ENG
UKR
ЗВІТ
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Опитування українських
банків та фінтехкомпаній – 2019
ENG
UKR
ЗВІТ
Опитування українських банків та фінтехкомпаній – 2019
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Цей матеріал підготовлений журналістами AIN.UA за редакційними стандартами і опублікований за підтримки рекламодавця
Ключові висновки опитування наведені нижче є стислим конспектом повної версії Опитування українських банків та фінтехкомпаній 2019, яке можна завантажити з веб-сайту Проекту USAID «Трансфомація фінансового сектору» та EY в Україні.
Кількість респондентів
Український фінтехкаталог 2019 – продукт Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, підготовлений за підтримки Національного банку України та компанії Visa, що був випущений у серпні 2019 року, нараховує більш ніж 100 компаній-учасниць українського фінтехринку. Базуючись на вибраній методології, ми зконтактували з 88 компаніями та проектами. 41 компанія/проект успішно пройшли опитування.

Станом на 01.10.2019 Національний банк України нараховував 76 банків. Нам вдалося звернутися до 43 банків з-поміж 76 із пропозицією проходження опитування, проте лише 14 успішно завершили його.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ: ВІДПОВІДІ ФІНТЕХКОМПАНІЙ
Профіль респондента
Базуючись на отриманих відповідях, ми склали збірний усереднений образ фінтехреспондента. Наш типовий респондент функціонує більше 3х років та все ще розвиває свій продукт чи сервіс. Він повністю фінансується самостійно, не пов'язаний з банками чи банківськими групами, сфокусований на ринок корпоративних клієнтів, а його топ-менеджмент має досвід у традиційних фінансових послугах. В більшій мірі його діяльність розширилась за межі України – і його діяльність зосереджена переважно на європейському ринку.

Збірний образ компанії-респондента:
Цифри:
48,8% респондентів вважають себе стартапами. Це дещо неочікуваний результат з огляду на те, що факт отримання доходів компанією був необхідною умовою для внесення до списку учасників опитування. Такі результати викликають запитання щодо визначення поняття «стартап» учасниками українського ринку. Водночас 55% тих, хто вважає себе стартапом, функціонують більш ніж 3 роки.

75,6% респондентів мають на керівній посаді/в правлінні своєї компанії принаймні одну особу з багаторічним досвідом роботи на традиційному ринку фінансових послуг.

Окрім України, більше 50% компаній працюють в ЄС (для порівняння: лише ~20% оперують у країнах Європи, що не входять до складу ЄС). 40+% працюють у СНД-просторі та майже 25% на ринках США/Канади й Азії.

41,5% респондентів працюють лише в Україні.
87,8% респондентів надають B2B послуги або продукти. Це суперечить світовим тенденціям застосування фінтехтехнологій, де корпоративне прийняття фінтехпослуг значно відстає від прийняття зі сторони споживачів.

Проте, за результатами запитання щодо деталізації конкретних сервісів чи продуктів, які вони надають, 65,9% респондентів виявилися мультимодальними (пропонують і B2B-, і B2C- послуги/рішення). Серед обох бізнес-моделей, найпопулярнішими послугами були карткові платежі та інші види платежів (за виключенням карткових та транскордонних платежів). Дві інші послуги, які послідовно присутні в обох бізнес-моделях: електронне виставлення рахунків та електронні гроші.

Найменш популярними фінтехпропозиціями виявилися депозитарні послуги й управління активами та інвестиціями. Кожну з них надає лише один респондент.

Ми пов'язуємо велику кількість B2B-проектів з низкою факторів, серед яких: 1) слабка динаміка доходів домогосподарств в Україні, що обмежує потенціал зростання організацій, орієнтованих на B2C; 2) брак інфраструктури фінансового сектору для широкого кола населення, особливо у малих містах та селах; 3) «криза довіри» українців до фінансових послуг, яка виникла після ліквідації численної кількості банків. Порівняно з B2B-рішеннями, розроблення B2C-пропозицій вимагає значних інвестицій у широкомасштабний маркетинг, чого більшість фінтехпроектів здебільшого не можуть собі дозволити через брак капіталу.
Фінансування залишається больовою точкою для компаній, що займаються новими технологіями в Україні. Значна частина учасників опитування, а саме 61%, повністю фінансується завдяки власним заощадженням. Приватні інвестори з акціонерного й боргового фінансування – два інших значних джерела фінансування. За ними йдуть стратегічні інвестори (за винятком банків), акселератори/інкубатори та комерційні позики.

97,6% респондентів зазначають, що серед їхніх акціонерів немає банків, банківських груп, корпоративних акселераторів/інкубаторів банків та інших пов'язаних з банками юридичних осіб.
Зазвичай нові технологічні проекти у всьому світі фінансуються стороннім капіталом. Утім, в Україні 61% фінтехкомпаній повністю фінансується з власних джерел. Це свідчить про загальну нестачу зовнішнього капіталу для розвитку, що уповільнює розвиток сектору та унеможливлює швидку експансію. Іноземні інвестори дуже обережні й жоден із традиційних комерційних банків не пропонує значних кредитних програм та умов для високотехнологічного бізнесу, що розвивається.
Аналіз висновків: операційна діяльність та власна думка
Для легкості сприйняття та порівняння, ми згрупували пов'язані результати відповідей, які стосуються операційної діяльності та власної думки респондентів:

Механізми монетизації

Найпоширенішим шляхом монетизації для фінтехкомпаній є комісія за транзакцію: 65,9% респондентів застосовують цей підхід. Водночас 70,6% респондентів застосовують комбінацію з декількох механізмів монетизації для різних клієнтів.

Утім, для тих, хто надає послуги та рішення банкам, важливість механізмів оплати за період використання та розподілу доходів є значно вагомішою. Комісію за транзакцію застосовують 68,4%, оплату за період використання – 63,2%, а розподіл доходів – 57,9% респондентів, що співпрацюють з банками.

«Інше» – варіант, який респонденти могли обрати, щоб вказати власні підходи до монетизації. В деяких відповідях зазначено: «брокерська комісія», «роялті», «оплата послуги або продукту», «оплата ліцензії».
Конкурентоспроможність

Попри загальноприйнятну думку, що пошук пілотних клієнтів для нових фінтехрішень є проблемою, 75% респондентів знадобилося менше 6 місяців, щоб знайти свого першого пілотного корпоративного клієнта після завершення розроблення свого продукту. Важливо, що серед тих, хто пропонує послуги та рішення банкам, результат дуже схожий (73,6%).

61% респондентів указали, що вони мають менш ніж 5 конкурентів у своїй конкретній ніші на українському ринку

З огляду на загальну невелику кількість фінтехрішень, що діють в Україні і перешкоди для виходу нових проектів на ринок, результат щодо питання про «кількість конкурентів» є очікуваним. Однак настрої щодо «глобальної конкурентоспроможності» – це вияв самовпевненості та брак реалістичного розуміння того, що можуть запропонувати світові ринки. Ця «технологічна зарозумілість» може бути однією з причин, чому інвестори нехтують багатьма фінтехпроектами українського походження.
Перешкоди для розвитку та бажані законодавчі зміни
У кількох запитаннях у блоці «Власна думка» учасникам було запропоновано поставити оцінку від 1 до 5, де оцінка 1 віддзеркалювала мінімальну важливість, а 5 – максимальну, на думку респондента. Це дало нам змогу зрозуміти діапазон настроїв учасників опитування. Тому, ми застосували власну методологію для обчислення Індексу зважених настроїв (WSI) щодо кожного такого запитання. Ми нормалізували показники, щоб вони вписувалися в шкалу від -100% до 100%, де -100% означає максимальний консенсус респондентів щодо неважливості, а 100% – максимальний консенсус респондентів щодо важливості. Це дало нам змогу порівняти зважені настрої між різними варіантами, які оцінювали респонденти.

Ми запитали у фінтехспільноти, що, на їхню думку, найбільше стримує розвиток фінтехгалузі в Україні. Найвищий рівень WSI50% – отримав варіант «застаріле несприятливе законодавство». Складність у формуванні партнерських відносин та брак фінансової грамотності посіли другу та третю сходинку відповідно у переліку найбільших перешкод для розвитку.

Найзатребуванішими законодавчими змінами вважаються впровадження законодавчої бази для віддаленої ідентифікації клієнтів та впровадження PSD2 правил, з WSI, що становить 62,25% та 52,45% відповідно.

Показово, що 61% респондентів уважає, що з початком лібералізації валютного ринку в Україні виникли можливості для розвитку нових фінтехпослуг.
Співпраця з банками

Загалом рівень співпраці респондентів з банками як корпоративними клієнтами є не дуже значним. 46,3% респондентів надають щонайменше одну послугу чи продукт банку. Найпопулярнішими сервісами, що надають банкам, є: електронне виставлення рахунків (22% респондентів), інші види платежів за винятком карткових і транскордонних платежів (17%) та транскордонні платежі (14,6%). Жодна з фінтехкомпаній, що взяла участь в опитуванні, не надає банкам послуги з краудфандингу, управління активами й ініціювання та укладення договорів про надання фінансових послуг у роздрібному бізнесі (origination).
Тоді як електронні гроші входять до топ-5 послуг за всіма бізнес-моделями, лише 12,2% респондентів випускають електронні гроші разом з банками. З огляду на те, що сьогодні електронні гроші в Україні дозволено випускати лише банкам, результати відповідей зумовлюють питання щодо визначення електронних грошей учасниками ринку.

Не зважаючи на кількість респондентів, що співпрацює з банками, більшість – 60,8% – підтвердили, що вони часто спостерігають небажання традиційної банківської системи впроваджувати нові технології, що розробили фінтехкомпанії.
Респондентам було запропоновано висловити власну думку про те, які системи/сервіси/процеси є першочерговим пріоритетом для автоматизації/оновлення/поліпшення функціональності для комерційних банків.

Найважливішою респонденти вважають віддалену ідентифікацію клієнта (WSI становить 48,75%), за нею йде аналіз даних для запобігання шахрайству. Водночас модернізація функцій депозитарію вважається найменшим пріоритетом для банків: вона отримала WSI, що дорівнює -67,05%.

Серед тих, хто надає послуги та рішення банкам, список топ-5 пріоритетів не змінився, за винятком зміни порядку між місцями №3, 4 та 5.
Нові фінтехрішення

На запитання про найпривабливіші для нових проектів фінтехпослуги, які не представлені або мало представлені на українському ринку, опція «транскордонні платежі для малого і середнього бізнесу та фізичних осіб» посіла перше місце, отримавши WSI у розмірі 32,9%. Застосунки для інвестування за кордон респонденти вважають найменш цікавою нішею для розроблення нових проектів.

Респонденти також мали можливість висловити власний погляд на найреволюційніші фінтехпослуги й бізнес-моделі, недоступні в Україні. Серед тих, хто вирішив відповісти на це запитання, більшість уважає, що найпопулярнішими революційними моделями фінтехпослуг/бізнес-моделей, яких нема в Україні, є PayPal, P2P-позики та законодавча база для операцій з криптовалютою.

Ми також запитали респондентів про найяскравішу подію на українському фінтехринку, що відбулась минулого року. Це запитання було необов'язковим для відповіді. 50% респондентів, що відповіли на нього, вважають повномасштабний запуск Monobank та швидке зростання кількості його клієнтів найпоказовішою подією на локальному ринку за минулий рік.
Інноваційний центр НБУ

Ми запитали респондентів, чи вважають вони, що інноваційний центр НБУ сприятиме розвитку фінтехгалузі в Україні. З WSI, що становить -19,55% (а серед тих, хто надає послуги та рішення банкам, -15,79%), очікування фінтехспільноти щодо ефективності та корисності Центру є низькими. Це може бути спричинено нерозумінням ролі такого Центру та механізмів його взаємодії з іншими зацікавленими сторонами на місцевому ринку.

Респонденти вказали на важливість створення робочих груп за пріоритетними темами з основними учасниками ринку, а також можливість працювати в «пісочниці» під наглядом регулятора та впроваджувати пілотні рішення. Фінтехкомпанії хочуть побачити реальну допомогу в просуванні технологій, програмного забезпечення й послуг.

Фінтехкомпанії також зазначили, що хотіли б бачити Центр як: відкриту платформу для діалогу традиційних та нових гравців фінтехгалузі, консалтинговий центр, місце проведення заходів для основних гравців ринку, місце, яке буде відкритим для сприйняття реальних потреб ринку й ініціюватиме потрібні законодавчі зміни для його розвитку.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ: ВІДПОВІДІ БАНКІВ
Профіль респондента
Подібно до фінтехреспондентів, ми склали збірний усереднений образ банків, що взяли участь в опитуванні. Наш типовий респондент – це універсальний банк, що має у штаті фахівців, відповідальних за співпрацю зі сторонніми постачальниками програмного забезпечення, проте, водночас, має обмежений досвід та розуміння фінтехгалузі на рівні правління. Типовий банк-респондент також не має частки в капіталі фінтехкомпаній.

Збірний образ компанії-респондента:
Цифри:
50% респондентів – це банки з іноземним капіталом, а інші 50% – банки з українським капіталом. На жаль, жоден з державних банків не завершив проходження опитування.

100% представників банку, які проходили опитування, були або членами правління, або керівниками департаментів (ризиків, цифровізації, фінансових, операційних).

64,3% респондентів ідентифікують себе універсальними банками, 14,3% –корпоративними.

85,7% банків-респондентів (або пов'язані з ними сторони) не мають акцій фінтехкомпаній.

78,6% банків-респондентів мають у своїх командах осіб, відповідальних за співпрацю з розробниками програмного забезпечення і фінтехгалуззю. Втім, лише у 50% банків є особи, відповідальні за цифрову стратегію та трансформацію, і лише 35,7% – за визначення та реалізацію можливостей, що з'являються завдяки фінтеху.

71,4% респондентів не мають навіть одного члена правління у своєму банку зі знанням фінтехгалузі або цифрової стратегії та трансформації.
Операційна діяльність
Комерційні банки в Україні загалом керуються попитом на масовому ринку під час розроблення та запуску цифрових послуг для своїх клієнтів. Найпопулярніші цифрові/віддалені послуги, які банки пропонують своїм роздрібним клієнтам та представникам малого і середнього бізнесу, сфокусовані на щоденних потребах цільової аудиторії.

100% респондентів зазначили, що надають або планують надавати депозити й інші продукти дистанційно. З-поміж інших цифрових послуг, які пропонують або планують запропонувати респонденти, платежі за комунальні та інші послуги в інтернет-банкінгу для фізичних осіб, укладення договорів онлайн, обмін валют в інтернет-банкінгу для фізичних осіб та прямі платежі з банківського рахунку в онлайн-магазинах.

Однак появу останнього варіанту в переліку топ-5 послуг (прямі платежі з банківського рахунку в інтернет-магазинах) потрібно розглядати з осторогою. Цієї послуги сьогодні немає в Україні. Для її створення необхідне партнерство декількох великих банків та значні інвестиції. Отож, зважаючи на кількість відповідей «пропонуємо зараз», різні респонденти могли або неправильно зрозуміти це питання, або мати це у «своєму списку бажань», а не в планах для реалізації найближчим часом.

Найменш популярними послугами у списку були сертифікація електронних ключів та штампів, а також купівля ОВДП в інтернет-банкінгу для фізичних осіб – ніхто з респондентів не пропонує цих послуг зараз, хоча майже 40% планують робити це в майбутньому.
У середньому, 60,3% IT-бюджету респондентів на 2019 рік спрямовано на підтримання наявної інфраструктури і лише 18,7% бюджету спрямовано на розвиток нової інфраструктури програмного забезпечення.

Глобальні дані про розподіл IT-бюджетів між підтриманням застарілих систем та інвестиціями в нові можливості складно знайти. Однак є консенсус експертів, що для банків середнього розміру інвестиції в «стратегічні технології» потрапляють у межі 25-35% загального ІТ-бюджету. У такому разі результати нашого опитування близькі до показників світового тренду.

Безумовно, суперечить цьому тренду той факт, що більшість ІТ-робіт проводяться за допомогою внутрішніх ресурсів банків, особливо у вдосконаленні стратегії та планування – сфері, яка зазвичай функціонує за допомогою стороннього постачальника.
Водночас кілька основних систем були (ФР 2018) або є (ФР 2019) у фокусі модернізації й оновлення для більшості учасників опитування. Системи «клієнт-банк» для корпоративних клієнтів, інтернет-банкінг для фізичних осіб, автоматизовані банківські системи, мобільний банкінг та інтеграція окремих систем були (або будуть найближчим часом) модернізовані для понад 70% респондентів у кожному конкретному разі. Найменше уваги приділялося мобільним гаманцям: лише третина респондентів інвестувала або планує інвестувати в цю функцію у цьому фінансовому році.

Більшість банків переважно самостійно здійснює оновлення стратегії, розвиток бізнес-процесів та планування, а також підтримання наявної та розроблення нової апаратної інфраструктури. Половина респондентів залучає зовнішніх постачальників чи консультантів для модернізації нової інфраструктури програмного забезпечення.

Щодо процесів, то внутрішня модернізація чи оновлення зосереджуються переважно на таких сферах: кібербезпека, обов'язкова звітність та комплаєнс, прийняття заявок на фінансові продукти через електронні канали, аналіз даних для запобігання шахрайству, управлінський облік та аналіз даних для сприяння збільшенню продажів. Інвестиції в ці категорії були або плануються найближчим часом у понад 70% респондентів.
Співпраця з постачальниками фінтехрішень є обмеженою. Карткові платежі – це єдиний сервіс сторонніх постачальників, який систематично має попит у банків-респондентів, причому 85,7% учасників опитування співпрацюють зі сторонніми постачальниками (71,4% залучають місцевих постачальників). Розробкою та обслуговуванням програмного забезпечення для бек-офісу займаються сторонні постачальники у 57,1% респондентів. Лише 14,3% респондентів залучають сторонніх постачальників для автоматизації бізнес-процесів (і жоден із цих постачальників не є місцевим).
Жоден з респондентів не випускає електронні гроші. Водночас 42,9% учасників опитування пропонують послуги електронного гаманця, та у всіх випадках – це гаманці від міжнародних брендів (Apple Pay, Android Pay).

Щодо інших показових результатів, ніхто з респондентів не використовує та не планує впроваджувати рішення технології розподіленого реєстру. Зважаючи на те, що впровадження DLT/Blockchain у банківському середовищі набуває значної популярності в усьому світі, українські банки відстають від цієї тенденції.

Використання хмарних рішень дуже обмежене. Менш ніж 10% респондентів зберігають понад 40% своїх послуг у приватній чи публічній хмарі, водночас абсолютна більшість зберігає від 0% до 20% послуг у хмарі.
Основні висновки: власна думка
Аналогічно до опитування фінтехкомпаній, ми застосували методологію WSI для декількох запитань у категорії «Власна думка».

Респондентам було запропоновано висловити власну думку про найважливіші законодавчі зміни, необхідні для розвитку фінтехсектору в Україні. Введення правової бази для віддаленої ідентифікації клієнтів та заохочення здійснення платежів державними установами і платежів на користь державних установ через цифрові канали були визнані респондентами найважливішими. Ці ініціативи отримали WSI, що дорівнює 35,8% та 17,85% відповідно.

85,7% опитаних переконані, що лібералізація валютного ринку в Україні створила можливості для розвитку нових фінтехпослуг.
Основні виклики
Оцінюючи потенціал розвитку фінтехпослуг, які не представлені або мало представлені на українському ринку, респонденти не пристали до єдиної думки: значення WSI для всіх варіантів було нижче 0%. Водночас найпозитивнішу реакцію отримав варіант «Інтернет-платежі напряму з банківського рахунку» (системи, схожі на Trustly, iDEAL, Sofort та ін.).

Респонденти отримали запитання щодо найбільших викликів для цифрової трансформації для їхнього банку. Вартість цифрової трансформації стала безсумнівним переможцем зі значенням WSI у 53,60%. Усі інші варіанти не отримали консенсусу: значення WSI за всіма іншими варіантами нижче 0%. Серед цих варіантів складність основних бізнес-процесів характеризується найвищим показником WSI.

Важливо, що варіант «Відсутність попиту на цифрову трансформацію з боку акціонерів та/або керівництва» майже одноголосно розглядався як найменший виклик.
Сприйняття фінтехсектору
78,6% опитаних не вважають фінтехсектор загрозою для свого банку. Респонденти, які припускають, що прогрес фінтехгалузі може загрожувати їхньому банку в найближчому майбутньому, зазначають, що традиційні банки можуть не витримати конкуренцію з фінтехгравцями через жорсткіші нормативні вимоги до банків.

Результат опитування щодо того, чи є фінтех загрозою, демонструє, що традиційні банки в Україні здебільшого недооцінюють нові тенденції та інноваційну культуру. Як зазначено в розділі «Глобальні тенденції» цього звіту, 88% світових постачальників фінансових послуг уважають, що їхня ринкова частка під тиском з боку фінтехноваторів, і шукають можливості для введення цих інновацій у власний бізнес. Усупереч цьому українські банки, за кількома показовими винятками, не розуміють загрози й не шукають стратегій її подолання.
ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Різниця між настроями фінтехкомпаній та банків, а також між їхніми планами щодо питань, порушених у рамах цього опитування, вражає, зважаючи на те, що всі вони є частиною одного всесвіту українських фінансових послуг. Частково це можна пояснити тим, що велика кількість фінтехорганізацій працюють як в Україні, так і за її межами, і перебувають під впливом глобальних факторів зміни ринку, які не відчуваються так гостро в Україні.
Важливо, що і фінтехкомпанії, і банки сприймають потребу в наданні можливості віддаленої ідентифікації клієнта як найважливішу законодавчу зміну, необхідну з огляду на поточний попит на ринку.

Насамкінець, можливо, найголовнішим є те, що і фінтехкомпанії, і банки бачать великий потенціал у майбутніх проектах, орієнтованих на фінансові послуги для осіб, які не мають банківських рахунків – прибутковій ніші для нових фінтехпропозицій як від незалежних акторів, так і від класичних гравців ринку.

Водночас, на жаль, застосунки для інвестування за кордон є нецікавими для обох сторін. Це означає, що фінтехринок і тенденції попиту в Україні ще далекі від розвиненого рівня.
© 1999-2019 AIN.UA

При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
© 1999-2019 AIN.UA

При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.