Від непевності до нових перспектив — уривок з книги «Креативний особистий брендинг»

У видавництві «Фабула» виходить український переклад книги  «Креативний особистий брендинг» Юрґена Саленбахера.

У книжці автор ділиться своїм методом особистого тренінгу, який має на меті розвиток творчого мислення та інновацій. Редакція AIN.UA публікує уривок із другого розділу під назвою «Переосмислюйте!».

Позитивне мислення/Нові навички

Поведінка компаній не надто відрізняється від поведінки людей. Наприклад, якщо компанія вбачає у зміні більше загроз, ніж можливостей, вона намагається відбиватися, тікає або ж узагалі стає паралізованою. Однак діловий світ усе одно рухається вперед. Ми не можемо зупинити зміни. Власне, нам це і не потрібно.

Людська раса здатна пристосовуватися до нових середовищ. Цю думку дуже добре висловив іще Чарлз Дарвін: «Виживає не найсильніший і не найрозумніший біологічний вид. Виживає той біологічний вид, що має найбільшу здатність пристосовуватися до змін».

Сьогодні країни, що розвиваються, наприклад країни Азії, часто виявляються більш готовими пристосовуватися, аніж європейські країни. Це відбувається не лише тому, що ці країни краще реагують на зміни, а й тому, що вони мають велике бажання створити для себе краще майбутнє.

Якось мені трапилося печиво з передбаченням, у якому було зазначено: «Людині, що не вміє всміхатися, не слід відкривати власну крамницю». І це дійсно так! У китайській мові слово «криза» складається з двох ієрогліфів: «небезпека» та «можливість».

Якщо ви оптиміст, ви бачитимете в усьому можливості. Якщо  ж це поєднати з китайським перекладом  — і розумінням  — поняття «Всесвітня мережа», котре мандаринською звучить як «сітка незліченних вимірів», можна зрозуміти, як внутрішнє налаштування допомагає китайцям шукати у змінах — та знаходити — можливості. Однак ми на заході найчастіше вбачаємо у змінах загрозу.

Кажуть, для того щоб зберігати спокій навіть перед лицем загрози, необхідно спостерігати та планувати. Легко сказати. А уявіть тепер, що ви панічно боїтеся змій і раптом наштовхуєтеся на коричневого короля десь в австралійській глушині. Вам одразу ж захочеться утекти.

Я знаю, про що кажу, бо сам кілька років тому опинився у  такій ситуації. Чому нам хочеться втекти? Відчуття загрози змушує кров приливати до ніг, через що ми починаємо бігти, або ж до рук, через що ми починаємо відбиватися, або ж навіть до шлунку, через що в нас одразу ж болить живіт і знерухомлюється усе тіло.

Чи не видається вам щось із переліченого знайомим? Усі три ситуації мають щось спільне — місце, з якого надходить ця кров. Наш мозок складає лише 2% від загальної маси тіла, але збирає у собі близько 25% усієї крові. А тому кров, яка притікає до ваших рук, ніг чи шлунку, очевидно надходить саме від мозку.

Хоча насправді в таких ситуаціях кров необхідна саме там — для того щоб підтримувати здатність спостерігати, оцінювати та підпорядковувати певним планам свої можливості та рішення. Тож що ви зробили б, якби наштовхнулися на коричневого короля? Я можу розказати лише про те, що зробив сам.

Я намагався стояти непорушно, сподіваючись, що нічим його не злякаю й не дам йому приводу сприймати мене як загрозу та захищатися з усіх сил.

Те саме треба пам’ятати у разі взаємодії зі змінами: до змін треба ставитися з повагою, а реагувати на них — керуючись здоровим глуздом, позитивним мисленням та творчою імпровізацією.

Подумайте про це, перш ніж рухатися, а особливо перш ніж тікати. Ми повинні самі стояти на чолі змін. Нам потрібні нові навички, що допоможуть визначати нові можливості. А ще нам треба поєднувати творчий та діловий способи мислення для того, щоб бути здатними до інновацій. Необхідно, щоб уся кров лишалася у нашому мозку.

Творча економіка: всесвітня реальність

Якщо розглядати механізми стрімкого зростання світової торгівлі ще ближче, можна помітити іще одну тенденцію, що стосується сфери послуг та світових компаній, які отримують дохід передусім завдяки нематеріальним продуктам та послугам у таких сферах, як облік, банківська справа, прибирання, інформаційні технології, консалтинг, освіта, страхування, медичне обслуговування, логістика тощо.

За даними Конференції ООН з торгівлі й розвитку, від 1990 року світова торгівля послугами зросла більш ніж утричі, у 2010 році склавши 71 % світового ВВП. Разом із цим явним тяжінням до сфери послуг можна простежити ще одну тенденцію. Це тяжіння до творчих послуг, таких як дизайн, маркетинг, розробляння програмного забезпечення та послуги у сфері розваг.

Важливість їхньої ролі стає очевидною, якщо порівняти темп зростання загального світового експорту традиційних послуг між 2000 та 2008 роками, який щороку збільшувався приблизно на 13,5%, та темп щорічного зростання експорту творчих послуг за той самий період (реклама, архітектура, аудіовізуальні послуги), що сягав 17%.

Ці дані чітко позначають перехід до моделі економіки, що зосереджується на сфері послуг, ґрунтується на людському знанні та спирається на особисті творчі якості, необхідні для використання доступної інформації для особистості та широкого загалу.

• Ця нова модель економіки поєднує культуру, суспільство, технології та економіку — як на макро-, так і на мікрорівні.

Центральним у цій системі стає визнання творчості, знань та доступу до інформації потужними рушіями економічного зростання та розвитку в глобалізованому світі. І тут ми маємо щось новеньке: творчість нарешті цінується. Від однієї ідеї тепер може залежати покращення справ у всій компанії.

Рентабельність творчих вкладів може сягати неймовірного рівня. Творчість та здатність упроваджувати нововведення, або  ж, інакше кажучи, застосовувати ідеї в діловому контексті, стають основною складовою новоутвореної творчої економіки ХХІ  століття.

Звіт про творчу економіку, оприлюднений Конференцією ООН з торгівлі та розвитку давав новостворюваній «творчій економіці» таке визначення:

• це концепція, що еволюціонує та спирається на творчі ресурси;
• потенційно може сприяти економічному зростанню та розвитку;
• має потенціал стимулювати отримання доходів, створення нових робочих місць та надходження прибутку від експорту, водночас сприяючи соціальній інтеграції, культурному розмаїттю та особистому розвитку людини;
• охоплює економічний, культурний та соціальний аспекти, спільно із технологіями, інтелектуальною власністю та туризмом;
• являє собою набір інноваційних економічних процесів, що передбачають аспект розвитку та мають міжгалузеві зв’язки із загальною економікою на макро- та мікрорівнях.

Основу творчої економіки складають творчі галузі, які, згідно з визначенням, являють собою:

• цикли створення, виробництва та розподілу товарів та послуг, що передусім базуються на використанні творчих здібностей та інтелектуального капіталу;
• набір інноваційних процесів, зосереджених на мистецтві, однак не обмежених ним, що мають потенціал сприяти отриманню доходів від торгівлі чи прав на інтелектуальну власність;
• галузі, що охоплюють матеріальні продукти та нематеріальні інтелектуальні чи мистецькі послуги, які мають власний творчий зміст, економічну цінність та ринкові цілі;
• галузі, що формують новий динамічний сектор у світовій торгівлі.

Ключові особистості, які розпізнали та визначили поняття творчої економіки, можуть розширити ці визначення. У 2001 році Джон Гокінс (creativeeconomy.com) опублікував визначну книжку про взаємовідношення творчості та економіки.

«Ані творчість, ані економіка не є для нас чимось новим. Новим є лише природа та міра взаємовідношення між ними й те, як вони поєднуються, створюючи надзвичайну цінність та багатство».

До визначення «творчих галузей» він додав би наукові й технологічні дослідження та розвиток. Коли під час нашої розмови у Лондоні я запитав його про важливість творчої економіки, він відповів просто: «А що у вас залишиться, якщо ви заберете із економіки творчість? Гадаю, не так уже й багато!»

Сьогодні я погоджуюся з ним і також стверджую, що застосування творчого мислення може допомогти нам значною мірою оновити стару модель економіки у світі після економічного спаду.