AIN дослідив, як розвивався ринок венчурних інвестицій в Україні з 2014 року, яким чином на нього вплинуло повномасштабне вторгнення рф і які стартапи зараз мають більше шансів на залучення коштів.

Ринок венчурного інвестування в Україні до 2014-го

З розвитком IT-сектора в середині 2010-х років українські стартапи почали привертати увагу іноземних інвесторів. 

Корективи внесли два основних фактори:

  1. Підвищення облікової ставки Federal Reserve System США з 2022-2023 року до найвищого за 23 роки рівня в 5,25–5,5%, що призвело до корекції в інвестиціях по всьому світу, включно з США (18 вересня 2024 року відбулося перше зниження облікової ставки за чотири роки на -0,5%);

  2. війна з рф: у 2014-му та 2022-му інвестиційний клімат погіршився. Водночас у другий рік повномасштабної війни українські компанії продовжують залучати інвестиції, відкриваючи нові ніші розвитку, як-от Defense Tech.

Читайте також: Усе про український Defence Tech: база компаній, інвестиції, акселератори та розробники

Європейський і, зокрема, український венчурні ринки значно молодші від американського, який активно розвивався з середини минулого століття — наприклад, у 1946-му заснували одну з перших інвестиційних компаній American Research and Development Corporation. 

«10-15 років європейська венчурна система дуже відставала від Штатів, — каже керівний партнер AVentures Capital Євген Сисоєв. — Було кілька німецьких, англійських, французьких фондів із кількадесятирічною історією, але у Східній Європі 10–15 років тому тільки з'являлись перші венчурні фонди». 

 

Початок розвитку українського венчурного ринку припав на каденцію президента-втікача Віктора Януковича, втім, не завдяки підтримці держави, а радше всупереч. 

«За Януковича інвестиції в стартапи були далекі від впливу держави, він займався поділом інших активів — влада атакувала бізнеси», — коментує принципал фонду SMOK і голова правлінняTechosystem Олександр Яценко.

За каденції регіоналів квітнуло рейдерство: його вплив на собі відчули 7000 українських компаній. «Сімʼю» Януковича найбільше цікавили великі прибуткові бізнеси, як-от Rozetka. Стартапи, які тоді не мали великої частки в економіці країни, залишалися поза увагою корупційної влади — вірогідно, тому венчурний ринок отримав шанси на розвиток.

У 2011–2013 роках був пік індустрії, каже Яценко, і додає: «У дискусії з колегами зійшлися на думці, що поки цей пік не вдалося перевершити. Тоді було більше команд, інвесторів, подій на ринку, почали зʼявлятися локальні фонди».

Серед перших українських венчурних фондів — TA Ventures Вікторії Тігіпко (2010), який більше зосереджувався на інвестиціях поза межами України, та AVentures Capital Євгена Сисоєва й Андрія Колодюка (2012) мав фокус на стартапи з України. 

У перший рік існування AVentures зробили чотири інвестиції, зазначає Євген Сисоєв, серед них — Augmented Pixels, яку за місяць до повномасштабного вторгнення купив американський виробник мікрочипів Qualcomm. AVentures зосередився на роботі насамперед з українськими стартапами, зокрема з IT-бізнесами, які потенційно могли б вийти на ринок США або ЄС. 

Одним із ключових моментів у розвитку венчурного ринку стала поява інкубаторів, акселераторів і спеціалізованих фондів, які підтримували стартапи на етапах pre-seed. У 2014-му заснували Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association (UVCA), який обʼєднував інвесторів і став рушієм розвитку індустрії. 

Того ж року почала роботу інвестиційна компанія Digital Future, сфокусувавшись на проєктах у галузях e-commerce, digital-маркетингу, мобільних технологій і високотехнологічних рішень для бізнесу та споживачів.

«Українські команди, які стартували у 2012-2016, змогли пробитися: ми знаємо низку імен, які у своїх нішах торгують на десятки мільйонів доларів, — каже Олександр Яценко. — З 2022 року є нова хвиля команд, яка покаже такий же результат через два-п'ять років. У нас може бути 5–10 реально потужних, великих гравців з оцінками в пів мільярда чи мільярд доларів».

З початком війни у 2014 році розвиток ринку дещо сповільнився, але згодом відновився завдяки новим хвилям інновацій і підтримці міжнародних інвесторів. 

Стартапи українського походження, які залучали великі інвестиції в період з 2014 до 2024

  • Creatio, $268 млн інвестицій, компанію оцінюють в $1,2 млрд.

  • Grammarly, $400 млн інвестицій (у 2017-му — $110 млн, у 2019-му — $90 млн, у 2021-му — $200 млн.). Заснована у 2009-му платформа для перевірки граматики та стилю текстів англійською з використанням ШІ оцінюється у $13 млрд.

  • People.ai, майже $200 млн інвестицій загалом (з яких $100 млн інвестицій у 2021-му). Платформа для аналізу ефективності відділів продажів за допомогою AI створена у 2016-му. Компанію оцінили у $1,1 мільярда.

  • Preply, $170 млн інвестицій (більшу частину інвестицій — $120 млн — залучили у 2022-2023). Платформа для пошуку репетиторів з різних предметів працює з 2012 року.

Російське вторгнення у 2014-му, період (пост)ковіду і повномасштабна війна. Як трансформувалися світовий та український ринки венчурних інвестицій

У світі 2015-й став рекордним для венчурного капіталу з $128,5 млрд інвестицій — на 44% більше, ніж у 2014 році. Під кінець року відбувся спад: кількість угод і загальна сума інвестицій різко скоротилися з $38,7 млрд у третьому кварталі до $27,2 млрд у четвертому.

Найбільше зниження спостерігалося в Північній Америці та Азії, де економічні прогнози, зокрема в Китаї, спонукали інвесторів бути обачнішими. Знизився інтерес до мегараундів ($100 млн+), а багато IPO не досягли оцінок приватних компаній.

Інвестиційна активність зменшилася через загальну економічну невизначеність і побоювання щодо майбутніх підвищень відсоткових ставок у США.

За другий рік війни, у 2015 році, українські стартапи залучили $132 млн інвестицій — втричі більше, ніж у 2014-му. За рік відбулося 66 угод, близько 52% капіталу надійшло від місцевих інвесторів. Середній чек угоди склав $400 000 на стадії seed.

Grammarly і Petcube — не єдині українські стартапи, які зібрали значну суму на Kickstarter. За неповний 2017-й українські компанії змогли залучити майже $2 млн завдяки краудфандингу. Серед тих, хто зібрав найбільше коштів — екологічна камера для миттєвих світлин Jollylook ($377 000 замість заявлених $15 000), кулон для перетворення голосових заміток у текст Senstone ($370 000) і механічні музичні моделі Ugears Hurdy-Gurdy (понад $290 000).

Ринок венчурних інвестицій продовжував зростання. У 2018-му загальний обсяг інвестицій в IT-компанії з українським корінням досяг $336,9 млн (майже в півтора раза більше, ніж у 2017). Середній чек на стадії seed виріс майже до $1 млн, кількість інвестиційних угод — до 115 порівняно з 89 у 2017-му.

Третину від загального обсягу залучила GitLab: зі $100 млн інвестицій компанія отримала і статус єдинорога.

Ковідні роки та інвестиції в Україні. Ключові цифри: 

  • У 2019 році, за даними UVCA, загальний обсяг венчурних інвестицій в українські ІТ-компанії досяг $510 млн — у півтора раза більше, ніж у 2018 році.

  • Примітно, що кількість угод майже не змінилася, але обсяг злиттів і поглинань зріс у 18 разів. Інвестиції бізнес-ангелів у 2019 році зросли всемеро — $6,1 млн проти $0,9 млн у 2018-му.

  • Частка України в глобальному обсязі ринку венчурних інвестицій залишилася близько 0,1%.

  • У ковідному 2020-му обсяг вкладень досяг рекордного показника в $571 млн.

«Ще одна хвиля зростання на українському венчурному ринку почалася 4,5–5 років тому. Я пов'язую її з появою Мінцифри, Українського фонду стартапів, декількох яскравих, зрозумілих рольових моделей у вигляді єдинорогів», — каже Яценко.

 

Перед великою війною в Україні кілька українських стартапів стали єдинорогами. У 2021-му українська платформа для аналізу ефективності відділів продажів за допомогою штучного інтелекту People.ai залучила понад $100 млн, компанію оцінили в $1,1 млрд. Того ж року юнікорном стала Grammarly — платформа для перевірки граматики та стилю текстів англійською з використанням ШІ.

Інвестиції та менторство: організації, які підтримують українські стартапи

  • Український фонд стартапів (з 2019) надає гранти до $50 000 на pre-seed стадії та до $100 000 на seed стадії. Це безповоротна фінансова допомога для стартапів в галузях IT, медичних технологій, агротеху, енергетики та інших. Станом на середину 2023 року фонд інвестував понад $8,2 млн в більш ніж 300 стартапів. Серед відомих стартапів, які отримали підтримку USF — Reface, Let's Enhance, Esper Bionics. УФС також підтримує проєкти, які можуть використовуватися під час та після війни, зокрема в програмі Rebuilding Ukraine в межах Seeds of Bravery.

  • Кластер Brave1 (з 2023) пропонує разовий грант від 500 000 до 2 млн гривень для Defense Tech стартапів. Перевагу надають таким розробкам, як технічні розвідувальні засоби, системи автоматизованого управління, ракетно-артилерійські засоби та системи вогневого ураження, системи РЕБ, БпЛА, технології та засоби медичного забезпечення.

  • Також з 2016-го в Україні діє 1991 Open Data Incubator — флагманський проєкт ГО SocialBoost, створений за підтримки прем’єр-міністра та уряду України. Це перший в Україні некомерційний інкубатор, заснований для підтримки стартапів. За девʼять років його команда провела понад 40 програм, випустила 250+ стартапів, третина з яких отримали понад $10 млн грантів та інвестицій.

  • У 2024-му громадська спілка Techosystem анонсувала новий кластер Techosystem Defense. «Створення Кластера було зумовлене необхідністю підтримки та розвитку Defense Tech компаній, які є ключовими для зміцнення обороноздатності країни в умовах повномасштабної війни», — пояснив очільник кластеру Єгор Дудінов в інтервʼю dev.ua. До кластера увійшли компанії Aspichi, Bunker UA, Buntar Aerospace, Deftak, Drill App, Falcons, Farsightvision, HIMERA, LifesaverSim, Molfar, Oko Camera, r-Machine та ще одна компанія, яка побажала залишитися анонімною.

Спад інвестицій з 2022-го

З початком повномасштабної війни одночасно почався цикл підвищення облікової ставки Federal Reserve System США, тож інвестиції на українському ринку значно просіли. Згідно з дослідженням AVentures Capital, венчурні інвестиції в Україну за 2022-й впали на 74% – до $218 млн порівняно з $832 млн у 2021 році.

Більша частина інвестицій — 62% — припала на компанії AirSlate, Preply, Fintech Farm, Spin.ai. До єдинорогів українського походження додалися AirSlate, Creatio та Unstoppable Domains. 

Просідання венчурних інвестицій — не питомо українська тенденція: підтримка стартапів скоротилася на 20–30% за попередні роки у Європі та Сполучених Штатах. У першій половині 2023-го, за даними PitchBook Data, обсяг венчурних інвестицій в Європу знизився на 61%. Звіт Venture Pulse від KPMG Private Enterprise показує, що в першому кварталі 2024 року глобальні інвестиції венчурного капіталу склали $75,9 млрд, — це найнижчий показник за останнє пʼятиріччя. 

Серед причин спаду — геополітична напруженість, а також наслідки підвищення облікової ставки Federal Reserve System США — затягування процесів виходу компаній з ринку венчурного фінансування, скорочення інвестицій на пізніх стадіях угод. 

«У 2021-му був пік інвестицій у світі, вже наступного року ринок впав і в США, і в Європі, — каже Євген Сисоєв. — В Україні був би схожий тренд, навіть якби росія не розвʼязала повномасштабну війну. Технологічні бізнеси стали повільніше зростати. Інвестори мають менше апетиту вкладати кошти. І в Європі, і в Штатах впала кількість M&A та IPO, тому нові інвестиції різко зменшились».

Українські венчурні фонди, які продовжують роботу

У 2023-му AIN склав рейтинг інвестиційних фондів, що мали більше ніж рік оперування в Україні. За даними медіа, шість фондів продовжили інвестувати, попри повномасштабне вторгнення, вісім додалися протягом 2022–2023 років. 

Продовжили інвестувати: SMRK, Horizon Сapital, U.Ventures, TA Ventures, Flyer One Ventures та N1 Investment Fund.

Запустилися за кілька місяців до вторгнення — Geek Ventures, SID Venture Partners та NetSolid Investments; після повномасштабного вторгнення — Angel One Fund, Burner, Hypra, hi5 Ventures та Vesna Capital.

Серед фондів, які вклали найбільші суми в українські стартапи з початком повномасштабного вторгнення, — U.Ventures, SID Sigma Ventures, Flyer One Ventures, зазначає Євген Сисоєв. Найбільшим українським фондом, який підтримує проєкти на late stage, залишається Horizon Capital.

Дані з деяких українських фондів:

Flyer One Ventures

Flyer One Ventures (з 2018) — один із найактивніших венчурних фондів в Україні, який зосереджений на інвестиціях у технологічні стартапи на ранніх стадіях.

Розмір інвестицій: $200 000 – $2 млн на стадіях pre-seed і seed stages.
Партнери: Віталій Лаптьонок
Яскраві компанії з портфоліо:

  • Awesomic

  • Mate academy

  • Fintech Farm

Екзит: Pinterest придбав застосунок для редагування відео та фотографій Vochi.

Roosh Ventures 

Roosh Ventures (з 2021) — спеціалізується на Seed і Series A інвестиціях у сферах корпоративних SaaS-рішень, FinTech, геймінг та продукти на базі AI. Також серед пріоритетів — співінвестування в tech-компанії разом із всесвітньовідомими фондами, орієнтир на ринки ЄС і США. 

Розмір інвестицій: $100 000 – $1 млн
Партнери: Сергій Токарєв, Денис Дмитренко
Яскраві компанії з портфоліо:

  • Reface

  • Zibra AI

  • Respeecher

Екзит: Google придбав нью-йоркський ШІ-стартап Alter.

SMRK VC Fund

SMRK (з 2013) — один із перших українських венчурних фондів, який підтримує IT-продукти, здебільшого фінансуючи стадії seed- і Round A.

Розмір інвестицій: $0,5 млн – $1,5 млн
Партнери: Андрій Довженко, Олександр Косован, Влад Тісленко

Яскраві компанії з портфоліо:

  • Osavul

  • Deus Robotics

  • Esper Bionics

Екзит: Preply; Ajax, Apostera

SID Venture Partners

SID Venture Partners (з 2021) фокусується на інвестиціях у технологічні стартапи з українськими командами чи українськими фаундерами на стадіях seed і (рідше) pre-seed.

Розмір інвестицій: $150 000 – $300 000
Партнер: Дмитро Вартанян
Яскраві компанії з портфоліо:

  • Elai.io

  • Finmap

  • datuum.ai

u.ventures

u.ventures (з 2017) — фонд, що інвестує в технологічні стартапи на стадіях від pre-seed до раунду А.

Розмір інвестицій: до $1 млн
Партнери: Ярослава Джонсон, Олена Кошарна
Яскраві компанії з портфоліо:

  • Fintech Farm
  • NewHomesMate
  • Carmoola
  • Esper Bionics
  • Competera
  • Mate academy
  • Ability
  • Turnkey Lender
  • Instock
  • Osavul

TA Ventures

TA Ventures (з 2010) — інвестує в технологічні стартапи у Східній Європі, зокрема Україні та Сполучених Штатах.

Розмір інвестицій: до $1 млн
Партнер: Вікторія Тігіпко
Яскраві компанії з портфоліо:

  • SumUp

  • Gameto

  • Mate Academy

Екзит: 80 екзитів за історію існування

Детальніше про екзити 

Венчурний інвестор Олексій Вітченко, посилаючись на дані Crunchbase, називає такі цифри: середній відсоток екзитів в українських венчурних фондів складає 11,5%, медіанний — лише 9%. Світовий бенчмарк з екзитів (таких, що принесли x1+ дохід впродовж 10 років) — 25–30% від портфоліо.

У колонці для dev.ua Вітченко зазначає: на досвіді Digital Future мінімальний строк екзиту склав декілька місяців (FirstData), а деякі стартапи перебувають у портфелі фонду вже 5–8 років і на екзит не збираються. Загалом, за його спостереженнями, середній термін повернення коштів для інвесторів скоротився: раніше він становив 10–13 років, зараз — 5–7. Є й успішні кейси з коротшим терміном: наприклад, перший екзит Flyer One Ventures — придбання Pinterest застосунку Vochi — збігся з третьою річницею існування фонду.

В Україні у лідерах за кількістю екзитів залишається один із найперших українських венчурних фондів TA Ventures. Найбільший в історії фонду екзит з американського виробника інноваційних підгузків Coterie став 80-м — ці дані підтвердили в коментарі для AIN. Також серед фондів-лідерів за кількістю екзитів — Digital Future (8 екзитів), InSoft (5 екзитів), SMRK VC Fund, Digital Future.

Проблеми розвитку ринку українських стартапів під час повномасштабної війни:

  • Відсутність механізму захисту венчурних інвестицій. Серед ризиків — недопрацьовані механізми бронювання команд стартапів. «З військовими стартапами ситуація краща, але загалом в будь-який момент цих фаундерів можуть мобілізувати, тобто ризики інвесторів шалені», — пояснює керівний партнер ZAS Ventures Group Андрій Зінчук. 

«У нас в першому півріччі 2024-го відбулось приблизно 80–100 угод. Левова частина з них — інвестиції в команди, які мають фаундерів за кордоном, де принаймні один фаундер із ключової команди перебуває не в Україні, — каже Олександр Яценко, додаючи: — така ситуація не тільки з іноземними, а і з внутрішніми інвестиціями».

  • Брак інструментів інвестицій в українські компанії. «Є ангельський клуб United Angels Network, покликаний навчати IT-підприємців інвестувати в стартапи, але вони на початку розвитку, і зараз там два-три десятки янголів. У випадку “Толоки” — це 500+ ангелів, в iClub — до тисячі», — коментує Олександр Яценко, зазначаючи, що такої підтримки для українського ринку венчурних інвестицій поки недостатньо. У приклад наводить Польщу, де значно краще розвинена екосистема стартапів та, зокрема, державна підтримка. 

«Польща — один із найбільших бенефіціарів коштів Євросоюзу, водночас місцевий ринок стартапів дуже конкурентний», — зазначив в коментарі для Mind.ua експерт Міністерства інвестицій і торгівлі в Києві Славомір Рощенко.

Є й кейси, коли іноземці приїжджають в Україну та впроваджують тут інвестиційні інструменти, каже Андрій Зінчук. Водночас додає: таких відважних не настільки багато, а інвестувати з-за кордону в українські ТОВ досить складно.

Над розробкою потрібних інструментів в Україні вже працюють.

«Ми, як фонд та в рамках роботи Комітету, розробляємо внутрішні інструменти інвестування, як-от equity краудфандинг, який дасть можливість стартапам залучати кошти від українських фізосіб — $50-150 000. Також працюємо над інструментом прямих інвестицій, який даватиме можливість залучати більше коштів з-за кордону: йдеться про чеки в $200-500 000, $1 млн», — пояснює Зінчук.

  • Реєстрація українських стартапів за кордоном. «Більшість українських єдинорогів зареєстровані у Штатах, працюють із закордонним ринком, мають більше клієнтів в Америці, — каже Євген Сисоєв. — Причина, зокрема, в обсягах ринку. У нас маленька економіка, тому для компаній варіант розвитку — збільшення експорту інтелектуального продукту». 

  • Майже 100% міжнародних стартапів, які починаються в Україні, реєструються в США, у таких штатах, як Делавер, або на Кіпрі, в Естонії чи інших юрисдикціях, де є дієві суди та захист інвестицій, а також зрозумілі умови для міжнародних інвесторів і майбутніх покупців цих стартапів.

Водночас мінус реєстрації за кордоном та експорту послуг — податки поза межами України.

«Понад 90% українських продуктових компаній зареєстровані за межами української юрисдикції, — додає Яценко. — Для порівняння: в Естонії близько 60% реєструються в межах країни. У нас ситуація зворотна, відповідно постає питання, чи фаундери повертають кошти в українську екосистему».

  • Відсутність планів на масштабування і глобалізацію. «Я помічаю тенденцію, коли компанії “не хочуть заробляти на війні” і продають продукт в нуль чи з мінімальною надбавкою, — каже Андрій Зінчук. — Такі компанії не мають ресурсів на інновації, R&D, нові технології, вони не матимуть фінансового ресурсу пережити складні часи».

Радить підприємцям одразу мислити масштабно і будувати бізнес, заточений під глобальний ринок. «Варто розуміти, хто може стати потенційним клієнтом, яким чином продукт можна експлуатувати на глобальному ринку, — пояснює він. — Наприклад, наш основний партнер — НАТО, відповідно, військові розробки мають відповідати їхнім стандартам». 

Що буде з українським венчурним ринком: прогнози


Попри повномасштабну війну і неможливість передбачити її закінчення, для українського ринку інвестицій є позитивні прогнози. За словами Зінчука, 2024-й вже показує кращу динаміку венчурних інвестицій порівняно з попереднім роком. 

«ZAS Ventures Group — фонд плюс синдикат — цьогоріч вже зробив сім інвестицій, до кінця року планується ще сім-вісім. Хороша активність і в колег з інших фондів», — коментує Андрій Зінчук.

Про відновлення ринку інвестицій свідчить і повернення України до топ-10 Східної Європи — країна піднялася на три позиції і тепер на девʼятому місці, випередивши Латвію та Хорватію (10 та 11 місце відповідно). Загалом з 2019 року екосистема стартапів ЦСЄ зросла в 2,4 раза.

Шість міст України — Київ, Львів, Харків, Одеса, Тернопіль, Дніпро — увійшли до топ-1000:

Україна, Польща та Естонія залишаються найбільшими гравцями стартап-ринку Центральної та Східної Європи:

  • 26 000 стартапів із цього регіону залучили €2,1 млрд у 2023-му, 

  • сукупна оцінка – €213 млрд.

Також Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній — понад 240 — серед країн Центральної та Східної Європи, поступаючись лише Польщі. 

«Зараз наша екосистема близька до естонської за кількістю кейсів та інвестицій, — зазначає Олександр Яценко. — Втім, наш потенціал значно більший і, на моє переконання, ми можемо показати значно кращі результати, ніж естонці, за наступні 10 років за умови, якщо екосистема запрацює чітко і злагоджено».

Найбільш актуальні галузі для інвестицій

Штучний інтелект. Більшість інвесторів зважають, чи використовують команди переваги технологій штучного інтелекту, зазначає Олександр Яценко. За його словами, ШІ так само змінив парадигму ринку, як свого часу перехід з Web3 на mobile: «Штучний інтелект з 2022–2024 років на піку. Я впевнений, на відміну від Web3, це не хайпова історія, ШІ стабілізується на високому рівні. Він змінив правила гри, як поява інтернету».

За даними Crunchbase, тільки в першій половині 2024 року в стартапи зі штучним інтелектом інвестували понад $35,5 млрд. У першому кварталі цього року зʼявилося відразу десять нових ШІ-єдинорогів з вартістю понад $1 млрд кожен, йдеться у звіті Venture Pulse від KPMG. Ці компанії базуються в США (Celestial AI, Together AI, Perplexity, io.net, Figure AI та ElevenLabs), Китаї (YueZhiAnMian та Miotec), Франції (Mistral — повідомив про статус юнікорна наприкінці 2023-го) та Індії (Kruti).

Потенційні українські єдинороги, які використовують ШІ:

  • monobank — на базі штучного інтелекту побудували службу підтримки (чатботи), а також технологія допомагає визначати, чи надавати клієнту позики;

  • Preply — використовує ШІ для пошуку репетиторів (алгоритми аналізують потреби студентів, їхні мовні рівні, стиль навчання) та в онлайн-комунікаціях між учнями та викладачами;

  • Reface — перший ШІ-застосунок українського виробництва;

  • Ajax Systems — випустили охоронні IP-камери, які розпізнають об’єкти за допомогою ШІ.

Defense Tech. Повномасштабне вторгнення рф в Україну, яке неодноразово називали війною технологій, спонукало інші країни приділяти більше уваги технологічному озброєнню. «Defense Tech став актуальним, тому що світ розуміє: ризики війни зростають [і для інших країн]», — коментує Євген Сисоєв.

Читайте також: «Роботизація — єдиний шлях зберегти людей». Михайло Федоров про український Defense Tech, Brave1 та роботизацію війни

«Світ пішов в інтенсифікацію збройного протистояння в холодному форматі, тому ринок Defense Tech буде на підйомі щонайменше найближчі 10+ років», — зазначає Олександр Яценко, оцінюючи цей ринок у мільйони доларів.

Звіт Venture Pulse за перший квартал 2024 року свідчить про високий інтерес до технологій дронів, супутникових і програмних рішень. Стимулювати такі інвестиції, ймовірно, будуть уряди та міжурядові союзи. Наприклад, у 2023 році НАТО започаткував Інноваційний фонд на суму $1 млрд, щоб забезпечити тривалі інвестиції в DeepTech стартапи.

Україна має великий Defense Tech потенціал, вважають засновники стартапу Buntar Aerospace. «Зараз з’являються військові розробки, які стоятимуть на озброєнні наступні 30–50 років», — зазначають вони в інтервʼю AIN.UA.

Експерти стверджують: після війни потреба у Defense Tech не зникне, до того ж технології залишатимуться актуальними на великому натівському ринку. 

Стандартам НАТО відповідають уже 200 розробок із платформи Brave1, серед яких БпЛА, наземні роботизовані комплекси, РЕБи, засоби звʼязку, транспорт та інші. Кодифікація НАТО дає можливість державі закуповувати технологічні рішення для потреб Сил безпеки та оборони.

«Український Defense Tech став цікавим не тільки з погляду технологій, а й як бізнес. Зараз до українських розробок проявляє зацікавленість понад 100 інвестиційних партнерів з більш як 30 країн світу. Серед них — великі венчурні фонди, ангельські синдикати, приватні інвестори», — каже Михайло Федоров в інтерв’ю AIN. 

Є й менш оптимістичний погляд щодо затребуваності українських розробок на глобальному ринку. «Деякі розробники точно не будуть конкурентноздатними за кордоном, — коментує Андрій Зінчук. — Багато з того, що зараз робиться, збирається з китайських складових: такі розробки відпадуть».

Водночас він поділяє думку, що залишиться кістяк найбільш інноваційних проєктів, які потенційно стануть величезними корпораціями і продаватимуть продукцію в усьому світі. 

 

Редакція вдячна за фактчекінг і консультування відкритому обʼєднанню учасників української технологічної екосистеми Techosystem.