За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), з кожним роком підприємці приділяють усе більше уваги патентуванню своїх товарів і продуктів. До прикладу, у 2022 році у світі було подано понад 3,4 млн заявок на оформлення патентів. 

Попри реалії повномасштабної війни, українські показники в цій сфері також зростають, хоча й не так швидко, як хотілося б. Адже серед українських підприємців досі побутує стереотип, що реєстрація та захист IP-прав — це така собі необов’язкова «забаганка» гігантів ринку. Наслідком такої думки є втрата значної частини прибутків, а з ними й можливостей інвестувати в подальший розвиток. 

В авторській колонці для AIN Олена Орлюк, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс України), пояснює, чому важливо патентувати свої винаходи насамперед в Україні, та окреслює процедуру отримання патентів, які діятимуть на закордонних ринках.

Чому вдома краще

Отже, чому саме в Україні? Тому що це — вигідно. Патентування винаходів напряму пов’язане зі зростанням національної економіки. По-перше, це надходження до держбюджету у зв’язку зі сплатою державного мита за саму реєстрацію. До слова, розмір зборів за проведення експертизи та подальше підтримання чинності патенту є значно нижчим порівняно зі США чи країнами ЄС.

По-друге, Україні не потрібно буде витрачати додаткові кошти на ліцензійні платежі за трансфер технологій і користування винаходами своїх же громадян, як це відбувається в разі їхньої реєстрації винятково за кордоном. 

По-третє, це про зростання інвестиційної привабливості нашої держави, адже чим більше українських винаходів запатентовано вдома, тим вищою є позиція України в рейтингах на кшталт Global Innovation Index від WIPO, які суттєво впливають на ухвалення рішень іноземними інвесторами. 

По-четверте, це без перебільшення питання нашої національної безпеки. Наведу красномовний приклад: через недосконалість українського законодавства, яке не передбачає відповідальності за несанкціонований виток перспективних науково-технічних розробок за кордон, є випадки патентування українцями в росії нових зразків озброєння, а також техніки й технологій подвійного призначення. Таким чином, розмова про патенти водночас стає розмовою про патріотизм і відчуття зв’язку з державою, а кожна національна реєстрація є вагомим внеском як у Перемогу, так і в майбутнє відновлення України.

Етапи отримання патенту: Україна

Патент на винахід — це юридичний документ, який надає власнику виняткове право на використання та захист винаходу від копіювання та використання іншими особами. В Україні видачею патентів займається національний орган інтелектуальної власності, а саме Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ, IP офіс). 

Строк дії такого типу документів становить 20 років від дати подання заявки. Важлива ремарка: патент буде дійсним лише в разі щорічної сплати зборів, які у зв’язку з прогресивною моделлю нарахування збору зростатимуть кожних кілька років — проте все ще лишатимуться незначними проти потенційних прибутків.

Першим етапом підготовки до отримання патенту є патентний пошук. Є сенс здійснювати його ще до розробки самого винаходу, адже це дає змогу вивчити ринок і створити дійсно унікальний і популярний продукт. Враховуючи, що значна частка баз даних щодо патентів є відкритою, а ІР офіс ще й регулярно оновлює переліки безоплатних баз даних патентної документації — такий пошук можна виконати самостійно. Проте все ж набагато ефективніше звернутися до спеціаліста, який володіє всіма необхідними навичками для ретельної ідентифікації патентів і технічних рішень, які можуть стати на заваді отриманню патенту.

Наступний етап — подача заявки до УКРНОІВІ. Це можна зробити особисто або через законного представника (патентного повіреного) шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн. Заявником може бути як фізична, так і юридична особа, а якщо винахідник не є резидентом України, то заявку має подавати патентний повірений. До заявки потрібно додати документи про оплату відповідних зборів, детальний опис винаходу, реферат (короткий опис), формули, а також креслення та розрахунки (якщо на них є посилання в описі).

Далі слід пройти експертизу, яка складається з трьох частин: попередньої, формальної та кваліфікаційної. Відповідно спочатку експерти УКРНОІВІ перевіряють заявку на наявність інформації, що може становити державну таємницю. Водночас заявник може оскаржити рішення про наявність чи відсутність державної таємниці, а також засекретити/розсекретити свій винахід у судовому порядку — адже для заявок, що кваліфікуються як секретні, існує окремий порядок проходження експертизи.

Та наразі нас цікавить стандартна процедура. Отже, формальна експертиза полягає в тому, що заявку оцінюють на відповідність законодавству та присвоюють їй класифікаційні індекси згідно з чинною редакцією Міжнародної патентної класифікації. Нарешті на завершальному етапі відбувається найцікавіше: тепер уже експерти відповідної галузі перевіряють патентоздатність, або ж промислову придатність, новизну й винахідницький рівень заявки.

Відмова — не вирок

Як на другій, так і на третій стадії заявку може бути відхилено, проте в обох випадках ситуацію можна виправити протягом двох місяців від дати отримання листа з висновком. Якщо це сталося через формальні причини, слід оновити заявку відповідно до зауважень та подати клопотання до УКРНОІВІ. Якщо ж заявка не пройшла кваліфікаційну експертизу — результати рішення можна оскаржити через Апеляційну палату Національного органу інтелектуальної власності. Натомість у разі успішного проходження всіх етапів патент отримує реєстрацію, а IP офіс оприлюднює інформацію про його видачу в офіційному бюлетені «Промислова власність». Весь процес отримання патенту в середньому триває близько двох років і відповідає по строках міжнародній практиці патентування.

Масштабуємо бізнес грамотно

Якщо ви орієнтуєтеся на міжнародний ринок, то варто подбати про отримання патентів за кордоном. Оскільки не існує такого поняття, як «міжнародний» патент, то можливі два варіанти. Перший — це подача заявок у патентні відомства інших країн згідно з Паризькою конвенцією — опція, доступна протягом 12 місяців від дати подання національної заявки. Її рекомендовано обирати тоді, коли достатньо запатентувати свій винахід у 2–3 країнах. 

Якщо ж ви плануєте глобальне масштабування бізнесу, то слід обрати другий варіант і протягом 18 місяців від дати подання національної заявки подати заявку за процедурою Міжнародної патентної кооперації (Patent Cooperation Treaty, PCT). Отримання попереднього висновку відкриває шлях до подання єдиної стандартизованої заявки до обраних патентних відомств країн-членів кооперації — тепер уже протягом 30 місяців від дати подання заявки до PCT. Важлива ремарка: попри те що вам не потрібно буде адаптувати заявку до вимог кожної окремої країни, вам усе одно доведеться щоразу шукати місцевого патентного повіреного, а також перекладати документи та сплачувати збори.

Водночас для всіх, хто прагне заробляти на результатах своєї інтелектуальної діяльності, захист об’єктів IP (спочатку вдома, а згодом і за кордоном) стає не опцією, а першочерговою необхідністю. Зі свого боку фахівці IP офісу постійно працюють над тим, щоби процедура подачі заявок була максимально комфортною, строки розгляду — максимально короткими, а всі процеси — диджиталізованими та позбавленими бюрократичних рудиментів. 

Крім того, ми регулярно проводимо освітні заходи та тренінгові курси для винахідників, патентних повірених і всіх охочих перетворити ідею на комерційно перспективний продукт, а також надаємо широкий спектр послуг для винахідників на базі таких департаментів IP офісу, як National IP&Innovations Hub та мережа Центрів підтримки технологій та інновацій TISCs. Перед українським бізнесом і винахідниками відкривається простір нескінченних можливостей для розвитку. Тож лише від вас залежить, чи будуть ваші унікальні технології і винаходи працювати на вас і підтримувати національну економіку України — а чи стануть джерелом прибутку когось іншого.

Авторка: Олена Орлюк, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс України)