«У мене «зводить зуби» від більшості рішень сучасних забудовників. Але поки що (і слава Богу) «монстра на Подолі» ніхто не переплюнув. Вінець архітектурного нехлюйства і людської жадібності. Звичайно, дуже засмучують усі ці нові житлові комплекси — линяло-рожеві та брудно-зелені, які будуються за застарілими стандартами, абсолютно без смаку — жити в них також не дуже комфортно, про парковки та відпочинкові зони я вже мовчу. А саме вони й будуть нашим містом на наступні кілька десятків років.
Києву не вистачає нового світогляду. Було б непогано керуватися тим, що місто — це, в першу чергу, люди, які створювали для себе міста, щоб в них жити, заробляти гроші, народжувати дітей, обмінюватися досвідом і, врешті-решт, гуляти їх вулицями. Якщо обрати за основу такий підхід до будь-чого, — від встановлення цих бетонних «яєць» до реставрації пам'ятки архітектури у самому серці Києва, — усе відбувалося б інакше. Ну, яєць цих як мінімум не було б (сміється — ред.).
Будь-яка розбудова — це план на майбутнє. Скільки тут буде жити людей через рік, а скільки через п’ять? Як це вплине на загальну картину міста? Чи не принесе комусь незручності, чи матиме хоч якусь архітектурну цінність — питань, які варто поставити перед будь-яким будівництвом в місті, — сотні. Але, в основному, усі задаються одним-єдиним: скільки я зможу на цьому заробити.
У Києві я бачу три найбільші проблеми. Пішохідні зони й доступ до води — фактично через все місто «реве та стогне», а прогулятися його набережною — тільки у компанії з вихлопними газами. Далі це план реставрацій і охорони пам’яток архітектури. Нещодавно бачив проект, де архітектори зберегли напівзруйновані стіни, а новий будинок звели всередині них, а в нас «Квіти України» мало не знесли. І ситуація з автівками й усім, що з ними пов'язано, просто критична. Я боюсь, що таки доживу до того часу, коли Київ перетвориться на один суцільний затор.
Більшість вулиць в Києві можна змінити — як і більшість з того, що змінюють, можна зробити краще. Але знаєте, говорити легко, робити складно. Наприклад, кілька років тому ми з 1+1 media «фантазували» на цю тему і створили проектну пропозицію невеличкої косметичної реконструкції частини Подолу. Вона була проста, не надто трудоємка, але різниця могла б бути суттєвою — проте проект, на жаль, з певних причин не отримав розвитку.
З нових архітектурних рішень у Києві мені дуже подобається A-Station — приємно здивували. Також подобаються проекти SAGA Development та UNIT.City».
Андріївський узвіз. Щосуботи багато років поспіль мав цілу артпроцесію: обходив усі галереї, які там були. «Триптих», «Карась», «Совіарт» та інші. Обожнюю також оглядовий майданчик біля Лаври, а парк імені Рильського — це місце мого дитинства.