В Україні заборонили обіцяти «магічні перетворення» в рекламі косметики

Новий український Технічний регламент для косметики забороняє виробникам у б’юті-сфері будь-які рекламні маніпуляції та перебільшення. Микола Романьок, засновник сервісної компанії Archimed, яка експертно допомагає іноземним виробникам ліків, медичних виробів і косметичних засобів, розповідає, які норми ще містить документ.

Україна переходить на європейські стандарти регулювання обігу косметичної продукції. Це потрібно, аби усунути бар’єри для торгівлі з ЄС. Водночас для компаній косметичної індустрії регламент вводить низку жорстких вимог до виконання: вони стосуватимуться як складових інгредієнтів продукції, так і маркетингу. Косметика стає об’єктом державного ринкового нагляду.

Органом нагляду призначається Державна служба України з лікарських засобів і контролю за наркотиками, яка буде мати право проводити планові та позапланові перевірки, керуючись принципами державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією.

Безпека та інгредієнти

Згідного з новим регламентом перелік заборонених речовин збільшується майже в 4 рази порівняно з вимогою ДСаНПіН!
Вводяться переліки дозволених барвників, консервантів та УФ-фільтрів, з’являються вимоги до CMR речовин, наноматеріалів і слідів заборонених речовин.

Працюватиме обов’язкова дворівнева система оцінки безпечності продукту: кожного окремого інгредієнта та готового продукту в цілому, яка здійснюється кваліфікованим експертом.

Наприклад, опис продуктів, текст на упаковці чи маркуванні, до якого подекуди легковажно ставилися виробники, за новим регламентом має бути підтвердженим надійними, доречними та чіткими доказами. Крім того, докази мають формуватися на результатах проведених лабораторних досліджень продукту, вивченні наукових статей, огляді наукової літератури та випробуваннях.

Тобто не можна пообіцяти споживачу ефект омолодження на 10 років за 2 тижні, якщо немає досліджень, які б доводили подібне твердження.

Нові вимоги виробництва

Стають обов’язковими стандарти косметичного GMP (CGMP). Вони встановлюють жорсткі вимоги до системи управління якістю виробництва. Кожний етап має бути описаний, валідований і такий, що можна прослідкувати в ретроспективі. Від забезпечення мікробіологічної чистоти приміщень до лабораторного контролю якості готової продукції. Для більшості українських виробників такі стандарти роботи є абсолютно новими, потребуватимуть інвестицій в інфраструктуру виробництва і документацію системи управління якістю. А для деяких можуть стати занадто складними до виконання.

Що зміниться для розповсюджувачів

Вимоги технічного регламенту торкнуться навіть роздрібних точок продажу, на рівні яких має перевірятись відповідність маркування продукції вимогам регламенту, строк придатності продукту та забезпечуватись повна відповідність умовам зберігання.

У разі виявлення порушень, кожен з учасників ланцюга постачання має право повідомляти Держлікслужбу.

Беззаперечно, що новий регламент — крок до європейських стандартів. І попри труднощі переформатування, логічний і обов’язковий етап для України, яка декларує європейські цінності.

Хоча регламент набув чинності, проте законодавством передбачено перехідний період. Тому в операторів ринку косметики є ще 2 роки, аби навчитися працювати по-новому, привести у відповідність формули продуктів, імплементувати системи управління якістю та провести лабораторні випробування.

Водночас чим швидше відбудеться перехід на нові стандарти, тим швидше українці отримають доступ до продукції європейського рівня якості, незалежно від країни виробництва.