IT Weekend Ukraine 2018 — як переосмислити нові технології та майбутнє

У вітальній промові Кріс Бейкер, CEO компанії SoftServe, задав тон конференції, закликавши аудиторію до переосмислення ролі вже існуючих технологій. Для цього Кріс навів приклад власної розумної чашки для кави. Навіть такий простий гаджет може акумулювати чимало інформації про свого власника. Адже чашка знає, коли ви прокидаєтеся, коли знаходитеся вдома, скільки вживаєте кави та чи додаєте до напою молоко. Вона навіть може передбачити стан здоров’я, аналізуючи динаміку споживання. Усі ці дані можна агрегувати та використовувати, потрібно лише по-новому поглянути на предмет. На думку Кріса, такої ж зміни ФОКУСу зараз потребують провідні технології.

Перш ніж перейти до майбутнього, варто зрозуміти, як здобули визнання сучасні гіганти. Стівен Руссо, WW Director у IBM Cognitive City Solutions, розповів про те, що допомогло візіонерам на кшталт Білла Гейтса або Ларрі Пейджа та Сергія Бріна побудувати великі компанії. Так, велику частину успіху можна пояснити талантом, але були й інші фактори, що вплинули на рішення засновників Microsoft та Google.

До прикладу, Гейтс був з багатої родини та навчався у школі, в якій ще у 1968 році з’явився комп’ютерний клас. Таким чином, ще до випуску у Білла вже було понад 10 000 годин практичних занять з програмування, і це давало йому значну перевагу. Батьки Бріна були науковцями, а батько Пейджа — одним із перших серйозних розробників у сфері AI. Отож, у цих двох хлопців теж були приховані переваги.

Проте ці фактори лише доповнили правильні пріоритети бізнесменів. Для успіху важливо дотримуватись наступних положень: мати сталу бізнес-модель, запит на ринку, таланти, сприятливе оточення та вміння адаптуватися. Саме за цими особливостями можна відрізнити компанії, що провалились під час буму доткомів (Boo.com, Ritmoteca.com, DEN.com), від нинішніх лідерів: Amazon, Apple, Netflix. Серед технологій, що стануть знаковими у найближчому майбутньому, Руссо вказав блокчейн, інтернет речей, автономні автомобілі та квантові комп’ютери.

Далі мова пішла про одну із найгарячіших тем — віртуальну реальність, або ж VR. Директор компанії Immersive Technologies Сем Уоттс розглянув, на якому етапі зараз знаходиться ця індустрія і що потрібно, аби надати їй нового поштовху. Перш за все, не потрібно фокусуватися лише на віртуальній реальності, адже існує ще й доповнена реальність (AR), що має великий потенціал.

Для їх стрімкого розвитку потрібні прориви в ряді індустрій: 5G зі швидкістю передачі даних до 20 Гбіт/сек, нове покоління хмарних сховищ та розрахункових серверів, потужні технології машинного навчання та штучного інтелекту, розвиток трекінгу очей і підвищення вимог до «заліза». Хоча не всі напрямки наразі можуть похизуватися проривними результатами, але динаміка розвитку AR та VR технологій стрімка: якщо в 2017 році продажі AR та VR шоломів не досягли й 10 млн одиниць, то в 2020 планують продати більше 30 млн гаджетів, а у 2022 — вийти на показник у 70 млн. Прогнозується, що прибуток від сфери сягне близько $120 млрд вже у 2020 році.

Тим часом другий потік конференції почався зі спільної лекції експертів SoftServe Сергія Газієва та Юрія Мілованова про роботу та дизайн систем машинного навчання. Приклади алгоритмів, які застосовуються у цій сфері, дійсно можуть бути надзвичайно складними. Проте боятися машинної революції доки зарано. Навіть найпотужніші суперкомп’ютери можуть емулювати роботу лише близько 71 млн нейронів — стільки ж знаходиться у мозку миші, а в мозку людини їх — 86 млрд. До того ж, найважливіше — не кількість зв’язків, а правильне використання технік машинного навчання. За допомогою власної навчальної методики спікери доступно пояснили існуючі методи машинного навчання та найбільш слушні сфери для застосунку кожного з них.

Через GDPR та скандали, у яких опиняються великі корпорації, сьогодні вже важко говорити про дані без згадування понять «приватність» та «захист». Бібхуті Кар, віце-президент компанії Sophos, розповів про підхід, який здатний захистити інформацію користувачів. Це модель так званого гомоморфного шифрування. З його допомогою можна проводити математичні операції з криптологічними даними та отримувати зашифрований результат, що не буде відрізнятись за значенням від результату аналогічних маніпуляцій із відкритими даними.

Такий підхід дозволяє компаніям захистити дані, але не втратити зручності обчислень. Нині ж під час обробки інформації на серверах вона, зазвичай, знаходиться у вигляді звичайного тексту (plain text) — у незашифрованій формі. Гомоморфне шифрування допоможе створити безпечну мережу майбутнього: захищеними будуть як файли у хмарних середовищах, так і метадані, пошукові запити та індекси.

Навряд чи існує універсальна технологія, яку можна було б застосувати у будь-якій сфері. Себастіан Нойбауер, Senior Data Scientist компанії Blue Yonder GmbH, розповів, чому AI — не універсальне рішення для будь-якої проблеми на прикладі сфери рітейлу. Себастіан також порушив тему відповідальності за помилки, а саме — хто винен у промахах, замовник чи виконавець.

Для уникнення непорозумінь між авторами AI-моделей та замовниками в Blue Yonder користуються наступними прийомами: говорять про рішення, а не передбачення; уточнюють очікувані KPI та визначають оптимальні результати. Якщо оминути хоча б один із пунктів, ефективність розроблених рішень може бути непередбачуваною.

До прикладу, алгоритм узявся моделювати поставки товарів до магазину, але при внесенні даних оминули фізичні габарити. Тоді AI вирішив, що можна замовити для зберігання річний запас пива — бо ж напій зовсім не псується і, згідно з помилковими даними, не займає місця. Нойбауер запевнив — далеко не завжди потрібно використовувати саме нейронні мережі чи інші складні рішення. Не буває більш красивої чи менш красивої математичної моделі, головне — результат.

Отож, будь-які технології варто впроваджувати з думками про людей. Рон Фрідман, CEO медичного стартапу Mawi Solutions, розглянув стан сучасної медицини з акцентом на кардіологію. У цьому середовищі традиційною для більшості людей є концепція sickcare — підходу, за якого людина звертається до лікаря лише при виявленні очевидних симптомів.

Та чи можемо ми стежити за станом здоров’я так, щоб не чекати, доки хвороба дасть про себе знати? Так, якщо звернемося до сучасних технологій і підходів. Фрідман розробляє біометричні браслети Mawi з функцією електрокардіографії та унікальні алгоритми для раннього виявлення хвороб серця. Проблема надзвичайно актуальна: кардіозахворювання є найрозповсюдженішою причиною смерті у світі. Технології AI разом із розробками wearable-індустрії здатні вже найближчим часом докорінно змінити цю ситуацію.

Здається, деякі індустрії не просто розвиваються крок за кроком, а по-справжньому виникають на наших очах. Орестіс Георгіу, голова дослідницького підрозділу компанії Ultrahaptics, розповів про роботу над голографічними системами з тактильною відповіддю.

Технологія розробляється на базі сіток із невеликих ультразвукових динаміків, які штучно створюють повітряний тиск у місці дотику. У поєднанні з голографічними зображеннями це може надати новий поштовх індустрії AR та полегшити людське життя.

Так, подібні системи здатні значно зменшити статистику ДТП при використанні у системах керування автомобілем. Також такі інтерфейси допоможуть людям із зоровими обмеженнями. І нарешті, тактильні голограми оцінять представники креативних індустрій, які, наприклад, зможуть займатися продуктовим дизайном із використанням подібних моделей.

Останню лекцію першої частини конференції присвятили блокчейну — напевно, найгарячішій технології 2017–2018 років. Проте експерти SoftServe Олег Мізов та Дмитро Овчаренко говорили не про криптовалюти чи ICO, а присвятили виступ практичному застосуванню блокчейну в бізнесі. Ця сфера, не дивлячись на скептицизм, активно розвивається. Так, у першому та другому кварталі 2018 року слово «блокчейн» близько 250 разів зустрічалося у фінансовій звітності компаній зі списку Fortune 500.

Без сумніву, використання технології набуває обертів, перш за все, в якості фінансового інструменту. Особливості будови блокчейну та відсутність проблеми верифікації роблять його ідеальним інструментом для компаній, що мають справу з грошима або товарами. Технологію вже активно інкорпорують в діяльність не лише світові гіганти, які намагаються переосмислити себе у новому середовищі: Metlife, Kodak, UPS, IBM, Maersk, Visa, Cisco.

Проте для переходу всіх корпоративних систем на блокчейн потрібне виконання декількох умов: інвестування у стандартизацію розробок, вдосконалення хмарних рішень, розвиток блокчейн-консорціуму. Якщо ці умови будуть виконані, у 2019 році на блокчейн чекає ще одна хвиля популярності.

Друга частина IT Weekend Ukraine 2018 була присвячена невдалим кейсам. У блоці 404: Errors, failures and other #it про невдачі, фінансові прорахунки та бізнес-факапи говорили:

• Христина Косик, VP Innovation компанії SoftServe;
• Дмитро Малєєв, программіст фінтех-стартапу Denizen;
• Максим Бахматов, керуючий партнер інноваційного парку UNIT.City;
• Євгеній Кудрявченко, CEO веб-студіі Vintage Web Production;
• Володимир Соболєв, головний digital-маркетолог «ПриватБанку».

Спікери розповіли, як вести переговори з важливими міжнародними клієнтами, чи може програмна помилка виявитись фатальною, як працюють юридичні консультації в Німеччині, чи може бізнес на 10-му році існування піти «в мінус» та як бути хорошим маркетологом.

Завершенням IT Weekend Ukraine 2018 стала церемонія нагородження найкращих фахівців та експертів Ukrainian IT Awards 2018. Імена переможців днями були опубліковані на Dou.

Конференцію IT Weekend Ukraine підтримали: «Укрсиббанк», Mazda, Jet Brains, Massage Shulga, «Феєрія Мандрів», Uklon, LvBS, «Молокія», Galicia, Bandinelli, «ТОМ», Rabota.ua, a-loft, Fedoriv Hub, IT Ukraine Association.