Свій павільйон там має і Україна
Днями я отримав лист від команди Web Summit: «у нас повний Sold Out», — похизувались вони. Це класний результат і для концерту поп-зірки, а тут — технологічна конференція, куди приїздить понад 70 000 людей. Тобто якщо додати ще 500 квитків, ніхто б і не помітив: локація там — як чотири «Олімпійських». Можете собі уявити, що настільки великий івент вичерпав усі свої можливості?
Втім, нічого дивного — щорічно туди приїздять, здається, тисячі людей лише з України. Web Summit, який позиціонує себе як міжнародна конференція, точно приваблює tech-тусовку з усього світу. Чому так? У кожного буде своя відповідь. Головний редактор AIN.UA Ілля Кабачинський спробував це пояснити разом з інноваційним парком UNIT.City, який разом з партнерами цьогоріч на Web Summit привіз великий український павільйон.
71 033
учасників
160
країн
2000+
cтартапів
Я потрапив на Web Summit у 2017 році, це був його другий рік у Лісабоні, Португалія. До цього захід проходив у ірландському місті Дублін. Масштаб вразив: про себе казав, що Web Summit — це як 4-5 київських iForum`ів. Приблизно так і було: тогоріч на iForum прийшло понад 12 000 відвідувачів, на Web Summit — більше ніж 50 000. Сама локація настільки велика, що «кружечки» в Apple Watch закривались за один прохід від початку до кінця, за день — немов цілий марафон.
Історія Web Summit, як на мене, чудово ілюструє зростання інтересу до tech-індустрії та її вплив. Конференцію започаткували у 2009, і перші три роки це був невеликий захід на кілька сотень людей — блогери та журналісти з tech-індустрії. Саму конференцію проводили у конференц-залі дублінського готелю.
Вже у 2012 році конференція виросла вдесятеро — до більш як 4000 відвідувачів. А далі — подвоювалась щорічно аж до 40 000 людей аудиторії у 2015 році. Це був останній рік для Web Summit у Дубліні. Організатори на той момент вже триденної конференції стверджували, що місто не розраховане на подію такого масштабу: готелі радикально підіймають ціни на проживання, інфраструктура не витримує, навіть інтернет переставав нормально працювати. Іншими словами, Дублін не міг, на думку організаторів Web Summit, забезпечити гідні умови проведення конференції. Місто, звісно ж, всі звинувачення відкинуло, але ми тут не про суперечку, а про результат: з 2016-го Web Summit перебрався до Лісабону.
Уряд Португалії та Лісабону знає, за що бореться. За інформацією від місцевих чиновників, за тиждень події країна додатково генерує фантастичні 300 млн євро, які 70 000 відвідувачів витрачають на готелі, транспорт, харчування та відпочинок. На додачу, створюється додатковий потік туристів, що приїздять до Португалії довше, ніж на час конференції. А найголовніше — країна отримує серйозне промо на світовій арені, зокрема серед технологічного сектору. До прикладу, зараз Португалія серйозно розвиває ідею номад-віз та можливостей для фрилансерів, демонструє себе як місце, куди можна переїхати та жити людям з високими доходами. Не вірите? Здається, кожний третій український бізнес, що пов’язаний з web3 — зараз там.
Розуміючи це все, влада Лісабону підписала контракт до 2028 року, з щорічним виділенням Web Summit близько 13 млн євро, щоб конференція не переїхала у якесь інше місто. Організатори Web Summit, здається, і не поспішають: саме останні кілька років конференція постійно закріплює за собою звання однієї з найбільших tech-конференцій світу з кількістю відвідувачів понад 70 000 аудиторії, а серед спікерів — всі топові імена підприємців, стартапів, політиків та інших. Не стоїть в стороні й Україна.
Продовжуючи власну рефлексію на Web Summit 2017 року, не можу не згадати один момент: серед стендів Google, Amazon та, здається, тисяч компаній/стартапів, я раз по раз бачив стенди країн. Не компаній, а країн. Мене це настільки вразило, що я написав колонку на AIN.UA про це: на Web Summit виставлялись Нідерланди, Південна Корея, Катар, Британія, Польща та десятки інших. Представники стендів розповідали про локальні tech-екосистеми, а також про можливості розвитку бізнесів в їх країнах. Іншими словами — вони шукали клієнтів, але цими клієнтами могли бути підприємці, які б відкрили офіс у них, дали б місцевим роботу, платили податки.
України серед них тоді не було. Але у 2021 році все змінилось — павільйон з жовто-блакитним прапором з’явився на Web Summit. Дебют став потужним: виступ міністра Михайла Федорова, пітчі українських стартапів, а ще — українська вечірка, яку в Лісабоні, здається, досі згадують: черга на неї розтягнулась на сотні метрів. За три дні український стенд відвідало понад 15 000 людей.
Попри повномасштабне вторгнення, у 2022 році Україна знову з’явилася на Web Summit з власним повноцінним великим павільйоном. Генеральним партнером проекту виступив інноваційний парк UNIT.City. Як розповіли редактору AIN.UA представники парку, навіть всупереч всім складнощам розвитку бізнесу в Україну, UNIT.City вирішив долучатись до створення павільйону і взяв на себе левову частку витрат на організацію, які перевищують $300 000. Державні кошти на організацію павільйону не залучались.
«У цьому році на Web Summit ми маємо найуспішніший павільйон за всю історію цієї події. Кількість відвідувачів, спікерів, ньюзмейкерів, компаній-партнерів просто неймовірна. І відбувається це тому, що українці об'єднують зусилля. Ніхто не зміг би самотужки зробити таку велику роботу»
Лише в перший день український павільйон відвідало понад 10 000 учасників Web Summit, у інші дні темп не спадав: іноземцям було цікаво дізнатись більше про Україну. Перша леді країни Олена Зеленська відкрила конференцію, на головній сцені українську tech-екосистему презентував Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. На виступах кожного — повний зал. Без жартів: класні фото павільйону для цього матеріалу фотограф не міг зробити всі три дні через ажіотаж і цікавість аудиторії.
Чому важливо мати власний павільйон на конференції такого масштабу? У всіх країн відповідь одна: це можливість завести стартапи, бізнес та інвесторів у країну. Іншими словами — промо. Бізнес — це гроші, робочі місця, податки. А ще — новий досвід, люди, кваліфікація та активності, яких раніше могло не бути. Особливо якщо це стосується інноваційних компаній, експертиза яких буде поширюватись далеко за межі стін компаній: часто екс-співробітники таких бізнесів і запускають власні стартапи, рухаючи економіку вперед.
Україна, на додачу, має ще одну необхідність: розповісти світові про злочини, що їх чинить армія російської федерації. Концепція павільйону відповідна і має назву Ukraine is the capital of Freedom. Сам стенд — у вигляді тризуба. Там же — зона UNITED24 з імерсивною виставкою, яка дозволила відвідувачам Web Summit зануритись в українські міста і побачити результати російської агресії проти України. Окрім того, у форматі side event організовано благодійний аукціон та неформальний нетворкінг. Захід підтримали артисти Tvorchi та Alekseev своїми авторськими виступами. Число реєстрацій перевищило 2000 заявок: другий рік поспіль саме Україна робить подію, на яку хочуть потрапити, здається, всі. Зібрані кошти одразу ж передали UNITED24.
10 000
Людей відвідало павільйон всього за один день
2 000+
Зареєстровано заявок на донати
За найскромнішими підрахунками, цьогоріч на Web Summit поїхало більше ніж 60 українських стартапів. Два десятки з них були відібрані Українським фондом стартапів та приїхали в Лісабон презентувати свої розробки та представляти Україну. Минулого року український стартап Effa виборов можливість розповісти про себе на головній сцені Web Summit.
Це і є одна з причин, за якою технологічний сектор їде на Web Summit — розповісти про себе на глобальному ринку. Тільки уявіть, що в одному місці 70 000 людей, і це максимально різна аудиторія, серед якої інвестори, журналісти, потенційні бізнес-партнери. Одразу лайфхак: якщо у людини бейджик перевернутий — велика ймовірність, що це інвестор і він хоче приховати власний статус. Рідко коли можна зустріти таку велику однорідну аудиторію. А на Web Summit вона є.
Використовують цю аудиторію і з іншою метою — валідація ідеї. Я зустрічав проекти, які не шукали партнерів чи фінансування, вони лише хотіли отримати доступ до великої аудиторії, щоб протестувати власний продукт і швидко зібрати зворотний зв'язок. Будь ласка, Web Summit дає доступ до аудиторії у десятки тисяч людей.
UNIT.City, наприклад представили відвідувачам павільйону інфраструктурні потужності інноваційного парку під назвою «The Gate to Ukrainian Ecosytem» — якраз те, про що я писав вище: команда UNIT.City показала своїм потенційним партнерам та резидентам, що можна отримати від роботи в Україні. «В цей, мабуть, найгірший період нашої історії, Україна повинна доводити всім, що наша технологічна екосистема не просто жива — вона квітне», — ділиться Костянтин Євтушенко, керівний партнер UNIT.City, своїм баченням необхідності бути на подіях такого масштабу.
А ще Web Summit — місце, де всі привозять все найновіше і найцікавіше, що мають у своєму портфоліо. Наприклад, в українському павільйоні розповіли про локальну tech-індустрію та можливості розвитку. Команда UNIT.City презентувала першу українську мета-хьюмен TINU, що уособлює майбутню операційну систему парку. Такий собі Джарвіс з коміксів про «Залізну людину». Великі компанії — представили свої технології, можливості для бізнесу та розвитку. Стартапи — свої ідеї. Це місце, де можна просто надихатись, шукати ідеї, збагачуватись досвідом всього світу. Це не локальна конференція з місцевими бізнесами, а експертиза з усього світу. Як мінімум, саме таке відчуття і вдалось створити організаторам Web Summit.
І останнє, але не менш важливе: Web Summit перетворює ціле місто на нетворк. “Ми отримали супер ефект від усієї його екосистеми: зустрічі з менторами, інвесторами, медіа, майбутніми клієнтами, це все дало нашій команді класний буст”, — розповідає Олександр Соболенко, керівник та співзасновник стартапу Releaf. Конференція і сама локація — лише частина цієї тижневої події. Учасники конференції в кафе, барах, на ринках їжі, в транспорті. Скоріш за все, вони навіть орендують квартиру по сусідству з вами, летять на одному літаку. І так само зацікавлені у нових знайомствах, можливостях та розширені бази контактів.
Це важко осягнути, сидячи в Києві, тому щоб відчути магію Web Summit — потрібно побувати там. Хоча б раз.
