Гейміфікація — це використання принципів ігрового дизайну та ігрових механік у неігровому контексті, наприклад в навчанні чи роботі. В колонці для AIN.UA методистка студії онлайн-освіти EdEra Анна Ваколюк розповіла, як гейміфікація може зробити процес навчання веселішим та як її використовують в EdEra.

Ми усі — геймери

Так. Навіть, якщо ви не маєте у себе вдома PlayStation і не фанатієте від «стрілялок», ігри все одно природна частина вашого життя. Це може бути «квач», в який ви грали в дитинстві, шахи, настолки чи футбол. Згадайте ваші поїздки у громадському транспорті на роботу — скільки разів ви «залипали» в мобільну гру, бо не було чого робити?

Люди люблять ігри, бо це «весело». Вони допомагають нам розважитись, боротися з нудьгою та взаємодіяти з іншими людьми. І найголовніше — вони приносять нам задоволення. 

Американський філософ Бернард С’ютс писав, що гра — це добровільне подолання необов’язкових перешкод. І дійсно, людям подобається долати складнощі, які ніхто не змушує їх долати. Нам подобається відчуття перемоги та конкуренції. А також те, що навіть якщо ми програємо — це ж не «реальне» життя. Ціна помилки зовсім не висока і за це можна не переживати. 

Якщо нам так подобаються ігри, чому б не додати їх до інших, «серйозніших» сфер життя? 

Якщо вже вам потрібно вивчити ту кляту англійську, то може зробити процес навчання веселішим? Саме так виникла ідея гейміфікації.

Гейміфікація — це використання принципів ігрового дизайну та ігрових механік у неігровому контексті. 

Ви точно вже зустрічали приклади гейміфікації у навчанні та повсякденному житті. Пташечка з Duolingo нагадує вам про урок іспанської, щоб ви не втратили бали, які отримаєте за 10 днів занять підряд. А Інстаграм при створенні нового профілю показує відсоток заповнення інформації про акаунт. І цим ніби каже «Ей, тут лише ⅓ лишилось заповнити! Зроби це, тобі ж подобається бачити свій прогрес». 

Тож гейміфікація вже давно активно використовується у навчанні, соціальних мережах, додатках по виробленню корисних звичок та інших місцях. А як щодо роботи?

Гейміфікація на робочому місці

«Окей, а хіба робота та розваги — це не антоніми?» — запитаєте ви. Можливо, у лінгвістичному сенсі це так. Але визнаймо, робота займає занадто велику частину нашого життя. І всіх бісить той факт, що вона нудна. Якщо ми вже можемо ставити у наших модних офісах настільний футбол та виділяти кімнати для йоги — то чому б не додати ігри у сам робочий процес?

Один з основних процесів, який можна гейміфікувати на роботі — це навчання. Зараз навчання всередині компанії — це уже хороший тон. Адже воно допомагає не лише на етапі онбордингу (навчання нових співробітників основних робочих процесів). Це також дає працівникам відчуття, що у них є можливості для росту та розвитку.

Згідно останнього звіту Linkedin по корпоративному навчанню, три основні напрямки, в яких здійснюється корпоративне навчання — це:

  1. Підвищення кваліфікації та перекваліфікація. Зараз актуально вже не тільки розвиватися у своїй власній сфері, але й мати можливість змінити професію в середині своєї компанії. Близько 35% працівників користуються цим. Для них це можливість шукати себе, не звільняючись з поточної роботи. А для роботодавців — виростити собі потрібного професіонала та зекономити на пошуку нових людей. За даними Udemy, 64% компаній мають програми перекваліфікації. Для України цей відсоток скоріше за все нижчий, бо, наприклад, у сусідній Росії, лише 43% роботодавців дають таку можливість. Але загалом, корпоративне навчання йде в цьому напрямку.
  2. Лідерство та менеджмент. Тут цікава різниця у поколіннях. Старші люди більш охоче навчаються лідерству. А от покоління Z, тобто люди, які лише починають заходити на ринок праці, більшу увагу приділяють розвитку навичок продуктивності та підприємництва.
  3. Онлайн-онбординг. Практика онбордингу є у більшості компаній. Але пандемія COVID-19 внесла свої корективи у розвиток цього напряму та прискорила його перехід в онлайн. 

В усіх цих напрямках можна застосовувати гейміфікацію. За дослідженням TalentLMS, у 2019 році 88% працівників сказали, що гейміфікація робить їх продуктивнішими та щасливішими на роботі. А коли корпоративне навчання гейміфіковане, це дає їм більше мотивації його проходити та це зовсім не нудно, в порівнянні з традиційними форматами.

Як та де застосовувати геймфікацію у корпоративному навчанні?

Ви можете застосувати гейміфікацію будь-де. Це все залежить від бізнес-цілей вашої компанії та потреб ваших працівників. З точки зору працівників, найбільше їх мотивують такі ігрові елементи:

  1. Нагороди;
  2. Баджі;
  3. Очки;
  4. Рейтинг лідерів;
  5. Рівні.

Пам’ятайте, вам не потрібно робити повноцінну гру з графікою як у Cyberpunk 2077. Ви можете просто додати ігрові елементи до вашого онлайн-курсу. Наприклад, за проходження тестів ви даєте нагороди та очки. А різні навчальні модулі можете оформити як різні рівні. 

Проте не забувайте визначання гейміфікації. Туди входять не лише ігрові механіки, але й принципи ігрового дизайну. Вам потрібно розуміти, які навчальні цілі у конкретного курсу. І чи гейміфікація сприяє досягненню цих цілей. А також, чи працівнику взагалі цікаво грати в таку гру. Без цього ви просто дарма витратите гроші на гейміфікацію, бо вона буде неефективною.

Фреймфорк гейміфікації

Щоб мінімально орієнтуватися у дизайні ігор, можна використати фреймворк Octalysis, розроблений спеціалістом з гейміфіції Ю-Кай Чоу. Вісім пунктів показують, що мотивує людей в іграх, і якими механіками можна цього досягти.

  1. «Я обраний» або «Новачкам щастить»

Робіть перший рівень максимально простим. На початку людина має відчувати себе «щасливчиком», бо без зайвих зусиль проходить перший етап і отримує нагороду.

  1. «У мене є ціль і я бачу мої успіхи у її досягненні»

Ставте чітку ціль у грі та показуйте лічильник прогресу. Також корисно додавати баджі за окремі досягнення та бали за проходження завдань.

  1. «У мене є можливість креативити та отримувати моментальний фідбек»

Суть ігор — у можливості вибору. Давайте гравцям можливість виражати свою креативність. Додавайте декілька варіантів відповідей та різні шляхи розвитку подій. Підкріпіть це зворотним зв’язком. Це може бути текстова похвала, розблокування рівня чи нагорода.

  1. «У мене є речі, які можу використати»

Просто бали мало що дають. Але якщо є можливість, наприклад, обміняти їх на якісь корисні штуки, це мотивуватиме гравців їх збирати. Також людям подобається робити власні аватари чи персонажів на початку гри. Такі аватари дають можливість креативити, і сприймаються гравцями як річ, якою вони володіють.

  1. «Я відчуваю соціальну активність, коли граю. Гра викликає у мене ностальгію чи відчуття спорідненості»

Гравців мотивують соціальні елементи в іграх. Додайте рейтинг лідерів чи можливість грати з колегами. Крім цього, грає роль тематика гри. Якщо вона знайома гравцям чи викликає у них відчуття ностальгії — вони будуть більш залучені.

  1. «Я хочу щось, бо не можу його отримати (прямо зараз)»

Гравцям потрібно показувати можливість отримати винагороду, але не моментально, а через певний час. Це буде мотивувати продовжувати гру.

Можна розбивати нагороди на шматочки, давати різні баджі на різних рівнях чи додати можливість обрати «крутішого» персонажа після якогось досягнення.

  1. «Мені цікаво, що буде далі»

Гравцю цікаво дізнатися, що буде далі. Використовуйте сторітелінг та додавайте у гру сюжетні сюрпризи. 

  1. «Я боюся програти та втратити свій прогрес»

Гравець боїться програти, і це мотивує його грати краще. Тому варто додавати досить складні завдання, щоб у людей було відчуття, що вони можуть програти. Але зберігайте у цьому баланс — занадто складні перешкоди можуть навпаки демотивувати гравця. 

Тримайте в голові ці моменти, коли гейміфікуєте свої освітні програми. А далі розглянемо, успішні приклади гейміфікації в корпоративній освіті.

Кейс Deloitte

Компанія Deloitte у рекламних та рекрутингових цілях використовує інтерактивні відео, де навчає цінностям компанії. Але таку практику цілком можна застосувати й на онбордингу, коли знайомите працівника з корпоративною культурою. 

Суть відео в тому, що ваш персонаж проживає день на своїй новій роботі та потрапляє у різні ситуації. Наприклад, ви розлили каву на колегу. Вам дається вибір, що зробити в такій ситуації й залежно від вибору змінюється сюжет. Якщо ви обрали варіант, що відповідає цінностям компанії — вас вітають і дають нагороду за цю цінність.

Кейс PwC

Компанія PwC розробила навчальну гру Game of Threats, яка симулює кібератаку. Її задача показати управлінцям у компаніях, що відбувається під час кібератак та які рішення доцільно ухвалювати.

Цю гру з інших прикладів виділяє соціальний елемент. В неї можна грати командою та обирати або сторону компанії, або сторону хакера. Таким чином, розробники додали елемент конкуренції та вдало використали сторітелінг. Ця гра розвиває як софт-навички (ухвалення рішень), так і хард-навички (нові знання з кібербезпеки).

Чому гейміфікація може не працювати?

Можна виділити 4 основні причини, чому ваша ідея з гейміфікованою освітньою програмою може провалитися.

  1. Непродуманий дизайн. Це стосується не стільки візуальної складової, скільки проектування самої гри. Ви повинні орієнтуватися не лише на свої бізнес-цілі, але й на досвід гравця. Він має бачити сенс у проходженні гри та отримувати від гри задоволення. Запитайте себе — «який досвід повинен отримати гравець від проходження гри?» і орієнтуйтеся на відповіді при розробці. 
  2. Помилка дорого коштує. Важлива частина ігор і навчання загалом — це можливість робити помилки і програвати, але при цьому нічого не втрачати у реальному житті. Якщо ж ти знаєш, що твої результати бачить твій бос, і від твоїх успіхів буде залежати твоя зарплата або навіть місце роботи — тут вже не до веселощів. Важко буде отримувати від такого реальне задоволення, тому суть гейміфікації частково втрачається. Старайтеся не використовувати результати гейміфікованого навчання для санкцій. 
  3. Що занадто — то не здраво. Коли ви додаєте забагато гейміфікований елементів або нерелевантні теми — це теж може негативно вплинути на ефективність навчання. Велика кількість ігрових елементів може відволікати працівника від самої інформації, яку йому треба вивчити. Тому зберігайте тут баланс. Так само, не варто продумувати складні фентезійні сюжети, по типу відеоігор. Якщо ви супермаркет, який хоче навчати нових касирів, а робите гру з гномами і тавернами, ваші працівники можуть просто не зрозуміти до чого це. Старайтеся використовувати теми, які будуть пов’язані з вашою роботою, або хоча б знайомі цільовій аудиторії.
  4. Ви не пов’язуєте навчальні цілі та ігрові елементи. Наприклад, ваша ціль — щоб співробітники вміли працювати з певною програмою. А нагороди ви даєте лише за перегляд відео про цю програму. Ви ніяк не перевіряєте, чи навчились вони працювати в тій програмі. Як наслідок — заохочується лише перегляд відео, а не використання інформації з нього. Ставте чіткі навчальні цілі та нагороджуйте гравців за досягнення саме цих цілей.

Як ми використовуємо гейміфікацію в EdEra?

У деяких наших освітніх курсах ми теж використовуємо гейміфікацію. Гарний приклад — курс про демократію та вибори ЦВК-просвіта, до розробки якого ми долучилися. З гейміфікованих елементів там можна виділити сторітелінг, а також нагороди за проходження лекцій і правильні відповіді на тести.

Навчання побудоване на діалогах з різними відомими людьми, які розповідають про вибори та демократію. Такий формат дозволяє легко розповідати історії та створювати ігрову атмосферу. 

Крім цього, на нашій платформі Workademy, є можливість видавати тематичні нагороди. За пройдені лекції та тести вам дають різні «плюшки». Наприклад, за 10% правильних відповідей на тести ви отримуєте бейдж «Поціновувач демократії». Також є можливість подивитися скільки нагород загалом можна отримати, що мотивує далі проходити курс, щоб зібрати усі. Крім цього, за проходження матеріалів також можна отримати різні рамки навколо свого аватару. 

Але звісно, на початку роботи над курсом проводиться серйозна дослідницька робота. Складається структура курсу, визначаються навчальні цілі, які будуть перевірятися тестами та відповідно до цього вже застосовується гейміфікація.

Як бачите, гейміфікація може бути ефективним інструментом, щоб зробити корпоративне навчання цікавішим. Проте, це не означає, що треба бігти за модою та додавати у всі свої навчальні матеріали персонажів, рівні та бейджі. Гейміфікуйте відповідально. Думайте про досвід гравця та навчальні цілі. Проконсультуйтеся з експертами онлайн-навчання та гейміфікації. Так гейміфікація дійсно піде на користь вашій компанії.

Автор: Анна Ваколюк, методистка студії онлайн-освіти EdEra