У липні 2024 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НЦУ), зобовʼязала мобільних операторів забезпечити 10 годин роботи мережі в умовах відключень світла. 

До жовтня 2024 року не менше ніж 60% базових станцій операторів повинні бути забезпечені автономним резервним живленням. Розповідаємо, як постанову виконують великі та малі оператори, від чого залежить стабільність мережі під час відключень світла, чи зміняться тарифи на послуги та чи допомагає держава українським операторам.

Перевірка готовності мобільних операторів до відключень

У липні 2024 року через російські обстріли ситуація з відключенням світла в Україні погіршилася. На початку липня президент Володимир Зеленський доручив віцепремʼєр-міністру та міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову проаналізувати роботу українських операторів мобільного зв’язку. А саме перевірити готовність операторів забезпечувати зв'язок в умовах відключень електрики.

Також в липні профільна комісія НЦУ випустила розпорядження, за яким мобільні оператори повинні створити умови для забезпечення мобільного зв’язку та фіксованого інтернету. У документі йдеться про те, що інтернет і мобільний зв’язок мають працювати під час відключень електроенергії протягом 10 годин замість чотирьох, як було раніше.

Крім того, оператори зобов’язані до 1 жовтня 2024 року не менш ніж на 60% забезпечити базові станції автономним резервним живленням. До листопада цей показник має зрости до 70%, у грудні — до 80%. А вже до кінця січня 2025 року він має становити не менш ніж 100%. 

Яка зараз ситуація з мобільним та інтернет-зв'язком в Україні

Відключення світла та нестабільна мережа спровокувала попит на стійкий до блекаутів домашній інтернет. Тому більшість провайдерів забезпечили покриття мережі технологією GPON — оптоволоконним інтернетом, що дозволяє понад 72 години безперервно користуватись мережею навіть під час тривалих відключень.

Більшість операторів для зміцнення мобільного зв'язку та збільшення часу автономного електрозабезпечення базових станцій закуповують акумуляторні батареї. Це обладнання пристосоване до важких умов експлуатації при частих і тривалих відключеннях. Такі акумулятори забезпечують від чотирьох до шести годин автономної роботи.

Однак робота мережі залежить не тільки від обладнання та часу, який базові станції можуть працювати, а й від навантажень з боку споживачів під час відключень. За словами директора Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрія Мацика, 80% трафіку серед українських користувачів припадає саме на фіксовану Wi-Fi мережу. Тоді як під час знеструмлення мобільні телефони користувачів перемикаються на стільникові дані, чим значно збільшують навантаження на вежі мобільних операторів. 

Суттєве збільшення навантаження також зменшує і час роботи акумуляторів, які підтримують роботу базових станцій, і призводить до зменшення швидкості мобільного інтернету. Як наслідок, оператори не можуть впоратися з обсягом користувачів, а частотний ресурс мобільних операторів, від якого залежить пропускна здатність мережі, є обмеженим, бо його не можна збільшувати в довільному порядку. 

Vodafone уже змонтував понад 51 000 акумуляторних батарей

Представники оператора мобільного зв'язку Vodafone у коментарі AIN пояснили, що з 2022 року для збільшення часу автономного електрозабезпечення базових станцій у мережі змонтували понад 51 000 акумуляторних батарей, які пристосовані до експлуатації в умовах відключень. Вони забезпечують від чотирьох до шести годин автономності. Також компанія незабаром планує встановити ще близько 54 000 акумуляторних батарей схожого типу.

У компанії розповідають, що доступність оператора для користувачів залежатиме від часу, протягом якого станції зможуть працювати без електроенергії. За попередніми розрахунками, необхідні для цього інвестиції в галузь можуть сягати мільярдів гривень. Йдеться про фізичне забезпечення необхідним обладнанням базових станцій – тисячами генераторів і десятками тисяч потужних акумуляторів. 

 

За словами Vodafone, кошти, вкладені компанією у підтримку мережі, розподіляються також на оновлення акумуляторних батарей, для чого оператор додатково закуповує генератори й залучає інженерів, які автоматизовують перехід базових станцій на живлення від них. Інвестиції в підготовку компанії до блекаутів складуть близько 900 млн гривень.

Обслуговування обладнання також потребує значного людського ресурсу, якого немає в умовах відсутності бронювання підрядних організацій та обмеженого бронювання співробітників компанії, говорять у Vodafone.

«Для прикладу, у Київській області в нашої компанії понад 2500 об’єктів. Навіть якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, для їхнього обслуговування нам потрібно було б найняти додатково 2000 технічних фахівців — тільки для однієї області. Адже генератори не можуть працювати безконтрольно й без заправки. А в компанії зараз працюють близько 4000 фахівців різних спеціальностей», — розповіли співрозмовники AIN з боку телеком-оператора. 

За словами Vodafone, компанія має також і певні фізичні обмеження — генератори не можна встановлювати на будівлях, а саме там розташована переважна більшість базових станцій. 

«Але акумулятори мають постійно підзаряджатися, що вимагає додаткової ввідної потужності або, простіше кажучи, значно більше струму в одиницю часу. Отже, тільки закупівля обладнання не вирішить проблему».

60% мережі Kyivstar уже має чотиригодинне резервне живлення

У коментарі AIN телекомунікаційна компанія Kyivstar розповіла, що на базових станціях уже встановлені 126 000 нових акумуляторів, що забезпечує їхню роботу до чотирьох годин без зовнішнього живлення. Крім цього, понад 2000 генераторів підтримують роботу ключових об’єктів мережі у випадках відсутності електроенергії.

На сьогодні 60% мережі Kyivstar має чотиригодинне резервне живлення, решта 40% працюватимуть від 2 до 4 годин. Також компанія працює над тим, аби критична інфраструктура за умов відключення світла мала шість годин резервного живлення. 

Kyivstar із початку 2022 року інвестував понад 1,4 млрд грн, щоб зробити мережу більш енергонезалежною, говорять представники оператора. Зараз компанія  реалізує другу фазу інвестицій в енергонезалежність мережі — до кінця року планують закупити понад 61 000 нових акумуляторів для базових станцій і 848 промислових генераторів. 

«Наш поточний план — забезпечити восени цього року 23-25% мережі можливістю роботи від генераторів. Ми заохочуємо компанії, які мають у власності промислові генератори, надавати нам можливість підключати до них наше обладнання», — пояснюють у Kyivstar.   

Роботу провідного інтернету забезпечує 51 000 джерел безперебійного живлення (ДБЖ), що встановлені у 23 000 багатоквартирних будинків. Проте для підзарядки ДБЖ потрібно 8 годин безперебійної роботи, що ускладнює опцію користування провідним інтернетом.

Приєднати до автономної генерації усі без винятку обʼєкти телеком-мережі технічно неможливо, діляться у Kyivstar. Тому у випадках, коли відімкнення електроенергії є масштабними й довготривалими, компанія змушена встановлювати пріоритети в забезпеченні живлення базових станцій. 

«Ми сподіваємось на розуміння українців і зважене ставлення громадян до користування послугами зв`язку у випадках блекаутів. Важливо, щоб користувачі утримувалися від використання “важкого” контенту, наприклад, відео чи відеодзвінків через мобільний інтернет під час блекаутів, тоді акумулятори на базових станціях зможуть працювати довше. Якщо в населеному пункті відсутня електроенергія, краще спілкуватись за допомогою телефонних дзвінків, SMS і текстових повідомлень у месенджерах», — радять у компанії.

lifecell приєднав понад 1700 базових станцій до генераторів

Зараз lifecell має більше ніж 10 000 станцій по всій країні, більшість половини з них уже обладнані новими батареями, розповіли AIN в компанії. Ці батареї автономніші, заряджаються швидше, можуть підтримувати роботу станцій до чотирьох годин за відсутності стаціонарного живлення та помірного навантаження на мережу. Загальна сума інвестицій lifecell в енергонезалежність становить близько 1 млрд гривень.

Станом на вересень 2024 року компанія приєднала понад 1700 базових станцій до генераторів. Також lifecell використовує стаціонарні, мобільні генератори та генератори партнерів.

Завдяки такому живленню можна довготривало підтримувати роботу обладнання після виснаження батарей, проте це не є повним розв’язанням проблеми, адже більшість базових станцій розташовані на дахах житлових і комерційних будинків, де встановлення генераторів заборонено. 

Як готуються локальні гравці на прикладі київського обласного інтернет-провайдера

Провайдер інтернет-зв'язку в Київській області «Бест» розповідає у коментарі AIN, що до початку повномасштабного вторгнення рф мав приблизно 130 вузлів мережі, але нині їхня кількість зменшилась до 65.

На сьогодні понад 70% клієнтів уже переведені на GPON-технологію. Компанія встановила подвійні та потрійні джерела безперебійного живлення, що дозволяє GPON-вузлам працювати автономно від 20 до 72 годин без використання генераторів. 

Засновник і директор цієї групи компаній Олексій Зінкевич пояснює, що на кожен вузол мережі додатково закупили інверторні генератори німецького виробництва. Це дозволяє підготуватися до тривалих відключень електроенергії. Загалом провайдер витратив понад 20 мільйонів гривень на підготовку до блекаутів, і, за словами директора, процес інвестування ще триває. 

«Зараз ми працюємо над збільшенням часу автономної роботи без використання генераторів до трьох діб. Щодо іншої частини мережі, яка працює на кабелі типу вита пара [використовуються не тільки для побудови локальних комп'ютерних мереж, але і для мереж абонентського доступу, — Ред.], компанія врахувала це і встановила акумулятори в усіх будинках, де є комутатори — перемикачі, що об'єднують цифрові чи мобільні прилади в єдину локальну мережу. Як наслідок, під час відключень влітку наша мережа доволі стійкою. Також ми встановлюємо акумулятори, що дозволяє інтернет-мережі функціонувати протягом 10-16 годин на добу під час відключень», — говорить Зінкевич.

На випадок тривалих відключень — більш ніж три доби — київський провайдер планує використовувати генератори для живлення.

Тарифи на послуги можуть змінитися, але не для всіх

Ціна на телеком-послуги залежить від підвищення цін на електроенергію та паливо, яке компанія використовує для генерації живлення об’єктів зв’язку під час відключень світла, говорять учасники ринку. На ціни впливає як необхідність збільшувати інвестиції в підтримку та розвиток мережі, так і зміна користувацької поведінки. 

За словами представників Vodafone, споживання трафіку зросло за два роки в півтора раза. Тарифи на послуги там переглядають раз на рік, але не одночасно для всіх тарифних планів. 

Олексій Зінчук з групи компаній «Бест» розповідає, що його інтернет-провайдер теж планує піднімати тарифи: збільшення триматиметься на рівні від 20 до 50 гривень, залежно від типу підключення та розташування клієнта. «Це необхідно, щоб покрити витрати на модернізацію та утримання обладнання, яке дозволяє нам забезпечувати стабільний зв'язок навіть у найскладніших умовах».

Компанія lifecell в коментарі AIN говорить, що інвестиції в енергонезалежність є для компанії вимушеним кроком, але lifecell не підвищувала вартість своїх послуг останнім часом. 

«Проте закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в надзвичайно короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій, тому компанія шукає баланс між забезпеченням зв’язку й можливістю надавати ці послуги за доступні кошти абонентам», — коментують співрозмовники редакції в телеком-гіганті, вірогідно, натякаючи, що ціна на послуги також може переглядатися. 

Альтернативні й додаткові джерела генерації енергії

Телеком-оператри, з якими поспілкувався AIN, розповідають, що їм вдалося забезпечити критично важливі об’єкти генеруючими потужностями, які дозволяють утримувати зв’язок протягом трьох діб у разі тривалого відключення електроенергії. Додатково компанії будують джерела «зеленої енергетики» для посилення потужностей. 

Наприклад, компанія Vodafone побудувала три сонячні електростанції для забезпечення обладнання мережі навіть за умов мінімального денного світла.

«Ми оптимізуємо роботу мережі, у тому числі з використанням ШІ, — пояснюють у компанії. — Мережа автоматично визначає навантаження на певну базову станцію та зменшує чи збільшує споживання електроенергії відповідно до рівня навантаження. Це дозволяє економити заряд акумуляторів та ефективно споживати електроенергію. Ми застосовуємо цей підхід до управління енергоефективністю з осені 2022 року. Також для швидкого розгортання та забезпечення зв’язком в екстрених ситуаціях використовуємо пересувні базові станції».

За словами Олексія Зінкевича, київський обласний оператор «Бест» також почав встановлювати сонячні панелі, але вони мають незначну ефективність протягом осінньо-зимового періоду, тому не можуть забезпечити мережеві вузли стабільним електроживленням. Тож компанія більш зацікавлена у встановленні потужних акумуляторів, укрупненні вузлів і зменшенні енергоспоживання обладнання.

 

Телеком-оператор lifecell встановив і підʼєднав до сонячних панелей обладнання на одному з технологічних майданчиків на півдні України. Завдяки сонячним панелям загальною площею 84 квадратних метри виробляється до 16 кВт енергії для живлення базової станції, що дозволяє забезпечити зв’язком понад 2000 осіб у чотирьох населених пунктах області. Сонячні батареї генерують постійний струм напругою 48 вольт, що подається на обладнання базової станції. 

Чи встигнуть оператори вкластися в терміни, які вказав НЦУ в розпорядженні

Оператори пояснюють, що виконання вимог НЦУ часто залежить від зовнішніх факторів, на які оператори не впливають. Так, у компанії Vodafone пояснили, що мінімальний термін доставки обладнання в Україну становить 120 днів. Окремо компанії потрібний час для будівництва майданчиків, конструкцій для монтажу обладнання, кліматичних шаф — пристроїв, що призначені для розміщення активного телекомунікаційного обладнання в тих випадках, коли температура навколишнього середовища не відповідає діапазону його робочих температур.

«Під час замовлень компанія орієнтувалась на терміни з попереднього розпорядження НЦУ. Складно передбачати блискавичну зміну умов роботи постачальників і підрядників, та збільшити все в рази в короткі терміни. Обладнання, яке ми вже замовили, має бути в Україні до кінця року — як це передбачалося попереднім розпорядженням», — зазначили у компанії.

За словами керівника напряму розвитку мобільного інтернету Міністерства цифрової трансформації Станіслава Прибитька, якщо оператори не встигнуть вийти на рівень енергозабезпеченості вчасно до 1 лютого, то регулятор сфери електронних комунікацій (НКЕК) буде проводити державний нагляд стосовно виконання рішень НЦУ щодо сталості мереж під час віялових відключень чи аварійних відключень.

Також представник Мінцифри пояснив, що у випадку неготовності операторів до відключень компанії можуть отримувати доручення про покращення мережі. Після кількох таких приписів, на компанію можуть накласти штраф, сума якого залежатиме від розміру доходу кожної компанії.

Як держава підтримує українських операторів 

Президент України Володимир Зеленський в липні 2024 року пообіцяв, що уряд введе нові програми, які допоможуть громадянам на період енергодефіциту мати більш стабільний мобільний зв'язок. Однак на збільшення стабільності телекомунікаційних мереж фінансування з держбюджету не виділялося, тому що основна частина бюджету йде на виплати у сфері безпеки й оборони. 

Завдяки змінам у постанові про бронювання співробітників мобільні оператори та великі інтернет-провайдери, які виконують вимоги (НЦУ), зможуть бронювати 100% працівників.  Для цього компанії мобільних операторів повинні мати дохід понад 200 млн грн, а інтернет-провайдерів — понад 20 млн грн. Також підприємствам необхідно отримати статус критичності; а працівники, яких подають до списків на бронювання, мають працювати в штаті компанії на повну зайнятість не менш ніж 3 місяці.

Також уряд нещодавно змінив підхід до нарахування митних зборів і ПДВ на акумуляторні батареї та генератори. Частину з типів обладнання, яке використовують оператори, звільнили від додаткового податкового навантаження.

Але змінами в розмитненні обладнання можуть скористатися не всі, кажуть оператори. Директор групи компаній «Бест» Олексій Зінчук пояснює, що постанова діє лише для тих, хто ввозить обладнання для власних потреб.

«А якщо ти компанія зі зв’язку, то виявилось, що ти повинен сам займатися зовнішньоекономічною діяльністю — шукати постачальників в Китаї, тестувати обладнання, укладати договори. Це не завжди ефективно, бо привезене обладнання може не відповідати нашим потребам під час блекаутів. Ми вже зіштовхнулися з такими проблемами й втратили час та ресурси».

Зінчук ділиться, що компанії-оператори стикаються з низкою проблем, серед яких відсутність широких можливостей бронювання, перевірки з боку податкової, а також надмірне оподаткування та регулювання. 

«Часу на довгі переговори з державою в нас немає: ми зосереджені на підготовці до зими, адже наші абоненти повинні мати стабільний фіксований зв'язок, особливо в умовах, коли мобільний інтернет часто не працює під час тривалих відключень. Наприклад, у нашому регіоні ситуація з мобільним зв’язком під час відключень залишається вкрай складною, і я не думаю, що вона суттєво покращиться найближчим часом», — підсумовує Олексій Зінчук.

Ілюстрації до матеріалу: Анастасія Оприщенко