Чи можна заробити на відкритих даних. І як саме

4408

Галина Удовик, спеціаліст програми відкритих даних проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах», розповіла AIN.UA, як можна заробляти на відкритих даних. 

Дані стають невід’ємною частиною будь-якого бізнесу, адже це чи не єдиний ресурс, який з часом лише примножується, а не вичерпується. Через попит на нові джерела актуальних даних бізнес-потенціал відкритих даних, опублікованих державою чи бізнесом у відкритому, структурованому та придатному для машинного зчитування форматі, зростає у світі стрімкими темпами. За результатами дослідження European Commission, ринок відкритих даних ЄС до 2020 року збільшиться на 36% і становитиме 75 млрд євро.

Компанії, які будують бізнес на основі відкритих даних або ж просто використовують їх як один з елементів своєї бізнес-моделі, мають потенціал викликати значний інтерес у інвестора. Для прикладу, за прогнозами дослідницької компанії International Data Corporation, кожен євро, інвестований в стартап із Open Data Incubator for Europe, принесе 14 євро доходу до 2020 року.

Розвиток стартапу на основі відкритих даних великою мірою залежить від наявності, різноманіття та якості самих даних. Якість даних продовжує залишатись викликом як для України, так і для інших країн світу, проте кількість доступних наборів відкритих даних в Україні щорічно збільшується. Отже, як компанії чи стартапу використати зростаючий тренд відкритих даних на свою користь?

Як працювати з відкритими даними

Що ж це означає, бізнес на основі відкритих даних? Відкриті дані приносять прибуток компаніям у різний спосіб та на різних етапах ланцюга створення цінності  – від публікації даних, до їх агрегації, аналізу та створення продуктів та сервісів на їх основі.

  • Постачання даних. Коли ми говоримо про відкриті державні дані, то публікують їх саме центральні та місцеві органи державної влади, а також державні та комунальні підприємства. Проте відкритими даними вважаються також і дані компаній, які вони оприлюднюють у відповідному форматі. Уже зараз такі компанії як Uber, KLM, Syngenta, Mastercard, та багато інших надають доступ до своїх даних для розробників у всьому світі.
  • Агрегація. Компанії-агрегатори збирають дані та поєднують їх між собою, надаючи переважно інформаційні сервіси на основі агрегованих даних з декількох джерел. Часто такий вид бізнесу називають дата-брокерами, і він є найбільш популярним серед компаній, що працюють з відкритими даними.
  • Аналіз. Відкриті дані часто також використовуються для того, щоб отримати глибше розуміння та аналіз певних тенденцій чи явищ. Такий аналіз даних може слугувати як окремим комерційним продуктом, так і надавати конкурентної переваги іншому продукту компанії.
  • Створення продуктів та сервісів на основі відкритих даних.

Варто розуміти, що відкриті дані можуть приносити користь та вигоду для бізнесу не лише тоді, коли вони є центром продукту чи сервісу. Зокрема, опитування європейських компаній, що працюють з відкритими даними, показало, що у бізнес-моделі 38% компаній відкриті дані грають допоміжну роль, доповнюючи чи удосконалюючи основний продукт. Лише 12% компаній зазначали, що використовують відкриті дані як основний ресурс для свого продукту чи сервісу.

Як заробити на відкритих даних

Бізнес-моделі продуктів, що працюють з відкритими даними, нічим особливо не відрізняються від класичних бізнес-моделей технологічних стартапів. Серед тих, які найчастіше використовуються в Україні та світі:

  • Freemium. Бізнес-модель, при якій основний продукт чи сервіс надається користувачу безкоштовно, а більш розширена чи покращена його версія або додаткові функції – продаються додатково.

Це бізнес-модель відомого українського проекту Opendatabot, сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів. Це чат-бот, який дозволяє підписатись на 10 компаній у будь-якому із найпопулярніших месенджерів і отримувати агреговану інформацію ці компанії із понад 18-ти державних реєстрів. Сервіс передбачає платну підписку для тих, хто бажає моніторити понад 10 юридичних осіб.

  • Cross-subsidy. Компанії, що працюють за цією бізнес-моделлю отримують плату за свій продукт чи сервіс від однієї групи споживачів, що дозволяє їм надавати цей продукт безкоштовно або за нижчою ціною іншій групі споживачів.

Із найбільш яскравих міжнародних прикладів – OpenCorporates, найбільша база даних компаній у світі, що пропонує структуровану інформацію про майже 140 мільйонів юридичних осіб. Сервіс є безкоштовним для журналістів, громадських активістів та науковців, проте оплачується компаніями, які використовують його дані в комерційних цілях.

  • Demand platform. В контексті відкритих даних, ця бізнес-модель передбачає легкий та зручний доступ до великих масивів зібраних та структурованих даних за платною підпискою.

За такою бізнес-моделлю працює, наприклад, сервіс Walnut Medical, що пропонує детальні дані з 19 тисяч європейських та 6 тисяч американських медичних закладів, а також аналіз, візуалізацію та консультування на основі цих даних.

Відкриті дані – це ще дуже нове для України та світу явище, тому немає чітких правил та вказівок як будувати бізнес, який точно стане успішним. На практиці стартапи переважно поєднують різноманітні бізнес-моделі, а ще частіше – експериментують, придумуючи свої власні. 

Автор: Галина Удовик, спеціаліст програми відкритих даних проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах», організатор Open Data Challenge

Оставить комментарий

Комментарии | 0

Поиск