Максим Трикур, юрист Mamunya IP, член Асоціації правників України, у своїй статті розповідає, що таке dark patterns, і чому такі практики скоро можуть бути визнані нелегальними.
Якщо вам колись намагалися нав’язати непотрібний товар в інтернеті, якщо після створення облікового запису вас починали бомбардувати розсилками та push-сповіщеннями або якщо ви ламали голову над скасуванням передплати на якомусь сервісі, — ймовірно, ви стали жертвою dark patterns.
Що таке Dark Patterns?
Dark Patterns — це хитрощі інтерфейсу з метою маніпулювання користувачем. Це трюки, які нав’язують непотрібні товари, приховують важливу інформацію, виманюють персональні дані тощо.
Простіше зрозуміти на прикладі. Спробуємо придбати квитки на літак. Після вибору рейсу авіакомпанія пропонує обрати дорожчий тариф.
Прикметно, що кнопку вибору дорожчого тарифу виділено кольором, створюючи хибне враження, що пропонована опція є основною (default). Вже на цьому етапі неуважний користувач може переплатити 22 євро. Ми ж обираємо дешевший тариф і переходимо до вибору місць.
За замовчуванням відкривається вкладка платного вибору місця. Доплачувати потрібно за будь-яке крісло, навіть у кінці салону. Безкоштовний варіант, за якого місце буде призначено автоматично, навіть не показаний. Його приховано на вкладці відкладеного вибору місця.
При цьому пасажира попереджають: «пізніше коштуватиме до 50% дорожче». Може скластися враження, що бронювання без вибору місця зараз неодмінно призведе до переплати у 50% у майбутньому, хоча автоматично призначене місце насправді залишиться безкоштовним.
Тепер спробуємо розібратися з багажем. Авіакомпанія наполегливо закликає сплатити за велику валізу майже 23 євро зараз, щоб не платити до 50 євро в аеропорту. Пасажира ніби ставлять перед вибором: або 23 євро зараз, або 50 євро в аеропорту. Хоча насправді можна подорожувати лише з невеликою ручною поклажею та взагалі не доплачувати.
На валізах квест із придбанням квитків не закінчується. Перевізник пропонує придбати — лише за 14 євро —пріоритетну посадку та додатковий багаж. При цьому кнопку вибору платної опції підсвічено кольором як основну (default). Натомість безкоштовна опція взагалі не виглядає як кнопка чи посилання.
Уникнувши переплати за пріоритетну посадку, знов стикаємося з вибором: яку страховку обрати? Перевізник пропонує три опції, найдешевша з яких коштує майже 20 євро. Варіант без страховки не показано. Щоб за неї не переплачувати, достатньо просто натиснути «продовжити» — доволі неочевидне рішення.
Після цього — нарешті! — вводимо платіжні дані, і квиток наш! У результаті він обійшовся у 23 євро. Це ціна «голого» квитка. На шляху до його придбання недосвідчений пасажир міг переплатити понад 75 євро.
Приклад вище ілюструє, що dark patterns — не безневинні витівки. Вони коштують користувачам реальних грошей.
Які ще є приклади?
Видалити обліковий запис складніше, ніж створити
Наприклад, створити обліковий запис на Amazon досить легко, а от видалити його — завдання не з простих. Спробуємо зайти в налаштування облікового запису. Здається, далі потрібно натиснути «Ваші профілі».
Заходимо у «Ваші профілі» і бачимо, що видалити свою обліковку тут не вдасться: в цьому розділі відображається лише інформація про передплати.
Повертаємось назад, заходимо в кожен розділ і з подивом розуміємо, що ми так і не знайшли кнопку видалення облікового запису. Не знайшли, тому що її тут немає! Заґуґливши, дізнаємось, що для видалення облікового запису є окрема сторінка, на яку неможливо потрапити із налаштувань власного облікового запису.
Гортаємо кілька екранів донизу, щоб нарешті дістатись бажаної кнопки «видалити». Перед цим необхідно вказати причину та підтвердити, що ми дійсно хочемо видалити обліковий запис.
Кнопка видалення облікового запису при цьому, власне… виглядає майже як кнопка — її не виділено кольором, вона має лише заледве видимий контур. Тиснемо її — і voila, нашу обліковку видалено! Ні. Тепер Amazon вимагає від нас ще раз підтвердити намір видалити обліковку, цього разу — у відповідь на електронний лист.
Що вдієш — підтверджуємо ще раз і тільки після цього отримуємо повідомлення про успішне надсилання запиту на видалення обліковки (не видалення обліковки, а надсилання запиту).
Зрозуміло, що після видалення обліковки чи скасування передплати користувач перестає приносити бізнесу гроші, проте штучне перешкоджання цьому – практика, сумнівна щонайменше з етичної точки зору.
Заплутані умови оплати
Менеджер паролів 1Password коштує лише $2,99 на місяць (нібито).
Ледве помітна примітка «…в месяц при оплате за год» натякає, що тут не все може бути так просто. Намагаємось розібратися. Попри обіцянку 14-денного безкоштовного періоду сервіс уже зараз вимагає платіжні дані й дрібним шрифтом повідомляє, що з картки будуть списані кошти виходячи із вартості передплати $2,99 на місяць.
Дивне формулювання — чому б чітко цифрами не вказати скільки коштів буде списано з картки після закінчення пробного періоду? Причина стає зрозумілою, коли ми зайдемо в налаштування платежів. Виявляється, що з картки відразу буде списано майже $36.
Погодьтесь, $36 одразу — це не зовсім обіцяні $2,99 щомісяця.
Нав’язані товари
VPN від NordVPN коштує $3,30 на місяць.
Ми вже навчились уважно читати погано видимий текст, тому не дивуємось, що при оплаті з картки одразу буде списано $89.
А от що напевно стане для нас несподіванкою, так це нав’язаний додатковий сервіс, що коштуватиме майже $60.
Додаткові $60 — непоганий зиск із неуважного користувача.
Це лише деякі приклади dark patterns. Вони також можуть набувати такого вигляду:
- повідомлення про обмежений строк спеціальної пропозиції чи обмежену кількість товару за спеціальною ціною;
- створення відчуття провини за втрачену можливість («ні, я не хочу бути в курсі актуальних новин» при відмові від розсилки);
- розпливчастих формулювань («ми використовуємо файли cookies, щоб показувати більш персоналізований вміст та покращити ваш користувацький досвід» замість «ми відстежуємо вашу активність, щоб рекламодавці могли таргетувати на вас свої оголошення»).
А це взагалі законно?
Як це часто буває, законодавство ХХ століття не завжди встигає за реаліями століття ХХІ. Хоча багато з перелічених прикладів цілком підпадає під визначення нечесної підприємницької практики, автору не вдалося знайти в Україні рішень судів чи регуляторів про притягнення до відповідальності за dark patterns.
Піонером у врегулюванні dark patterns, ймовірно, стане Каліфорнія — законодавство штату вже забороняє маніпулювання користувачами у сфері отримання згоди на обробку персональних даних. Тим часом на розгляді Конгресу США перебуває так званий Detour Act — законопроєкт про заборону dark patterns. До цих практик прикута і увага американського мегарегулятора у сфері захисту прав споживачів — FTC (Federal Trade Commission), яка навесні 2021 року розпочала вивчення цих практик.
Якщо заборона dark patterns, є справою хоч і близького, але майбутнього, то обурення цими практиками з боку простих користувачів — явище сьогодення. В цьому легко переконатися, почитавши Твіттер або розділ на форумі Reddit із промовистою назвою When Assholes Design Things.
Автор: Максим Трикур, юрист Mamunya IP, член Асоціації правників України
