Велика Британія – лідер у сфері стандартизації рішень і підходів до побудови е-урядування. Це не дивно, враховуючи їхні багатовікові традиції розбудови демократії, політичної системи, рецептури віскі та чаю. Але на питання про законодавство у сфері надання адміністративних послуг жоден не зміг дати вичерпної відповіді. В Україні я можу не замислюючись назвати з десяток законів та постанов, що регулюють сферу захисту інформації, електронного цифрового підпису, адміністративних послуг тощо. Проте у Великій Британії законодавство досить ліберальне і багато речей працюють просто тому, що це не заборонено.

Наступне, що я хотів з’ясувати, це питання програмної платформи, її можливостей, технологій, і реальність її запровадження в Україні, щоб було дешево, швидко та дієво. Для цього потрібно поринути в історію того, як з’явилася єдина платформа gov.uk.

До 2013 року у Великій Британії, як і в Україні сьогодні, кожен орган влади мав свій сайт. Дизайн, оформлення та подання інформації сильно відрізнялося. Після створення Government Digital Service (аналог нашого Агентства з е-врядування), що відповідає за розвиток електронного врядування і формує політики в цій галузі,  з’явилася ідея розробити єдину точку входу для громадян. Фактично, йшла мова про побудову великої системи управління контентом для всієї держави.

Для GDS це стало першим великим проектом з чіткими дедлайнами до перепідписання договорів з компаніями, які підтримували два основні державні веб-ресурси для бізнесу і громадян. Менше ніж за рік їм потрібно було створити з нуля і запустити національну веб-платформу.

Це їм вдалося, але сама архітектура системи складалася з більш ніж 700 компонентів, які підтримувалися різними розробниками. Її складність ми оцінили ще до поїздки, розгорнувши платформу у себе в тестовому середовищі.

Оптимізація системи триває досі і наразі повністю припинені всі аутсорсингові контракти на супроводження продукту. За рахунок високої кваліфікації розробників, в GDS можуть самі розвивати та супроводжувати продукт.

Складові платформи електронного урядування Великої Британії

Для впорядкування архітектури системи її було поділено на окремі функціональні блоки, про які хочу розповісти детальніше.

Gov.uk – це CMS для публікації і управління контентом, яка за допомогою API надає можливість кожному органу публікувати свою інформацію в зручний йому спосіб.

GOV.UK Verify – платформа для верифікації користувачів обов’язково використовується для найбільш складних е-послуг, на кшталт управління своїми податками, операції з посвідченнями водія, пенсійним забезпеченням тощо. Для простих послуг може вистачати просто вашого номеру паспорту, посвідчення водія або податкового номеру.

Суть верифікації полягає в тому, що держава делегувала право визначати особу бізнесу і недержавним організаціям. Сам механізм дуже схожий на наш BankID, але дещо відрізняється.

По-перше, кожна компанія повинна довести свою  відповідність вимогам державної сертифікації. Наразі таких організацій, які можуть виступати сертифікованим верифікатором, сім. Після сертифікації держава надає компаніям можливість звертатися до деяких державних реєстрів, щоб переконатися у справжності особи, що замовила державну послугу. Незважаючи на Brexit, GDS з вересня 2018 року планує інтегрувати Verify з іншими системами верифікації в Нідерландах, Германії, Бельгії, Данії, Іспанії та Ісландії.

Склалося таке враження, що у Великій Британії держава намагається всіма силами уникати концентрації персональних даних осіб в одному місці, тим більше державними органами. Саме з цієї причини на порталі gov.uk відсутні персональні кабінети громадян. Ще один аргумент проти них – відвідувачів порталу зазвичай дратує процес реєстрації в кабінетах. Вони хочуть якомога швидше отримати послугу, а підтвердження реєстрації може прийти на мобільний або електронну пошту.  

Серед інших підсистем – GOV.UK Notify. Це платформа, яка на базі шаблонів може використовуватися всіма органами влади і, зберігаючи єдиний формат повідомлень, розсилати нагадування про оплату податків, повідомляти про статус замовленої послуги тощо. Більше про неї можна дізнатися за посиланням.  

Аналогічний підхід використовувався при створенні шлюзу оплати GOV.UK Payment. Це окремий компонент системи, який забезпечує єдиний інтерфейс для оплати всіх адміністративних платежів. Потрібно зауважити, що муніципалітети в Великій Британії не інтегровані в єдиний портал і мають власні технологічні платформи і рішення, однак за бажанням, можуть використовувати компоненти системи для організації верифікації, оплати або повідомлень.  

Напевно, моя улюблена підсистема – GOV.UK Registries.  Потрібно наголосити, що термінологічно у Великій Британії до поняття «реєстр» відносять все, що має структуровану форму. Тобто це і класифікатор, і довідник, і Демографічний реєстр, який в ВБ в принципі відсутній, з міркувань уникнення зосередження критичного набору персональних даних в одному місці.

Сьогодні GDS працює над тим, щоб підтримувати єдине еталонне джерело з державними класифікаторами і довідниками, де їх можна завантажити у машиночитному форматі, або отримувати через API. До таких класифікацій вони відносять перелік державних установ, перелік державних послуг та навіть перелік автомобільних кольорів. Саме цей інструмент дозволяє державі забезпечити високий рівень якості даних у своїх реєстрах, а бізнесу отримувати для своїх потреб надійну інформацію з одного перевіреного джерела.

Створення е-послуг

Створенню електронних послуг (прототипуванню та інтерфейсам), які надаються через платформу gov.uk, приділяють дуже велику увагу. Для кожного органу доступний для завантаження спеціальний eServices Tool Kit – такий собі локальний сервер, на якому ви можете змоделювати свою послугу, починаючи із зовнішнього вигляду і закінчуючи питаннями обробки самої форми. Після цього обов’язково необхідно провести ФОКУС-групи – випробування своєї послуги на цільовій аудиторії. Це дозволяє оцінити, чи інтерфейс достатньо зрозумілий для користувачів і чи не виникне у них труднощів з отриманням е-послуги.

Над створенням кожної послуги в кожному окремому органі працює ціла команда розробників та фахівців, яка формується з внутрішніх співробітників, зовнішніх експертів та, за потреби, представників GDS. Ця команда в подальшому відповідає за супроводження створеного електронного сервісу.

Для написання самої послуги можуть використовуватися різні мови програмування. Зауважу, що потрібно відповідати інтеграційним вимогам, які розробляє і контролює GDS. Тобто, перед тим, як ваш сервіс буде інтегровано до gov.uk, він пройде відповідне випробування в тестовому середовищі GDS. А за цим посиланням можна знайти типові елементи, які потрібно використовувати при розробці інтерфейсів для всіх е-послуг.

Чого дійсно не вистачає в Україні – це доступного і зрозумілого подання інформації про державну послугу. GDS розробила цілий набір стандартів, які визначають порядок створення електронних державних сервісів, починаючи з оцінки їх необхідності, формування назви, тексту опису послуги, допомоги в її отриманні для різних категорій населення і оцінки успішності її запровадження.

Для спрощення розробки додатків та сервісів для платформи gov.uk було розроблено Digital Marketplace. Ця підсистема представляє собою біржу, де державний орган може знайти виконавця для розробки певного компоненту і подальшої його інтеграції в платформу GOV.UK.  

У GDS є ще одна цікава пропозиція – Platform as a Service (PaaS). Це щось на кшталт Government Cloud, що надає обчислювальні ресурси державним установам, якщо їм потрібно середовище для розгортання власних інформаційних систем. Це платний сервіс і зараз він доступний як beta-версія, але стрімко розвивається.

Висновки

Хоча британський досвід дуже корисний, а код платформа GOV.UK доступний на GitHub, її не можна застосувати в реаліях нашої країни. Це питання не тільки технічне (адже кожна країна має свої нормативні особливості), найголовніше – це різниця у мисленні та підходах до надання державних послуг.

Ключове, що нас відрізняє, це наявність у Великій Британії атмосфери довіри як до держави з боку громадян, так і навпаки. Спілкування ж між цими сторонами в нашій країні сьогодні відбувається в умовах тотальної недовіри з обох боків. Тому просто скопіювати технічні рішення не вдасться.

Що дійсно хотілося б запозичити у британців, так це декілька важливих засад, які вони закладають в фундамент взаємовідносин між державою та громадянами. Це базові 18 принципів, які допомагають громадянам дійсно отримувати державний сервіс у зручний для них спосіб та не відчувати жодних труднощів, взаємодіючи з державою.

З базових принципів я виділяю п’ять найважливіших на мою думку:

  • Розуміти потреби користувача
  • Мати мультидисциплінарну команду
  • Використовувати гнучкі підходи
  • Розуміти питання безпеки і приватності
  • Використовувати відкриті стандарти і єдину платформу

Сьогодні спільно з Агентством з електронного врядування ми намагаємося запровадити подібну філософію державних електронних послуг в Україні.  Ми вже намагаємося закласти ці принципи для тих послуг, що знаходяться в стані трансформації:

  • декларування відповідності вимогам пожежної безпеки;
  • ліцензування з надання послуг протипожежного призначення спільно з ДСНС;
  • створення кабінету перевізника спільно з Уктрансбезпекою;
  • заміна посвідчення водія реєстрація/перереєстрація автотранспортних засобів з сервіс-центром МВС.

Автор: Данило Молчанов, керівник напряму е-cервісів проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах»