Ярослав Ажнюк
Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з організатором MediaCamp Kyiv 2009 Ярославом Ажнюком.
MediaCamp Kyiv – нова українська конференція, присвячена традиційним і онлайновим медіа, яка зосереджує увагу на змінах медіаринку за останні роки і збільшенні ваги інтернет-медіа, а також переході традиційних медіа у цифровий формат.
Раніше проходив Blogcamp, цього року – Mediacamp. Із чим пов’язане таке перепозиціонування проекту? Чи ви таким чином намагаєтеся показати, що блоги виходять на медійний шлях?
Насправді в нас було кілька варіантів, як продовжувати розвивати Blogcamp. Була ідея зробити якусь велику міжнародну конференцію, присвячену новим медіа. Ми деякий час працювали на цим, але тоді вирішили, що цього року конференцію провести не вдасться. Ми почали шукати новий формат. Вирішили, що формат Mediacamp – це саме те, що треба. Потрібно зробити подію лише для української аудиторії, зібрати професійну тусовку людей, які працюють на медіаринку.
Як зараз інтерес до цього заходу виявляють медіа? Зрозуміло, що з боку інтернет-проектів інтерес є. Наскільки підтягуються інші, офлайнові медіа до проекту?
Активно підтягуються. Офлайнові медіа зацікавлені, вони розуміють, що їм не можна ігнорувати Інтернет далі. І телебачення, і преса будуть дуже сильно змінюватися найближчими роками. Найбільші проекти вже створюють потужні представництва в Інтернеті, менші підтягнуться.
З іншого боку, традиційні медіа все більше використовують Інтернет як джерело інформації, але не завжди вміють перевірити її достовірність. Зараз багато офлайнових медіа думають про активне використання Інтернету, але бракує розуміння того, як реалізовувати ці проекти. Саме тому Mediacamp буде для них цікавою подією — тут можна буде почути про приклади успішних проектів, поставити запитання професіоналам, обмінятися ідеями.
Ваш захід буде проходити практично в розпал передвиборної політичної кампанії. Чи планується політична складова в проекті? Так чи інакше тема виборів напевно буде піднята на вашому заході…
Думаю, що тема, звичайно, буде піднята, бо вона актуальна і велика. Можливо, будуть якісь доповіді, розмови про медіа і політику, але використання Mediacamp якимись політичними силами виключається.
Наскільки є очікування, що тема політики може бути піднята у більшому контексті, ніж інші? Хоча програма ще виробляється, але все одно напевно вже є якісь тематичні блоки? На чому буде зроблено акцент?
Ми спробуємо охопити найбільш широкі і цікаві аудиторії теми. Будуть теми про перехід інших видів медіа в цифровий формат, про те, як телеканали запускають успішні інтернет-проекти, як преса переходить в Інтернет, які є моделі бізнесу, успішні кейси. Безумовно, буде йти мова про власне медіабізнес, монетизацію медіаресурсів. Тема політики тут присутня, адже медійні бюджети передвиборної кампанії співрозмірні з річними бюджетами. Мені зараз важко прогнозувати, який буде відсоток політичних тем, але думаю, що вони будуть.
Є на сайті тексти, що таке Mediacamp, історія, програмні тези. Але все-таки, що це? Якими тезами, слоганами можна було б зацікавити нових людей?
Я переконаний, що зараз для України Mediacamp – це основна подія року на медійному ринку. На цій події будуть обговорюватися основні медійні тренди. Те, що буде обговорюватися на Mediacamp, буде відбуватися впродовж наступного року, буде реалізовано в життя. Учасники винесуть звідти нові ідеї, нові проекти, нові бачення, нові підходи до того, як мають розвиватися як традиційні медіа, типу телебачення і преси, так і нові медіа.
Доповідачами стануть люди, у яких за плечима вже є успішні проекти, які знають ринок, які можуть грамотно пояснити, що і як розвивається. Якщо людина працює на медіаринку, незалежно від того, чи це людина, яка виробляє медіаконтент, наприклад, журналіст або редактор, чи людина, яка робить на цьому бізнес, власник медіаресурсу, для неї Mediacamp стане корисною подією.
Формат баркемпу додасть події інтерактивності, спілкування, дискусій і знайомств. Це буде цікавий досвід для тих, хто раніше не бував на заходах подібного формату.
Якщо говорити більше про якісь тренди. Якою мірою відчувається тенденція посилення медійності українських блогів, наскільки вона може бути реалізована? На відміну від США, від Росії, я поки що не пам’ятаю жодного преценденту, щоб якогось блогера запрошували на якісь заходи до Адміністрації Президента, тому що у нього є блог. Хто в нас найпопулярніші блогери?
Ситуація з українською блогосферою цікава і багатогранна. Що до того, чому українських блогерів не запрошують на вечері чи прес-конференції Секретаріату Президента – то це питання частково до Секретаріату Президента, тому що насправді, якщо говорити про великі компанії і бренди, то вони працюють з блогосферою, вони запрошують блогерів на прес-події, роблять вечірки спеціально для блогерів, вони працюють з блогерами онлайн, вони намагаються подавати свої матеріали в такій формі, щоб їх зручно було розміщувати в блогах тощо.
Проте блогерів, які писали б виключно для України, не так багато, є спокуса орієнтуватися на Росію і російськомовну Україну – так охоплюється більша аудиторія. Якби наші блогери так само володіли англійською, як і російською, вони писали б англійською – там аудиторія і бюджети ще більші. Бракує авторитетних рейтингів блогів, премій, конкурсів — лише так можна сформувати повноцінну українську блогосферу.
З іншого боку, в той час коли багато хто йде працювати на російськомовну аудиторію, з’являється вільна ніша для україномовної аудиторії. Вона зараз зростає завдяки тому, що відбувається проникнення Інтернету в менші міста поза Києвом, зокрема в західні міста. Тому в останній рік з’явилося більше україномовних блогів, які претендують на вищий рівень якості. Збільшується кількість «стенд-елоун» блогів. Якщо раніше було досить мало блогів, які позиціонуються як окремі сайти, більше на блог-платформах, наприклад ЖЖ, то зараз більшає блогів, які позиціонуються як сайти, як медійні ресурси.
Загалом 2.0 у нас знаходиться в зародковій стадії…
Важко сказати, що в такій стадії, тому що він просто у нас нерівномірно розвивається. Тому що понад 5 млн українців «В Контакте» – це теж якийсь Web 2.0. Разом з тим, блогів не дуже багато. Звичайно, він не так швидко розвивається, як на заході, але він розвивається.
Зараз цікава тенденція намітилася з Twitter. Новий сервіс, який в усьому світі стає популярним, і ось тенденція цього року, що Twitter в Україні теж починає різко зростати. У червні було близько 5 тис. користувачів, а зараз, за моїми оцінками, вдвічі більше, і до кінця року він буде далі рости дуже стрімко. Його вже пробують використовувати політики, у більшості невдало, і виглядає це комічно. Але справа в тому, що це медіаканал, у якого дуже низький поріг входу – за 10 хвилин можна повністю освоїтися.
Twitter забирає мало часу, але дає гарний результат. І, звичайно ж, його цінність як інструменту зростає зі збільшенням кількості користувачів. Людям цікаво ним користуватись, бо з усіх медійних інструментів, які є зараз доступними, Twitter найшвидший у поширенні інформації. Він поширює інформацію так швидко, як SMS, але, на відміну від SMS, поширює її на багато людей і робить все навіть швидше, ніж блог, тому що у Twitter механізм слідкування за чужим акаунтом зведений до максимально простого. А середня кількість читачів одного Twitter-акаунту значно більша, ніж середня кількість читачів одного блогу.
Ти казав, що один з трендів заходу – перехід старих медіа в нову форму, у новий формат – інтерактивний, цифровий, онлайновий. Якою мірою, скажімо, у наших умовах, у наших реаліях, це є виправдано ефективним і якою мірою Mediacamp як захід зможе допомогти тим самим старим медіа вирішити якісь свої проблеми?
Більшість великих медіапроектів відкривають свої медіапредставництва і займаються ними цілком серйозно, менші бачать, що якщо великі відкривають, то їм теж час. Те, що відбувається в Україні, – це повторення процесів, які відбуваються в усьому світі, вони, як правило, незворотні. Буквально кілька днів тому з’явилась інформація, що у Великобританії витрати на інтернет-рекламу вперше перегнали витрати на рекламу в телебаченні – вони там склали 23% від усього рекламного бюджету по всіх медіа. Тобто Інтернет став найбільшим медіаносієм. Коли це відбудеться в Україні, у 2012-2015, невідомо, але це відбудеться.
Якщо говорити про бюджети, то коли був Київський міжнародний фестиваль реклами, офлайнові рекламщики, як і раніше, оцінювали Інтернет трохи згори… Мовляв, ну що таке Інтернет? 2-5 % від наших бюджетів…
Думаю, в першу чергу це відбувається через те, що замовники не розуміють, що їм може дати Інтернет, а ті, хто продає рекламу, не вміють її продавати. Насправді Інтернет дозволяє набагато краще і точніше таргетувати рекламу – вибирати аудиторію за статтю, віком, достатком і десятками інших характеристик. Разом з тим, Інтернет дає цікаві інструменти для маркетингу і PR – західні компанії активно освоюють ці інструменти впродовж кількох останніх років. Можна поглянути на те, як використовують Інтернет Dell, Starbucks, Toyota.
Цікаво те, що близько 20% купівельноспроможної аудиторії України за останніми дослідженнями є в Інтернеті. Це люди від 15 до 85 років. Цікаво, що ці 20% становлять клас людей з достатком вище середнього, тобто вони можуть дозволити собі комп’ютер, сплачувати за Інтернет або користуватися Інтернетом в якихось інтернет-клубах. Тому аудиторія для рекламодавців цікава в першу чергу.
Є тенденція, що великі медійні холдинги перерозподіляють свої бюджети з акцентом на Інтернет. Тобто ми бачимо, що Джед Санден* продав свої друковані видання, і ходять стійки чутки, що він буде вкладати гроші в Інтернет. Український медіахолдінг нещодавно заявив про те, що буде виділяти додаткове фінансування для своїх інтернет-проектів. Digital Ventures, інтернет-підрозділ СКМ, нещодавно заявили про те, що об’єднають свої проекти в один портал і будуть залучати фінансування для його розвитку.
Хтось із тих, кого ти назвав, буде присутній на Mediacamp?
Так, я думаю, що хтось буде.
Традиційне питання, яке стосується кризи. Якою мірою, на твою думку, криза зіграла на користь Інтернету або проти всього медійного ринку? Власне кажучи, як вплинула криза на цей ринок? Зрозуміло, що зараз у нас вибори, вони трохи рятують ринок, але що буде наступного року, коли виборів не буде?
Загальна така теза про кризу – те, що криза змусила людей заново тверезо оцінити те, чим вони займаються, і зрозуміти, де в них є промахи, криза змусила людей більш прагматично подивитися на свій бізнес. Для декого вона відкрила очі, дехто побачив, що немає сенсу займатися якимось сумнівними проектами. Почалося падіння не тільки в Україні, а й в усьому світі друкованої преси, друкованих видань. Воно почалося ще раніше, але криза його прискорила, закрився цілий ряд видань в Україні.
Інтернету криза, безумовно, зіграла на руку. В Інтернеті дуже добре себе почувають інтернет-магазини, які заробляли на продажах через Інтернет, їх продажі помітно зросли після кризи. Насправді криза викликала такий всплеск інтересу до Інтернету. Тобто ми бачимо, що більше нових проектів починає відкриватися, бізнес більше дивиться в бік Інтернету і думає, що, можливо, за цим майбутнє, можливо, сюди варто інвестувати, а не в традиційні медіа. Безумовно, криза зіграла свою позитивну роль.
* Джед Санден – творець і власник KP Publications.
Автор – brams
