Матеріал виготовлено за підтримки рекламодавця
Думки трьох провідних українських архітекторів про столичну забудову
Хаотична та непродумана забудова — больова точка української столиці. Ми досі не маємо Генплану та чітко прописаного бачення, як місто має виглядати через 10-20-30 років. Що не так з забудовою Києва і як гармонійно вписати сучасні архітектурні тенденції в історичний ландшафт столиці — розбираємося у спецпроекті з A-Station.
Київ — місто зі
Посеред нереставрованих історичних будівель з’являються скляні новобудови, що абсолютно не вписуються в інфраструктуру та навантажують простір. Звідси — неможливість запаркуватися у центральній частині міста, багатогодинні затори, абсолютна недружність Києва до пішоходів та туристів. До того ж, пародіюючи історичний стиль архітектури, забудовники часто псують справжні історичні пам'ятки.

Чи можливо взагалі гармонійно вписати історичні або навіть старовинні промислові будівлі у сучасний ландшафт XXI століття? Чудовим, але дуже дорогим та технологічно непростим способом є редевелопмент — реконструкція старих промислових будівель та осучаснення їх за допомогою передових інженерних та архітектурних рішень.
Квартал Ротерманна, Таллін
Саме таким чином, до прикладу, осучаснили «квартал Ротерманна» в Талліні: промисловий район перетворили на бізнес-центр. Суворий монументальний стиль минулого століття поєднали із сучасними вежами зі скла й чорного металу. Ще один хороший приклад — лондонський Hay’s Galleria. На місці причалу та портових складів ХХ століття з’явився пасаж. Тепер це відоме місце для шопінгу, куди з’їжджаються туристи та місцеві мешканці.
Hay’s Galleria, Лондон
Чи міг би Київ наслідувати практики Талліну та Лондона? Придивіться до столичного проєкту A-Station – знайомство з ним схиляє, що для Києва ще не все втрачено. На Арсенальній площі столиці можна спостерігати унікальний як для України приклад редевелопменту. Територія колишнього заводу «Арсенал» перетворилася на улюблене місце прогулянок європейського рівня. Посеред відновлених історичних будівель з’явилися Kyiv Food Market, «Освіторія Хаб» та коворкінг Creative State of Arsenal. Будівля військової комендатури, що була в стані занепаду, реставрується з максимальним збереженням історичних елементів та перетворюється на офісний центр провідних українських компаній.
Територія колишнього заводу «Арсенал», Київ
«У всьому світі редевелопмент історичних територій не є чимось унікальним. В Україні ж ми першопрохідці в цій сфері. Тому нам дуже важливо запровадити правильний формат у підході до розвитку міста.

Наприклад, корпус будівлі Kyiv Food Market, пам'ятку місцевого значення, свого часу хотіли знести й побудувати на її місці 7-поверхову будівлю. На жаль, це стандартний підхід більшості забудовників — побудувати щось, на чому можна заробити швидко і побільше.

Важлива особиста позиція девелопера, готовність до «довгих» інвестицій, почуття відповідальності перед містом і розуміння, що він прагне отримати. Kyiv Food Market ми розвивали за рахунок перегляду функціональності та ергономіки внутрішнього простору — при цьому зберегли історичний вигляд промислової будівлі та збільшили корисну площу майже вдвічі. І попри скепсис гравців ринку, саме цей підхід і зробив об'єкт таким привабливим в очах киян і туристів».

Втім це один з небагатьох прикладів справді вдалого поєднання історичного контексту та сучасних викликів, що з’явилися в Києві останнім часом. В пошуках відповідей, що здебільшого не так з сучасною забудовою столиці, і як можна було б покращити ситуацію, ми звернулися до трьох провідних київських архітекторів.
ЛИСЮК
Головний архітектор девелоперскої компанії А Development
«У інфраструктури Києва дуже багато проблем. Стихійне паркування автомобілів як результат недостатньої кількості парковок, візуальне сміття: МАФи (кіоски), засклені балкони, блоки кондиціонерів на історичних будівлях та неймовірна кількість рекламних вивісок та щитів, дизайн яких, на жаль, жодним чином не регламентований. З цих «дрібничок» формується основне враження від міста.

Хотілося б мати послідовний системний підхід, в якому Київ — єдиний організм, де враховані потреби дорожньо-транспортної системи, громад, безпеки та інклюзивності. Стратегію розвитку міста з прогресивним баченням хоча б на 20 років вперед, якої дотримувалися б під час планування нових забудов. На жаль, досі в Києві будується неякісна та не актуальна архітектура, яка спотворює місто.

Я мрію побачити поєднання Дніпра та Подолу. Потенціал цього місця просто шалений. Свого часу у 2011 році наша команда брала участь у міжнародному конкурсі KYIV EDGE, де ми пропонували своє бачення реконструкції центральної частини міста. Мені приємно, що хоча б частково, але деякі з наших ідей знайшли свою реалізацію: накрити Поштову площу, розмістивши тунель під нею, об’єднавши простір від фунікулера до набережної, пішохідно-велосипедний міст, який сполучає Володимирську гірку та Арку дружби народів, навіть фонтани перед Річпортом.

Наразі Київ тільки вчиться організовувати свій простір, але в нас є достойні приклади: Театр на Подолі та A-Station. Для мене A-Station — єднання минулого і сучасного, прекрасний приклад продуманості, якої так не вистачає Києву. Видно хороший комплексний підхід — починаючи від роботи з функціональністю, закінчуючи благоустроєм — тут все створене для людей. Водночас ми бачимо величезну повагу до історичної спадщини, вдалий проект реновації, де акуратно підійшли навіть до очистки знаменитої київської жовтої цегли.

Нарешті ми бачимо нові підходи до дизайну різного масштабу. Тут добре попрацювали з озелененням, розмістили лавочки, дерева, місця для відпочинку, якісний публічний простір європейського рівня. Креативний кластер — магніт A-Station, тут вдалося створити особливий творчий «вайб», за яким хочеться повертатись».
Оскілко
Засновниця та головна архітекторка MONO ARCHITECTS
«Хотілося б мати послідовний системний підхід, у якому Київ — єдиний організм»
Андріївський узвіз, вулиця Десятинна, Софіївська площа, Києво-Печерська лавра.
Улюблені місця в Києві:
Хол БЦ B12, громадські інтер’єри UNIT HOME в UNIT.City та в ЖК TETRIS HALL, Кінотеатр Multiplex в ЦУМ, офіси ZEO Alliance, ЛУН, Gres Todorchuk, BIOSPHERE CORP, виставка Ukraine WOW та Музей науки на ВДНГ.
Ключові проекти:
«Суспільство змінюється, разом зі своїми потребами та пріоритетами. Те, що працювало вчора, — сьогодні вже не працює. Щоб зацікавити людей проектом, недостатньо просто побудувати ТРЦ і наповнити його — потрібно створювати оазиси. Саме це ми з партнерами UDP і реалізували в A-Station.

Проект об'єднує 5 пам'ятників архітектури, один з них — національного значення, в рамках якого створено три сквери. Відреставровано одну з найстаріших площ міста — Арсенальну. Ми повернули їй первісну функцію місця для відпочинку та зустрічей, а не просто транзиту від метро до пішохідного переходу. A-Station — це нова точка тяжіння в місті».
Баранов
Засновник компанії A Development
«Основна потреба Києва — створення єдиної концепції розвитку центру міста, яка враховує взаємодію всіх потоків. Першим етапом повинна стати єдина стратегія редевелопмента центру та окремих його районів (за принципом стратегії розвитку в європейських містах — наприклад, промислових районів Гамбурга та Лондона, або ж території навколо Північного вокзалу в Парижі). Основна ідея — залучення фахівців з портфоліо успішних проектів в галузі генерального планування територій редевелопмента з упором на економічний ефект.

У сучасній забудові Києва мене найбільше «вбиває» зневажливе ставлення до інших: коли комерційна будівля блокує транспортну або пішохідну функцію. Філософія «сусідні вулиці та об'єкти все стерплять» не має майбутнього.

Якщо нам подобаються європейські міста, то і принципи побудови та розвитку просторів ми повинні черпати з кращих європейських практик. В першу чергу, це Генплан розвитку міста — а його автор повинен бути визнаним авторитетом як серед девелоперів, так і архітектурного ком'юніті. Генплан — первинний, поодинокі проекти — вторинні. Приклад — підхід мерії Лондона, коли девелопери беруть участь у виборі автора Генплану розвитку великих територій.

Україні й Києву зокрема треба переймати стратегію проектування, що базується на принципах Research-Led-Approach — коли будь-яке проектне рішення вивчається з точки зору максимальної ефективності, адаптивності, розширення функцій, представлених на даній території, та їх тривалої актуальності.

Різні об'єкти нерухомості та їхнє оточення мають доповнювати один одного, створювати ефект синергії всіх функціональних елементів. Коли будівлі виконують покладені на ці простори функції — сприйняття архітектурних особливостей проекту відходить на другий план.

Серед хороших нових архітектурних рішень Києва мені особливо подобається проект A Development. Це один з перших прикладів повноцінного Public Realm — багатофункціонального, суспільного і комерційно успішного простору. Головне ж досягнення A Development — це запуск тренду на створення такого роду просторів на території всієї України. Це не просто окремі комерційні елементи або одиничний публічний простір, а саме взаємодоповнюваність кожної з функцій і створення цілісного об'єкта загальноміського тяжіння».
БОЙКО
CEO Urban Experts та NAI Ukraine
Філософія «сусідні вулиці та об'єкти все стерплять» не має майбутнього
A-Station, парк «Наталка», Гончарі-Кожум'яки (Воздвиженка)
Улюблені місця в Києві:
ТРЦ OCEAN MALL (концепція та інтер’єрні рішення), ТРЦ Appolo, ЖК Mirax, котеджні містечка та генеральне планування — загалом понад 101 проект за 5 років.
Ключові проекти:
«Громадський простір варто розглядати в контексті оточення та атмосфери місця, яке ви прагнете створити. До реновації Арсенальна площа була абсолютно безликим індустріальним простором з хаотичною неконтрольованою торгівлею, кіосками та неохайними лавочками. За парканом знаходилася історична будівля комендатури з Микільськими воротами — пам'яткою національного значення! …краса якої була захована за тополями та чагарниками, які роками ніхто не доглядав.

Створюючи концепцію благоустрою площі, в першу чергу, ми провели детальний аналіз логістичних потоків — як існуючих, так і майбутніх. Наприклад, врахували плани метрополітену щодо відкриття другого виходу метро з відповідною 10-метрової прилеглою зоною — це вплинуло на розташування і форму клумб та місць очікування.

Паралельно поруч з площею ми реконструювали будівлю комендатури, автентичність якої відновлювали в буквальному сенсі по цеглинці. Це колосальна робота з істориками та архівними даними, і не тільки в Україні.

Ми прагнули створити автентичний простір, в якому хочеться перебувати — працюючи чи відпочиваючи. Місце, де історичне середовище є не законсервованою пам'яткою архітектури за парканом, а невід'ємною частиною міста і його сучасного життя».
ЛИСЮК
Головний архітектор девелоперскої компанії А Development
«У мене «зводить зуби» від більшості рішень сучасних забудовників. Але поки що (і слава Богу) «монстра на Подолі» ніхто не переплюнув. Вінець архітектурного нехлюйства і людської жадібності. Звичайно, дуже засмучують усі ці нові житлові комплекси — линяло-рожеві та брудно-зелені, які будуються за застарілими стандартами, абсолютно без смаку — жити в них також не дуже комфортно, про парковки та відпочинкові зони я вже мовчу. А саме вони й будуть нашим містом на наступні кілька десятків років.

Києву не вистачає нового світогляду. Було б непогано керуватися тим, що місто — це, в першу чергу, люди, які створювали для себе міста, щоб в них жити, заробляти гроші, народжувати дітей, обмінюватися досвідом і, врешті-решт, гуляти їх вулицями. Якщо обрати за основу такий підхід до будь-чого, — від встановлення цих бетонних «яєць» до реставрації пам'ятки архітектури у самому серці Києва, — усе відбувалося б інакше. Ну, яєць цих як мінімум не було б (сміється — ред.).

Будь-яка розбудова — це план на майбутнє. Скільки тут буде жити людей через рік, а скільки через п’ять? Як це вплине на загальну картину міста? Чи не принесе комусь незручності, чи матиме хоч якусь архітектурну цінність — питань, які варто поставити перед будь-яким будівництвом в місті, — сотні. Але, в основному, усі задаються одним-єдиним: скільки я зможу на цьому заробити.

У Києві я бачу три найбільші проблеми. Пішохідні зони й доступ до води — фактично через все місто «реве та стогне», а прогулятися його набережною — тільки у компанії з вихлопними газами. Далі це план реставрацій і охорони пам’яток архітектури. Нещодавно бачив проект, де архітектори зберегли напівзруйновані стіни, а новий будинок звели всередині них, а в нас «Квіти України» мало не знесли. І ситуація з автівками й усім, що з ними пов'язано, просто критична. Я боюсь, що таки доживу до того часу, коли Київ перетвориться на один суцільний затор.

Більшість вулиць в Києві можна змінити — як і більшість з того, що змінюють, можна зробити краще. Але знаєте, говорити легко, робити складно. Наприклад, кілька років тому ми з 1+1 media «фантазували» на цю тему і створили проектну пропозицію невеличкої косметичної реконструкції частини Подолу. Вона була проста, не надто трудоємка, але різниця могла б бути суттєвою — проте проект, на жаль, з певних причин не отримав розвитку.

З нових архітектурних рішень у Києві мені дуже подобається A-Station — приємно здивували. Також подобаються проекти SAGA Development та UNIT.City».
МАХНО
Архітектор, кераміст, колекціонер
«Будь-яка розбудова — це план на майбутнє»
Андріївський узвіз. Щосуботи багато років поспіль мав цілу артпроцесію: обходив усі галереї, які там були. «Триптих», «Карась», «Совіарт» та інші. Обожнюю також оглядовий майданчик біля Лаври, а парк імені Рильського — це місце мого дитинства.
Улюблені місця в Києві:
Академія ДТЕК, Futago House, Shkrub House
Ключові проекти:
«Компанія A Development ставить перед собою дві задачі. Перша — посилення ефекту синергії проєкту, адже неможливо реалізувати по-справжньому якісну концепцію і не продумати, як вона інтегрується в існуюче оточення. Неможна реалізувати проєкт і не підвищити його цінність, не навівши лад навколо. Всі проєкти ми розглядаємо в довгостроковій перспектив

Друге завдання — створення в Києві нових точок тяжіння. Коли наші об'єкти стануть місцем must visit, будемо вважати, що мета досягнута».
Баранов
Засновник компанії A Development
ТЕКСТ
Тетяна Гонченко
ПАРТНЕР
Матеріал підготовлено за підтримки A-Station
Що це означає?
ВЕРСТКА
Дарія Корнєєва
МЕНЕДЖЕР
Яна Проценко
ПРОДЮСЕР
Анастасія Михалюк
ФОТО
Анна Полякова
ПРЕДСТАВНИК A-STATION
Матеріал виготовлено за підтримки рекламодавця
Під час використання матеріалів сайту обов'язковим є наявність гіперпосилання в межах першого абзацу на сторінку розташування вихідної статті із зазначенням бренду видання AIN.UA. Матеріали з позначками «Новини компаній», PR, «Спецпроект», «Промо» і «Блоги» публікуються на правах реклами.
© 1999-2021 AIN.UA