Чи погодились би ви піти на фотосесію до фотографа, що знімає на смартфон? Звучить нібито не дуже професійно. Можливо, ви здивуєтеся, однак більшість гарних фото, що ми бачимо в Instagram, зроблено саме так, ба більше, — відомі журнали не переймаються і розміщують такі світлини на обкладинки, як от, наприклад, Time.
Мобільна фотографія сьогодні є найпопулярнішим способом фіксації моменту. Її головні переваги в оперативності, мобільності, задовільній якості кадру та швидкому редагуванні. Більше не треба носити важку техніку, змінний об’єктив, а потім ще витрачати безліч часу на кропітку обробку у Photoshop або Lightroom — все це вже вміє робити ваш ґаджет.
З 2017 року Huawei Next Image Awards демонструє можливості та здобутки мобільної фотографії усьому світу. Мета фотоконкурсу — надихнути власників смартфонів Huawei поширювати нову візуальну культуру. 2020 рік став рекордним за кількістю заявок — учасники з понад 120 країн представили більш ніж 1,19 мільйони робіт. Цьогоріч Next Image Awards 2020.Фотовиставка представлена в креативному просторі Kooperativ з 10 листопада по 10 грудня. Адреса: вул. Січових Стрільців, 23A. Вона присвячена позитивним установкам та емоціям — коханню, щирості та радості. І тепер з роботами переможців може ознайомитися кожен.
Huawei NEXT-IMAGE Awards – це наймасштабніший у світі конкурс мобільної фотографії та відеороликів. На виставці ми зібрали роботи 25 переможців фотоконкурсу і спробували подумати про те, як телефонна камера змінила життя людей, сформувавши їхні цінності, мрії, стосунки та кар’єри.
Було і стало
Перший телефон з камерою з’явився ще у 2000 році, проте, якщо подивитися на знімки, це було радше зроблено у маркетингових цілях, а не як спроба влаштувати революцію у світі технологій.
Справжній переломний момент у мобільній фотографії відбувся 10 років тому, коли з’явились смартфони, здатні робити якісні кадри та застосунок Instagram, де люди змогли поширювати свої фото, тим самим набуваючи статусу фотографа чи навіть митця. Відтоді технічні можливості мобільної зйомки просунулися далеко вперед — виробники смартфонів збагнули, що хороша камера є одним із визначальних факторів при виборі гаджету, адже в цей період також активно розвивалися соціальні мережі і світлини набули першочергове значення.
Наступна важлива дата — 2013 рік, коли фотобанки дозволили завантажувати фото зроблені на мобільний телефон. Це означало, що новий напрямок фотографії став офіційно монетизованим. А те що приносить гроші — викликає жваву зацікавленість і прискорює трансформації.
За даними компанії Huawei Technologies, щорічно людина фотографує себе приблизно 450 разів і це лише селфі.
Наразі вимоги до якості не такі суворі — Instagram і Facebook все одно стискають зображення. Звичайний користувач не зможе відрізнити мобільну фотографію від фотографії, що зроблена на професійну камеру, він навіть не буде про це думати, адже важливо інше — оригінальність знімка, атмосфера та емоції, які він викликає. Люди сперечаються за реакції у площині де контенту так багато, що потрібні не просто гарні фото, а щось унікальне та експресивне.
Тенденції мобільної фотографії
Більшість тенденцій мобільної фотографії формується у соцмережах, адже це основний канал її розповсюдження. Чи пам’ятаєте ви Instagram 10 років тому? А 5? Багато змінилося як у самій соцмережі, так і в контенті.
Це одне з перших фото, що з’явилися в Instagram. Його автор Майк Кригер, співзасновник соцмережі (зараз він робить кращі публікації).
А це фото 2020 року Влада Блекмена, що знімає виключно на смартфон:
Зростаюча конкуренція в соцмережах змусила людей навчитися створювати спочатку гарний контент, що не вибачає недоліків, а коли всім набридла штучна ідеальність, маятник хитнувся в інший бік — зараз користувачі навмисно «псують» фото, роблячи їх цікавішими.
Співзасновник компанії ffface.me Дмитро Корнілов краще розповість про тренди Instagram, наразі його команда розробляє вірусні Instagram-ефекти у доповненій реальності, з якими ви знайомі, або, можливо, і використовували їх.
«Раніше переважало вертикальне споживання контенту, тобто стрічка постів. Люди багато працювали над контентом, тому що він викладався назавжди, його коментували і репостили. Світлини були занадто ідеальними. Основним інструментом обробки таких фотографій був Photoshop. Серед трендів — гарне тіло та предметні розкладки. Існували чіткі стандарти краси. Щоб бути успішним в Instagram, треба було мати правильні риси обличчя, струнку фігуру, модний одяг. Людей ділили на вродливих і непривабливих, худорлявих, качків, повних…І ці два тренди одночасно закінчилися. На заміну тренду ідеального тіла прийшов бодіпозитив, а з ним і прийняття себе, прийняття інших, до того ж не тільки з точки зору зовнішності, а й з точки зору того, як люди себе позиціонують. А чудернацькі предметні фото просто набридли — усі зрозуміли, що вони фальшиві, і насправді сніданок так ніхто не їсть. Водночас відбувся перехід з вертикальної стрічки постів у горизонтальну — сторіз. В одноденну публікацію ми не вкладаємо багато відповідальності, ніхто не бачить коментарів та реакцій. Так з’явилася мода робити неідеальний контент, що привертає увагу: зіпсовані фото, неправильно кадровані, розмиті, у стилі глітч-арт…»
Сьогодні немає сенсу робити акцент на тому, яким чином було зроблено фото. Важливим стало те, що ми зчитуємо емоційне забарвлення знімків, їх вайб. Для бажаного ефекту більше не потрібен арсенал різноманітного обладнання, лінз та об’єктивів, — ефект від аналогових інструментів можна відтворити цифровою обробкою, за допомогою додатків та доповненої реальності. Дмитро Корнілов називає фільтри Instagram новим продакшн-інструментом, що має багато можливостей для кастомізації. І оскільки нам вже не важливо, на що знімати, то кінцевий результат може бути настільки ж цінним, або настільки ж сміттям, як і фото на будь-який інший девайс.
Наступне питання полягає в тому, чи стала мобільна фотографія мистецтвом та чи доступність для кожного зменшує її цінність? Відповідь на останнє питання: все навпаки — цінність лише зростає, адже у конкурентному середовищі вимоги до робіт дуже жорсткі. Посередні фото, а їх більшість, отримують посередні реакції. До того ж велика частина аудиторії Instagram мають на меті зовсім інші цілі та не претендують на звання арт-діячів.
Як розглядати мобільну фотографію в площині мистецтва відповість засновниця Port.agency і кураторка діючої виставки мобільної фотографії Huawei NEXT-IMAGE Awards 2020 Катя Тейлор.
«Фото, зроблене на професійну камеру, не стає від цього мистецтвом. Не важливо на що зроблена світлина — важливий зміст і те, наскільки авторові вдалося донести ідею. Порівнювати фото на телефон і фотоапарат те ж саме, що порівнювати мокре з холодним.
Сьогодні є безліч фотографів, що успішно знімають на мобільну камеру. Головне — бачення і світло, а все інше — це інструмент. Концепція грає головну роль. На початку фотографи знімали на дуже погані камери, з дуже низькою роздільною здатністю, короткою витримкою, але їм все одно вдавалося робити чудові знімки. Кожен день ми проживаємо в світі, в якому завтра у вас буде ще більше можливостей, ніж вчора. Питання в тому, як ви ними скористаєтеся. Мобільна фотографія відкрила горизонти для великої кількості людей з усіх країн світу, допомогла їм розповісти про себе, висловитися, стати знаменитими, знайти або надати комусь допомогу. Утім, ми не можемо називати технології можливостями, це радше інструменти для досягнення гуманістичних цілей».
Перспективність мобільної фотографії була очевидною з самого початку. Камера у смартфоні стала рушійною силою у появі блогінгу, прискоренні диджаталізації — вона змінила уявлення людства про звичний світ, пролунала новим словом у мистецтві. Відомі бренди сперечаються за звання лідера інновацій і здебільшого проводять модифікації саме у мобільній камері. Виробники оснащують смартфони двома, трьома або навіть чотирма основними камерами, додають нові професійні опції, вступають у колаборації з відомими компаніями, що спеціалізуються на фото, як наприклад, Huawei і Leica.
Завдяки власним технологіям та такому співробітництву пристрої Huawei займають перші місця в рейтингах фотокамер.
Мобільна фотографія відчиняє «вікно» можливостей. Нині маленький хлопчик із ПАР або дівчинка з Мадейри можуть отримати визнання та стати відомими в усьому світі, а фотограф з телефоном — претендувати на роль відомого митця.
Дійсно, чому ні? Втім, це постійна робота над самовдосконаленням і спостереження за змінами у зовнішньому контексті. Раніше достатньо було створювати хоч щось і це вже робило автора особливим, зараз необхідно докласти набагато більше зусиль, щоб світлину оцінили, помітили і визнали мистецтвом.
Незмінне лише правило — чим більше ти робиш, тим більша ймовірність, що щось з цього спрацює.
