Основна проблематика щодо легалізації криптобізнесу в Україні є те, що багато підприємців та компаній в Україні створюють, обмінюють нематеріальні цифрові активи (далі – «криптомонети») без створення суб’єкта підприємницької діяльності, правильного бухгалтерського та податкового обліку. Часто підприємці, компанії, що здійснюють таку діяльність, не дотримуються норм чинного законодавства України, тому як з продажу або створення «криптомонети», останні отримують прибуток, який не декларується через відсутність фінансового обліку, розуміння операцій взагалі.

На сьогодні криптобізнес є сформованою індустрією, де є свої виробники, продавці, користувачі інформації, тому легалізація вже стоїть гостро для наших підприємців. Так, статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь створення, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

У зв’язку з цим для всіх юридичних осіб постало питання: як же все-таки провадити господарську діяльність по виробництву та обміну «криптомонети» в Україні у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до спільної заяви фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні від 30.11.2017: «Складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом». Далі в листі підсумовується, що все-таки природа криптомонет абсолютно легальна, хоча і відсутня практика їх регулювання.

Зазначаємо, що для провадження господарської діяльності юридичної особи однієї реєстрації суб’єктом підприємництва – недостатньо, як і в будь-якому іншому бізнесі, потрібно правильно вести облік.

Пропонуємо розглянути аспекти бухгалтерського та податкового обліку створення та обміну «криптомонет» – нематеріальних цифрових активів для юридичної особи (дані рекомендації розроблені за участі керуючого партнера компанії “Кей Солюшенз” Ростислава Куліша).

Бухгалтерський облік нематеріального цифрового активу «Біткойн» (далі – НЦА)

Критерії визнання НЦА:

  • можуть бути окремо ідентифіковані та продані;
  • є немонетарним активом;
  • не мають фізичної форми;
  • велика ймовірність того, що вони принесуть майбутні економічні вигоди.

Щодо створення НЦА, відповідно до п. 11 ПСБО 8 «Нематеріальні активи» первісна, вартість  нематеріального цифрового активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання.

Зважаючи на той факт, що ціна на «криптомонети» є волатильною, тобто такою, яка швидко змінюється, єдиний метод їх обліку після визнання – це облік по переоціненій вартості.

Згідно з п. 19 до ПСБО 8 «Нематеріальні активи» підприємство може здійснювати переоцінку нематеріального цифрового активу за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Тому, в даному випадку, радимо на кожну звітну дату здійснювати переоцінку такого активу, сформувавши бухгалтерську довідку, що повинна містити посилання на ціну такого активу з офіційної біржі по обміну криптомонет.

Бухгалтерський та податковий облік створення об’єкту НЦА «Біткойн» компанії «Спецхеш»

№п.п.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Д-т

К-т

1.

Амортизація основних засобів задіяних у створенні НЦА

154

134

6600,00

Розрахунки з вітчизняними постачальниками в т. ч.

2.

електроенергія

154

631

120000,00

3.

оренда приміщення

154

631

30000,00

4.

оплата інтернет

154

631

1000,0

5.

Відображено ПК з ПДВ

644/ПДВ

631

25166,66

6.

Розрахунки за заробітною платою

154

661

20000,00

7.

За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування

154

651

4400,00

8.

Введено в експлуатацію (за актом НА-1)

12

154

182000,00

Слід зазначити, що всі витрати, включені до первісної вартості об’єкта НЦА, повинні бути підтвердженими документально, так як для визначення (розрахунку) об’єкта оподатковування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат відповідно до п. 44.2 ПКУ.

Документальне забезпечення операції створення НЦА

Для того, щоб документально відобразити вищезазначені операції по створенню нематеріального цифрового активу «криптомонети» та подальшого введення в експлуатацію, радимо користуватись Методичними рекомендаціями №1327, а саме розробити внутрішній локальний документ: «Акт введення в експлуатацію нематеріального цифрового активу», який затверджується комісією підприємства. Для створення такого документу можливо користуватись типовою формою № НА-1, що затверджена у методичних рекомендаціях №1327. Щоб обґрунтувати понесені витрат на створення такого НЦА, необхідним є оформлення технологічних карток на створення НЦА та затверджені в обліковій політиці підприємства статті та методи калькулювання. Вищезазначені документи затверджуються директором підприємства та віддаються на підпис для ознайомлення матеріально-відповідальним особам.

Бухгалтерський облік переоцінки об’єкту НЦА «Біткойн» компанії «Спецхеш»

№п.п.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Д-т

К-т

1.

Відображено збільшення ціни обіміну НЦА на ринку на звітну дату (визнано доходи)

12

74

2.

Відображено дооцінку суми накопиченої амортизації

12

133

3.

Відображено зменшення ціни обіміну НЦА на ринку на звітну дату (визнано витрати)

97

12

4.

Відображено зменшення суми накопиченої амортизації вартості об’єкта НЦА

133

12

Оскільки облік придбання нематеріальних активів з резидентами здійснюється відповідно до загальних норм ПСБО та є зрозумілим, пропонуємо розглянути бухгалтерський та податковий облік придбання об’єкту НЦА «Біткойн» у нерезидента.

Бухгалтерський та податковий облік придбання об’єкту НЦА «Біткойн» компанії «Спецхеш» у нерезидента

№п.п.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Д-т

К-т

1.

Отримано об’єкт НЦА

154

632

2.

Перераховано оплату за НЦА

632

312

3.

Відображено курсову різницю

974

632

Що ж у даному випадку відбувається з ПДВ? Якщо підприємство купує НЦА у нерезидента зобов’язання по нарахуванню та сплаті ПДВ – відсутні, так як продаж НЦА не відповідає визначенню постачання товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). Якщо місце постачання НЦА визначено за межами митної території України, то ПДВ не нараховується. Зважаючи на вищевикладене, потрібно попіклуватись про вірне оформлення контрактів, а саму операцію оформлювати документом: «Акт прийому-передачі нематеріального цифрового активу», оформленого відповідно до Положення №88.

Отже, коли ми вже спробували створити, переоцінити та придбати НЦА логічно було б спробувати його обміняти валютні кошти.   

Щоб продати (обміняти) «крипотмонети», що є власністю підприємства, спочатку необхідно перевести об’єкт НЦА до складу необоротних активів, що утримуються для продажу. Нарахування амортизаціїї припиняється з наступного місяця після такого переведення. Далі НЦА передаються Агенту за документом: «Акт прийому-передачі нематеріального цифрового активу». Агент за договором зобов’язується здійснити обмін цифрового активу на валютні кошти та перерахувати їх на рахунок підприємства, яке передавало НЦА.

Бухгалтерський та податковий облік компанії «Спецхеш» щодо обміну об’єкту НЦА «Біткойн»

№п.п.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, у.о.

Д-т

К-т

1.

Списано суму накопиченої амортизації НЦА

133

12

1200,00

2.

Об’єкт НЦА визнано утримуваним для продажу

286

12

12000,00

3.

Об’єкт НЦА передано Агенту

362

712

18000,00

4.

Списано балансову вартість НЦА

943

286

12000,00

5.

Надійшли грошові кошти по операції з обміну НЦА від Агента

312

362

18000,00

У обліку ПДВ продаж НЦА відповідно до п. п.п. 14.1.185 ПКУ – вважається постачанням послуг. У випадку коли місце постачання визначено на митній території України, то операція обкладається ПДВ у загальному порядку згідно з пп. 188.1 і 186.4 ПКУ. Нагадуємо, якщо місце постачання НЦА визначено за межами митної території України, то ПДВ не нараховується.

Отже, як бачимо з вищевикладеного, НЦА «Біткойн» є абсолютно легальним, тобто він може бути легально створений, обліковуватись як нематеріальний актив на підприємстві, переоцінюватись на звітну дату та бути обміненим на грошові кошти.

Автори: Олесь Слободенюк, засновник компанії ТОВ «Спецхеш» (Hotmine), та Ростислав Куліш, керуючий партнер аудиторської компанії ТОВ «Кей Солюшнз»