Волонтерський рух в ІТ: як це працює?
Коштами, компетенціями, службою в ЗСУ — айтівці допомагають країні перемагати, чим можуть. Спеціалісти IT-компанії ELEKS, наприклад, з першого дня повномасштабного вторгнення самоорганізувалися та почали волонтерити.
У Польщі в машину спеціалістки врізалася швидка з волонтерами зі Швеції — і після цього вони разом запустили благодійний проект. Хлопці з чиказького офісу під час волонтерства познайомилися з ветераном В’єтнамської війни, який тепер продає їм амуніцію по собівартості. У Львові, Тернополі та Івано-Франківську спеціалісти влаштовують благодійні аукціони та волонтерські корпоративи.
У спільному проекті з ELEKS розповідаємо, які напрямки волонтерства розвиваються в компанії та як колегам вдалося створити потужний та безперебійний рух для допомоги заради перемоги.
Допомога військовим
Петро Коновалов:
«Хочемо допомагати ЗСУ системно»
ELEKS підтримує українську армію з 2014 року, для компанії робота на благо країни — важлива цінність. Коли почалася повномасштабна війна, у перші ж дні до львівського офісу ELEKS надіслали тонни гуманітарної допомоги. Її направили колеги та партнери з Польщі та інших країн Європи.
«Ми розвантажували фури та розподіляли допомогу далі за потребами. І в цей час зрозуміли, що хочемо допомагати ЗСУ більш системно», — розповідає Петро Коновалов, Board Member в ELEKS, директор Doctor Eleks і координатор робочої волонтерської групи Help Ukraine.
У компанії сформували кілька напрямів волонтерської активності:
Технічна та фінансова допомога
ELEKS передає ЗСУ як софт, так і спорядження, автомобілі, дрони тощо. Крім того, компанія щомісяця виділяє бюджет на донати та щодня переказує кошти на рахунки благодійних фондів та безпосередньо на потреби ЗСУ. Загальна сума благодійної допомоги за 8 місяців — понад $2,9 млн від самої компанії.
Волонтерська спільнота
У компанії створили чат, до якого долучилися близько 400 колег. Українська частина команди збирає там заявки на речі, які потрібно придбати, а колеги з Європи та США допомагають їх знайти, купити та надіслати до України. У такий спосіб привозили автівки, військове обладнання тощо — загалом на суму понад $1,3 млн із початку вторгнення.
Робоча група Help Ukraine
Це команда ELEKS, яка займається адресною допомогою військовим. Серед спеціалістів компанії понад 50 людей доєдналися до ЗСУ. Їх забезпечують усім необхідним: від бронежилетів і касок до якісних аптечок.
«Грошова допомога важлива, адже завдяки благодійним внескам Міноборони може швидко закривати нагальні потреби. Наприклад, виплачувати зарплати бійцям», — наголошує Петро.
«Коли ми закрили потреби наших хлопців, то почали отримувати інші запити. Наприклад, спеціалісти шукали щось для своїх родичів та друзів, які пішли на фронт. Або ж треба було закупити обладнання для хлопців, які служать разом із нашими. Тож ми розширили фокус і на них», — пояснює Петро.
Він наголошує, що волонтерська група працює напряму із запитами військових. Важливо закуповувати потрібні речі — лише тоді допомога є ефективною. За 8 місяців компанія виділила близько $1,2 млн на дрони, тепловізори, прилади нічного бачення, рації, супутниковий зв’язок, турелі, а також машини та вантажні мікроавтобуси.
У березні Петро витрачав на волонтерську роботу 75–80 % часу: треба було налагодити зв’язки, вибудувати процеси. Зараз, завдяки досвіду та оптимізації процесів, на координацію дій йде півтори-дві години на день.
«З організаційної точки зору наша робота не складна, адже ми вже знаємо, що й де шукати, як закупити та привезти. Психологічно непросто спілкуватися з військовими, які щойно повернулися з передової до нас у тил. Однак це ще більше мотивує допомагати їм», — розповідає Петро.
Світлана Юрчук:
«Опрацювали понад 750 прямих запитів від військових»
Разом із Петром в оргкоманді Help Ukraine працює Світлана Юрчук, Senior HR Manager в ELEKS. Вона пригадує, що початок повномасштабної війни зустріла з переламаною ключицею. Ходити до укриття з бандажем було важко, тож 25 лютого Світлана поїхала до Польщі.
«Мені складно далося рішення покинути Україну, адже я хотіла бути причетною до допомоги. Розмірковувала, на якому фронті можу боротися особисто я. Тому, коли 26 лютого в ELEKS почали створювати волонтерську групу, одразу включилася в роботу», — розповідає вона.
Світлана створила робочий чат, до якого приєдналися понад 20 колег. Вони почали отримувати запити та шукати необхідні речі. Спочатку всі робили все, а потім розподілили обов’язки на кілька груп: збір запитів, пошук речей, закупки, логістика, розподілення, облік і фінанси. Світлана узгоджує з керівниками бюджет на місяць та веде документацію щодо оплат закупівель.
За її словами, перші запити були на аптечки, бронежилети та каски. Їх не вистачало в Україні, тож шукали за кордоном. Згодом волонтери вирішили, що для ефективної допомоги треба обрати спеціалізацію — певні напрями, які вони можуть покривати.
Зосередилися на тактичній допомозі:
Дрібне спорядження:
Медицина:
Обладнання:
Крім того, були запити на генератори, сонячні панелі, старлінки — їх теж закуповували та передавали на фронт.
«Подати заявку може будь-який елексівець. Далі ми обов’язково валідуємо запит: контактуємо напряму з військовими та узгоджуємо деталі. За ці 8 місяців опрацювали понад 750 прямих запитів», — ділиться Світлана.
Вона розповідає, що у волонтерської групи вже сформувалися постійні постачальники. Усе, що можна купити в Україні, — купують тут. Інші речі — у перевірених виробників із Польщі, США та інших країн. Закупки коригують залежно від фідбеку військових. Наприклад, придбали тактичні окуляри нідерландського та американського виробництва і віддали на порівняння військовим. Зрештою зупинилися на окулярах із Нідерландів — вони кращі, хоча й дешевші, а також вигідніші з точки зору логістики та швидкості доставки.
Спочатку бійці потребували шоломів, аптечок, турнікетів, зараз таких запитів уже не так багато. Восени почався сезон дощів — з’явилася потреба в дощовиках, флісках. Зараз ЗСУ готуються до зими: шукають спальники та каремати. Також є позиції, які потрібні завжди, — наприклад, дрони.
«Ходять жарти, що волонтери можуть знайти єдинорога за 15 хвилин. Це правда, адже ми згуртовані та прагнемо допомогти. Хочемо, щоби бійці поверталися живими, і тішимося, що наші турнікети, плитоноски, дрони рятують їхні життя та наближають перемогу», — підкреслює Світлана.
Водночас у компанії розуміють, що в майбутньому може виникнути потреба змінити фокус волонтерства. Наприклад, уже зараз збільшується потреба в реабілітації бійців. Попереду чекає відбудова — це теж велетенський обсяг роботи. За словами Світлани, ELEKS буде долучатися до різних запитів і напрямів, де потрібна допомога, та продовжуватиме робити внесок у спільну перемогу.
Гуманітарний напрямок
Оксана Бриндзак:
«Перші два місяці безперестанку розвантажували фури, плели сітки, готували батончики»
Фахівчиня з Employee Relations ELEKS Оксана Бриндзак — волонтерка із досвідом. Сім років тому вона почала допомагати з організацією заходів, як-от «Форум видавців». Потім долучилася до громадської організації БУР, займалася соціальними й освітніми проектами. А згодом запустила власні платформи для допомоги стареньким: громадську організацію «Старість НА радість» та соціальне підприємство Vbrani.
«Зранку 24 лютого я пішла на волонтерську кухню на вул. Просвіти у Львові. Протягом усього дня чистила часник: треба було чимось себе зайняти, прийняти нову реальність. На кухні зустрічала знайомих, і вони питали, чого я тут. Казали, щоби я йшла робити те, що вмію найкраще — об’єднувати людей», — пригадує Оксана.
Тож 25 лютого вона поїхала до офісу ELEKS. Там почався формуватися прихисток для колег з інших міст та їхніх сімей. Оксана взяла на себе роль координатора: допомагала освоїтися переселенцям, а також приймала гуманітарні вантажі, що надходили від колег із Польщі та інших країн.
28 лютого вона створила чати «Гуманітарна допомога» — для волонтерів, які долучилися до розвантажування автобусів, а також «Автодопомога» — для людей, хто міг допомогти з логістикою.
1–2 березня в офісі ELEKS Оксана та колеги запустили простір, де плели маскувальні сітки. Щодня туди приходили 15–20 людей: спеціалісти, їхні родичі та друзі. Приносили тканину, футболки, майки та позмінно працювали — з 10 ранку до комендантської години.
«Водночас я координувала ще один проект — із виготовлення енергетичних батончиків для військових. Їх створювала знайома дівчина, а я допомагала шукати волонтерів для роботи на кухні. Хлопці з «Автодопомоги» щодня привозили нам необхідні інгредієнти», — розповідає Оксана.
Тим часом в офісі продовжували приймати гуманітарні вантажі з-за кордону. Кілька разів фури, повні їжі та предметів гігієни, приїжджали о 2–3 годині ночі. Доводилося швидко координувати людей, які знаходилися в офісному прихистку та могли їх розвантажити.
«Перші два місяці ми безперестанку плели сітки, готували батончики, розвантажували гуманітарку та передавали її на фронт. З кінця травня наша діяльність у плані фізичного волонтерства почала вщухати, тобто ми вже не працюємо руками щодня. Але продовжуємо фінансово підтримувати виробництво енергетичних батончиків», — зазначає Оксана.
Кілька разів команда ELEKS влаштовувала благодійні заходи у Львові, Тернополі та Івано-Франківську. Загалом у них взялиузяли участь близько 250 елексівців. Одна з останніх подій — благодійний аукціон. Спеціалісти власноруч створили й передали 80 лотів: картини, керамічні вироби, вишивку, прикраси з бісеру тощо. Були й нематеріальні лоти, як-от кулінарний майстер-клас та уроки з бігу. З аукціону виручили 271 000 грн. Їх передали фонду «Повернись живим» на мобільні комплекси спостереження для ЗСУ. Окрім цього, протягом заходу елексівці сплели 10 сіток і виготовили понад 500 енергетичних батончиків для військових.
«Найважче у волонтерстві — не вигорати. Навіть у тилу важливо дбати про своє психічне здоров’я. У ELEKS діє психологічний центр. Професійні психологи підтримують спеціалістів і членів їхніх сімей, проводять регулярні лекції тощо. Це допомагає запобігти виснаженню», — зауважує Оксана.
Наталія Старак:
«Створили та роздали понад 3600 продуктових наборів»
Коли розпочалася повномасштабна війна, менеджерка Language School в ELEKS Наталія Старак разом із донькою, племінницею та собакою поїхала в Польщу до батька. У березні машину її тата на парковці випадково зачепила автівка швидкої допомоги на шведських номерах. За кермом були дві жінки, з їхньої розмови тато зрозумів тільки слово Ukraine і попросив Наталію з ними поговорити.
«З’ясувалося, це шведи-волонтери. Вони розуміли, що відбувається на польсько-українському кордоні, а тому зірвалися зі своїх домівок, щоби допомагати переселенцям. Адже люди переходили кордон із двома пакетами й часто не знали, куди йти далі. Їм потрібно було все», — пояснює Наталія.
Для шведів найбільшою проблемою була мова, адже чимало українців не говорять англійською. Уже на тій парковці Наталія вперше виступила в ролі перекладачки — подзвонила до української сім’ї, з якою волонтерам потрібно було порозумітися.
Наступного дня вона познайомилася з рештою команди та долучилася до волонтерства. Разом зі шведами відвідувала табори біженців у Польщі, розвозила людям їжу, медикаменти, речі першої потреби, іграшки для дітей.
Також волонтери організовували автобуси для українців із Перемишля до Стокгольму. Наталія доносила інформацію про рейси людям у таборах і притулках, а також допомагала з відправленнями автобусів із Польщі. Загалом вивезли 2234 людей на 57 автобусах.
Згодом волонтери заснували організацію OperationAid. Утім, із середини травня наплив біженців знизився, і на початку червня Наталія повернулася додому. Там вона переорієнтувалася на допомогу людям, які залишилися в Україні, але втратили своє майно через обстріли.
«Ми в OperationAid запустили проект Food Boxes — продуктові набори для потерпілих. Кошти на них збираємо у Швеції. У Польщі наш колега закуповує продукти. Він — власник гуртожитку, і навесні віддав приміщення біженцям. Там він разом із мешканцями, жінками та дітьми, запаковує коробки. До них входять 19 продуктів: крупи, консерви, кава, солодощі», — розповідає Наталія.
Далі волонтери доставляють такі набори до Львова. Звідти раз на три тижні розвозять у містечка та села Харківщини, Донеччини, Миколаївщини. З липня роздали 3608 пакунків.
Влітку OperationAid взялися за підтримку шелтерів в Україні. Закуповували та привозили побутову техніку: холодильники та пральні машини, щоби зробити приміщення придатнішим для життя.
Нещодавно Наталія запустила новий проект — набори для жінок Woman Care Kit. Це непрозора чорна сумка з 11 предметами гігієни: зубна щітка та паста, шампунь, гель для душу, бритви, крем для рук, засоби жіночої гігієни. І пачка солодкого печива та свічка — для настрою та затишку. Волонтери роздають їх разом із продуктовими наборами.
«Я вирішила купувати всі товари Woman Care Kit в українських виробників. Хочу підтримати локальний бізнес і залишити гроші донорів в Україні. Тож пошив сумок замовила в Харкові, друкарню по тканині знайшла у Львові», — ділиться Наталія.
Наразі понад 200 сумок уже відправлені на деокуповані території. Крім того, 10 сумок волонтери направлять шведським інфлюенсерам, щоби вони розказали про проект у соцмережах і залучили додаткові кошти на майбутні набори.
У Наталі багато планів: запустити дитячі набори, а також подарункові набори на Різдво. До останніх увійдуть товари для дому, прибирання та будівництва. Адже у звільнених селах люди якраз відбудовують свої домівки — і їм часто не вистачає, наприклад, плівки, щоби затягнути вибиті вікна та дірки в дахах. Тож наразі в OperationAid шукають спонсорів для цього проекту та ведуть перемовини зі шведськими виробниками.
«Наша мета — допомагати тим, хто цього потребує. Ще в Польщі я бачила волонтерів з 12 країн світу, які прилетіли, щоби зробити свій внесок. Вони могли б цього не робити, але роблять. Тож і я не можу залишатися осторонь», — наголошує Наталія.
Волонтерство за кордоном
Віталій Табака:
«Купуємо спорядження на 30–40% дешевше»
Віталій Табака, Senior Software Developer в ELEKS, з 2021 року живе та працює в Чикаго, США.
«24 лютого ми, як і решта українців, були шоковані та весь день слідкували за новинами. За день-два почали організовуватися зі спеціалістами чиказького офісу та разом купували бронежилети та каски. Ми дізналися, що місцеві волонтери створили фонд, і через них ми передавали речі до України», — розповідає Віталій.
Згодом Віталій та ще двоє колег з ELEKS вирішили, що хотіли б направляти допомогу не в загальний фонд, а адресно. Наприклад, іншим спеціалістам компанії, які пішли на фронт. Тоді вони почали передавати валізи через знайомих, які летять до України.
«Також ми запропонували колегам при нагоді літати до нас у Чикаго та забирати сумки з речами для бійців. Люди забирали по 50–60 валіз за раз. Рекорд — 92 валізи», — пригадує Віталій.
За його словами, навіть попри складну логістику купувати військові товари в США — вигідно. Наприклад, у США бронежилет коштує $500–600, а в Європі така сама модель — близько $1000. Навіть якщо порахувати витрати на доставлення, $100 на один виріб, то загальна вартість залишається дешевшою на 30–40 %. Так само і з іншими виробами, як-от дрони, тепловізори, одяг для військових, аптечки, засоби персонального захисту.
Аби допомагати краще й більше, елексівці співпрацюють з іншими волонтерами з України. Ті замовляють американські товари, а згодом Віталій із колегами надсилають їх до Львова, а далі — до інших регіонів України.
«У перші місяці ми найчастіше купували бронежилети та каски. Зараз — зимовий одяг, засоби для обігріву, спальники. Крім того, дрони, тепловізори та приціли потрібні постійно. Це досить дорогі речі, ми збираємо на них гроші. Нещодавно надіслали 10 прицілів на $50 000», — ділиться Віталій.
Віталій розповідає, що багато людей у США мало знають про Україну, але все одно ходять на проукраїнські демонстрації, підтримують та допомагають. Коли американські продавці чують, що це товари для України, то часто роблять знижку. Також були випадки, коли продавець казав: «Я не можу дати тобі знижку, але давай ми оформимо твоє замовлення в іншому штаті — там буде дешевше».
Згодом чиказький колега Віталія пішов на курси тактичної підготовки та познайомився з ветераном В’єтнаму, який має свій збройний магазин. Він теж підтримав українців, і зараз волонтери майже все обладнання закуповують через нього. Ветеран має дилерські знижки та продає товари за собівартістю.
«Ми постійно відчуваємо міжнародну підтримку. Наші американські партнери та замовники теж не залишаються байдужими: постійно питають, як справи, а також донатять. Волонтерська робота об’єднує», — підкреслює Віталій.
Медичне волонтерство
Ольга Клок:
«Придбали тисячі аптечок на 3 млн грн»
«Я почала волонтерити досить давно. Останні 10 років допомагала тим, хто сам собі допомогти не може — важкохворим дітям, стареньким, бездомним тваринам. Та після 24 лютого фокус мого волонтерства змінився: я почала допомагати нашим військовим», — розповідає Ольга Клок, Customer Success Director ELEKS.
У перші дні повномасштабної війни вона зв’язалася з родичкою-медиком із Румунії та організувала доставлення рідкісних медичних засобів та екіпірування для військових. За це отримала від командира роти адресну подяку, надруковану на початку війни на кольоровому принтері — тепер вона висить при вході у львівський офіс ELEKS.
Після цього Ольга вирішила сфокусуватися саме на аптечках із якісними сертифікованими турнікетами. У лютому їх ще можна було придбати в Україні, але далі це завдання ставало все складнішим, тож волонтери почали замовляти аптечки з-за кордону.
Щоби не потрапити на китайські підробки, через які бійці могли втратити життя, Ольга обʼєдналася з колегами та почала перевіряти виробників і різні шляхи логістики. Вони витратили місяць, щоби визначитися з оптимальним варіантом закупок. Тепер замовляють гуртові партії зі США: мають налагоджений процес і очікуваний результат. Із логістикою допомагає колега з офісу ELEKS в Чикаго — Віталій Табака.
Якщо постачання зі США раптом затримується, Ольга власноруч комплектує аптечки з нуля — з матеріалів, які закуповує гуртом.
«За вісім місяців ми закупили кілька тисяч аптечок на більш ніж 3 млн грн. Я вже впізнаю їх на фото та відео воїнів з усіх фронтових напрямків. Отримувала не одне повідомлення, що наша аптечка врятувала руку, ногу чи навіть життя. Хіба ж є щось важливіше за це?» — ділиться Ольга.
До першої адресної подяки на ім’я Ольги додалися інші, зокрема від голови ГУР Кирила Буданова.
Ще один напрямок її волонтерської активності — комунікація з міжнародними партнерами, друзями та знайомими. За словами Ольги, вони всі цікавляться тим, що відбувається в Україні. Часто запитують, яка потрібна допомога, а також радяться, як їм краще комунікувати про війну всередині їхніх компаній.
«Я регулярно буваю у відрядженнях, зустрічаюся із замовниками, беру участь у конференціях. Переконую клієнтів, що найбільш системною допомогою з їхнього боку буде дати нам ще більше роботи та й надалі співпрацювати з нами. Усіх запрошую відвідати Україну після перемоги — впевнена, вони будуть у захваті», — наголошує Ольга.
Зараз Ольга працює над тим, чого найбільше потребують у гарячих точках і тилу — але згодом прагне доєднатися до відбудови країни. Вона мріє, що Україна стане ефективною, підприємницькою, інноваційною державою. Для цього має бути зріле та небайдуже громадянське суспільство, і саме волонтерський рух допомагає його формувати.
ELEKS — це глобальна сервісна компанія з розробки програмного забезпечення та консалтингу із вісімнадцятьма офісами в 13 країнах на 3 континентах, включаючи Україну, Польщу, Німеччину, Естонію, Хорватію, Велику Британію, США, Канаду, Японію та ОАЕ. ELEKS входить у топ-100 глобальних аутсорсингових компаній.
Приєднуйся до ELEKS
