Чого не вистачає українській IT-освіті та як це виправити ще зі школи.
——————————— питаємо у фахівців відомих IT-компаній

Українська IT-галузь росте на 30-40% на рік, разом із нею — і кількість вакансій. ВНЗ та курси часом не встигають за попитом, і не завжди можуть забезпечити потрібну підготовку.

У спільному з КМДШ проекті AIN.UA розглядає проблеми сучасної IT-освіти та як їх можливо вирішити. Зокрема: чи допоможе ситуації, якщо розвивати потрібні навички та любов до технологій у дітей ще зі школи — питаємо в експертів та учасників ринку.

Уявімо ситуацію: програміст-початківець реєструється на Linkedin, йому пропонують вакансію, він успішно робить тестове і влаштовується Junior Developer на зарплату $800. Що тут особливого? А тепер додамо, що програміст вчиться у 10-му класі, і дуже тішиться зі своєї першої роботи разом із батьками.

Це — реальна історія школяра з Броварів, і таких випадків в Україні та у світі чимало. Лише минулого року наймолодшим програмістом світу визнали 6-річного хлопця, який підтвердив свої знання Python і попав до Книги рекордів Гіннеса

Такі діти — майбутні інноватори та засновники стартапів. Зацікавленість у технологіях змалечку не лише дає гарний орієнтир по вибору професії. Вона може вказувати на можливе вирішення тих проблем IT-освіти, що впливають не лише на український, але й на глобальний IT-ринок.

Попри кризовий та пандемічний 2020 рік, українська IT-галузь, за даними IT Ukraine, торік вперше в історії перетнула $5 млрд, обігнавши транспортні послуги та експорт мінеральних продуктів. А загальний обсяг експорту IT-послуг в період з 2016 по 2020 рік склав більше ніж $16 млрд.

Ці показники в основному стосуються аутсорс-послуг, але для продуктових компаній все теж непогано. Лише за останній рік українську Depositphotos продали за $85 млн, а GitLab із центрами розробки в Харкові вийшла на IPO при оцінці в $18,4 млрд.

Десятки закордонних компаній відкривають в Україні свої представництва та центри розробки, за останній рік тут запустилися Apple, Amazon та Revolut.

2016

2017

2018

2019

2020

Шалене зростання попиту на IT-спеціалістів: компаніям, що тут запускаються і вже працюють, весь час потрібні нові співробітники. За пів року топ-50 українських IT-компаній, за даними DOU, збільшили штат на 10 000 людей, і продовжують активно наймати. З цього рейтингу 32 компанії планують за півріччя набрати понад 100 хайтек-спеціалістів.

Щороку з вишів за IT-спеціальностями випускається біля 16-17 000 бакалаврів. В той самий час, попит на IT-фахівців складає до 30 000-50 000 щороку, за даними BRDO. І за найоптимістичнішими сценаріями, «пропозиція» IT-випускників зрівняється із попитом на них аж у 2030 році.

Освітні заклади та підготовчі курси намагаються наздогнати цей попит, адже IT-професії, починаючи від програмістів та QA, і завершуючи бізнес-аналізом та менеджментом вочевидь зараз популярні. За даними Міносвіти, за вступну кампанію-2021 за кількістю заявок від абітурієнтів «комп’ютерні науки» та «інженерія програмного забезпечення» разом обігнали традиційно популярні право, філологію та менеджмент: по цих напрямках абітурієнти подали понад 80 000 заявок.

Прямий наслідок цього

Як на це реагує освіта?

Але й цього замало!

Прогноз кількості випускників-бакалаврів IT-спеціальностей

Цей розрив поглиблюється й тим, що попри загальну гарну і визнану якість, в української освіти є певні складності, і над їхнім вирішенням IT-ринок думає вже десятки років.

динамічне зростання

стримане зростання

сповільнене зростання

20,2

27,8

2030

2024

2020

2016

37,4

23,2

16,4

Які є проблеми з освітою та підготовкою IT-спеціалістів
Що саме не так: погляд розробника

В IT-закладах дають гарну, хоч і подекуди застарілу, фундаментальну базу. Але під час навчання доводиться довчати технології на курсах або самостійно: так робив Senior Ruby Back-end Engineer Олександр Лапченко і наскільки він пам'ятає, багато його однокурсників.

Він виділяє дві проблеми із навчанням:

дещо застарілі програми

нестача мотивації й практики

Говорячи про важливість мотивації та практики, Олександр наводить такий приклад: у виші потрібно було вивчати теорію ймовірності та певні інші розділи математики, чию цінність на момент навчання студенти не зрозуміли. І лише пізніше виявилося, що ці знання широко використовують у розробках штучного інтелекту.

«Часто в університеті дають фундаментальні та загальні знання, але разом із тим — не дуже багато практичних. В університеті, умовно кажучи, викладають три технології, які ти вивчаєш, а на ринку їх — 15-20, тож очевидно, що доведеться довчатися. І навіть Java, яку ми вивчали та на якій писали лабораторні, доводилося довчати», — говорить розробник

Наприклад, до викладання на факультетах у мережі шкіл КМДШ долучають зовнішніх освітніх та бізнес-партнерів — це найкращі компанії, організації та ініціативи. IT-напрямок у КМДШ ведуть фахівці підліткового освітнього акселератора Ampli.

«В цьому і проблема: з одного боку, знання дають дуже поглиблені й на гарному рівні, але не зацікавлюють студентів вчитися», — говорить розробник.

CEO компанії Нана Корєнєва вважає, що профорієнтація — одна з найглобальніших задач для школи. У КМДШ на сертифікованих курсах діти вивчають Front-End програмування, основи графічного дизайну, веб дизайну та проектної роботи, створюють власні сайти.

Як розповідає Нана, учні проходять модуль за модулем, щоб зрозуміти, наскільки їм подобається це заняття, чи хочуть цим займатись. У цій підготовці шукають «золоту середину»: з одного боку, щоб ці заняття були справжні та дорослі, щоб учні вчилися та готувалися самостійно. З іншого — щоб профорієнтація не відбила бажання вчитися.

«IT — найдинамічніша з усіх галузей, тренди та технології зміюються тут дуже швидко. Наше завдання: допомогти підлітку, по-перше, в принципі зрозуміти, чим би він хотів займатись в житті, і по-друге: навчити швидко вчитися і перевчатися. Познайомити дітей із програмуванням чи дизайном, щоби вони спробували щось зробити й в них вийшло, підтримати їхню впевненість у собі та в тому, що вони здатні щось зробити самостійно», — говорить вона.

Що саме не так: думка рекрутера

Одна з основних складностей, якщо говорити про entry-level-позиції, IT-компанії часом стикаються із тим, що до 70% кандидатів приходять на співбесіди не дуже готовими.

На його думку, ситуація з часом покращується, але проблема все ще лишається. І почасти її причина в тому, що на ринку освіти — справді мало якісних провайдерів таких послуг: натомість ринок сповнений «інфобізом» та 2-3-місячними курсами. Погіршує проблему й те, що при виборі школи часто ключову роль відіграє маркетинг, а не якість навчання, вважає Донченко.

«Назагал проблема із неповними або недостатніми знаннями у кандидатів на IT-позиції однозначно існує. По кожній з IT-спеціалізацій — рідкісні випадки, коли у кандидата є фундаментальна профільна освіта високої якості», — визнає Вадим Донченко, CEO рекрутингового агентства TalentIn.

Випадки, коли складно знайти спеціаліста через нестачу чи рівень знань, бувають. Закордонні компанії, приміром, американські чи ізраїльські, часто вимагають програмістів з академічною технічною освітою з Computer Science чи Information technology. Такі само вимоги часом виставляють і топові дизайн-студії», розповідає він.

І разом з тим, українські виші, за словами експерта, дають базу, на основі якої спеціаліст може самостійно довчитися.

На його думку, основних проблем на ринку IT-освіти дві:

Багато не дуже якісних IT-шкіл та курсів, що забирають велику частину студентів.

Нестача практичних знань після випуску з ВНЗ;

В школах КМДШ професійне IT-навчання на факультетах — це обов’язкова складова програми у старших класах. Найголовніше, що підліткам дають такі факультети: усвідомлено підходити до вибору професії. Дають розуміння, що професія може бути не одна на все життя. І якщо навчитися вчитись, можна реалізувати себе будь-де. Також у позашкільний час школярі можуть поглибити свої знання з інформатики та робототехніки на спеціалізованих гуртках, які КМДШ пропонує для всіх охочих.

Вміння та навички, які здобувають учні під час професійних занурень у КМДШ, підсилюють різні професійні напрями. Вони розвивають інноваційне та аналітичне мислення, створюють інноваційні продукти, стартапи, просувають бізнес-проекти, комунікацію та адаптивність.

З думкою, що знання з IT-напрямку мають носити прикладний характер, погоджуються і керівники IT-бізнесів, і самі IT-спеціалісти.

Що саме не так: погляд роботодавця

Chief Learning Officer в Sigma Software Group Максим Почебут, який досліджує проблему IT-освіти вже багато років, підкреслює, що ситуація в IT-освіті останніми роками кардинально змінюється: в чомусь — на краще, в чомусь — на гірше.

ВНЗ, відповідаючи на попит ринку, збільшують набір студентів на ІТ-спеціальності.

Сплеск попиту на хайтек-спеціальності на жаль призводить і до зниження вхідного порогу, зокрема, на Junior-позиції.

«Проте є одне «але»: збільшення кількості не забезпечує зростання якості освіти у ВНЗ. Тому що кількість викладачів не збільшується, а навпаки: найкращі часто йдуть з освіти в індустрію», — вважає Почебут.

«За моїм досвідом роботи у двох великих компаніях: якщо є позиція джуніора, то на неї подаватимуться кандидати, 95% з яких не будуть до неї готовими. Компанії часом принципово навіть не наймають спеціалістів на entry-level позиції, бо їм легше самостійно знайти й навчити спеціаліста», — говорить Почебут.

Як має працювати школа

У школах КМДШ розповідають дітям про світ професій ще з першого класу в межах інтегрованого курсу: «Я досліджую світ». І не просто розповідають.

Учні початкової школи практикують та діють, уявляють себе науковцями, винахідниками, підприємцями, засновниками стартапів, медиками та астронавтами. Вони виконують конкретні «дорослі завдання», паралельно навчаючись. Бо школа користується авторською навчальною програмою, яку розробили вчителі школи.

Кожна місячна хвиля завершується захистом учнівських проектів. Зазвичай захисти публічні, на них бажаними гостями стають батьки. Попри те, що теми хвиль однакові для 1-4 класів, очікувані результати навчання різні.

«В основі програми — хвильові занурення. Тобто щомісяця визначено одну тему, на основі якої здійснюється інтеграція звичайних шкільних предметів. Серед таких тем: «Винаходи й стартапи», «Агенти змін», «Космос». Ці програми особливо подобаються дітям, бо вони дають змогу розвивати креативність та проектне мислення ще в початковій школі», — розповідає керівниця освітніх програм у КМДШ Мирослава Товкало.

У другому класі це може бути розробка інфографіки «Яким має бути підприємець», а у 4-му учням пропонують скласти свій невеличкий бізнес-план. Це допомагає поглибити знання з математики та фінансової грамотності. До речі, це один із тих предметів, що їх полюбляють учні КМДШ.

У 5-9 класах учні КМДШ мають проектні занурення. Тобто окрім навчальних мініпроектів, вони готують власні більші проекти на спеціально визначеному предметі. Навчальні проекти КМДШ — це не реферати чи твори, а справжні дослідницькі роботи, часто зорієнтовані на якусь практичну задачу.

«Зазвичай діти в школах приречені на надмірну затеоретизованість програм, часто через високу інтенсивність нових тем. Так діти отримують знання, які можна використати у практичних і життєвих ситуаціях», — розповідає Мирослава.

З 9 класу в КМДШ розпочинаються профорієнтаційні занурення. Учні можуть по-справжньому зануритись у спеціалізацію, обравши один із напрямів сертифікованих курсів:

дизайн і програмування

управління проектами та підприємництво

комунікації та PR

Основна мета профорієнтаційних занурень: розвинути в підлітка конкретні вміння за обраною галуззю. До того ж важливо, що ці вміння є наскрізними. Адже вони будуть потрібні учням незалежно від обраного фаху.

А як за кордоном?

За словами СEO IT-компанії Fulcrum Ігоря Прокопенка, подібні складності з освітою та попитом на IT-спеціалістів та їхньою підготовкою — не лише українська проблема.

«В цілому, в Україні — достатньо крутий освітній хаб, але якщо порівнювати прикладом з Каліфорнією, нам ще є куди прагнути й розвиватись», — говорить він.

Його компанія також постійно стикається із цими проблемами:

Це пов'язано і з тим, що попит перевищує пропозицію, все більше студентів хочуть іти в IT, але ринок росте навіть швидше за це. «Ще, за моїм особистим відчуттям, через підвищений попит трохи знизилися стандарти в плані професійної підготовки», — вважає Прокопенко.

«Минулого тижня у нас була ситуація з недостатньою підготовкою у п'ятьох кандидатів. В середньому, близько 70% кандидатів не володіють достатньою експертизою для позиції, куди хочуть піти», — говорить CEO компанії.

Він виокремлює ще одну немаленьку проблему, яка характерна для освіти загалом: у юному віці далеко не всі можуть розібратись, що їм потрібно в житті, в чому їхнє покликання. Людина попадає із садочка до школи, де женеться за оцінками. Потім до вишу, де думає про сесії, а не про те, чим би їй або йому насправді хотілося займатись у житті. І це, звісно, впливає і на якість освіти, і на мотивацію людини вчитися на певній спеціальності.

В IT багато нетехнічних спеціалізацій, без яких бізнесу складно функціонувати. І з підготовкою таких спеціалістів також є проблеми. Як розповідає Олександра Говоруха, керівник з міжнародного PR у Sigma Software Group, якось перед нею постала задача за дуже короткий термін набрати людей в команду для міжнародного PR.

Від кандидатів очікували вільну англійську, здатність працювати посеред швидких змін, активність та вміння проявити ініціативу, не очікуючи вказівок «згори», розуміння західної культури: уміння приймати фідбек, мислити позитивно, не розгубитися у конфлікті.

«Саме ці знання та якості часто потрібні в IT і допомагають в роботі. Зібрати команду вдалося, але це було непросто. Навіть рекрутери нашої компанії, які вміють шукати супер талановитих програмістів, не впоралися», — розповідає Олександра. Знайти потрібних спеціалістів у результаті вдалося через нетворкінг.

Цей випадок демонструє одразу дві речі: і проблему в підготовці нетехнічних кадрів в IT, і практичну важливість тих нетехнічних, але не менше важливих якостей, які потрібні IT-спеціалісту в роботі.

Як вирішувати ці проблеми?

Що ж до відсутності мотивації — ситуації, коли студент до кінця не може розібратись, чим хотів би займатись у житті, яка спеціальність йому до вподоби. Цю проблему, на думку експертів, варто вирішувати не під час вишівського навчання, а ще зі школи.

Гарні новини. За словами Максима Почебута, на ринку з’явилось і багато якісних IT-шкіл. Вони дають результат, і самі IT-компанії заповзялись навчати людей. Якщо раніше цим займалися 10-15 компаній, то зараз важко було б знайти компанію, яка б ігнорувала таку можливість: вони запускають програми стажування, екскурсії, читають лекції для студентів. Вже зараз приблизно 80% студентів на перших курсах часто співпрацюють з компаніями як джуніори або стажери. Отримуючи диплом, вони вже мають 1-2-річний досвід роботи. Участь компаній — одне з можливих рішень проблеми браку практичних знань.

«Я впевнений, що студенти — дуже крута сила, адже серед них величезна кількість талановитих людей, в яких ще немає досвіду, зате є мотивація та бажання розвиватись», — вважає Прокопенко.

браком мотивації вчитися. Це пов’язано із нездатністю вирішити навіть у студентські роки, чим людина насправді хоче займатись в житті

не завжди високою якістю поза вишівського навчання: IT-шкіл та курсів

браком софт-скілів, потрібних у роботі

дещо застаріла фундаментальна освіта, брак доступу до практичних знань під час навчання

великим попитом на IT-спеціалістів: виші не встигають стільки готувати

В основі більшості проблем, про які говорять учасники ринку та IT-спеціалісти — це недостатній рівень підготовки багатьох спеціалістів. Особливо початківців. Це часто зумовлюється:

Як навчання ще зі школи може впливати на IT-ринок

Зараз програмування — це нова грамотність, багато експертів сходиться на думці, що основи IT-знань важливі не лише дітям, але загалом усім.

«Раніше були писарі, і їм платили гроші за роботу, а потім всі навчилися писати. З IT-навичками зараз, як на мене, відбувається щось схоже. Мені здається, що багатьом людям знання основ програмування дуже допомогло б у житті та роботі», — вважає розробник Олександр Лапченко.

Пропонувати навчальні IT-модулі дітям — було б корисно, вважає він. Але лише за умови, якщо самій дитині цікаво розбиратись із програмуванням, робототехнікою, щоб цей інтерес йшов від дитини, а не від батьків А для того, аби мотивувати дитину, потрібно, щоб подача матеріалу була нетиповою, передбачалося багато практики, а вчителі вміли зацікавити дітей такими темами.

Є відома серія дитячих книжок з квантової фізики, нейромереж, теорії відносності, розрахованих саме на малюків 3-5 років, де складні речі на кшталт квантової взаємодії або гравітації пояснені яскравими картинками із короткими підписами.

З такою оцінкою погоджується і СEO Fulcrum: «Як на мене, подібні речі можна організовувати для дітей навіть з 4-5 років, як приклад: «Формула 1», де гонщиків готують дуже змалечку. Круто навчати дітей логіки, здоровому глузду, STEM-дисциплінам, з іншого — батькам не варто наганяти паніку. Що вчити алфавіт, що збирати Lego, що вчити основи математики й логіки — рівноцінні та цікаві заняття для дітей».

Учні з КМДШ займаються програмуванням та робототехнікою саме тому, що їх це щиро цікавить. Як розповідає учень 5 класу КМДШ Олег Гончаров, він — дуже щасливий від того, що на робототехніці може конструювати різноманітні речі. «Мене завжди тягнуло до комп’ютерів та технологій. І коли я пішов на програмування, це було дуже круто!».

Зараз хлопець уже вивчив верстку на HTML та CSS, основи програмування на Java. І планує вивчити Python. Конструювання і програмування роботів, за словами Олега, у майбутньому допоможе йому у виборі професії.

Щоб у майбутньому студенти були зацікавлені у навчанні, а майбутні спеціалісти — мотивовані розвиватися у своїй галузі, потрібно змалечку знайомити дітей із тим, які є професії (у тому числі в IT), чим можна займатись в житті, і давати їм можливість розвиватись в цьому напрямку.

12-річний школяр Беньямін Ахмед із Лондона нещодавно заробив близько $400 000 на власній NFT-колекції. Він згадує, як батько-айтішник навчав його із братом програмуванню ще з 5-6 років: хлопці вчилися по пів години щодня. Але він радить іншим дітям не змушувати себе займатися програмуванням, якщо для них це «модно» серед однолітків, а лише у випадку, коли їм самим це цікаво.

Ілон Маск згадує, що сам ненавидів ходити до школи, і часто говорить про проблеми в сучасній освіті. Через це він заснував окрему школу для своїх дітей під назвою Ad Astra. Він вважає, що навчання має підходити під здібності та схильності дітей, а не навпаки. Що школа має не завантажувати дітей купою абстрактного знання, а навчати спочатку розв’язанню проблем, і лише потім — тим методам та інструментам, що для цього потрібні.

Школи, в тому числі в Україні, потроху втілюють схожий підхід. Завдяки цьому діти більше схильні вчитися, знаються на сучасних професіях і мотивовані знайти своє покликання. Вони вчитимуться програмуванню чи підприємництву не тому, що це модно чи так сказали батьки, а тому що з дитинства мріяли саме про це.

І тоді серед 20 000 випускників IT-спеціальностей, яких очікують у 2024 році, і серед 37 000 випускників у 2030 році буде більше мотивованих і гарно підготовлених спеціалістів, яких так бракує IT-ринку сьогодні.

Київ:

Дніпровська набережна, 14Л

вул. Голосіївська, 13Г

Вул. Угорська, 12Е (район Новий Львів)

Львів:

Школи КМДШ в Україні

хочеш Дізнатися більше про професійні занурення у школах КМДШ, методики навчання та можливість вступу?

ТЕКСТ

Ольга Карпенко

ПАРТНЕР

Матеріал підготовлено за підтримки КМДШ
Що це означає?

ВЕРСТКА

Іван Малиш

МЕНЕДЖЕР

Яна Проценко

ПРОДЮСЕР

Олександра Герт

Аліна Долінко

ПРЕДСТАВНИК КМДШ