережі X
Згідно з ним, клієнт має право відмовитися від сплати, якщо не згоден із включеними чайовими в чек. Споживач може вимагати видалити чайові з рахунка на основі того, що вони не були попередньо погоджені. Сам заклад може запропонувати клієнту залишити чайові лише на добровільній основі.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Наприклад: коли споживач бачить ціну на ціннику товару і розраховує сплатити саме таку, однак під час розрахунку на касі виявляється, що ціна на вибраний товар є іншою, як правило, більшою, це є порушенням законодавства про захист прав споживачів.

То що робити, якщо чайові включили без попередження?

Просто прийти і перевірити, чи заклад не порушує якісь норми, органи контролю зараз не можуть. Згідно з пунктом 1 Постанови № 303 Кабінету Міністрів України, на час воєнного стану припинено проведення планових і позапланових заходів державного контролю та ринкового нагляду.

Проте, відповідно до пункту 2 тієї ж Постанови, за наявності загрози, що має негативний вплив, зокрема і на права чи законні інтереси споживача, здійснювати позапланові заходи державного нагляду можливо на підставі рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужби). Тобто перш за все треба скаржитися.

«Самі по собі “чайові", тобто плата за сервіс, не передбачені чинним законодавством, а є винятково добровільним внеском споживача. Тому навіть у випадку наявності в меню попередження про розмір чайових, обов'язку щодо їх сплати у споживача не виникає. Питання щодо обслуговування, в тому числі у сфері ресторанного бізнесу, належить до юрисдикції відповідної Держпродспоживслужби за місцем знаходження закладу», — розповів AIN Михайло Бардин, юрист Подільського центру прав людини.

Тобто, якщо адміністрація закладу відмовляється видалити чайові з чека після скарги клієнта, то він може звернутися до Держпродспоживслужби. Ця інстанція може провести перевірку і при виявленні порушень оштрафувати заклад або навіть відібрати ліцензію на ведення бізнесу. Однак чітких штрафів за примусову оплату чайових на законодавчому рівні немає.

«Плату за супутні послуги, наприклад, за музичне оформлення або обслуговування офіціантом вашого столика необхідно здійснювати тільки в тому випадку, якщо про це було повідомлено відвідувачу до того, як він вирішив скористатися послугами ресторану, кафе. Цю умову має бути розміщено на видному місці біля входу або на перших сторінках меню», — описує правило Держпродспоживслужба.

Тому варто послуговуватися таким алгоритмом дій, якщо плату за обслуговування, з якою ви не згодні, вам включили автоматично і без попередження:

попросити офіціанта чи адміністратора закладу виключити плату з рахунку, пославшись на роз’яснення Держпродспоживслужби;
якщо цього не сталося, залишити скаргу на цілодобову гарячу лінію Служби на номери (050) 230 04 28 та (044) 364 77 80 або ж звернутися до вашого територіального органа Служби;
якщо чайові не виключають і не дають вам піти з закладу без їхньої сплати, можна звернутися в поліцію щодо вашого утримання в закладі;
також споживач завжди може звернутися по захист своїх прав до суду.

То ж коли в рахунок автоматично включають вартість певних послуг без попередження, то клієнтів просто позбавляють можливості вибирати відвідувати заклад за даних умов чи ні, резюмують у Держпродспоживслужбі. Щодо зміни законодавства та уточнення цих норм, то наразі парламентарі розглядати це питання не планують. Жодних зареєстрованих чи пропонованих законопроєктів на цю тему немає.

Культура чайових є прийнятою в усьому світі?

Дослідники схильні думати, що термін «чайові» виник у Великій Британії у XVI столітті. Тоді гості, які ночували в будинку господаря, залишали гроші його слугам.

Згодом ця практика поширилася світом, але кожна країна має власний етикет і суму щодо плати за обслуговування. Зазвичай чайові залишають на власний розсуд або не лишають взагалі — ця практика є добровільною. Іноді ресторани прописують у чеку рекомендовану суму чайових для персоналу, але не в примусовій манері.

До прикладу, у США заведено залишати офіціантам 15-25% від чека. У США мінімальна заробітна плата для працівників сфери обслуговування є досить низькою, тому вони зазвичай очікують додаткову оплату. Річ у тім, що роботодавці перетворили культуру чайових на спосіб зменшити свої витрати на персонал. Вони почали покладатися на клієнтів і чайові.

А у 1960-х у американський Закон «Про справедливі трудові стандарти» навіть внесли поправки, які дозволили роботодавцям платити нижчу мінімальну заробітну плату співробітникам, які отримують чайові.

У французьких ресторанах рахунок часто містить плату за обслуговування, яка позначається фразою service compris. Це означає, що чайові необовʼязкові, але клієнт може додатково подякувати за відмінне обслуговування. Зазвичай це 10-15% від чека.

У Бразилії законодавство передбачає можливість включення сервісного збору в рахунок, і зазвичай це становить 10% від загальної суми в ресторанах. Хоча цей збір є стандартом у багатьох закладах, клієнт так само не зобов'язаний його сплачувати, але це здебільшого практикується. Такий сервісний збір вважається компенсацією за обслуговування, і працівники отримують його як частину свого доходу. Важливо, що згідно із законами захисту споживачів, клієнти мають бути проінформовані про цей збір у рахунку.

А ось у Японії ця практика неприйнятна та вважається образливою. Місцева культура цінує якісне обслуговування без очікування додаткової винагороди. У деяких випадках, наприклад, у приватних вечерях, може бути заведено подарувати невеликий сувенір, але грошові чайові вважаються неприпустимими.