Із більше, ніж 2200 спеціалістів, які співпрацюють з Infopulse, 90 % зараз перебувають у безпечних локаціях. Попри війну, компанія й далі відкриває нові офіси та розвиває відносини з клієнтами, дбає про спеціалістів, веде активний пошук кандидатів для співпраці, сплачує податки та переказує кошти на армію, допомагаючи Україні йти до перемоги.
Для AIN.UA в Infopulse розказали, чого очікували в компанії ще за рік до війни, як до цього готувалися, та як вдалося подбати про переміщення в безпечні локації, оренду житла, евакуацію, психологічну, юридичну та фінансову підтримку не тільки спеціалістів, а й їхніх родин, партнерів та навіть родичів, що залишилися без роботи.
Із більше, ніж 2200 спеціалістів, які співпрацюють з Infopulse, 90 % зараз перебувають у безпечних локаціях. Попри війну, компанія й далі відкриває нові офіси та розвиває відносини з клієнтами, дбає про спеціалістів, веде активний пошук кандидатів для співпраці, сплачує податки та переказує кошти на армію, допомагаючи Україні йти до перемоги.
Для AIN.UA в Infopulse розказали, чого очікували в компанії ще за рік до війни, як до цього готувалися, та як вдалося подбати про переміщення в безпечні локації, оренду житла, евакуацію, психологічну, юридичну та фінансову підтримку не тільки спеціалістів, а й їхніх родин, партнерів та навіть родичів, що залишилися без роботи.
У 2020 році з початком пандемії COVID-19 в компанії сформувалася команда консультантів Business Continuity Plan, до функцій якої входило налагодження віддаленої роботи й заходів із безпечного і сталого функціонування. Можна сказати, що локдауни підготували нас до війни: коли реалізувалася воєнна загроза, ми вже були частково підготовлені — мали команду швидкого реагування і тривалий досвід віддаленої роботи.
Першим увагу на вірогідність війни звернув Павло Мойсеєв, консультант, лідер вінницького офісу Infopulse. Це був квітень 2021 року і відтоді в компанії почали моніторити загрози та готувати план реагування.
У листопаді 2021 року це вже були регулярні активності з відповідним сповіщенням спеціалістів і комюніке замовникам. Для швидкого прийняття рішень наприкінці 2021 року було створено Crisis Management Team — починаючи з 24 лютого ця команда збиралася тричі на день без вихідних для розв'язання нагальних питань.
Також була створена окрема команда для підтримки всіх спеціалістів Infopulse, щоб оперативно відповідати на будь-які питання та координувати дії відповідних груп. У березні ця команда виросла до 40 людей і працювала 24/7, у квітні кількість запитів скоротилася, адже більшість процесів, викликаних війною, налагоджено, тож команда працює в штатному режимі.
У 2020 році з початком пандемії COVID-19 в компанії сформувалася команда консультантів Business Continuity Plan, до функцій якої входило налагодження віддаленої роботи й заходів із безпечного і сталого функціонування. Можна сказати, що локдауни підготували нас до війни: коли реалізувалася воєнна загроза, ми вже були частково підготовлені — мали команду швидкого реагування і тривалий досвід віддаленої роботи.
Першим увагу на вірогідність війни звернув Павло Мойсеєв, консультант, лідер вінницького офісу Infopulse. Це був квітень 2021 року і відтоді в компанії почали моніторити загрози та готувати план реагування.
У листопаді 2021 року це вже були регулярні активності з відповідним сповіщенням спеціалістів і комюніке замовникам. Для швидкого прийняття рішень наприкінці 2021 року було створено Crisis Management Team — починаючи з 24 лютого ця команда збиралася тричі на день без вихідних для розв'язання нагальних питань.
Також була створена окрема команда для підтримки всіх спеціалістів Infopulse, щоб оперативно відповідати на будь-які питання та координувати дії відповідних груп. У березні ця команда виросла до 40 людей і працювала 24/7, у квітні кількість запитів скоротилася, адже більшість процесів, викликаних війною, налагоджено, тож команда працює в штатному режимі.
24 лютого частина спеціалістів ще навіть приїхала до офісу, ми зустрічали новачків, знайомили їх з проектами, а вже 25 лютого з Києва виїхала перша евакуаційна група.
24 лютого частина спеціалістів ще навіть приїхала до офісу, ми зустрічали новачків, знайомили їх з проектами, а вже 25 лютого з Києва виїхала перша евакуаційна група.
Починаючи з 24 лютого компанія регулярно повідомляла про всі важливі дії, безпечні й небезпечні місця, сповіщала про наступні евакуаційні рейси. Комунікації велися у пошті та в телеграм-каналі. Люди цілодобово зверталися із запитами, а команда оперативно їх обробляла і давала відповідь. Додатково в нас запрацювала група Mobilization, яка консультує мобілізованих спеціалістів.
Також у пошті люди безпосередньо комунікували між собою про можливості або навпаки — про загрози на дорогах, пропонували вільні місця в автівках, ділилися пальним, навідували родичів спеціалістів, з якими не було зв’язку, віддавали свої автівки, щоб фахівці могли вивезти свої родини. Багато хто із спеціалістів відзначав цей рівень підтримки: коли відчуваєш плече, то і сил стає більше, і хочеться своє плече теж комусь підставити.
Через те, що заплановані перевізники порушили домовленості, ми вивозили людей своїми силами: власний транспорт і свої водії-волонтери. 24 лютого ми сформували евакуаційний колцентр, спеціалісти якого контактували зі всіма, хто подавав заявки на виїзд до Львова та Вінниці, уточнювали деталі, намагалися підтримати кожного.
Як пригадує Аліна Гапєєва, координаторка перевезень: «Тієї інтенсивності роботи техніка подекуди не витримувала і вимикалася, але я ні разу не почула нарікань від команди. Усі злагоджено виконували свою роботу: телефонували, писали, перепитували, уточнювали, переконували, заспокоювали й таки вивозили людей. Найскладнішим було відмовляти тим, хто знаходився в районах, куди наші автобуси не могли потрапити (потрібно було встигнути дістатися пункту призначення до початку комендантської години), а особистою поразкою для мене став випадок, коли не змогла переконати спеціалістку виїхати з Ірпеня».
Наталя Великодня, експертка напряму ротацій, котра координувала всю евакуацію, згадує, як вони зранку переглядали офіційні канали, котрі повідомляли про ситуацію в Києві й на дорогах, потім наші буси виїжджали із Вінниці, а тим часом колцентр обдзвонював тих, хто напередодні хотів евакуюватися й уточнював час і місце збору. Потім ці списки надсилали координаторці Анні Хмарській, котра розселяла всіх у Вінниці. Щоразу до евакуаційних бусів доєднувалися спеціалісти, їхні родичі й друзі на власному транспорті, і так у складі колони залишали Київ.
Було 14 евакуаційних рейсів із Києва, під час яких вивезли 269 дорослих і 57 дітей, разом з домашніми тваринами. Загалом за час евакуації ми подбали про 900+ людей і 100+ їхніх домашніх улюбленців.
Одним зі складних моментів евакуації було вмовити людину залишити небезпечне місце і виїхати. Люди зголошувалися, а перед самою поїздкою — відмовлялися. З того, що зараз згадується з усмішкою — це моменти, коли деякі спеціалісти казали: «Ви ж HR, повпливайте на мою дружину, щоб вона поїхала». Щоб переконати спеціалістів залишити Житомир, який на початку військової агресії доволі часто атакували ракетами, ми проводили вечірні мітинги із CEO Андрієм Анісімовим.
Компанія продовжує вчасно то у повному обсязі сплачувати винагороду спеціалістам. Кожний, кому потрібна була допомога під час релокації, отримав гідну підтримку від компанії. Зараз Infopulse не тільки продовжує підтримувати релокованих спеціалістів, а й пропонує можливості для співпраці та навчання на внутрішніх курсах їхнім рідним, котрі залишилися без роботи. Ми допомагаємо сім'ям наших захисників, що вступили до лав ЗСУ і ТРО, поки вони боронять країну.
«Трагічний початок 2022 року показав, що наші люди поділяють цінності залученості, відкритості, інноваційності і гнучкості у всі часи і не тільки в роботі. Уся спільнота Infopulse з перших годин повномасштабного вторгнення росії в Україну продемонструвала високу взаємну підтримку в роботі і в особистих справах.
Наші люди не чекали інструкцій, а кожен працював там, де міг бути ефективним: евакуював колег і їхніх рідних до безпечних місць (часто ризикуючи власним життям), ставав до лав ТРО і ЗСУ, збирав гроші, ліки, їжу і обладнання для військових і цивільних. Наполегливість наших волонтерів вражає щодня, додаючи оптимізму і наближаючи перемогу.
Наші польські і болгарські спеціалісти знаходили нові домівки для тих спеціалістів і їхніх родин, котрі виїхали з України, а бразильська команда бекапила колег під час релокації.
Щоб кинути виклик темряві, інколи достатньо іскри. Війна показала, що ця іскра знаходиться в ДНК кожного в нашій спільноті. Це допомагає нам залишатися стабільними партнерами, розвивати співпрацю зі спеціалістами та сприяти нашій перемозі», — ділиться Андрій Анісімов, CEO Infopulse.
Ми розраховували, що знадобиться 20-30 номерів в готелях у Вінниці й приблизно стільки ж у Львові (на практиці вийшло більше), також облаштували спальними місцями, їжею і кормом для тварин вінницький і львівський офіси. У першу хвилю евакуації 14 лютого з Одеси та Харкова до Вінниці переїхали дві родини, а вже 25 лютого у нас було заброньовано 60 номерів на Вінниччині та Львівщині.
«Починаючи з 26 лютого я проводила по 20 годин із телефоном у руках, підбираючи житло і скеровуючи людей. Попри всю напругу тих днів найважчим було відчуття того, що робиш недостатньо», — зізнається Анна Хмарська, консультантка, HR-менеджерка і координаторка поселення у Вінницькій області.
Наші вінницький і львівський офіси мають обладнані бомбосховища, у приміщенні є достатньо місця для роботи й відпочинку, а також запаси їжі та води. На початку війни тут зупинялися родини з друзями, дітьми й тваринами — на кілька годин або діб. Тепер тут цілком активне офісне життя, а щоп'ятниці наші львів’яни збираються за настільними іграми.
Дехто і досі мешкає у Вінниці або Львові, а хтось, перечекавши затори на кордонах, вирушив далі — до Польщі та Болгарії, де є офіси Infopulse, а компанія допомагає з орендою житла.
У Польщі до повномасштабної війни ми мали офіс у Варшаві. Тепер Infopulse представлений у 4 містах: Варшаві, Гданську, Бидгощі та Лодзі, де зараз найбільша кількість наших релокованих спеціалістів. Також ми пропонуємо нашим колегам можливість працювати у коворкінгах у Кракові, Познані, Щецині, Катовіце, Вроцлаві, Любліні та Торуні.
Наш польський менеджер Лукаш Олехнович доклав багато зусиль до підготовки умов для спеціалістів з України: «Ми розпочали переговори з владою міської ради в Лодзі ще в грудні 2021 року. В результаті ми домовилися про створення спеціального сервісу для спеціалістів Infopulse для управління всіма юридичними аспектами, включаючи легальне працевлаштування в Польщі. Також на перший період перебування в Польщі наших українських колег ми підписали договори зі спеціалізованими бригадами лікарів, які надавали медичні консультації спеціалістам та їхнім родинам».
Механіка поселення у Польщі була такою: спеціалісти додавалися до телеграм-чату, де сповіщали про своє скоре прибуття до країни, і далі або їхали самостійно, або їх зустрічали наші колеги та довозили до місця призначення. Координатори уточнювали склад групи, наявність дітей і тварин, і тоді вже пропонували житло. На вибір було 4 міста: Варшава, Лодзь, Гданськ, згодом додався Бидгощ. Житло у Base Camp пропонувалося родинам до 2 людей, а більші сім’ї оселялися у квартирах. Перший місяць люди жили в орендованих компанією помешканнях, а потім починали самостійно орендувати житло. Варто визнати, що оренда нерухомості у Польщі виросла, проте тим, хто змушений винаймати житло вище своїх лімітів, компанія допомагає.
Зараз у Польщі знаходить 250 релокованих з України спеціалістів з родинами, а також значна кількість родичів тих спеціалістів, котрі залишаються в Україні. Компанія допомагає з адаптацією і пропонує всім спеціалістам та їхнім рідним курси польської мови.
Infopulse у Болгарії теж розширився за рахунок релокованих спеціалістів — спочатку приїхало близько 100 людей, зараз тут 53 родини з України. В основному у Варні, а ще є у Бургасі, Софії, Сонячному Березі, де, як жартує керівник нашого болгарського офісу, уже можна підняти прапор Infopulse. Механіка релокації була та сама, що і в Польщі: телеграм-канал, уточнення кількості людей і тварин і пошук відповідного помешкання.
Зараз для адаптації спеціалістів і їхніх родин у Болгарії компанія оплачує мовні курси, а в червні була перша зустріч, де в неформальній атмосфері інфопульсівці з родинами змогли поспілкуватися і познайомитися одне з одним.
Антон Волік, керівник Infopulse в Болгарії, зараз уже з усмішкою згадує події березня, коли він із спеціалістами зустрічав, відвозив, шукав житло, купував необхідні для облаштування житла речі та поселяв людей, що втекли від небезпеки. Каже, що найскладнішим було перестати панікувати й почати діяти.
Згідно з нашою статистикою, за 6 місяців у нас проживали/залишались:
Наші спеціалісти та їхні родичі мають можливість подбати про своє ментальне здоров’я та отримувати психологічні консультації упродовж найближчого року 7 днів на тиждень. Ми сподіваємося, що це допоможе нашим людям у складні часи.
Infopulse відкрив у партнерстві з юридичним партером — компанією LCF, гарячу лінію, де наші спеціалісти можуть отримати консультації з питань мобілізації, міграції та релокації, оподаткування, пошкодження чи знищення майна тощо.
Процеси онбордингу відновилися 1 березня, коли на проекти вийшли спеціалісти, на яких ми чекали 24-26 лютого. На щастя всі новачки прийняли офер і тепер є частиною команди. Ми активно розширюємо пул талантів на ринках Європи та Латинської Америки. Особливу увагу приділяємо тим локаціям, де присутні делівері-центри Infopulse, а саме в Польщі, Болгарії, Німеччині та Бразилії.
Ми почали активно промоутити наш бренд за кордоном. Взяли участь у зовнішніх ярмарках вакансій, конференціях в Польщі та Болгарії, плануємо проведення серії заходів також і в Бразилії та Німеччині.
Зараз ми переосмислюємо нашу стратегію, щоб зрозуміти куди рухатися далі та зосереджуємося на операційних питаннях: легалізації людей у країнах перебування, вивченні законодавства, перебудові офісів.
«Для того, щоб країна могла опиратися, вона повинна мати й захисників, й тих, хто обирає шлях працювати й заробляти гроші на озброєння та іншу підтримку. Ми як компанія виступаємо в ролі тих, хто працює, забезпечує і може допомагати. Нам важливо зосередитися на своїх ролях і поєднати їх у якісні процеси», — коментує Любов Юденко, лідерка напряму Operations.
Час робити аналіз витрат і шукати ще більше способів, як допомагати країні.
Починаючи з 24 лютого компанія регулярно повідомляла про всі важливі дії, безпечні й небезпечні місця, сповіщала про наступні евакуаційні рейси. Комунікації велися у пошті та в телеграм-каналі. Люди цілодобово зверталися із запитами, а команда оперативно їх обробляла і давала відповідь. Додатково в нас запрацювала група Mobilization, яка консультує мобілізованих спеціалістів.
Також у пошті люди безпосередньо комунікували між собою про можливості або навпаки — про загрози на дорогах, пропонували вільні місця в автівках, ділилися пальним, навідували родичів спеціалістів, з якими не було зв’язку, віддавали свої автівки, щоб фахівці могли вивезти свої родини. Багато хто із спеціалістів відзначав цей рівень підтримки: коли відчуваєш плече, то і сил стає більше, і хочеться своє плече теж комусь підставити.
Через те, що заплановані перевізники порушили домовленості, ми вивозили людей своїми силами: власний транспорт і свої водії-волонтери. 24 лютого ми сформували евакуаційний колцентр, спеціалісти якого контактували зі всіма, хто подавав заявки на виїзд до Львова та Вінниці, уточнювали деталі, намагалися підтримати кожного.
Як пригадує Аліна Гапєєва, координаторка перевезень: «Тієї інтенсивності роботи техніка подекуди не витримувала і вимикалася, але я ні разу не почула нарікань від команди. Усі злагоджено виконували свою роботу: телефонували, писали, перепитували, уточнювали, переконували, заспокоювали й таки вивозили людей. Найскладнішим було відмовляти тим, хто знаходився в районах, куди наші автобуси не могли потрапити (потрібно було встигнути дістатися пункту призначення до початку комендантської години), а особистою поразкою для мене став випадок, коли не змогла переконати спеціалістку виїхати з Ірпеня».
Наталя Великодня, експертка напряму ротацій, котра координувала всю евакуацію, згадує, як вони зранку переглядали офіційні канали, котрі повідомляли про ситуацію в Києві й на дорогах, потім наші буси виїжджали із Вінниці, а тим часом колцентр обдзвонював тих, хто напередодні хотів евакуюватися й уточнював час і місце збору. Потім ці списки надсилали координаторці Анні Хмарській, котра розселяла всіх у Вінниці. Щоразу до евакуаційних бусів доєднувалися спеціалісти, їхні родичі й друзі на власному транспорті, і так у складі колони залишали Київ.
Було 14 евакуаційних рейсів із Києва, під час яких вивезли 269 дорослих і 57 дітей, разом з домашніми тваринами. Загалом за час евакуації ми подбали про 900+ людей і 100+ їхніх домашніх улюбленців.
Одним зі складних моментів евакуації було вмовити людину залишити небезпечне місце і виїхати. Люди зголошувалися, а перед самою поїздкою — відмовлялися. З того, що зараз згадується з усмішкою — це моменти, коли деякі спеціалісти казали: «Ви ж HR, повпливайте на мою дружину, щоб вона поїхала». Щоб переконати спеціалістів залишити Житомир, який на початку військової агресії доволі часто атакували ракетами, ми проводили вечірні мітинги із CEO Андрієм Анісімовим.
Компанія продовжує вчасно то у повному обсязі сплачувати винагороду спеціалістам. Кожний, кому потрібна була допомога під час релокації, отримав гідну підтримку від компанії. Зараз Infopulse не тільки продовжує підтримувати релокованих спеціалістів, а й пропонує можливості для співпраці та навчання на внутрішніх курсах їхнім рідним, котрі залишилися без роботи. Ми допомагаємо сім'ям наших захисників, що вступили до лав ЗСУ і ТРО, поки вони боронять країну.
«Трагічний початок 2022 року показав, що наші люди поділяють цінності залученості, відкритості, інноваційності і гнучкості у всі часи і не тільки в роботі. Уся спільнота Infopulse з перших годин повномасштабного вторгнення росії в Україну продемонструвала високу взаємну підтримку в роботі і в особистих справах.
Наші люди не чекали інструкцій, а кожен працював там, де міг бути ефективним: евакуював колег і їхніх рідних до безпечних місць (часто ризикуючи власним життям), ставав до лав ТРО і ЗСУ, збирав гроші, ліки, їжу і обладнання для військових і цивільних. Наполегливість наших волонтерів вражає щодня, додаючи оптимізму і наближаючи перемогу.
Наші польські і болгарські спеціалісти знаходили нові домівки для тих спеціалістів і їхніх родин, котрі виїхали з України, а бразильська команда бекапила колег під час релокації.
Щоб кинути виклик темряві, інколи достатньо іскри. Війна показала, що ця іскра знаходиться в ДНК кожного в нашій спільноті. Це допомагає нам залишатися стабільними партнерами, розвивати співпрацю зі спеціалістами та сприяти нашій перемозі», — ділиться Андрій Анісімов, CEO Infopulse.
Ми розраховували, що знадобиться 20-30 номерів в готелях у Вінниці й приблизно стільки ж у Львові (на практиці вийшло більше), також облаштували спальними місцями, їжею і кормом для тварин вінницький і львівський офіси. У першу хвилю евакуації 14 лютого з Одеси та Харкова до Вінниці переїхали дві родини, а вже 25 лютого у нас було заброньовано 60 номерів на Вінниччині та Львівщині.
«Починаючи з 26 лютого я проводила по 20 годин із телефоном у руках, підбираючи житло і скеровуючи людей. Попри всю напругу тих днів найважчим було відчуття того, що робиш недостатньо», — зізнається Анна Хмарська, консультантка, HR-менеджерка і координаторка поселення у Вінницькій області.
Наші вінницький і львівський офіси мають обладнані бомбосховища, у приміщенні є достатньо місця для роботи й відпочинку, а також запаси їжі та води. На початку війни тут зупинялися родини з друзями, дітьми й тваринами — на кілька годин або діб. Тепер тут цілком активне офісне життя, а щоп'ятниці наші львів’яни збираються за настільними іграми.
Дехто і досі мешкає у Вінниці або Львові, а хтось, перечекавши затори на кордонах, вирушив далі — до Польщі та Болгарії, де є офіси Infopulse, а компанія допомагає з орендою житла.
У Польщі до повномасштабної війни ми мали офіс у Варшаві. Тепер Infopulse представлений у 4 містах: Варшаві, Гданську, Бидгощі та Лодзі, де зараз найбільша кількість наших релокованих спеціалістів. Також ми пропонуємо нашим колегам можливість працювати у коворкінгах у Кракові, Познані, Щецині, Катовіце, Вроцлаві, Любліні та Торуні.
Наш польський менеджер Лукаш Олехнович доклав багато зусиль до підготовки умов для спеціалістів з України: «Ми розпочали переговори з владою міської ради в Лодзі ще в грудні 2021 року. В результаті ми домовилися про створення спеціального сервісу для спеціалістів Infopulse для управління всіма юридичними аспектами, включаючи легальне працевлаштування в Польщі. Також на перший період перебування в Польщі наших українських колег ми підписали договори зі спеціалізованими бригадами лікарів, які надавали медичні консультації спеціалістам та їхнім родинам».
Механіка поселення у Польщі була такою: спеціалісти додавалися до телеграм-чату, де сповіщали про своє скоре прибуття до країни, і далі або їхали самостійно, або їх зустрічали наші колеги та довозили до місця призначення. Координатори уточнювали склад групи, наявність дітей і тварин, і тоді вже пропонували житло. На вибір було 4 міста: Варшава, Лодзь, Гданськ, згодом додався Бидгощ. Житло у Base Camp пропонувалося родинам до 2 людей, а більші сім’ї оселялися у квартирах. Перший місяць люди жили в орендованих компанією помешканнях, а потім починали самостійно орендувати житло. Варто визнати, що оренда нерухомості у Польщі виросла, проте тим, хто змушений винаймати житло вище своїх лімітів, компанія допомагає.
Зараз у Польщі знаходить 250 релокованих з України спеціалістів з родинами, а також значна кількість родичів тих спеціалістів, котрі залишаються в Україні. Компанія допомагає з адаптацією і пропонує всім спеціалістам та їхнім рідним курси польської мови.
Infopulse у Болгарії теж розширився за рахунок релокованих спеціалістів — спочатку приїхало близько 100 людей, зараз тут 53 родини з України. В основному у Варні, а ще є у Бургасі, Софії, Сонячному Березі, де, як жартує керівник нашого болгарського офісу, уже можна підняти прапор Infopulse. Механіка релокації була та сама, що і в Польщі: телеграм-канал, уточнення кількості людей і тварин і пошук відповідного помешкання.
Зараз для адаптації спеціалістів і їхніх родин у Болгарії компанія оплачує мовні курси, а в червні була перша зустріч, де в неформальній атмосфері інфопульсівці з родинами змогли поспілкуватися і познайомитися одне з одним.
Антон Волік, керівник Infopulse в Болгарії, зараз уже з усмішкою згадує події березня, коли він із спеціалістами зустрічав, відвозив, шукав житло, купував необхідні для облаштування житла речі та поселяв людей, що втекли від небезпеки. Каже, що найскладнішим було перестати панікувати й почати діяти.
Згідно з нашою статистикою, за 6 місяців у нас проживали/залишались:
Наші спеціалісти та їхні родичі мають можливість подбати про своє ментальне здоров’я та отримувати психологічні консультації упродовж найближчого року 7 днів на тиждень. Ми сподіваємося, що це допоможе нашим людям у складні часи.
Infopulse відкрив у партнерстві з юридичним партером — компанією LCF, гарячу лінію, де наші спеціалісти можуть отримати консультації з питань мобілізації, міграції та релокації, оподаткування, пошкодження чи знищення майна тощо.
Процеси онбордингу відновилися 1 березня, коли на проекти вийшли спеціалісти, на яких ми чекали 24-26 лютого. На щастя всі новачки прийняли офер і тепер є частиною команди. Ми активно розширюємо пул талантів на ринках Європи та Латинської Америки. Особливу увагу приділяємо тим локаціям, де присутні делівері-центри Infopulse, а саме в Польщі, Болгарії, Німеччині та Бразилії.
Ми почали активно промоутити наш бренд за кордоном. Взяли участь у зовнішніх ярмарках вакансій, конференціях в Польщі та Болгарії, плануємо проведення серії заходів також і в Бразилії та Німеччині.
Зараз ми переосмислюємо нашу стратегію, щоб зрозуміти куди рухатися далі та зосереджуємося на операційних питаннях: легалізації людей у країнах перебування, вивченні законодавства, перебудові офісів.
«Для того, щоб країна могла опиратися, вона повинна мати й захисників, й тих, хто обирає шлях працювати й заробляти гроші на озброєння та іншу підтримку. Ми як компанія виступаємо в ролі тих, хто працює, забезпечує і може допомагати. Нам важливо зосередитися на своїх ролях і поєднати їх у якісні процеси», — коментує Любов Юденко, лідерка напряму Operations.
Час робити аналіз витрат і шукати ще більше способів, як допомагати країні.
