Octagonal Corporation – американська компанія, заснована в квітні 2017 року – американцем Ендрю Боттімором, шведом Еріком Браттбергом, німцем Майклом Фегеляйном та українцем Іваном Огільчиним (має досвід у банківській сфері, колишній власник “Огільчин Капітал”). Octagonal Corporation займається інвестиційним консультуванням та менеджментом, з публічних угод – консультування Американської девелоперської корпорації з портфелем майже $3 млрд щодо роботи з інвесторами з Європи, Близького Сходу та Азії.
Після анонсу було чимало плутанини: чи в курсі Маск або Бренсон про український анонс, чи є в України домовленості із Virgin Hyperloop One і тому подібне. Фактично, зараз ви у робочій групі єдині, хто може надати українській ініціативі зв’язок із Virgin Hyperloop One, наскільки розумію. Чи пов’язана Octagonal із Virgin Hyperloop One, яким чином ви зможете залучити їх до переговорів?
Octagonal Сorporation надає послуги стратегічного консультування по інвестиціях в інфраструктурні та агропромислові об’єкти Фернандо Ромеро (відомий мексиканський архітектор та урбаніст, зять мільярдера Карлоса Сліма, одного з найбагатших людей світу, він займається, зокрема Hyperloop у Мексиці – про цей проект під назвою Mexloop неодноразово писали медіа. Побудова Hyperloop у Мексиці могла би дозволити подорожувати з Мехіко до Гвадалахари за 38 хвилин – ред.). Тож ми володіємо достатньою експертизою та контактами, які би допомогли підготувати Hype UA на стадії feasibility study (дослідження економічної доцільності та впливу проекту – ред.) та спілкування/зустрічі з Virgin Hyperloop One. А також на етапі будівництва проекту, залучення інвесторів та координації роботи над ним.
Візит Фернандо Ромеро (ліворуч) до Києва у серпні минулого року, Urban Talks у ВДНГ
Первинно чия була ідея «давайте запустимо Hyperloop в Україні»?
Це було Міністерство інфраструктури. Я не знаю, як вони організовували цей процес, але мені зателефонували звідти, попросили допомогти в організації та проконсультувати, як це все взагалі має відбутися. Правда, це було за один день до брифінгу.
Коли вам зателефонували, погодились одразу?
Спочатку я досить емоційно критикував твіти та меседжі на цю тему 🙂 У нас трошки інший підхід: більшість з проектів, які ми реалізовуємо, ми не анонсуємо. Але потім ми зрозуміли, що для того, щоби в Україні щось запустити, потрібно це робити дуже публічно, відкрито і якомога більше привертати увагу медіа.
На прес-конференції були представники багатьох великих українських виробництв: “Південмаш”, “Інтерпайп”, Каховський завод електрозварювального устаткування, “Укроборонпром” – як вдалося зібрати одразу стільки учасників? Є чутки, що не всі з них підтримують цю ідею…
Не можу коментувати чутки, не маю такої інформації. Але мені здається, усі учасники дуже мотивовані брати участь у цьому проекті.
На якій стадії зараз робоча група, яка ваша сфера відповідальності у проекті?
Наскільки мені відомо, НАН зараз займається дослідженням по проекту, планується зустріч із робочою групою і вже після неї буде прийнятий план дій: в кого яка відповідальність, хто що має виконувати. Нас Міністерство попросило зайнятись координацією дій всієї групи. Ну і зрештою, наша відповідальність – це організація зустрічі із Virgin Hyperloop One та доступу до цієї технології.
Потрібно зрозуміти доцільність Hyperloop в Україні – чи буде він економічно доцільний, для якого саме типу перевезень – пасажирських чи вантажоперевезень, за якими маршрутами, порівняти його із традиційними видами транспорту, проаналізувати, що це може дати Україні.
На мою думку, щоби відбувся цей етап має з’явитись ініціатор, і це має бути приватна особа або компанія, за підтримки держави. Одне із завдань робочої групи: знайти такого ініціатора. Це може бути транспортна компанія, або компанія-девелопер, або виробник (трубопрокатна компанія, наприклад) – той, хто має уявлення про те, чим доведеться займатися, як це реалізовувати.
Після цього компанія може за підтримки держави звертатись до Virgin Hyperloop One. Наприклад, у Мексиці уже пройшов перший підготовчий етап, були вивчені якраз ці фактори, про які я говорив вище, зараз завершується feasibility study. Як це буде відбуватись в Україні? Думаю, аналогічно. Але ніхто ще в світі цього не робив, тож в України є шанс це реалізувати найшвидше або хоча б бути одними із перших. Хоча до етапу самого будівництва пройде чимало часу.
Хто інвестуватиме в проект?
Приватна компанія. Але для початку потрібно знайти інвестування під feasibility study – цим займатиметься ініціатор (він може вкласти у проект частину капіталу). Ми не робитимемо capital raising для цього етапу, ми підключимось уже на етапі пошуку основного інвестора на будівництво, коли feasibility study вже буде в процесі, і коли будуть підтверджені наміри ініціатора. Учасники робочої групи також можуть інвестувати в проект.
Які ключові вимоги до презентації такого проекту перед Virgin Hyperloop One? Чи має команда від України обов’язково брати участь у Hyperloop One Global Challenge, щоб отримати право на будівництво?
Hyperloop One Global Challenge уже завершився і 14 вересня 2017 року були оголошені 10 переможців, детальніше про це можна прочитати тут. Оскільки Україна не брала участь в конкурсному відборі, то потрібно або чекати на новий конкурс, або вести переговори з Hyperloop One щодо можливої участі в проекті.
У ході конкурсу потрібно було визначити перспективні маршрути та ті державні та приватні установи, які могли би його підтримати. Загальні вимоги до цих пропозицій ті ж самі, як і до будь якого іншого проекту “з нуля”: потрібно надати детальний бізнес-план із попередніми оцінками, відповісти такі питання. Яку проблему він вирішить? Яким буде ефект від втілення проекту? Як він вплине на пасажиро- та вантажообіг? Якою буде користь від нього у глобальному масштабі? Які ресурси є в наявності для реалізації проекту? Який людський та фінансовий капітал потрібно залучити, і так далі.
На стадії переговорів (якщо вони вдалі) що саме надають Virgin Hyperloop One: дозвіл використовувати технологію, патенти, ліцензії? І скільки це коштує?
Стосовно цін – наскільки розумію, поки не йдеться про вартість цієї технології. На разі все ще відбувається feasibility study та переговори із урядами (у таких країнах, як Індія). Ще про одне дослідження feasibility study було оголошено відносно нещодавно у США – у січні цього року приватно-державне об’єднання The Missouri Hyperloop Coalition оголосило про вивчення запуску маршруту по трасі I-70, який би поєднував Канзас-сіті та Сент-Луіс. В ході дослідження якраз аналізуватимуть технічні особливості, економічний вплив та користь від запуску проекту.
Якщо переговори будуть вдалими, то команда ініціаторів формує робочу групу за участі та узгодженням із представниками Hyperloop і відповідно отримує доступ до використання технології та тестування її на практиці.
Який загальний кошторис такого проекту?
Стадія feasibility study – досить дорогий етап, вартістю від $10 млн, але це залежить від того, що конкретно доведеться вивчати. Якщо це робити в США, де не потрібно проводити титанічну роботу із підготовки середовища для такого проекту – це дешевше. Якщо це робити в Україні, потрібно досліджувати законодавство, екологію, місцеві спільноти, можливих реалізаторів проекту, економічний ефект від нього, усі розрахунки потім мають синхронізуватися, тож і вартість досліджень вийде дорожчою. Дослідження, про яке оголосили представники НАН на брифінгу, дає попередню оцінку доцільності такого проекту та можливості його реалізації, натомість feasibility study дає маршрут, за яким треба рухатись, щоб почати будівництво та запустити проект.
Якщо говорити про загальну вартість, це залежатиме від того, чи це будуть пасажирські перевезення, чи перевезення вантажів, від довжини маршруту, від багатьох факторів. Навіть розрахунок на один кілометр є тільки загальний. Якщо говорити про 500 км, за попередніми даними з публічних джерел в різних країнах, це орієнтовно $4 млрд повної вартості. Але в мене немає офіційної цифри.
Які можуть бути маршрути – як міг би виглядати Hyperloop в Україні?
Я вважаю, що для цього потрібно в першу чергу визначати пасажиропотік між містами. Мабуть, найчастіше люди їздять між містами Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро. Маршрути можна самостійно побудувати на спеціальному сайті.
Приклад розрахунків для подорожей “Київ-Одеса” та “Харків-Львів”. Потрібно відмітити, що вказаний вище сайт робить розрахунки, вважаючи за середню швидкість потяга 220-300 км/г (в Україні реальні швидкості значно менші, тому час у дорозі – значно вищий), а час у літаку – з моменту проходження контролю безпеку у аеропорту в пункті А до моменту отримання багажу в точці Б. Середня швидкість авто – 112 км.
А міжнародне сполучення?
Ми поки не готові про це говорити. Хоча глобально Hyperloop зрештою має об’єднати усю планету.
В ньому великий плюс не тільки для пасажирів: це надшвидке перевезення вантажів, плюс, ніхто по дорозі не зупинятиме ваш вантаж для перевірок, його неможливо втратити чи попсувати, це шалена економія, круте рішення для бізнесу.
Такий гучний анонс інтернет-користувачі зустріли зі скепсисом та жартами, враховуючи стан транспортної інфраструктури в країні зараз, чи вважаєте його виправданим?
Так, я бачив багато жартів в стилі “Маршрутка-гіперлуп уже на Борщагівці” та «Гіперлуп на Троєщину» 🙂
Я би не сказав, що це гучна заява, щось, що геть неможливо зробити. В Неваді, США, зробили тестовий майданчик і він працює – значить, це реально. Якби то був анонс, що Україна оголошує суперіновативний транспорт, що сполучатиме Україну з Марсом, або телепортація на Юпітер, я би сказав, що в це неможливо повірити 🙂 Але вірити в те, що вже було раз зроблено – чому ні?
В Україні на жаль не така економічна ситуація, щоби люди могли одразу повірити в щось таке велике і масштабне, мабуть, з точки зору тактики, в першу чергу йде запит на закриття поточних і базових потреб. Але якщо Україна робитиме в себе те, що світ робив 20 років тому, “винаходитиме друкарську машинку”, то так і залишиться на задвірках всього світу, не буде нікому цікавою. Україна має робити те, що світ планує втілювати тільки завтра.
В Давосі на Світовому економічному форумі багато говорили про те, що в надсучасних технологіях ніхто не буде на Україну чекати, потрібно самим розвиватись і намагатись наздогнати решту світу. Або країна стає технологічною і розвивається в темпі з усім світом, або пасе задніх.
Все буде залежати від того, наскільки мотивована робоча група з Hype UA. І звісно, від того, хто фінансуватиме проект.
