ENG
UKR
НБУ
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
СЕРГІЙ ХОЛОД, НБУ:
«Ми маємо намір впровадити
норми PSD2 у національне
законодавство в найближчому
майбутньому»
ENG
UKR
НБУ
СЕРГІЙ ХОЛОД, НБУ:
«Ми маємо намір впровадити норми PSD2 у національне законодавство в найближчому майбутньому»
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Цей матеріал підготовлений журналістами AIN.UA за редакційними стандартами і опублікований за підтримки рекламодавця
СЕРГІЙ ХОЛОД
Сергій Холод – Заступник Голови Національного банку, він відповідає за блок «Платіжні системи та грошовий обіг». Він має 27-річний досвід роботи в українському банківському секторі, у тому числі багаторічний досвід на посадах заступника голови та члена правління низки українських банків (Сведбанк, Таскомбанк, ВТБ Банк). Сергій Холод очолював напрям розвитку інформаційних технологій в ІНДЕКС-БАНКУ (Креді Аґріколь Груп) та Райффайзенбанку Україна (з кінця 2006 року – ОТП Банк). У 1991 – 2002 роках працював у Національному банку та був одним з керівників проекту зі створення і розвитку електронної пошти Системи електронних платежів Національного банку.

В інтерв'ю для Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Сергій Холод розповів про наміри НБУ щодо розвитку українського платіжного ринку.
— Згідно з опитуванням фінтехкомпаній і банків, серед законодавчих ініціатив найсприятливішою для розвитку ринку вони вважають віддалену ідентифікацію. Чи працює над цим Нацбанк?
— Розвиток інформаційних технологій та впровадження електронних сервісів потребує переведення сучасних банківських процесів в електронну площину. Метою водночас є спрощення взаємодії між надавачами фінансових послуг та їхніми клієнтами, а також підвищення фінансової інклюзії в нашій країні.

НБУ дуже зацікавлений у досягненні цих цілей, ми рухаємося у цьому напрямі, опрацьовуючи одночасно декілька рішень. Перше – це розвиток BankID НБУ. Друге – ми оцінюємо можливість впровадження віддаленої відеоідентифікації фізичних осіб. Думаємо, що віддалена відеоідентифікація фізичних осіб може скоро стати одним з допустимих методів ідентифікації клієнта.

Ще один цікавий напрям у цьому контексті – можливість ідентифікації власноручним фізичним підписом, але не на папері, а за допомогою стилуса на екрані планшета. Наразі ми опрацьовуємо питання використання цифрового власноручного підпису в банківській системі України. Таку ініціативу висловили декілька банків. Це не зовсім віддалена ідентифікація, але, безумовно, крок уперед, як порівняти з фізичним підписом на папері. Така можливість є особливо актуальною для сільської місцевості, де може не бути нормального зв'язку для віддаленої ідентифікації.
— А щодо BankID НБУ?
— У системі BankID НБУ вже зараз 11 банків-учасників, а також багато заявок на під'єднання від інших банків. Зацікавленість у системі також виявили мобільні оператори та інші комерційні гравці ринку, які готові надавати послуги, використовуючи ідентифікацію за допомогою BankID НБУ.

Ми вже декілька років активно розвиваємо BankID НБУ. Спочатку система була орієнтована на дистанційне надання безоплатних адміністративних послуг. Але згодом межі проекту розширилися, і тепер у ньому беруть участь також і комерційні гравці.

Водночас виникло питання монетизації сервісів банків, які надають інформацію для ідентифікації клієнта. Адже банки здійснюють первинну ідентифікацію, фізичну чи віддалену, та витрачають на це кошти. Тому вони не готові безплатно віддавати цю інформацію іншим комерційним гравцям ринку. Банки витрачають значні кошти на залучення клієнта та його ідентифікацію, отож, розраховують на компенсацію.

Тому ми плануємо ввести гнучкі тарифи за проведення ідентифікації в системі BankID НБУ. Це дасть змогу комерційному учасникові, який подає запит на ідентифікацію, за певну помірну плату отримати від банків інформацію щодо проведеної ідентифікації клієнта. Тобто платить не клієнт, а компанія, що надає послугу. Наприклад, фінансові компанії та деякі мобільні оператори вже висловили готовність сплачувати помірні тарифи за кожного ідентифікованого клієнта. Банки також мають зацікавитися такою можливістю.

Нині ми саме розглядаємо можливі тарифи для комерційних організацій. Водночас для адміністративних сервісів ідентифікація залишиться безоплатною. Сподіваємося, що з таким механізмом кількість учасників нашої системи та їхня активність швидко зростатимуть.
— Мобільні оператори мають MobileID. Чи готові вони відмовитися від його розвитку та сконцентруватися на BankID НБУ?
— Використання MobileID передбачає, що інформація про клієнта там має звідкись з'явитися. У нашій країні абоненти здебільшого використовують prepaid-пакети – не так багато клієнтів ідентифікуються в мобільного оператора. Тому оператори вкрай зацікавлені в тому, щоб клієнт проходив первинну ідентифікацію за допомогою BankID НБУ. Далі це дасть змогу запропонувати і MobileID. Фактично зараз лише банки володіють більш-менш релевантними базами, які вимірюються десятками мільйонів ідентифікованих користувачів. Усі інші – це або локальні мікрогравці, або ж дані, що не були відповідним способом валідовані. Тому що банки валідують дані досить ретельно, дотримуючись вимог регулятора. Це і паспортні дані, й ідентифікаційний код, і фотографії, і копії документів, і вся інша необхідна інформація.
— Хто, крім мобільних операторів, зацікавлений у використанні BankID НБУ?
— Наприклад, мікрофінансові компанії, які надають послуги кредитування, інші сервіси, що мають процедури KYC, згідно з якими вони зобов'язані отримати дані про клієнта.

Також наразі відбувається активна інтеграція з Міністерством цифрової трансформації – у мобільному застосунку «Дія» BankID НБУ використовуватиметься як один з основних інструментів ідентифікації користувачів з метою отримання державних сервісів.
— Чи працюєте ви над оновленням законодавства щодо віддаленої ідентифікації? Коли проект закону чи будь-який інший документ вийде за межі робочої групи й буде обговорюватися ринком?
— Це питання декількох кварталів. Найімовірніше, його приєднають до нового регулювання, пов'язаного з Open banking і PSD2. Раціонально виносити всі ці пропозиції на розгляд законодавців якщо не пакетом, то принаймні одночасно.
— А на якому етапі закон щодо Другої платіжної директиви та Директиви електронних грошей?
— Як уже повідомляв Національний банк, нещодавно ми розпочали масштабну роботу з фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання українського ринку платежів та переведення коштів.

Йдеться про гармонізацію національного платіжного законодавства з європейським відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, ми маємо намір імплементувати норми європейської директиви PSD2 в національне законодавство, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку і сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку.

Це створить єдині прозорі правила для банківських та небанківських гравців, збільшить конкуренцію за клієнта і, як наслідок, вплине на якість платіжних послуг та їхню вартість.

Ми маємо дорожню карту, що регламентує строки та ресурси. Зараз ми на етапі підготовки драфту нового законодавчого регулювання. До цього процесу долучені зовнішні донори, спеціалісти та юридичні компанії. Водночас ми постійно проводимо робочі зустрічі із зацікавленими учасниками ринку, серед яких зовнішні стейкхолдери і профільні асоціації (щотижня проходить 5-7 таких внутрішніх та зовнішніх зустрічей).

Нове законодавче регулювання буде достатньо комплексним, воно охоплюватиме питання і фінансового моніторингу, і валютного регулювання, й електронних грошей, які можуть зацікавити інших зовнішніх гравців, а не тільки тих, що наразі є в Україні.

Ми плануємо незабаром надати проект наших пропозицій для широкого обговорення. Після цього ми зберемо зворотний зв'язок і врахуємо пропозиції. Ми розраховуємо, що в середині наступного року наші ініціативи потраплять до парламенту.
— Яким, на вашу думку, є головний пріоритет для галузі, якщо говорити про зміни в законодавстві?
— Якщо говорити про законодавче регулювання, яке ми готуємо, то перше – відкриття доступу до банківської інформації або до рахунку клієнта (концепція Open Banking). Ми вважаємо, що такий крок дасть ринку змогу впровадити нові продукти та зменшить вартість послуг для клієнта.
— Система електронних платежів (СЕП) НБУ переходить на стандарт ISO 20022. Які нові можливості отримає СЕП завдяки цьому переходу? Чи дасть змогу впровадження ISO створити шлюз СЕП до європейської платіжної системи?
— ISO 20022 – це технологічна платформа регламентованих форматів. Якщо наводити аналогію, то це дороги, якими треба їздити. Нове законодавство з імплементованими нормами PSD2 – дорожні знаки, що регулюють, як потрібно їздити цими дорогами.

Ми хочемо побудувати нормальні якісні «дороги», якими можна вільно їхати в бажаному напрямку. Credit transfer, direct debit, різні інформаційні запити, стан рахунку – усе це буде реалізовано відповідно до форматів, регламентованих стандартом ISO 20022.

За функціоналом XML-формати ISO 20022 є гнучкішими. Вони дають змогу переносити більше інформації про платіж, створити спрощене зарахування для так званих реєстрових платежів, коли транзакція має містити велику кількість супроводжувальної інформації. ISO 20022 зможе спростити механічну роботу під час виплати пенсій, у рамках зарплатних проектів. Отож, це здешевить транзакцію, збільшить гарантованість доставляння. Чи, наприклад, зараз на технічному рівні неможливо повернути неправильну транзакцію, потрібно починати листування між банками. У ISO-форматах це відбувається простіше, тому що все регламентовано. У нас з'явиться окреме повідомлення для повернення транзакцій.

Чи буде СЕП НБУ взаємодіяти із SEPA у Європі – відкрите питання, що залежить не тільки від НБУ, але технічно ми таку можливість надамо.

Ми збираємося уніфікувати наші «дороги» платіжної системи з європейськими SEPA й Target, запровадити формат платіжних повідомлень ISO 20022 та синхронізувати з європейським законодавством. Завдання НБУ сьогодні – побудувати ці дороги. А чи буде шлагбаум на них відкритий чи закритий – це рішення ухвалять регулятори разом уже після введення їх в експлуатацію.
— Багато хто вважає, що PayPal і Transferwise не працюють в Україні через малі розміри ринку. Але PayPal працює й у менших країнах. Чому?
— Дуже часто ми чуємо версію про те, що гравці типу PayPal вважають наше регулювання занадто складним. Але як щодо ApplePay, GooglePay, Western Union та інших найбільших світових гравців, які прийшли в Україну? Вони легко й без труднощів вийшли на платіжний ринок України.

До того ж за останні три-чотири роки ми значно спростили процедури реєстрації, підготували потрібні пояснювальні матеріали та пам'ятки, зокрема перекладені англійською мовою. У них доступно й докладно пояснено, що треба зробити, щоб швидко й легко зареєструватися в Україні. Ми спростили нашу нормативно-правову документацію з погляду реєстрації міжнародно визнаних систем інтернет-розрахунків. Для них ці правила ще простіші та дають змогу зареєструватися дуже швидко. Так у нас було і з UnionPay, які вдало зареєструвалися минулого року. Наразі ще декілька платіжних систем реєструються, і процес не спричиняє жодних проблем.

Тому, гадаю, основне питання полягає у ставленні самого PayPal до ринку України. Адже ця компанія приймає певні правила гри, якщо ринок їй зрозумілий і цікавий. На мою думку, виконати наші регуляторні вимоги для них зовсім не важко. Нічого надзвичайного в процесі реєстрації не потрібно, вони просто мають бути в Реєстрі платіжних систем. Це дасть змогу виконувати наші завдання з оверсайту.

Тому я вважаю, що це питання більш організаційно-бізнесове, ніж регуляторне. Регуляторно воно вже максимально спрощене.
— В Україні пріоритети банків та фінтехкомпаній поки що відрізняються. Комунікація між ними не дуже хороша. Який меседж ви хочете передати фінтехам і банкам?
— Я нічого нового не скажу – повторюю на кожній конференції, семінарі чи робочій групі. Ми зацікавлені в розробленні зрозумілих прозорих правил, які будуть, можливо, не однаковими, але зрозумілими і фінтеху, і банкам. Чому не однаковими? Є різні рівні вимог до капіталу, нормативів для компаній, які працюють з різним спектром продуктів.

Але правила мають бути зрозумілі для всіх, щоб була ясність, що потрібно для розширення бізнесу, надання ширшого спектра послуг. Наприклад, Revolut для розширення своєї бізнес-моделі отримав в Англії банківську ліцензію, виконавши регуляторні вимоги. Те саме має бути й у нас.

Я бачу майбутній розвиток у взаємодії фінтехкомпаній та банків. Частина банків не готова до такої комунікації, і, на мою думку, вони можуть втратити свою конкурентну перевагу.

Є три шляхи майбутнього розвитку. Перший – «нічого не бачу, не чую, не знаю, я банк і краще за мене ніхто не зможе обслуговувати клієнтів». Другий – «я роблю свій фінтех». Наприклад, проект Монобанк (в рамах ліцензії «Універсал Банку») і частково ПриватБанк, які розвивають фінтехфункціональність у межах банківської ліцензії. І третє – це взаємовигідна співпраця: фінтехкомпанії швидші та гнучкіші й можуть надавати цікаві інструменти для клієнта, але транзитом через банківську систему з виконанням усіх складних регуляторних вимог, у які вони не хочуть інвестувати. Наприклад, вони не бажають створювати в себе підрозділ AML, фінмоніторингу, підрозділ роботи з клієнтами.

Тому повторюся – майбутнє за кооперацією фінтеху та банків. Банки, які не перелаштуються, ризикують відійти на другий план. Взагалі я не думаю, що вони зникнуть у найближчі 5-10 років. Але вони втратять значну частину ринку та клієнтів. І я не виключаю, що частина фінтехкомпаній з істотним потенціалом поступово відчують необхідність отримати банківську ліцензію, як це відбувається на європейському ринку. Яскравим прикладом є згаданий вище Revolut та PayPal, який має європейську банківську ліцензію в Люксембурзі.
— У Національному банку ви відповідаєте як за cashless, так і за cash. Однією з причин, чому Україна повільно переходить до cashless, експерти називають те, що cash у нас дешевший. Що Ви думаєте щодо цього?
— Мене засмучують спроби покращити одне за рахунок пригнічення іншого. Усі гілки платіжної екосистеми мають розвиватися вільно. Зараз cash – це налагоджений, як годинник, механізм, що добре працює. Cash коштує лише 0,2-0,3%. Інкасація справляється з такими тарифами, банки влаштовує така ситуація. Але це не провина кешу, що гілка cashless поки розвивається повільніше. Підвищення фінансової грамотності потребує додаткових зусиль. Ми повинні надати користувачам цікаві та доступні інструменти, схожі на Swish, QR-транзакції, які, можливо, будуть дешевшими.

Національний банк має групу експертів, які працюють над проектами, пов'язаними з cash: ми будуємо сучасний касовий центр, поліпшуємо систему комунікації. Реалізували делеговану модель, коли на ринку з'явилися CIT-компанії.

Також ми маємо й набір cashless проектів: це розвиток фінансової інклюзії, перехід на ISO 20022, PSD2, IBAN, подальший розвиток Національної платіжної системи «ПРОСТІР». Усі ці проекти ми об'єднали в одну велику програму під однією парасолькою. Створили спеціальний комітет, який колегіально керує розвитком грошового обігу та платіжних систем.

Спроби розвивати щось одне, не зробивши жодних інвестицій, не доклавши зусиль або інтелектуальних ресурсів, за допомогою лише підвищення тарифів на кеш та інкасацію –неправильно. Інструменти мають розвиватися паралельно. Коли cashless стане настільки зручним, як у Швеції, де майже ніхто не користується готівкою, навіть у відсотковому співвідношенні зменшується використання платіжних карт, оскільки платити дешево можна за допомогою Swish, тоді cash зникне з кишень, йому на заміну прийдуть інші інструменти. Після цього, мабуть, подорожчає й інкасація. Тому що готівку, як і досі, треба буде транспортувати, але її буде не так багато.
— Влітку цього року НБУ відкрив інноваційний центр. Судячи з нашого опитування, фінтехкомпанії ставляться до нього скептично. У чому полягають функції центру? І чи розглядаєте ви можливість побудувати в майбутньому на його основі справжній сендбокс?
— Так, ми хотіли б зробити повноцінний сендбокс, вивчали досвід Литви, Естонії, інших країн. Де-факто наразі наша Експертна рада не є класичним сендбоксом, у якому можна було б проводити пілотні проекти без видання відповідних ліцензій на нові види продуктів. Щоб впровадити повноцінний сендбокс, потрібні зміни в Законі «Про Національний банк», а наше законодавство змінюється достатньо повільно. Сподіваємося, що в майбутньому цей процес стане простішим.

А поки наша ідея полягає в тому, щоб попрацювати у форматі Експертної ради, накопичити інформацію про необхідні винятки для компаній, щоб вони могли провести пілот і при цьому нічого не порушити.

За результатами роботи Експертної ради у 2019 році ми підготуємо звіт про проведені зустрічі та запити, що надходили до нас. Правління Національного банку вирішить, чи рухатимемося ми в бік створення сендбоксу, чи залишаємо проект у вигляді консультаційної ради.
— У світі зараз стрімко розвиваються ритейлові платежі: з'являються instant платіжні системи, зокрема системи на кшталт Swish у Швеції; системи на кшталт iDEAL, які дають змогу сплачувати онлайн безпосередньо з банківського рахунку. Чи потрібна в Україні схожа система для обслуговування транзакцій на невеликі суми? Чи можуть мобільні оператори стати рушієм розвитку ритейлових платежів?
— Мобільні оператори вже проводять мікротранзакції, але вони розв'язують доcить вузьке коло завдань. Переважно це поповнення рахунку або будь-які власні сервіси. Але ніхто не заважає їм розширюватися далі, така можливість є. У межах суми в розмірі 14 000 гривень вони можуть обслуговувати мікротранзакції. Навіть з таким обмеженням покривається 90% потреб ринку мікротранзакцій.

Погляньмо, як з'являлися instant-платежі в Європі. Вони фактично не мали інструменту заміни. В Україні є певна монополія – більшість користувачів мають рахунки в ПриватБанку. Клієнти ПриватБанку мають доступ до миттєвих платежів у будь-який час. І фізичні особи, і торговці можуть скористатися цією системою для мікротранзакцій – на майданчиках Prom.ua та OLX переважна частина розрахунків проходять через Приват24. Тобто в Україні є інструмент заміни.

Підвищення рівня конкуренції могло б здешевити транзакції для клієнтів і торговців. Тому нині ми розглядаємо декілька шляхів: перший – модернізувати СЕП, запустити її в режимі нон-стоп 24/7 та додати туди instant-платежі; другий – реалізувати миттєві платежі на базі національної платіжної системи «ПРОСТІР»; третій – упровадити систему, яка вже працює на інших ринках (наприклад, схожу на TARGET Instant Payment Settlement (TIPS)). Строк реалізації такого проекту, за оптимістичними прогнозами, триватиме рік-півтора (у межах СЕП – 1,5-2,5 року).
— Чи не буде проблемою у разі використання СЕП для мікротранзакцій брак механізму взаємного зарахування зобов'язань банків при розрахунках? Чи ліквідність не є проблемою для українських банків? Чи важко створити такий механізм та чи потрібен він у ритейловій системі?
— Безумовно, механізм контролю ліквідності – це важливий інструмент, який має бути реалізований у системі миттєвих платежів. Складність реалізації певною мірою залежить від обраної платформи для такої системи. Наприклад, НПС «ПРОСТIР» має свій власний кліринговий модуль, що здійснює розрахунок взаємних зобов'язань банків-емітентів та еквайрів щодо операцій із платіжними картками цієї системи. Потенційно його можна модернізувати. Вендори, які вже реалізували функціонал іnstant-платежів в інших країнах, також мають свої доробки в цій сфері.
— Компанія Portmone висловлювала зацікавленість у тому, щоб мати рахунок у Національному банку. Центральні банки Англії та Литви вже надають небанкам таку можливість. Чи може таке бути в Україні?
— Якщо ми говоримо про доступ для небанківських компаній до нашої системи – СЕП НБУ – то в перспективі найближчих двох років ми такий варіант не розглядаємо. Чому? Тому що банки провели удосталь роботи, пов'язаної з упровадженням політик KYC, AML, фінмоніторингу та відповідної звітності. Це значні трудовитрати, підрозділи зі складною організацією роботи, які взаємодіють не тільки з Національним банком, а й державною службою фінансового моніторингу, іншими регуляторами. І цих правил треба дотримуватися. На цьому етапі фінтехкомпанії мають взаємодіяти з банками щодо цих питань. Держава буде впевнена, що принципи KYC і AML реалізуються на необхідному рівні. Але ринок не стоїть на місці, модернізується законодавство й регулювання, розвиваються зокрема й небанківські фінансові компанії. І, безперечно, підвищуватиметься рівень взаємодії всіх учасників ринку, поліпшуватимуться якість та функціональність пропонованих продуктів та сервісів.
Погляди та думки автора, висловлені в цьому інтерв'ю, необов'язково співпадають або відображають погляди або думки Уряду США та USAID.
© 1999-2019 AIN.UA

При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
© 1999-2019 AIN.UA

При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.