UKR
СТАРМАНІ
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
СЕРГІЙ КОПТИК, «СТАРМАНІ»:
«Мобільні оператори можуть
надати ринку всі платіжні
функції банківських карток.
Але вигідніше»
UKR
СТАРМАНІ
СЕРГІЙ КОПТИК, «СТАРМАНІ»:
«Мобільні оператори можуть надати ринку всі платіжні функції банківських карток.
Але вигідніше»
Але вигідніше»
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ЗА ПІДТРИМКИ ПРОЕКТУ USAID «ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ»
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Цей матеріал підготовлений журналістами AIN.UA за редакційними стандартами і опублікований за підтримки рекламодавця
СЕРГІЙ КОПТИК
Сергій Коптик очолює департамент мобільних фінансових сервісів «Київстар» і фінансову компанію «СТАРМАНІ». Сергій родом з Білорусі. Він керував службою мобільних фінансових сервісів Beeline у Казахстані, працював в MasterCard, Visa, Raiffeisen Bank Aval в Україні. На базі Beeline Казахстан успішно реалізував проект електронних грошей у співпраці з Альфа-банком, який випускав картки Visa й MasterCard, прив'язані до балансу рахунку Beeline на мобільному телефоні. Високий попит на ці картки можна пояснити тим, що замість p2p-переказів клієнти лише поповнювали баланс мобільного телефону (здебільшого ця транзакція безплатна для користувачів, на відміну від переказу з картки на картку різних банків). А далі, щойно гроші потрапляли на баланс, цією карткою можна було проводити оплати, знімати з неї гроші, здійснювати перекази тощо.
Ми поговорили з Сергієм про те, чому мобільні оператори можуть бути вигідніші, ніж банки, а також що пригальмовує розвиток мобільних фінансових послуг в Україні.
Ми поговорили з Сергієм про те, чому мобільні оператори можуть бути вигідніші, ніж банки, а також що пригальмовує розвиток мобільних фінансових послуг в Україні.
— Наразі фінансова компанія «Стармані» не може випускати електронні гроші. Які функції вона виконує?
— Вона посередник між абонентом і банком. Компанія виконує доручення абонента щодо продажу йому електронних грошей і здійснює переказ цих грошей у платіжній системі туди, де абонент щось придбав.
— Ви працюєте виключно з національною платіжною системою «Простір»?
— Наразі так. Зі створенням і виведенням на ринок нових мобільних фінансових продуктів і сервісів ми застосовуватимемо найбільш відповідні та, скажімо, комфортні з погляду бізнес-моделі й технології, системи електронних грошей. Нове законодавство у сфері платіжних послуг значно розширить можливості для операцій та дасть змогу повністю відійти від використання електронних грошей.
— А яка роль компаній «Лео» та «Контрактовий Дім», з якими ви працюєте?
— Вони підключають торговців, підписують з ними договори. Найближчим часом ми хочемо створити електронне вікно, де торговці зможуть самостійно підключатися до нашої платіжної системи. Вони зацікавлені в тому, щоб отримати послугу прийому платежів за 0,5% замість 2%. У нас мінімальна собівартість, немає ані величезних витрат на процесинг, ані щомісячних зовнішніх комісій.
— Нещодавно ви зменшили плату за переказ коштів на рахунки інших операторів. Чому?
— У «Київстар» ми зараз активно працюємо над інформуванням абонентів про те, як можна використовувати фінансові сервіси операторів. Тому спільно з lifecell та Vodafone ми запустили акцію: до кінця 2019 року користувачі можуть здійснювати грошові перекази на рахунки інших мобільних операторів зі зниженою комісією – 0,5%. Фактично це проста й доступна альтернатива банківським карткам. Мінімальна комісія, миттєве зарахування коштів, зручність переказу, можливість використовувати кошти для оплати товарів і послуг – все це зробить сервіс конкурентоспроможним і привабливим для абонентів.
Це потужний сигнал ринку про те, що мобільні оператори мають серйозні наміри щодо розвитку мобільних фінансових сервісів, які з рівня стартап повинні перерости в Core Business. Стратегічний напрям, куди ми йдемо, – це оплата послуг у транспорті. Ми бачимо в цьому напрямі величезний потенціал для розвитку наших послуг.
Це потужний сигнал ринку про те, що мобільні оператори мають серйозні наміри щодо розвитку мобільних фінансових сервісів, які з рівня стартап повинні перерости в Core Business. Стратегічний напрям, куди ми йдемо, – це оплата послуг у транспорті. Ми бачимо в цьому напрямі величезний потенціал для розвитку наших послуг.
— Розкажіть про плани щодо розвитку сервісу електронних грошей на нашому ринку, зважаючи на Ваш досвід роботи в Казахстані. Чим відрізняється український ринок?
— Скажу чесно, робота на українському ринку передбачає більше труднощів, але водночас пропонує великі перспективи. Зараз на ринку немає потужних мобільних фінсервісів або гучних фінтехпроектів. Згідно зі статистикою Нацбанку, загальний обсяг операцій з електронними грошима в першому півріччі 2019 року становив 4,9 млрд грн, а піврічний обіг по банківських картках – майже 1,7 трлн грн. Тобто на електронні гроші припадає лише 0,3% загального обігу, це при тому, що левова частка в цій цифрі припадає на перекази між гаманцями. Де тут фінтех? Говорити про те, що мобільні фінансові сервіси стають інструментом для зростання фінансової інклюзії, наразі не можна.
Щодо карток. Нині в Україні 50% операцій припадають на безготівкові розрахунки, однак левову частку там займають p2p-перекази, а не роздрібні операції й не оплата карткою в магазині. Я бачу, що в Києві у великих супермаркетах багато хто платить за допомогою GooglePay або ApplePay. Це чудово, але не можна екстраполювати Київ на всю країну. Ми, мобільні оператори, можемо дати ринку всі ті самі операції з набагато меншою собівартістю транзакції. У нас немає інтерченджу, немає комісій платіжних систем. Собівартість операції з балансу мобільного телефону, включно з використанням електронних грошей, набагато менша, ніж по банківських картках. Наше завдання полягає в зростанні кількості monthly active users, тобто абонентів, які щомісяця здійснюють платіжні операції з балансу мобільного телефону «Київстар».
Щодо карток. Нині в Україні 50% операцій припадають на безготівкові розрахунки, однак левову частку там займають p2p-перекази, а не роздрібні операції й не оплата карткою в магазині. Я бачу, що в Києві у великих супермаркетах багато хто платить за допомогою GooglePay або ApplePay. Це чудово, але не можна екстраполювати Київ на всю країну. Ми, мобільні оператори, можемо дати ринку всі ті самі операції з набагато меншою собівартістю транзакції. У нас немає інтерченджу, немає комісій платіжних систем. Собівартість операції з балансу мобільного телефону, включно з використанням електронних грошей, набагато менша, ніж по банківських картках. Наше завдання полягає в зростанні кількості monthly active users, тобто абонентів, які щомісяця здійснюють платіжні операції з балансу мобільного телефону «Київстар».
— Як ви збираєтесь це реалізувати?
— Наше першочергове завдання – це побудова футпринту приймання платежів з балансу мобільного телефону. Я хочу побачити на всіх торговельних точках і в мобільних застосунках баланс мобільного телефону «Київстар» як джерело платежу, на додаток до платежу з банківської картки або за допомогою інших гаманців. Абонент сам вибирає зручний і, що дуже важливо, вигідний спосіб платежу. Для мене випуск карток платіжної системи з прив'язкою до балансу мобільного телефону – це можливість виходу в екосистему, вже побудовану на ринку України. Але основний акцент – з'ява емблеми «Оплатити Київстар».
Чи зможемо ми це зробити? Вірю, що так. Складно, не швидко. Але якщо побудувати оптимізований процес підключення торговельних підприємств віддалено з використанням ЕЦП і відкритих API, то підключити торговців можна буде досить швидко.
Чи зможемо ми це зробити? Вірю, що так. Складно, не швидко. Але якщо побудувати оптимізований процес підключення торговельних підприємств віддалено з використанням ЕЦП і відкритих API, то підключити торговців можна буде досить швидко.
— Плануєте застосовувати QR-коди?
— Це може бути QR-код або звичайний переказ на рахунок торговця, платежі в застосунку СМАРТ-ГРОШІ, на веб-порталі, кнопка на сайтах і в застосунках торговців «Оплатити Київстар». Наш сегмент – мікроплатежі.
— НБУ розробляє законопроект, що базується на європейських PSD2 та E-Money Directive. Чи буде Київстар підтримувати його проходження?
— Звичайно. Упевнений, новий закон, натхненний PSD2 та E-Money Directive, відкриє широкі можливості й усуне рудименти минулого, дозволить побудувати збалансований платіжний ландшафт України як європейської держави.
Мене дуже надихає ініціатива щодо запровадження Європейської платіжної директиви, я справді вірю, що вона стане реальною до 2022 року. Адже ухвалення закону в 2020 році, як заплановано, зумовить її запровадження в термін, щонайменше, півтора року.
Нам варто врахувати європейський досвід і зробити все це швидше. Я думаю, що є люди, які мають придумати, як пришвидшити ці процеси. В майбутньому це внесення змін до підзаконних актів. Ми, наприклад, як фінансова компанія «Стармані», що є дочірнім підприємством «Київстар» і в подальшому платіжною установою, зможемо відкривати платіжні рахунки, емітувати електронні гроші, випускаючи картки, однак головне – відкривати рахунки й здійснювати платежі. Як «Київстар», як телеком-оператор. Потрібно врегулювати це в підзаконних актах.
Мене дуже надихає ініціатива щодо запровадження Європейської платіжної директиви, я справді вірю, що вона стане реальною до 2022 року. Адже ухвалення закону в 2020 році, як заплановано, зумовить її запровадження в термін, щонайменше, півтора року.
Нам варто врахувати європейський досвід і зробити все це швидше. Я думаю, що є люди, які мають придумати, як пришвидшити ці процеси. В майбутньому це внесення змін до підзаконних актів. Ми, наприклад, як фінансова компанія «Стармані», що є дочірнім підприємством «Київстар» і в подальшому платіжною установою, зможемо відкривати платіжні рахунки, емітувати електронні гроші, випускаючи картки, однак головне – відкривати рахунки й здійснювати платежі. Як «Київстар», як телеком-оператор. Потрібно врегулювати це в підзаконних актах.
— Якщо клієнт ідентифікований і всі платіжні операції наявні в базах даних, навіщо потрібні ліміти для таких гаманців електронних грошей?
— Наприклад, у Казахстані створили цілком комфортні умови для розвитку фінтеху. Є поняття неідентифікованого й ідентифікованого гаманця. Неідентифікований гаманець має всього два обмеження: щодо розміру однієї транзакції та розміру залишку коштів у гаманці. Все! А якщо гаманець ідентифікований – ліміти вищі, водночас це досить комфортні ліміти. У нас також є AML-контроль, ризик-моніторинг, ми перевіряємо всі підозрілі операції, ведемо повний облік.
— Якими ж мають бути ліміти для неідентифікованих гаманців в Україні?
— Скажімо, 50 євро на одну транзакцію і 500 євро на місяць. Ці суми комфортні для розвитку альтернативного каналу платежів. Однак все це повинно синхронізуватися із введенням сучасних правил ідентифікації. Тоді ми зможемо залучити всіх, хто ще не залучений до ринку фінансових послуг.
У Казахстані ми запустили проект Direct Carrier Billing – це світова практика. В GooglePlay Market або AppStore способом платежу ви прив'язуєте не банківську картку, а баланс мобільного телефону. Це має величезну популярність, тому що люди ще й досі не довіряють методу прив'язування банківської картки в мережі Інтернет. Або інший приклад – я не можу дитині відкрити картку, але в неї є номер телефону, тоді я можу закинути їй гроші на мобільний рахунок, якими вона зможе скористатися. Однак ще й досі в Україні зробити це, на жаль, не можливо.
У Казахстані ми запустили проект Direct Carrier Billing – це світова практика. В GooglePlay Market або AppStore способом платежу ви прив'язуєте не банківську картку, а баланс мобільного телефону. Це має величезну популярність, тому що люди ще й досі не довіряють методу прив'язування банківської картки в мережі Інтернет. Або інший приклад – я не можу дитині відкрити картку, але в неї є номер телефону, тоді я можу закинути їй гроші на мобільний рахунок, якими вона зможе скористатися. Однак ще й досі в Україні зробити це, на жаль, не можливо.
— А чому?
— Схема, яку ми пропонували, розглядається в Національному банку вже півтора року. На жаль, чинне законодавство не дозволяє здійснювати навіть такі операції. Однак я щиро сподіваюсь, що незабаром все зміниться.
— Електронні гроші, деноміновані в гривні, можна придбати й використовувати тільки в Україні. Потрібно скасувати таку застарілу норму?
— Електронні гроші – «одиниці вартості», це лише еквівалент «живих» грошей, у нашому кейсі – проміжний суб'єкт між коштами абонента на мобільному балансі й коштами, які зараховуються на розрахунковий рахунок постачальника за надані абоненту послуги або продані товари. Сподіваюся, у новому законі будуть прописані альтернативні канали й засоби платежу (не лише електронні гроші) для телеком-операторів.
— Коли набереться клієнтська база, ви можете розширити лінійку послуг, надавати мікрозайми за схемою кредитної картки, використовуючи скоринг на бігдаті. Можливо, навіть запропонуєте ощадні гаманці, які нараховують відсотки?
— Так, потенційно це ціла нова екосистема. Дуже сподіваємося, що НБУ зможе створити для нас такі можливості. Означені дії пожвавлять конкуренцію на ринку платіжних послуг і нададуть людям зручний, доступний і, ще раз наголошую, вигідний сервіс.
Погляди та думки автора, висловлені в цьому інтерв'ю, необов'язково співпадають або відображають погляди або думки Уряду США та USAID.
© 1999-2019 AIN.UA
При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
ЧИТАТЬ
© 1999-2019 AIN.UA
При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
При использовании материалов сайта обязательным условием является наличие гиперссылки в пределах первого абзаца на страницу расположения исходной статьи с указанием бренда издания AIN.UA. Материалы с пометками «Новости компаний» и PR публикуются на правах рекламы.
ЧИТАТЬ