ENG
UKR
MOCASH
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
СКОСИРСЬКА СВІТЛАНА, MOCASH:
«Ринок p2p обов'язково буде
рости й розвиватися »
ENG
UKR
MOCASH
СКОСИРСЬКА СВІТЛАНА, MOCASH:
«Ринок p2p обов'язково буде рости й розвиватися»
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Цей матеріал підготовлений журналістами AIN.UA за редакційними стандартами і опублікований за підтримки рекламодавця
СКОСИРСЬКА СВІТЛАНА
MoCash – українська платформа p2p-кредитування, що об'єднує приватних позичальників та інвесторів. Завдяки MoCash фізичні особи можуть отримати кредит для бізнесу до 500 000 грн безпосередньо від інших фізичних осіб. Цей сервіс пропонує інвесторам вигідніші умови, порівнюючи з банківськими депозитами. Позичальники отримують процентні ставки, зіставні з вартістю банківського кредиту, при цьому процедура оформлення позики простіша і швидша. Щоправда, кредити видаються позичальникам лише для розвитку бізнесу, що вже функціонує не менш ніж рік.

Проект запустили 2016 року п'ять співзасновників, які вклали в MoCash 100 000 доларів США. Сервіс отримує дохід від комісії – після того як позичальник отримує позику, він сплачує платформі 4% загальної суми.

Ми поспілкувалися зі співзасновницею проекту Скосирською Світланою про розвиток p2p-кредитування в Україні та світі, про те, які проблеми трапляються на шляху компанії та чого бракує для її успіху.
— Чим Ви займалися до заснування компанії MoCash?
— З 1995 року я працювала в банківському секторі та обіймала посаду голови правління двох державних банків: рекапіталізованого банку «Київ» та «Державного земельного банку». Також я обіймала посаду заступника голови правління в декількох комерційних банках. Протягом двох років була заступником президента «Незалежної асоціації банків України».
— Який стан ринку p2p-кредитування в Україні? Чи велика кількість конкурентів у компанії MoCash?
— Насправді ми єдина компанія, що надає такі послуги. Є фінансові компанії, які під сотні процентів річних видають позики фізичним особам, однак це не кредитування малого бізнесу. Звісно, є банки, що кредитують бізнес. {Примітка редактора: «Позики до зарплати» – це короткострокові дорогі кредити, які в Україні часто коштують від 500 до 750% річних.}
— Чому з вами мати справу вигідніше, ніж з банками? Ваша ставка становить 25-35% річних, однак у багатьох банках вона нижча.
— По-перше, на відміну від банків, наша платформа збирає фінансування для позичальника без застави. Працюючи з банком, позичальник змушений витрачати кошти на оцінку застави, нотаріальне оформлення, тому його витрати значно зростають.

По-друге, порівнюючи з нами, банки встановлюють вищу комісію. По-третє, іноді банк нараховує ставку за системою ануїтет – і тоді ефективна процентна ставка значно більша, ніж та, яку задекларовано.

Отже, ми вирівнюємо позицію з банком щодо процентних ставок. Ми нараховуємо процентну ставку на залишок, а залишок постійно зменшується, тому ефективна ставка з номінальною процентною ставкою 30% становить 22%.
— А як щодо термінів? Як швидко ви зможете зібрати кошти для позичальника?
— Зазвичай збір документів позичальника триває тиждень, ми вивчаємо документи протягом трьох днів, погоджуємо умови з позичальником і збираємо гроші від одного до чотирнадцяти днів. Коли ми лише розпочинали свою діяльність, то витрачали на збір грошей майже місяць, наразі завдяки великій кількості зареєстрованих інвесторів ми збираємо потрібну суму за півтора-два дні. У нас зареєстровано приблизно 400 інвесторів. Однак добрих позичальників ще й досі мало, зважаючи на те, що ми уважно їх відбираємо. Сьогодні ми потребуємо інвестицій в маркетинг: просування, рекламу, підвищення фінансової грамотності та роз'яснювальну кампанію.
— До націоналізації «Приватбанк» мав досить успішний бізнес p2p-кредитування.
— Було зібрано 4,5 млрд гривень, а видано 1,5 млрд гривень. Це свідчить про те, що насправді вони не працювали з p2p-кредитуванням. У нас перерахунок грошей відбувається безпосередньо від інвестора до позичальника, а у їхньому випадку – через фінансову компанію. Завдяки рекламі програми «Країна Успішного Бізнесу» їм вдалося зібрати кошти під 26 % річних, а потім видавати їх під 45 % в аннуітеті. Отож, процентна ставка для позичальників становила 62%. Їм вдалося видати 9 000 кредитів протягом півроку. На що це вказує? На те, що завдяки вдалій рекламній кампанії, співпраці з успішними банками цілком можливо видавати 9 000 кредитів за півроку, у такий спосіб спрямовуючи гроші з кишень на фінансування економіки, а саме на підтримку малого бізнесу.
— Хто інвестує через платформу?
— Здебільшого ІТ-спеціалісти, а також власники середніх підприємств.
— Чи захищені інвестори від фінансових ризиків?
— Ми наполегливо рекомендуємо нашим інвесторам страхувати фінансові ризики. Наразі ми працюємо зі страховою компанією «Рідна», яка дванадцять років на ринку та входить у трійку-п'ятірку найкращих в Україні компаній з виплат. Ми працюємо над тим, щоб запропонувати інвесторам від десяти до п'ятнадцяти страхових компаній, щоб вони мали можливість вибрати найзручніший для себе варіант.
— У який спосіб захищений позичальник?
— Згідно з нашими правилами, один бізнес не може фінансувати менш ніж десять осіб. Це правило знижує ризик для позичальника. У разі надання фінансування однією особою є загроза рейдерства.
— Договір між інвестором і позичальником підписується дистанційно?
— Так, вони скріплюють договори електронним цифровим підписом.
— Ви зустрічаєтесь з позичальниками та інвесторами?
— Ні, ми ідентифікуємо клієнтів віддалено. Вони надсилають скановані копії документів, які ми перевіряємо за допомогою відкритих баз даних. Обов'язково телефонуємо через Skype. Ми плануємо співпрацю з Kyivstar і Vodafone для ідентифікації контрактних абонентів за номером телефона й перевірки кредитоспроможності всіх позичальників. Якщо буде ухвалено закон про те, що фізичні особи мають показувати паспорт під час купівлі сім-карт, це значно знизить наші ризики.

Оператори створили BigData, яка дає змогу перевірити кредитоспроможність та створити профіль ризику клієнта. Вони використовують таку інформацію, як сума поповнень, міжнародні подорожі, тривалість використання номера та інші показники. Оператори навіть мають базу даних телефонних номерів, які використовувались у шахрайській діяльності.
— Як ви контролюєте процес сплати боргу позичальником?
— Кошти надходять безпосередньо від позичальника інвесторам, однак ми контролюємо весь грошовий потік і отримуємо інформацію про кожен здійснений платіж. Ми бачимо, чи сплачений борг. Також позичальник отримує від нас платіжні квитанції, які надходять у його особистий кабінет на нашій платформі.
— Чи видаєте ви кошти, якщо немає кредитної історії?
— Так, тут немає жодних протиріч. Утім наше завдання – співпрацювати лише з тими, хто працює офіційно та в кого наявний грошовий обіг протягом щонайменше року. Я допускаю ситуацію, коли хтось створює компанію та перераховуватиме через неї кошти протягом року. Однак ми перевіряємо й інші аспекти, не лише фінансову звітність або рух коштів по рахункам. Ми звертаємо увагу на репутацію, майно, місце роботи особи та наявність позовних заяв.
— Згідно з даними Світового банку, у 2018 році українці, що працюють за кордоном, перерахували в Україну 14 млрд доларів США, це 11% ВВП. Наразі ми проводимо дослідження, шукаємо механізми, які надалі зможемо запропонувати людям для інвестування в Україні. З метою підтримати економічне зростання не лише за рахунок споживання, але й за рахунок інвестицій у малий та середній бізнес. Чи зможуть p2p-платформи стати одним з інструментів інвестування?
— Звісно. У багатьох країнах проживають наші співвітчизники, які бажають підтримати Україну: в Канаді, Польщі та інших країнах. Наше завдання – уможливити переказ іноземної валюти для фінансування. Потрібно передбачити хеджування валютних ризиків. Люди, що виїхали працювати до Польщі, можуть фінансувати проекти в Україні, однак перерахування здійснюватимуться в іноземній валюті – в євро. Припустимо, що нам вдасться впровадити приймання валютних платежів, що людям надаватиметься можливість перераховувати валютні кошти фізичній особі або компанії. Постає запитання: як позичальник повертатиме валютні кошти? Обмежень на виведення значно більше, може з'явитися потреба дроблення платежів. Фінансовий моніторинг здійснює ретельний нагляд, і відразу 10 дрібних платежів від однієї особи можуть викликати підозру. Ми готові над цим працювати. Це викликає неабиякий інтерес.
— Як ви ставитесь до того, що p2p-кредитування не врегульовано на законодавчому рівні? Чи заважає це розвивати бізнес?
— Не заважає. Я запитувала багатьох іноземних спеціалістів, як у них регулюється p2p. Усі відповідали – ніяк. У майбутньому ми прагнемо брати участь у створенні нормативних актів для нашого ринку, а також плануємо акумулювати 10% прибутку на спеціальному рахунку для покриття ризиків. Це дасть нам змогу оплачувати послуги юристів та покривати неочікувані виплати. І по-друге – дуже важливо вкладати гроші в підвищення фінансової грамотності.
— Яким ви бачите розвиток ринку p2p в Україні? Яким він буде через 5 років?
— Ринок p2p обов'язково зростатиме й розвиватиметься. Відкривають ринок землі, де вже непогано діють аграрні розписки. Ми розглядаємо питання про те, як збирати фінансування для фермерів під забезпечення аграрної розписки, яка братиметься на MoCash. Урожай збирають з певної земельної ділянки, і цілком можливо оцінити його майбутню вартість. Аграрна розписка на врожай одна, її не можуть розподілити між десятьма інвесторами. Ми могли б брати таку аграрну розписку на MoCash та гарантувати повернення інвестицій від позичальника до інвесторів під заставу аграрної розписки. Ця схема наразі опрацьовується.
— Чи вірите Ви в те, що краудфандинг акціонерного капіталу може зацікавити українського інвестора? В Англії, наприклад, краудфандингові платформи збирають мільйони фунтів для однієї компанії.
— З часом ми до цього прийдемо. Необхідно внести зміни в законодавство й підвищити фінансову грамотність, щоб сформувати довіру в людей.

Куди вкладати гроші в Україні? У депозити? Протягом останніх років багато банків «упали», депозити дещо підірвали довіру до себе. Однак поступово вона відновиться. Це щодо ситуації з банками. Тепер подивимось, що відбувається упродовж останніх місяців у сфері нерухомості: декілька великих будівельних компаній заморозили свої активи. Люди, які вклали гроші в будівництво, плануючи здавати в оренду квартири, тепер можуть втратити свої гроші та час. Через підрив довіри до депозитів і ринку нерухомості знову велика кількість грошей залишиться на руках. У що вкладати гроші? Напевно, доцільно інвестувати через нашу компанію – у реальний сектор економіки, адже ми вибираємо найкращі проекти, найкращих позичальників.
— Що нині є перешкодою для участі іноземних інвесторів в українських p2p-платформах і фінансуванню українських компаній через такі платформи? Яка ймовірність того, що іноземні інвестори прийдуть на наш ринок p2p-кредитування найближчим часом?
— Ми повинні спочатку адаптувати цей продукт до наявних в Україні умов. Тут все залежить від фінансування процесу просування продажів. Ще потрібно автоматизувати кредитний скоринг – наразі він лише частково автоматизований. Без таких заходів нам не вдасться розвиватися далі та зацікавити інвестора.
— Треба побудувати стабільний бізнес, який потім можна представити інвестору?
— Ми орієнтуємося у своїй діяльності на англійську компанію Funding Circle. Її кредитний портфель сьогодні – це 5,4 млрд фунтів стерлінгів. Наша мета – створити таку саму компанію Funding Circle в Україні.
— У Funding Circle зростає частка коштів, залучених від фінансових установ. Це може свідчити про те, що платформа перетворюється на посередника між малим бізнесом і великими надавачами ліквідності. Funding Circle пропонує останнім послугу origination. Чи цікава українському ринку така модель?
— Дійсно, найбільшим фінансовим партнером Funding Circle є компанія Barclays PLC. Звичайно, і ми мріємо про такого партнера. Однак, гадаю, ця форма залучення ресурсів для малого та середнього бізнесу стане актуальною тоді, коли ми зможемо показувати якісний результат, а операції p2p- і p2b-кредитування буде регулювати держава.
Погляди та думки автора, висловлені в цьому інтерв'ю, необов'язково співпадають або відображають погляди або думки Уряду США та USAID.
© 1999-2019 AIN.UA

При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
© 1999-2019 AIN.UA

При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.