Фізики vs лірики
Поділ на технарів та гуманітаріїв сформувався у 1960-ті роки, коли громадяни Радянського Союзу отримали можливість обирати місце навчання. Більшість йшла на технічну освіту — з нею було більш зрозуміло, де потім працювати. З часом склалось так, що меншість — гуманітарії — набули ореолу елітності та «вищості» над спеціалістами-технарями.
З тих років не припиняються суперечки про те, які професії — гуманітарні чи технічні — кращі, важливіші та корисніші. В Україні актуальність цьому питанню повернув ІТ-бум на межі 2010-х років. Міфічно високі зарплати айтішників і анекдоти про філологів на касі Макдональдсу лише підливали масла у вогонь.
Те, що виявив Forbes відносно освіти спеціалістів у Кремнієвій долині — не новий тренд чи глобальний поворот до гуманітарних наук. Це піднімає на поверхню факт, що насправді немає ніякої суперечності, а технічні та гуманітарні знання лише доповнюють одне одного.
Гуманітаріїв більше, ніж здається
За даними Уортонської бізнес-школи при Університеті Пенсильванії, сьогодні у бізнес ідуть в основному студенти якраз із гуманітарним бекграундом (44%), тоді як із технічним — лише 24%. Важливо, що мова не лише про заснування нового бізнесу, а й про гуманітаріїв-менеджерів на топ-посадах.
Гендиректорка YouTube С’юзен Войжитські має диплом з історії та літератури. Стюарт Баттерфілд, засновник Slack і співзасновник Flickr — філософ за освітою. Один з найуспішніших підприємців десятиліття Джек Ма, засновник і керівник Alіbaba, має ступінь бакалавра гуманітарних наук.
Джек Ма
Такі випадки можна було б вважати винятками з правил, але існує одна цікава тенденція. Той самий Forbes виявив, що протягом останніх років у бізнес-школах гуманітарним дисциплінам приділяють все більше уваги.
У бізнес-школі Копенгагена діє департамент менеджменту, політології та філософії, у Бостонському коледжі розглядають бізнес-проблеми з точки зору історії, а в Університеті Бостона взагалі діє курс «Вікторіанська література для бухгалтерів».
Що можуть дати гуманітарні науки
Сьогодні мало володіти знаннями в одній сфері, напряму пов’язаній з видом роботи. Саме гуманітарні науки формують ті soft skills, які стали актуальними за останні роки. Вміння виділяти пріоритетні цілі та мислити критично, вести перемовини та креативно підходити до завдань — усе це часто потребує нових рішень і незвичних підходів, пошук яких вимагає вихід out of the box. Тут і стають у нагоді гуманітарні науки.
Філософія — не просто опис життя мислителів та їх основних ідей, як її часто викладають в університетах. Вона — про правильну постановку питань, аналіз, побудову процесу мислення, пошук відповідей. Філософія не лише вчить якісно і складно мислити, вона вчить аналізувати власне мислення.
В історії найважливішим є не послідовність дат і правителів, а процеси та причинно-наслідкові зв’язки між ними. Добре розбиратись в історії — це розуміти, які дії призводили до яких наслідків. Два найкращих способи практично застосовувати такі знання — це вчитись на чужих помилках і шукати натхнення у ситуації, з якої важко знайти вихід.
Нарешті, культурологія — не лише про найважливіші твори мистецтва та художні стилі. Вона дає купу інформації про системи милення цілих груп людей — від етносів до професійних угруповань. Ті ж самі ІТ-спеціалісти чи підприємці є носіями власної культурної парадигми, яка перетинається і взаємодіє з іншими. Так теорія культури вчить знаходити спільну мову людям різних професій, поглядів та національностей. Тобто людям різних культур.
Як цьому навчитись
Де можна дізнатись про те найважливіше з філософії, історії та культурології, що стане у нагоді сьогодні? Вже у січні «Культурний Проект» запускає нові академічні курси. Це можливість розширити горизонти свого знання про світ разом із провідними експертами.
«Історія філософії» дасть знання про розвиток людської думки, навчить глибше розуміти себе і світ.
«Історія західної цивілізації» покаже найважливіші процеси розвитку Європи та США. І оцінить, що робити Україні, яка опинилась на межі цивілізацій.
«Культура. Доповнення реальності» навчить розрізняти та використовувати ті системи і парадигми, які ми використовуємо і створюємо.
