Почитать на выходных: Луи Пастер и вакцинация, ориджин Локи и #FreeBritney

1072

В нашей традиционной подборке: украинская спаржа, которая везде, интервью с создателем фильма «Усатый фанк», Рокфеллеры и другие материалы, которые мы рекомендуем к прочтению.

Як подружжя Боденів закохало українців у спаржу — історія Gourmet

15 років тому Лариса Боден посадила кілька соток аспарагуса, щоб порадувати чоловіка. Сюрприз перевершив сам себе і виріс у 50 га. Нині це найбільше поле спаржі в Україні. Цьогоріч із нього планують зібрати 120 тонн урожаю.

Про те, як перетворити декретне хобі в потужне виробництво, а нікому не відомий овоч – у модний суперфуд, розповіла AIN.Business засновниця бренду «Gourmet з Любимівки» Лариса Боден. Авторський рецепт від гурманки шукайте наприкінці. Читати повністю…

Не был врачом, но научил мир лечить оспу и бешенство. Как Луи Пастер перепридумал вакцинацию

Французского химика Луи Пастера еще при жизни стали называть благодетелем человечества и добрым пастырем, обыгрывая сходство звучания фамилии Pasteur и французского выражения «le bon pasteur» — «добрый пастырь». Рассказываем историю человека, совершившего прорыв в развитии вакцинации.

Есть некая ирония в том, что избавление от страшных болезней с помощью прививок в этот мир принес человек, вообще не имевший медицинского образования. При этом число сделанных Пастером открытий было огромным, он стал родоначальником нескольких направлений в науке, которых ранее просто не существовало. Но прославился именно благодаря прорыву в развитии вакцинации. Читать полностью…

Віталій Бардецький: «Ця музика підривала засади радянської людини зсередини»

Віталій Бардецький — легендарна особистість в українських музичних колах. Він ніколи не виступав на авансцені, але його завжди знали меломани, музиканти, менеджери, продюсери та інші представники індустрії.

Роботу в музиці Віталій розпочав наприкінці 1980-х у Львові. Був музичним журналістом і товаришував із членами львівського рок-клубу, зокрема й Сергієм Кузьмінським, Кузею з «Братів Гадюкіних». Список проєктів української музичної сцени, до яких він був дотичний, розтягнеться на окремий матеріал.

Працював піарником із багатьма українськими зірками: від Ірини Білик до Кузьми та «Океану Ельзи». Керував інділейблом, був головним редактором журналу, придумав назву та був першим музичним редактором телеканалу Enter, програмним директором радіостанцій, організовував концерти та відкрив легендарний клуб XLIB, у якому виступали зірки українського за закордонного андеграунду.

2018-го Бард, як його називають усередині тусовки, відкрив перший аудіофільський заклад у Києві — GRAM. За рік там з’явився й магазин платівок. Тоді ж Віталій взявся за створення фільму «Вусатий фанк», який досліджує історію української популярної музики 1960—1970-х років. Читати повністю…

Я працюю на Нижньоюрківській, 31

Раніше в цих червоних стінах працювали цехи Київської стрічкоткацької фабрики – одного з найбільших столичних підприємств. Фабрика почала свою історію 1930 року, а останні цехи тут працювали ще кілька років тому. На фабриці створювали різні види стрічок для одягу, взуття, капелюхів, а також краватки. В асортименті були стрічки з релігійною символікою, орденські, погони, шеврони, краватки-регати для силових структур України та нарукавні пов’язки «Охорона порядку».

Нижньоюрківська, 31, на Подолі вже давно стала культовим місцем нічного життя, де на вихідних можна потанцювати під музику топових діджеїв з-за кордону, а вдень – купити вінтажне крісло чи нову платівку. Тут тисячі людей збираються на фестиваль Strichka та саме звідси починався Brave! Factory. Читати повністю…

Все включено: как интернет изменил наш способ думать, жить и познавать мир

Если грамотность влияет на то, как мы мыслим, представьте, как на это влияет интернет и десять часов в день перед одним или другим экраном.

Первое поколение тех, кто вырос с компьютером, сегодня только достигает взросления, а потому у нас нет научных исследований всех последствий повсеместной «подключенности». Но у меня есть несколько догадок, основанных на моем собственном поведении. Когда я делю или умножаю большие цифры, мне не нужно запоминать промежуточные значения — я уже давно научился их записывать. Благодаря карандашу и бумаге я становлюсь «сообразительней» в арифметике. Точно так же я уже не запоминаю фактов, или даже того, откуда я их узнал. Я научился разыскивать их в сети. Интернет стал моим новым карандашом и бумагой, и теперь я стал «сообразительней» во всем, что касается фактического знания. Читать полностью…

Нелюбимый сын Асгарда: как Локи пытался обмануть свою судьбу в комиксах

Локи — один из главных трикстеров в комиксах, он прошёл путь от зловещего бога обмана до героя. В его биографии умещаются как многочисленные попытки захватить власть в Асгарде, так и стремление спасти всё живое. Сложно предугадать, что он задумал, так как планы Локи постоянно меняются. Но точно известно, что с ним не бывает скучно.

В июне на Disney+ стартовал сериал о герое, в котором трикстер пытается обхитрить судьбу. Интересно, что в комиксах о персонаже эта тема ключевая. Рассказываем о главных моментах из жизни персонажа и разбираемся, почему бог обмана в последние годы предпочитает заниматься геройскими делами. Читать полностью…

Неделя #FreeBritney: движение за «спасение» Бритни Спирс от опеки прошло путь от конспирологии до глобального явления

23 июня во время заседания суда Бритни Спирс впервые потребовала прекратить опеку над собой. Певица заявила, что её заставляли работать против воли, принимать литий и запретили удалить внутриматочную спираль, чтобы снова забеременеть. 30 июня прошло очередное заседание — но суд так и не отменил опекунство, оставив Бритни в семье.

Поклонники певицы уже два года требуют «освободить Бритни». Если раньше движение считалось конспирологическим, то теперь, когда сама Спирс подтвердила многие его тезисы, к требованиям прекратить опекунство над певицей присоединились певцы, актёры, политики и правозащитники. Они считают, что права Бритни нарушаются, пока она находится под контролем семьи. Читать полностью…

Бренд Love is: комікси, жуйка та історія кохання

Відома жуйка із вкладишами Love is з’явилася на світ завдяки коміксам дівчини з Нової Зеландії, яка спочатку малювала їх для свого коханого. Із чого починалася історія Love is, що за сумна історія кохання прихована за милими вкладишами і як звичайні комікси стали масштабним комерційним проєктом?

Ми всі знаємо Love is як бренд солодкої жувальної гумки. Але як не дивно, жуйка — це не перше, про що ми вам розповімо. Спочатку трохи про історію вкладишів, а точніше коміксів із вкладишів. Спойлер: придумав ідею і намалював вкладиші не виробник солодощів, а закохана дівчина з Нової Зеландії та її найманий ілюстратор. Але про все по порядку. Читати повністю…

История самой крупной нефтяной империи в мире

Юношу на фотографии зовут Джон Рокфеллер. Он — сын торговца лесом и солью Уильяма Рокфеллера, родом из Кливленда (США). Отец часто отправлял сына торговать картошкой и другими продуктами, выраставшими на огороде возле их небольшого одноэтажного дома. Уильям был довольно строг с сыном. «Я торговался с ним по всякому случаю, и драл за промахи всякий раз, когда мне это казалось необходимым» — позже рассказывал отец Джона.

Через пол столетия мальчик на фото станет для большинства граждан Америки самым ненавидимым бизнесменом США, и станет он таковым вовсе небезосновательно. Я не буду слишком сильно углубляться в его биографию, сконцентрировав все внимание на его детище — Standart Oil, компании, контролировавшей 80% предприятий по нефтепереработке во всей Америке, компании, которая сделала ее главу первым в истории миллиардером и одним из богатейших людей в истории человечества. Читать полностью…

Пропаща справа: Чому пам’ятники на українських кладовищах виглядають так погано

У середньовічній Європі небіжчиків ховали при храмах — і Україна не була винятком. Історик мистецтв і архітектури Ігор Сьомочкін наводить як приклад кілька таких некрополів у Львові: двір Вірменської церкви, каплиця Боїмів, крипти Домініканського собору, церкви Святого Онуфрія та Латинського кафедрального собору. У невеликих селах померлих досі іноді ховають при монастирях.

Населення зростало, і у XVIII столітті кладовища стали виносити з церковного двору за межі міста (думка не була зовсім новою — раніше там уже ховали самогубців і загиблих від чуми). Те ж відбувалося і на українських землях: у Львові виник Личаківський, а потім Янівський, Стрийський, Городоцький цвинтарі; в Чернівцях на місці колишнього холерного кладовища на околиці міста — християнське та єврейське. А в Америці, яку активно освоювали європейці, місця поховання опинилися за містом майже одразу — там вони отримали назву rural cemeteries, «сільські кладовища». Читати повністю…

Если вы уже все прочитали, а выходные еще продолжаются, тогда вам сюда, к нашим предыдущим подборкам. Приятного чтения!

Оставить комментарий

Комментарии | 0

Поиск