Кравчук Анна – патентний повірений України, адвокат та партнер у «Синергія», а також помічник адвоката Коваль Катерина у колонці для AIN.UA розповідають, як без суду забрати доменне ім’я у порушника.
Пандемія та карантин продемонстрували підприємцям одну важливу річ: інтернет – найкращий друг для бізнесу.
Вебсайт для реклами та розвитку бізнесу – це просто необхідність в сучасному світі. І якщо володілець бізнесу прокрастинує та не реєструє торговельну марку та доменне ім’я, то правопорушники завжди напоготові заробити на їх перепродажі або за рахунок їх популярності.
Важлива зброя на полі битви за ваші права – це реєстрація торговельної марки та доменного імені. Реєстрація доменного імені має свої особливості, пов’язані з зоною реєстрації. Наприклад, для домену в зоні .ua вам обов’язково потрібно мати зареєстровану торговельну марку, словесна частина якої буде повністю співпадати з вашим доменним ім’ям. Без торговельної марки реєстрація домену в зоні .UA неможлива. А ось для інших зон правило одне: вільний домен = ваш домен.
UDRP – пігулка від кіберсквотера
Велика популярність бізнесу прямо пропорційна можливості зустріти на своєму шляху кіберсквотера. Такі правопорушники реєструють доменне ім’я тотожне або дуже схоже на ваше, а потім намагаються перепродати його вам або паразитують на популярності вашого бренду. Сценарій не з приємних, чи не так?
Гарна новина полягає в тому, що боротися з такими правопорушниками можливо. Існує навіть не один спосіб це робити. Сьогодні ми поговоримо про один із найефективніших – вирішення спорів за Політикою UDRP та UA-DRP.
UDRP розшифровується як «Єдина політика розв’язання доменних спорів», а UA-DRP як «Політика вирішення доменних спорів в домені .UA».
Процедура UDRP була прийнята Всесвітньою організацією інтелектуальної власності ще в 1999 році та застосовується у спорах щодо таких популярних доменів як .biz, .com, .info, .name, .net, .org та інші.
UA-DRP – політика, основою якої є UDRP, і яка є дещо адаптована. В рамках цієї Політики розглядаються спори в доменах COM.UA, KYIV.UA, KIEV.UA, IVANO-FRANKIVSK.UA, IF.UA, POLTAVA.UA, PL.UA, UZHGOROD.UA, UZ.UA.
Якщо коротко, то процедури UDRP та UA-DRP дозволяють відсудити доменне ім’я у порушника за $1500 протягом 60-80 днів, не виходячи з офісу. Звісно, це можливо в разі, якщо скарга ретельно підготовлена та якісно обґрунтована.
А чи все так просто?
Існує багато міфів та упереджень щодо нюансів цих процедур. Нижче пропонуємо розібрати та розвіяти деякі з них.
Міф №1 – Доменне ім’я має повністю співпадати з моєю торговельною маркою.
Це не зовсім так. Вони безперечно мають бути схожі, проте це не означає, що правопорушник може просто перекласти вашу торговельну марку та зареєструвати її. Транслітерація або переклад – теж порушення. Яскраво демонструє це справа Yahoo! Inc. проти Mr. Omid Pournazar. Чи бачите ви різницю між доменним ім’ям ياهو.com та yahoo.com? А ось арбітри не побачили та зазначили наступне: «Спірне доменне ім’я – ياهو.com – є транслітерацією торговельної марки YAHOO з англійської на персидську мову. Оскільки оскаржуване доменне ім’я повністю містить в собі марку YAHOO скаржника персидською мовою, Комісія вважає, що оскаржуване доменне ім’я схоже до ступеня змішування на торговельну марку, на яку Скаржник має права».
Порушенням також визнається і тайпсквотинг – коли при написанні дуже популярної торговельної марки в доменному імені порушник навмисне робить граматичну помилку. В такому випадку доменне ім’я все ще співзвучне з торговельною маркою, але не повторює її повністю. Найбільш популярний приклад такого порушення – використання доменних імен gogle, gugl, gooogle тощо.
Саме для уникнення тайпсковитнгу власник торговельної марки ROZETKA зареєстрував торговельні марки RAZETKA, REZETKA та однойменні доменні імена в зоні .ua.
Міф №2 – Мій дистриб’ютор повинен використовувати мою торговельну марку в доменному імені лише після отримання моєї згоди.
Навіть якщо ви власник торговельної марки, не в усіх випадках за процедурами UDRP та UA-DRP ви зможете забрати доменне ім’я у вашого дилера чи дистриб’ютора.Торгові агенти дійсно можуть створювати доменні імена з використанням торговельної марки свого бізнес-партнера, але законних прав та інтересів щодо доменного імені вони набувають за певних умов. Аби перевірити, чи відповідає ваша ситуація таким умовам, радимо пройти так званий Окі-Дата тест. okidataparts.com – доменне ім’я, спір щодо якого і став причиною появи одноіменного тесту. Арбітри зазначили наступні критерії, у випадку наявності яких торговий агент набуває законних прав та інтересів на доменне ім’я:
- торговий агент дійсно пропонує до продажу товари чи послуги правовласника;
- вебсайт використовується виключно для продажу товарів та послуг під знаком правовласника;
- зміст вебсайту абсолютно точно розкриває відносини між торговим агентом та правовласником;
- власник домену не контролює ринок доменних імен, у яких використовується знак правовласника, тобто не володіє ним монопольно.
Якщо всі ці критерії дотримані агентом, у правовласника мало шансів виграти процес та забрати доменне ім’я.
З нашого досвіду, коли взаємовідносини між правовласником та дистриб’ютором припиняються, дистриб’ютори починають розширювати лінійку товарів, які продаються через веб-сайт, і часто це товари брендів інших виробників. У такому разі у правовласника є перспективи отримати позитивне рішення щодо передачі йому доменного імені .
Міф №3 – Неможливо подати скаргу на вебсайт, що не використовується або не працює.
Часто порушники реєструють доменні імена відомих брендів, але не розміщують веб-сайти на них. Ви могли чути про паркування доменного імені (реєстрацію доменного імені без створення веб-сайту) або пасивне володіння доменним іменем (пуста сторінка або оголошення на кшталт «веб-сайт не працює»). Проте відсутність наповнення вебсайту не позбавляє вас права подати скаргу.
Для прикладу, у справі “Dr. Martens” International Trading GmbH and “Dr. Maertens” Marketing GmbH проти Godaddy.com, Inc. арбітри зазначили наступне: «Очевидна відсутність так званого активного використання (наприклад, для переходу на вебсайт) доменного імені без будь-яких активних спроб продати або зв’язатися з власником товарного знака (пасивне володіння) не перешкоджає встановленню недобросовісності. Комісія повинна дослідити всі обставини справи, щоб визначити, чи діє відповідач недобросовісно. Обставини, які можуть вказувати на недобросовісність, це, наприклад, добре відомість торговельної марки заявника, відсутність відповіді на подану скаргу і приховування відповідачем своїх контактних даних».
Отже, навіть якщо вебсайт під доменним іменем, яке містить вашу торговельну марку, є порожнім, ви все одно можете виграти процес.
Міф №4 – Подати скаргу більше одного разу неможливо.
Політика UDRP не містять прямої заборони на повторну подачу скарги, проте і прямого дозволу в ній немає. Звичайно, якщо заявник спробує подати аналогічну скаргу до того ж відповідача, він скоріше зазнає невдачі. Комісія не приймає до розгляду скарги, рішення щодо яких було прийнято раніше. Аргументація доволі проста – повторна скарга – це зловживання процесуальними правами. Фактично, будь-який заявник зміг би подавати одну й ту ж скаргу знову і знову, поки не знайдуться арбітри, які винесуть рішення на його користь.
То ж виходить, що назва цього абзацу не міф, а чиста правда? Не зовсім. Будь-яке правило має виключення. Ваша повторна скарга може бути прийнята до розгляду при наявності, зокрема, таких обставин:
- після прийняття рішення відбулись юридично значимі події. Так у справі AB Svenska Spel проти Andrey Zacharov після прийняття першого рішення відбулася передача доменного імені іншому власнику, а у заявника з’явилася зареєстрована торговельна марка, що дало можливість заявнику забрати доменне ім’я;
- рішення щодо першої скарги було прийнято на основі неправдивих даних. Наприклад, мова може йти про лжесвідчення. У справі Maruti Udyog Ltd. проти maruti.com першочергово рішення було прийнято на основі аргумента відповідача про те, що спірне доменне ім’я “maruti.com” було зареєстровано на честь його племінника – Маруті. Відповідач навіть надав доказ у вигляді свідоцтва про народження свого племінника. Проте пізніше виявилося, що існування племінника – це вигадка, а свідоцтво про народження, не що інше, як підробка документів. Цього вистачило для подачі повторної скарги та прийняття рішення на користь власника торговельної марки.
- заявником надано нові докази, які були об’єктивно недоступні йому на момент подачі першої скарги.
Тому перший програш не означає, що все втрачено з двох причин: (1) ви можете оскаржити це рішення у суді або (2) подати повторну скаргу, якщо з’являться нові обставини справи.
Міф №5 – Моє прізвище у назві домену гарантує, що домен буде мій.
Здавалося б, ви – відома особа. Кожен у вашій країні знає про вас. І ось ваше прізвище беруть, транслітерують та роблять з нього доменне ім’я.
«Явне паразитування на репутації!» – подумаєте ви.
«А доведи, що ти один такий унікальний!» – відповість вам арбітр.
У цьому особисто переконався Рінат Ахметов, який у 2006 році заявив про необхідність переделегувати домен akhmetov.com, власником якого була сінгапурська компанія, на своє ім’я. Пан Ахметов довів, що він – відома особа в Україні, надав докази у вигляді безлічі статей та журналів. Проте арбітр проаналізував статті та зазначив, що у кожній з них згадується повне ім’я скаржника – Рінат Ахметов. Більш того, пошук за прізвищем «Ахметов» продемонстрував наявність у світі багатьох відомих людей з таким прізвищем – від політиків до акторів різних країн. Результат розгляду справи був наступний: у відвідувачів сайту akhmetov.com не буде підстав вважати, що саме Рінат Ахметов є власником цього сайту, а отже порушення відсутнє. Тож успішно боротись за право на відоме, проте розповсюджене, прізвище в домені не просто.
Тому, якщо ви ЛСД (лідер суспільної думки), популярний чи починаючий інстаграм та ютуб блогер, олігарх або просто бізнесмен, а ваше прізвище – бренд, його слід заздалегідь реєструвати як торговельну марку та доменне ім’я.
Ці приклади – лише частина упереджень, які можуть завадити ефективному захисту прав на доменне ім’я. Проте пам’ятайте, що будь-який міф, упередження та оману можна подолати за допомогою професіоналів, які знають, як отримати перемогу у битві за доменне ім’я.
Автори: Кравчук Анна – патентний повірений України, адвокат, партнер адвокатського об’єднання “Синергія” та Коваль Катерина – помічник адвоката
