У 60-х Picturephone вже дозволили здійснювати трансконтинентальні відеодзвінки. Так, протягом нью-йоркської ярмарки 1968 року, Каліфорнія та Нью-Йорк (3928 км) вийшли на зв'язок. Тоді це було дивом. Але зображення було нечітким, та й маленький 5-ти дюймовий екран з циліндричним корпусом та кнопковим телефоном не здатні були забезпечити високу якість відео. Розробники мали великі плани щодо відеодзвінків. Вони сподівалися, що це підвищить інтерес до широкосмугової телефонної мережі — у ті часи телефонний зв'язок був настільки ж важливий, як сьогодні мережа Інтернет.

Начасі складно уявити світ без відеодзвінків. Вони допомагають краще розуміти, що говорить співрозмовник — адже 70% сенсу слів ми зчитуємо невербально. Саме тому за допомогою відео чи наживо з іноземцями спілкуватися легше, ніж телефоном.

Пройшло рівно 67 років з моменту першого відеодзвінку і до заснування хмарних додатків. У чому ж відмінність між пілотними технологіями та сучасними? Розбираємось далі.

1936 рік, Німеччина. Георг Шуберт розробив перший відеопристрій для зв'язку. Через 32 роки Харпер та Флаерті стали першими, хто здійснив відеодзвінок на відстань понад 2 000 миль.

А до цього, у 30-х, німецькі поштові відділення підхопили ідею й запровадили першу службу відеодзвінків між — між Берліном і Лейпцигом (190 км), а згодом до Нюрнберга (437 км), Гамбурга (289 км) та Мюнхена (592 км). Але вони не були призначені для масового користування. А максимальна дистанція для з'єднання становила всього 600 кілометрів. Тому в часи Шуберта мало хто міг би уявити, що можна буде бачити у Німеччині співрозмовників з Англії чи Іспанії. Але прийшла Друга світова війна. І у 1940 році виробництво першого прототипу призупинено.

Після війни американська компанія AT&T продовжила доробок Шуберта. Вже у 1968 році світ побачив перші Picturephone. У варіанті німецького розробника, перші відеотелефони 1930-х передавали зображення на 8-дюймовому фотоекрані із частотою 25 кадрів в секунду й розширенням у 172 строки (232х172).

1936

Початок: відеодзвінок між Берліном та Мюнхеном

СЬОГОДНІ

Внаслідок карантину, попит на відеозв'язок злетів до небачених висот. Так чи інакше, відеоз'єднання стало чи не єдиним засобом продовжувати вести справи в епоху, коли особисті контакти небажані. Відеодзвінки економлять кошти та час на відрядженнях. І це очевидно. Але як нині працюють вебкамери?

«На відміну від перших зразків відеокамер Шуберта, зображення в яких передавалися фотографіями — сучасні вебкамери автоматично оптимізують зображення та обладнані системами покращення звуку. Наприклад, вебкамери Logitech MeetUp — можуть самостійно коригувати освітлення та зручні у налаштуванні», — каже Андрій Вахмянін.

Розвиток онлайн-комунікації

meetup

Нове покоління систем відеоконференцій

Система відеоконференцій нового покоління RallyBar істотно відрізняється від попереднього — в неї вбудовано операційну систему ColabOS. Вона не тільки підтримує роботу з будь-якими зовнішніми ПК або ноутбуками, але й працює самостійно з вбудованими в неї додатками.

«Перевага сучасних пристроїв у потужних камер 4K з об'єктивом, який може обертатися у трьох площинах завдяки вбудованому електроприводу. А додаткова камера з фронтальної панелі — забезпечує стабільний огляд заповненості приміщення і фіксацією усіх присутніх. Це відбувається завдяки штучному інтелекту. Таке рішення забезпечує бездоганну якість відео в приміщеннях будь-якого розміру», — пояснює Андрій Вахмянін, менеджер з розвитку бізнесу Logitech в Україні та Молдові.

Удосконалена аудіосистема Rally Bar забезпечує насичене та природне звучання. А вбудовані динаміки та фазоінвертор усувають будь-яку вібрацію, що може передаватися на корпус від поверхні, на яку встановлений пристрій. Шість високоточних мікрофонів формують спрямований сигнал. А радіус дії — близько 4,5 м.

rallybar

Велика онлайн-подія:

Організувати онлайн-подію значно легше, ніж офлайн. Це й можливість модерувати багатотисячну аудиторію, і доєднувати спікерів з інших континентів. Але насамперед, без згуртованої команди та якісного технічного забезпечення — цього досягти буде складно.

«Звісно ж, нічого не замінить живого спілкування та тієї динаміки, яку можна досягти лише в повній аудиторії та з відкритим мікрофоном. Тому обираючи формат події, раджу керуватися трикутником «цілі-ресурси-результати». І відповідно до можливостей обирати той формат, який буде максимально корисним аудиторії, ефективним з точки зору реалізованого продукту для команди та безпечним для всіх залучених сторін», — розповідає Ірина Тітаренко, експертка з комунікацій та проектна менеджерка SHKALA Forum 2020.

Важливо розуміти, хто саме буде працювати з технічним обладнанням під час події. Зазвичай у проектного менеджера немає можливості детально вивчити усі особливості різних відеокамер чи освітлення. Але він може оцінити портфоліо потенційних підрядників/партнерів, які знаються набагато краще у цих питаннях.

На що в першу чергу звертають увагу:
▶︎ масштаби подій та їхні формати, у яких працювали компанії;
▶︎ формати відео та загалом приклади, як все виглядало (портфоліо);
▶︎ рекомендації від колег/партнерів.

Наприклад, RallyBar орієнтований на роботу в приміщеннях в діапазоні 10-30 квадратних метрів, з кількістю учасників 5-25 осіб. Для приміщень більшого розміру рекомендується використовувати модульну систему RallyPlus. Адже вона володіє можливістю підключення до 7 виносних мікрофонів.

Протягом події трапляються різні ситуації. Буває, коли за три години до трансляції перевірено з'єднання зі спікером в Європі та все було ідеально, проте саме під час трансляції його чомусь не чути. «Усе виявилось дуже просто — за ті три години, поки ми не бачились, його пес встиг пожувати навушники. А останні після перебування під зубами тварини вирішили, що досить їм працювати та час на пенсію», — розповідає Ірина.

У той момент про це навіть не могли подумати, адже технічна підтримка встигла провести аудит всієї техніки.

«Ясне ж діло, що про все це ми дізнались уже після самої події. Урешті-решт, навушники були вийняті геть із лептопа спікером після ефектного вривання в ефір на понад 3000 аудиторію нашого технічного асистента зі словами: «Your headphones gone», — доповнює експертка.

як працює система відеозв'язку

Тепер підключитися може не тільки Каліфорнія

Швейцарія, 1981 рік. Глобальна компанія Logitech, розробник комп'ютерних аксесуарів та пристроїв для геймерів — вже понад 40 років впроваджує інноваційні та зручні рішення для відеозв'язку. У чому запорука успіху? По-перше, у «людяності» технологій. Компанія прагне покращувати онлайн-комунікації — не тільки в зручності налаштування в бізнес-центрах, вдома чи коворкінгах, але й для великих онлайн-подій — об'єднуючи людей з різних континентів. Сьогодні кожен охочий може стати частиною онлайн-конекту. І не тільки в Берліні чи Каліфорнії. А від карибських островів, промислового містечка і до мегаполісів.

Ще 50 років тому, Джон Харпер та Пітер Флаерті навіть не підозрювали, що вони започаткують ціле століття розмов в «онлайні». З часом, відеодзвінки стали невід'ємною частиною нашого життя: чи то для бізнес-зустрічей, коли іноземний спікер за тисячу кілометрів, для контакту з сім'єю та друзями. Хоч вже складно уявити, що можна було розмовляти через 5-ти дюймовий фотоекран. Проте це залишається в історії. І є ознакою прогресу людства.