Як оригінальна хакерська супергрупа могла би врятувати світ – уривок з книги «Культ мертвої корови»

У видавництва «Фабула» виходить книга «Культ мертвої корови: як оригінальна хакерська супергрупа могла би врятувати світ» Джозефа Менна. У ній автор розповідає про найпершу, найбільшу і найвпливовішу хакерську групу «Культ мертвої корови», і справжні імена деяких членів цієї групи саме тут розкриваються вперше. Ці хакери не спрямовували свої вміння і знання на те, щоб заволодіти грошима чи з тіні керувати країнами, – вони стали на захист прав людини і досягли в цьому неабияких успіхів. AIN.UA публікує уривок з книги.


Більшість членів «Культу мертвої корови» зрештою пішла працювати в  технологічні компанії з  людьми, яким не відома їхня біографія. Серед них були Люк Бенфі, Пол Леонард, Метт Келлі, Міша Кубека та Кемаль Акман. Джош Бухбіндер, який пішов раніше, досі працює у сфері безпеки в Сан-Франциско. Джон Лестер живе в Монреалі: він багато років працював на розробника Second Life, потім зосередився на електронних інструментах для інтерактивної медицини й  освіти. Ден Макміллан пішов у  бізнес і  став керівником продажів і  консалтингу у великих компаніях-розробниках софту.

Ґленн Курцрок, який завжди хотів саджати поганих хлопців у тюрму, сімнадцять років працював помічником районного прокурора на Лонг-Айленді, а 2017 року почав приватну практику. Керрі Кемпбелл — дослідниця-фрилансерка поблизу Сіетлу. Співзасновник Білл Браун навчає зйомкам документальних фільмів. У співзасновника Брендона Брюера, колишнього Сіда Вішеза, життя серйозніше не буває: старший віцепрезидент агентства нерухомості Republic Title у Форт-Ворт.

Сем Ентоні влаштувався програмістом у  лабораторії Гарвардського університету, потім відкрив там магістратуру, працюючи над біологічними моделями обчислень. 2018 року він здобув докторський ступінь. За цей час він став співзасновником компанії, що досліджує безпілотні автомобілі, Perceptive Automata.

Автономні транспортні засоби «прекрасно знають, де дорога, як швидко рухається машина та що перед нею, дерево чи людина,  — пояснював Сем. — Але вони не вміють розв’язувати психологічну проблему — здогадатися, що в людини в голові. Методи, які ми розробили, поки я писав дисертацію, ідеальні для ситуацій, коли ви хочете, щоб комп’ютер навчився робити щось, у чому люди неймовірні».

Компанія Сема записувала на відео пішоходів, показувала їх людям і ставила запитання, наприклад, чи поводяться об’єкти так, немов хочуть перейти вулицю. Він застосовував методи машинного навчання, щоб навчити комп’ютери розуміти людей. На виставці International Consumer Electronics Show у січні 2019 року Perceptive Automata могла пишатися інвестиціями від Toyota, Honda та Hyundai.

Кевін Вілер роками продовжував працювати в  музичній сфері. На додачу до продюсерської роботи у гуртах він удавав, що має три різні звукозаписні студії. Він надсилав записи й  прес-релізи музичним виданням, щоб переконати їх написати про гурти. Якби хтось погодився, він завжди міг  би сплатити комусь, щоб надати реальний запис. Цей гамбіт не вдався. 1999 року він з  другом приїхав працювати до Нью-Йорку.

Вони встигли записати два саундтреки для офф-бродвейських театрів до того, як партнер Кевіна зустрів жінку та 2001 року переїхав з нею до Тайбею. Потім терористичні атаки 11 вересня знищили офіс, де працював Кевін, і  він втратив роботу. Найбільшою проблемою був виїзд його партнера, тому що Кевін завжди досягав більшого як член команди.

«Я не Oxblood Ruffin,— зауважив він.— Я був ведучим. Можу розрекламувати щось, пропіарити, подати з гумором. Я найбільш продуктивний, коли мене підштовхує партнер, як Franken Gibe на початку».

Інше музичне партнерство принесло невеликий хіт. Учень старшої школи та майбутній письменник Г’ю Ґаллагер, засмучений нереалістичними вимогами до есею для вступу в  коледж, написав дивний текст-пародію з помпезністю та самоіронією у стилі cDc. Есей закінчувався словами:

«Я вирощую відзначених винагородою морських молюсків. Я переміг на кориді в Сан-Хуані, змаганнях з пірнання зі скель на Шрі-Ланці та зачаровую бджіл у  Кремлі. Я  зіграв Гамлета, провів операцію на відкритому серці та спілкувався з  Елвісом. Але я  ще не пішов у коледж».

Ґаллагер не тільки вступив до Нью-Йоркського Університету. Він переміг на національному конкурсі, зажив помірної слави та отримав замовлення від журналу Rolling Stone. Пізніше він виступив під сценічним ім’ям Von Von Von у  театрі «Аполло» в  Гарлемі з музикою, яку створив Кевін. На відео з понад мільйоном переглядів на YouTube Ґаллагер викрикнув зі сцени його ім’я. Погравшись із кар’єрою гравця у покер, Кевін перейшов до торгівлі валютою вдома. Він знову став сором’язливою людиною, якою насправді був, коли не писав під своїм ніком чи не виступав на сцені, підтримуючи якийсь проєкт чи колегу.

На 2018 рік «Культ мертвої корови» відійшов на задній план. Майже кожен чув про хактивізм, навіть більша частина громадськості, але зазвичай люди асоціювали його з «Анонімусом» чи іншими наступниками cDc. Як буває з величним учителем інших учителів, найочевиднішим спадком групи були дії тих, кого вона надихнула, та наступного покоління, чию увагу їй вдалося привернути.

Це була велика група активістів з неприбуткових організацій, дослідників і деяких найкращих розумів уряду та сек’юріті-галузі. Засновниця команди з безпеки в Google Гізер Едкінс виросла, читаючи інтернет-чати з cDc, і взяла уроки щодо розкриття інформації близько до серця.

На її думку, вони створили основу для діяльності на зразок Project Zero, команди Google, яка шукала баги в програмах з тримісячним календарним планом публічного розкриття. За чотири роки група виявила 1400 вразливостей.

«Культура розкриття сьогодні розвиненіша, але ставки набагато вищі,— говорить Едкінс.— Компанії зобов’язані захищати користувачів. Як показати їм шлях? Історично склалося, що технологічні компанії мають тільки одну мету — заробляти гроші. Але до того, як хтось втручається та змінює ситуацію».

До членів cDc, які власними силами досягали видатних результатів, виконуючи місію групи, належали Oxblood Ruffin, Мадж, Крістіан та ще одна людина  — Psychedelic Warlord. Так само як інші, він розумів: оскільки технології набувають вирішальної ролі в  житті, критичне мислення, яке розвинулося разом з ними, теж потребує більшої уваги.

Оставить комментарий

Комментарии | 0

Поиск