У видавництва «Фабула» виходить український переклад книги Алекса Сучжон-Кім Панга «Ґаджет-залежність». У ній автор відкриває способи залишатися у взаємодії з мобільними пристроями, не зазнаючи втрат у розумових здібностях, не зменшуючи концентрації уваги та вмінь у реальному житті. AIN.UA публікує уривок з книги.
Ранок понеділка. Ви тягнетеся до тумбочки, хапаєте свій смартфон і вимикаєте будильник. Ви одразу не перевіряєте свою пошту чи онлайн-новини. Після кількох місяців спостережень за власним настроєм під час цієї автоматичної дії ви зрозумієте, що матимете кращий день, якщо почекаєте. Крім того, ви просто захочете побути трохи більше часу офлайн.
Пізно ввечері в суботу після налагоджування кавоварки ви поставите телефон на беззвучний режим і покладете ноутбук і планшет в ящик столу. Шість днів на тиждень ви підключені.
Тепер же ви з кількома друзями проводите неділі абсолютно аналогово. Ви можете вирушити в піший похід, готуєте; дехто з друзів знову відкрив для себе в’язання та живопис. Ця неділя — для випічки та читання. Через кілька годин, проведених на ринку, витрачених на відмірювання та змішування, у вас готові тістечка до кави, які додають сили дочитати свіжий роман на вісімсот сторінок, автор якого засяяв на літературній сцені Брукліна.
Коли ви перевіряєте пошту на телефоні, то відкриваєте програму, а потім кладете телефон на стіл екраном донизу і п’єте каву. Це невеличкий акт опору. Ви ніби кажете: «Я звернуся до тебе, коли сам вирішу». У папці «Вхідні» небагато повідомлень, навіть через тридцять шість годин: ви вимкнули всі сповіщення, скасували підписку на всі розсилки, окрім кількох найбільш цікавих, і застосували агресивний набір фільтрів, які відсортовують несуттєві повідомлення з вашої внутрішньої пошти, перш ніж ви їх побачите.
На роботі ви повинні цілком поринути в роботу, незалежно від нагальних потреб колег. Так, важливо бути чуйним, але гарячкове прохання не тотожне високопріоритетному, і у вас є робота. Тож ви вимикаєте телефон і запускаєте програму, яка блокує доступ до інтернету. Впродовж двох годин ви не відволікаєтесь ні на що, ви також не маєте можливості для самовідволікання:
електронна пошта, Facebook, Pinterest, Amazon, ваші колеги — всі вони повинні зачекати. Якщо співробітники потребують чогось, вони знають, де вас знайти, але змусивши людей докладати певних зусиль заради привернення вашої уваги, ви відфільтровуєте тих, хто хоче вашого часу, але насправді його не потребує.
Тепер у вас є одне завдання, до якого ви ставитесь, як до гри: пишете багато слів або багато коду, долаєте ці численні облікові записи. І вже через деякий час ваш розум входить у колію. Ви відчуваєте себе трохи схожим на джазового барабанщика: цілком залучений у процес, відповідальний за свою партію і не робить жодного зайвого руху.
Через дві години ви знову вмикаєте все. Дивно, скільки ви можете зробити, коли зосереджуєтесь на одній меті. Часто це також включає в себе багатозадачність, але вона своєрідна, бо сходиться в одній точці, а не тягне вас вусібіч.
Увечері ви даєте собі пів години, аби проглянути, що роблять ваші друзі на Facebook і Twitter. Іноді ви чистите свій список друзів. Ваша стрічка новин менш захаращена, бо ви обережніші у виборі тих, на кого звертаєте увагу.
В реальному житті коло друзів звужується й розширюється, і кількість часу, який ви можете присвятити людям, постійно змінюється. Ви пишете менше повідомлень і рідше виходите на зв’язок, намагаєтеся публікувати речі, як слід сформовані та продумані. Ви не маєте на меті бути помітним або накопичити багато фоловерів.
Бути онлайн означає мати змістовні контакти з людьми, економити увагу та поважати думки друзів, а не вбивати час або поринати у вир засобів масової інформації з любові до процесу як такого. У цілому, ви намагаєтесь використовувати інформаційні технології настільки вдумливо, наскільки це можливо.
Спостерігайте за тим, що робите. Погляньте, як різноманітні практики впливають на вашу продуктивність і настрій, а потім використовуйте кращі з них і відмовтесь від застарілих. Але якщо все йде добре, ви можете вимкнути розумову камеру, відчути, як пристрій перетворюється з інструмента на ваше продовження й повністю поглинається вами в цей момент.
Використання технологій у такий спосіб — інакше кажучи, за допомогою практики споглядального комп’ютингу — вимагає розуміння і застосування чотирьох принципів.
По-перше, наші відносини з інформаційними технологіями надзвичайно глибокі та виражають унікальні людські можливості. Іноді здається, що технологія загрожує скинути нас до рівня страшних, бездушних людеймашин, кіборгів, як Борг і Термінатор. Але, як стверджує філософ та вчений-когнітивіст із Единбурзького університету Енді Кларк, насправді ми є «природними кіборгами», у постійних пошуках розширення можливостей наших тіл і пізнавальних здібностей за допомогою технологій.
Фактично краще не розглядати розум як щось обмежене мозком або навіть тілом; корисно думати про себе як про «розширений розум» (якщо користуватися термінологією Енді Кларка та Девіда Челмерса), що складається з частин, які накладаються і пов’язують між собою мозок, органи чуття, тіло та об’єкти. Я стверджую, що сьогоднішні інформаційні технології завдають нам болю, але не тому, що витісняють наші звичайні когнітивні здібності, які завжди були гнучкими та мобільними, а тому, що вони часто погано розроблені та бездумно використовуються; вони, як кінцівки, які не піддаються контролю.
Друга велика ідея полягає в тому, що світ став місцем, яке все більше відволікає, й існують рішення для того, аби повернути розширений розум під свій контроль.
Простори для споглядання зникають так само швидко, як тропічні ліси, робота й життя стають усе більш нестримними, а сучасні технології висувають виклики нашій здатності концентруватися. Але людям завжди доводилося мати справу з відволіканням та недостатнім фокусуванням — і протягом тисячоліть вони займаються вдосконаленням технік, які спрямовані саме на це. Погляньмо на Азію.
Буддійська й тантрична медитація, японський дзен, корейський сон і йога — всі ці філософії розвинулися з метою приборкати розгублений, балакучий, недисциплінований розум мавпи. Неврологи, психологи й терапевти спостерегли, що практика медитації може сильно вплинути на мозок; вона може покращити фізичні здібності та допомогти вирішити безліч психологічних проблем. Споглядальні практики пропонують більше, ніж просто спосіб керувати розумом мавпи або приборкати нав’язливу багатозадачність. Вони також можуть бути адаптовані, аби дозволити вам відновити контроль над своїм розширеним розумом.
Третя велика ідея полягає в тому, що необхідно споглядати технологію. Ви повинні уважно подивитися на те, як взаємодієте з інформаційними технологіями та що думаєте про ці взаємодії, щоб зрозуміти, як розвивається і працює ваш розширений розум.
Наші взаємодії з інформаційними технологіями — із зовнішнім охопленням нашого розширеного розуму — формуються за рахунок різних факторів: конструкцій пристроїв та інтерфейсів, способів і контекстів, в яких ми використовуємо пристрої, а також когнітивних моделей взаємодії і нас самих. Ці моделі часто містять недосліджені припущення про те, як працюють інформаційні технології і як працюємо ми, що отримуємо і чи зазнаємо від них шкоди.
Четверта велика ідея полягає в тому, що ви можете змінити свій розширений розум. Розуміння розширеного розуму, краще знання того, як вибрати та використовувати технологію, ознайомлення зі споглядальними практиками дають змогу знайти способи спокійніше та цілеспрямованіше використовувати інформаційні технології.
Це допомагає бути більш потужними у випробуванні вашого розширеного розуму і більш поміркованими у цьому процесі. Розуміючи, як усі частини пристосовуються одна до одної, ви можете бути споглядальними за допомогою технології і в процесі повернути вашу здатність справлятися з викликами, мислити глибоко й бути креативними.
Споглядальний комп’ютинг — це не просто філософська ідея. Це теорія і практика. Це тисяча маленьких методів, вивірених звичок, які базуються на чотирьох принципах. Рекомендації для перевірки електронної пошти так, що це не відволікає. Правила використання Twitter і Facebook, які заохочують до вдумливості й доброти. Шляхи володіння — буквально володіння — смартфоном, щоб він менше керував вашою увагою. Техніки спостережень та експериментів із використанням технологій. Методи відновлення здатності фокусуватися.
Інформаційні технології настільки поширені, вони настільки стали частиною роботи й домашніх справ, так надійно вбудувалися в сучасне життя, що важко розібратися, чому саме дати рішучу відсіч у першу чергу. Гарний вибір — розпочати з того, з чого починаються більшість споглядальних практик. З дихання.
