17 октября президент Владимир Зеленский подписал законопроекты, которые регулируют использование РРО (кассовых аппаратов) в торговле. Это — проекты №1053-1 и №1073. Первый вводит понятие «программных РРО» (например, бесплатной программы от ГФС, которую можно скачать на смартфон). Второй — расширяет сферу применения РРО: ими с 2021 года должны пользоваться все ФОП в ритейле (подробнее мы писали о них ранее).

Редакция AIN.UA спросила у предпринимателей, у которых есть зарегистрированные ФОП, о том, как они оценивают влияние этих инициатив на свой бизнес. Предприниматели отмечают, что у них много вопросов о том, как эти проекты выполнять. Их мнения приводим ниже.

Арсений Финберг, основатель проекта «Интересный Киев»:

Пока что по нормам проекта появляется много вопросов, ответы на которые, надеюсь, смогут дать юристы:

  • Обязательно ли выдавать чек в том же месте, где принимают кеш? Или после (до) принятия кеша я могу из офиса выдать чек и прислать клиенту на email? Если да, то сколько времени есть на это?
  • Могу ли я напечатать чеки заранее, а если не пригодилось — их отменить (погасить)?
  • Нужно ли выдавать фискальный чек только по наличным операциям или при поступлении денег на безнал тоже?
  • Как доказать, что клиент получил чек, если по закону его достаточно показать на экране? Обязан ли я его пересылать клиенту или достаточно просто показать? Если пересылать, то как доказать что пришел?
  • Если я хочу в свой софт встроить выдачу программных РРО, сколько я должен кому заплатить, чтобы мне дали такую возможность (насколько я помню, это может стоить $1000 в год, причем непонятно: с компании-автора программы или с каждого пользователя)?

Чем мне чреваты эти нормы, как и любому предпринимателю, оказывающему услуги? Есть головной офис, а есть много исполнителей, условно: уборщиков или сантехников. Раньше они могли принимать оплату на месте оказания услуги. Теперь либо каждого из них нужно обучать работе с РРО, либо перестать принимать оплату налом, работать только по предоплате.

В моем случае, если раньше экскурсоводы могли сами начинать экскурсию, то теперь на место начала каждой экскурсии, за которую хотят заплатить наличными, мне нужно высылать менеджера для выдачи чека.

Андрій Бегменко, співвласник інтернет-магазину з продажу косметики lizar.in.ua:

Як закони 1053-1 та 1073 вплинуть на мій бізнес?

Як представник бізнесу, я за те, щоб бізнес був прозорим. Я за те, щоб об’єми готівки, які використовуються при розрахунках, фіксувались. Це сприятиме як переходу на більш зручну (це — моє оціночне судження) форму розрахунків — безготівкову, так і підійматиме культуру підприємництва щодо сплати податків.

На жаль, все ще багато підприємців працюють виключно в готівку і не тому, що складно працювати «в білу» і показувати свої фінансові обороти, а тому що «так звикли», «ми державі нічого не винні», «а куди підуть мої податки». Тому я — прихильник застосування РРО.

Проте відносини бізнесу і підприємців — це дорога із двостороннім рухом.

Введенням загального обов’язку на застосування РРО держава не притримується “статусу кво”. Звісно, декларується, що застосування програмного забезпечення в смартфоні/планшеті зможе замінити касовий апарат і підприємці не понесуть додаткових витрат на його придбання та обслуговування. Проте зауважу декілька моментів щодо такого нововведення, які на даний час викликають питання та занепокоєння:

  1. Так, не потрібно купувати фізичний РРО. Так, програмне забезпечення (далі — ПЗ) обіцяно безкоштовним. Проте, чи буде безкоштовним користування цим ПЗ? Чи буде ПЗ інтуїтивно зрозумілим та простим у користуванні? Чи підприємцю потрібно буде витрачатись на навчання себе та/або персоналу на роботу із цим ПЗ? Чи ПЗ буде складним і таки потрібно буде наймати бухгалтера для цих дій?
  2. Чи забезпечить держава стабільне, безперервне, 24/7/365 функціонування серверів ДПС? Чи будуть якісь проміжні сервери? Якщо так, то хто буде платити за їх користування?
  3. Розробка ПЗ та його адміністрування — хто буде це робити, які такі фахівці? Чи не будуть «лягати від навантаження» сервери ДПС в період пікових закупок, наприклад, Новий рік, Різдво, розпродажі в день «Чорна п’ятниця»?
  4. Якщо сервери ДПС «ляжуть від навантаження» як тоді відбуватиметься присвоєння фіскальних номерів чекам?
  5. Чому “z-звіти” не отримали додатково роз’яснення щодо незастосування під час використання програмного РРО? Адже якщо РРО у нас електронний, то чому звіт повинен бути паперовим?
  6. На даний час з’явився прикладний програмний інтерфейс (далі — API), який ДПС пропонує використовувати для застосування, зокрема, інтернет-магазинами. Аналіз цього API програмістами, послугами яких я користуюсь для свого інтернет-магазину, показує, що даний API має ряд вразливостей і на даний час обучений отримувати сигнал від продавця, але не передавати йому фіскальний номер чеку. Тобто, поки що зв’язок — односторонній.
  7. Чи буде відповідальність у ДПС, якщо продавець сигнал про продаж товару відправив, а з технічних причин відповідь від ДПС не отримав і фіскальний чек надати покупцеві не зміг?
  8. Якщо фіскальний чек не був наданий покупцеві, оскільки цьому завадили технічні причини на стороні серверу ДПС — якими будуть наслідки від того, що покупець звернеться із заявою про порушення його прав та наміром отримати «кешбек» від держави?

Плюс використання РРО передбачає попереднє програмування: своєрідний облік товарних запасів. Цей процес буде додатковими діями, які потрібно зробити підприємцю. Тобто, тут або витрата часу підприємця, або витрата коштів на залучення відповідного фахівця.

На мою думку, ключовим у спрощеній системі оподаткування є проста система обліку та звітності. Тобто якщо і запроваджувати РРО, то правила його застосування мають бути простими, а складність використання зведена до мінімуму.

Ініціатива Президента України щодо мораторію на перевірки бізнесу щодо застосування РРО, правильності звітності, на мою думку, не сприяє вирішенню ситуації, оскільки застереження бізнесу не були почуті. Це свого роду — відтермінування санкцій без зміни закону по суті.

Про Liqpay та РРО

Мій інтернет-магазин здійснює прийом коштів за продукцію через веб-інтерфейс Liqpay. Фіскали помилково прирівнюють оплату через веб-інтерфейс Liqpay до готівкової операції. Помилково, тому що є діюча нормативна база, яка визначає, що є готівкою і що є безготівким платежем. За своєю суттю сервіс Liqpay лише забезпечує технологічне обслуговування здійснення розрахунків між платіжними картками покупців та поточними рахунками продавців, а використання грошових знаків національної валюти України (готівки) в таких операціях не передбачено.

Тобто при всій декларованій прогресивності ДПС відмовляється від логічного тлумачення і використання норм чинного законодавства, які говорять про те, що оплата банківською карткою, зокрема, через веб-інтерфейс Liqpay є безготівковою операцією.

Є така усталена позиція фіскалів, яку вони застосовують в переважній більшості індивідуальних податкових консультацій:

«…у разі, якщо споживач, використовуючи мережу інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт LiqPay, за умови доставки таких товарів поштою…, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО)… Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток), РРО не застосовується».

Тому на даний час для мене як власника інтернет-магазину критичним є питання того, щоб фіскали використовували діючі норми законодавства не з огляду на свої бажання максимально нав’язати РРО малому бізнесу, а з огляду на логіку та суть діючих норм. Якщо платіж здійснено банківською карткою, чинне законодавство відносить його до безготівкових платежів, а фіскали – ні.

У мене як ФОП на спрощеній системі оподаткування звітність зараз займає пару хвилин – у звіт йде сума з банківської виписки за попередній період і відправляється в ДПС.

Моє очікування, що держава допрацює за наступний рік механізм звітування навіть із застосуванням РРО, який не буде змушувати щодня робити z-звіти, перейматись як видавати чек покупцям, які здійснюють покупки в інтернет-магазині вночі, залишить адміністрування спрощеної системи оподаткування справді простим.

Малий бізнес має платити податки. Як і будь-який інший бізнес. Тільки не треба все ускладнювати.

Константин Петров, работает в сфере систем безопасности, контроля доступа и банков:

По вопросу ФОПов: у меня их три. Каждый “получит” по разному:

  • Первый — все в безнале, оптовая и розничная торговля (назовем этот товар техникой), b2b-сегмент. В целом, никаких изменений для меня нет, если конечно не обяжут поставить РРО даже если нет оборота наличных. Зная эту молодую команду, могут додуматься и до такого.
  • Второй — услуги в области IT, консультирование и программирование (не галера). Все, как должно быть по закону: заказчик прямой, украинский, как правило — конечный. ФОП — не для оптимизации или уменьшения налоговой нагрузки. Его изменения пока что не касаются.
  • Третий — интернет-магазины товаров для конечного потребителя (сумки, одежда, мелкая техника, спортивные товары, домашние органические продукты (мед, орехи, виноград)). Вот тут будет все сложнее: на бухгалтера пойдет дополнительная нагрузка по времени (отчеты, контроль). Пока, честно говоря, мне до конца сложно понять, как быть. Оплата в безнале есть, она фиксируется и платятся налоги, так же как и с наличных оплат. Но покупать и обслуживать РРО — это еще то удовольствие. Я работаю по первому пункту с центрами сервисного обслуживания РРО и фискальной техники и не понаслышке знаю про подводные камни, ошибки РРО, ошибки персонала и прочее “плюшки” которые приводят к штрафам (когда-то был оштрафован на 300 000 грн за неправильное ведение книги РРО).

В общем, где есть возможность “поиметь” денег с частного предпринимателя — это фискальные функции и учет, с введением РРО этих мест станет значительно больше. Самый простой способ — уйти в безнал (оплата по счету через банк).