Чому важливо створювати нові освітні ІТ-програми, а не оновлювати старі

10765

Дуже часто молодь стикається з проблемою колосального розриву між потребами ринку праці, і рівнем знань, отриманих під час навчання. Так, в ІТ-галузі багато компаній інвестують кошти у створення власних безкоштовних навчальних курсів, щоб підготувати студентів або випускників до роботи. Згідно статистики, оприлюдненої на порталі DOU.ua в 2015 році, компанія SoftServe найняла 507 початківців, з яких 38% — завершили курси компанії, 54% — це внутрішні працівники (як правило, люди які змінюють напрям своєї роботи). Більш показовою є статистика компанії EPAM – за 2015-16 роки в цю компанію не взяли жодного початківця без завершення їх курсів. Склалась парадоксальна ситуація – ІТ-компанії потребують фахівців з технічною освітою, українські ВНЗ щороку випускають понад 3000 спеціалістів, але кожна із сторін вважає, що їх ігнорують.

На щастя, прийняття нового Закону України «Про вищу освіту» заклало фундамент для успішної співпраці між всіма зацікавленими сторонами на локальному рівні: університетами і роботодавцями. Університети отримали більше автономії та незалежності у формуванні освітніх і наукових програм, що створило сприятливі умови для посилення співпраці з роботодавцями.

Це виглядає як ідеальна модель – ринок формує вимоги до кандидатів (набір знань, навичок, компетенцій), а університет розробляє навчальну програму та готує студентів, які будуть конкурентними та затребуваними на ринку праці. Це надзвичайно важливо для ІТ-галузі, оскільки  ІТ-індустрія надзвичайно динамічна: раніше набір технологій змінювався раз на 10-20 років, тепер же – практично щороку з’являється щось нове. Ринок потребує фахівців із знаннями актуальних технологій і методології. Також умінь самостійно вчитися, шукати інформацію, брати на себе відповідальність, підстраховувати учасників команди і приймати найкраще рішення в кожній ситуації. 

На практиці – впровадження нового ЗУПВО (Закон України про Вищу освіту) першими реалізували в УКУ, відкривши програму «Комп’ютерні науки», побудовану на основі кращих програм світових ВНЗ. Звісно, що така ініціатива спровокувала інші університети працювати над оновлення своїх програм. За ініціативи кафедри «Комп’ютеризованих систем автоматики» Національного університету «Львівська політехніка» і Lviv IT Cluster, в 2016 році було успішно запущено програму «Інтернет речей», студенти якої менше місяця тому закінчили свій перший рік навчання. Керівництво Львівської політехніки погодилося на запуск нової навчальної програми з залученням співробітників ІТ-компаній до викладання.

Навчання на програмі «Інтернет речей» передбачає розробку і захист власного проекту з практичним застосуванням в кінці кожного семестру. Студенти діляться на команди, кожна з яких працює над своїм проектом із залученням менторів. В ролі менторів є експерти-практики, що працюють в ІТ-компаніях.  На всіх етапах навчання ментори відіграють важливу роль – використовуючи багатий практичний досвід, вони допомагають студентам працювати над проектом, застосовувати новітні технології та експериментувати.

Вже з перших днів навчання студенти можуть відчути як саме виглядає робота в ІТ — робота над проектом організована аналогічним чином, як працюють на реальних проектах: команда несе повну відповідальність за успішне виконання проекту. Звісно, можлива ситуація що один з учасників команди вибивається з ритму роботи. В такому випадку команда приймає рішення, яким чином можна це виправити: працювати спільно, або прощатися з таким учасником.

Студентам сподобалась організація такого навчального процесу на програмі «Інтернет речей»: незважаючи на складність виконання проектів, майже половина (26 з 51) висловила бажання взяти участь в Літній школі, яка відбулась з 16-го по 30-те червня. Особливо приємно, що студенти бажають навчатись без примусу, чи страху перед негативною оцінкою, а витратили власний час під час канікул щоб вивчити щось нове: як перевіряти чи ваша ідея буде затребувана користувачами, як шукати нішу для своєї ідеї, а також – підівчити актуальні технології однієї з мов програмування.

Запуск програми не відбувався так легко, як це виглядає із сторони: здається, отримати схвалення університету та розробити нову навчальну програму – це 90% роботи. Найважчою частиною є отримати затвердження програми. Було чимало критики – зокрема, назва програми «Інтернет речей» викликала в декого асоціації з інтернет-магазином – проте це не завадило запуску програми. Але всі ці зусилля є вартими того, адже результатом роботи є задоволені студенти, а згодом – і затребувані фахівці. Ми постійно спілкуємось із студентами на парах. Вони самі розуміють і дійсно цінують те, що програми нові і справді актуальні, це мотивує їх. Вони знайомляться із роботою в ІТ-компаніях з перших курсів і чітко розуміють куди їм треба рухатись і розвиватись. 

Запуск програми «Інтернет речей» викликав справжній ажіотаж серед ІТ-компаній. До нас приєднались і фінансово допомагають у створенні першої навчальної лабораторії для студентів – PLVision, Cypress, SoftServe, N-iX, Perfectial, Conscensia, Ciclum, Intellias, KindGeek, Vakoms, ELEKS, Vnisef. Особливо приємно, що спочатку багато хто ставився скептично до можливості зробити таку програму в державному ВНЗ, а зараз активно включився в розробку нових програм, як, наприклад, компанія PLVision. Власне, їхнього представника вразили презентації студентських проектів взимку, коли студенти провчились лише 3 місяці і змогли якісно презентувати свої розробки. Тепер ця компанія активно допомагає як фінансово, так і в навчанні студентів.

Другим позитивним ефектом запуску програми стало бажання розробляти нові. Після «Інтернету речей» Кластер ініціював запуск іще трьох нових програм у державних університетах. Із вересня стартує програма Artificial Intelligence у Львівській Політехніці, програма Data Science & Intelligent Systems та програма Data Science  у ЛНУ ім. Івана Франка. Всі ці програми розробляли експерти компаній та викладачі університетів.

Запуск нових навчальних програм – це не просто. Більше того, це титанічна робота. Багато днів, а іноді і місяців ідуть на переговори та бюрократичні моменти. Це скепсис і часто конфлікт інтересів. Це постійні розмови, що це неможливо і що довкола зрада. Але ми вирішили ділитись нашим досвідом з іншими містами, наші програми і студенти є реальним прикладом того, що все можливо. 

Автор: Зеновій Верес, Solution Architect at Softserve, керівник освітнього напрямку Lviv IT Cluster, асистент Кафедри КСА у Львівській Політехніці.

Оставить комментарий

Комментарии | 0

Поиск