ІТ-індустрія часто чує в свою адресу, що мало платить податків з фахівців. І все через те, що працює з програмістами як з ФОП, а не як зі штатними працівниками. Мовляв, 5% – це дуже мало на тлі того, що інші платять 41,5%. Насправді, крім 5% ФОП ще платять ЄСВ за ставкою 22%, але про це не всі знають, окрім власне ФОП та компаній, які з ними працюють, звісно. То хто платить більше і що вигідніше державі?

Щоб з’ясувати це, необхідно відповісти на три питання:

  1. Хто платить більше податків зі свого доходу: ФОП чи штатний працівник?
  2. За кого більше податків платить компанія: за ФОП чи за штатного працівника?
  3. Що державі вигідніше?

Ми взяли офіційні дані і порахували, хто платить більше, а також проаналізували, що ж вигідніше державі.

Податки за штатного працівника

  • ПДФО – 18%;
  • військовий збір – 1.5% (утримуються із зарплати працівника);
  • ЄСВ – 22% (платить компанія).

Всього – 41.5%.

Згідно даних Держкомстату, середня офіційна заробітна плата в Україні за 2018 рік склала 8865 грн на місяць.

Сума податків, які утримуються із заробітної плати працівника – 1729 грн (8865 грн * 19,5%), додатково компанія платить ЄСВ в розмірі 1950 грн (8865 грн * 22%).

Загальна сума податків – 3679 грн.

Податки за програміста (ФОП 3ї групи)

  • Єдиний податок – 5%;
  • ЄСВ 22% від бази оподаткування (від 1 до 15 мінімальних заробітних плат, обирається ФОПом самостійно).

Мінімальна заробітна плата у 2018 році – 3723 грн. Середня заробітна плата програміста в Україні за даними профільної асоціації в сфері високих технологій IT Ukraine дорівнює $2000 або 54400 грн по курсу 27,2 грн/долар (середній курс за 2018 рік за даними НБУ).

Сума податків складає: 54400 грн * 5% + 3723 грн * 22% = 3539 грн.

Важливо: при курсі 28,6 грн/долар загальна сума податків з ФОП та за штатного працівника однакова.

Отже, програмісти платять значно більше податків зі свого доходу (3539 грн), ніж в середньому утримується зі штатних працівників (1729 грн). ФОП усі податки сплачують самі, тоді як за штатних працівників більше половини суми сплачує роботодавець. При курсі долара до 28,6 грн/долар бюджет отримує більше податків за штатних працівників.

Що вигідніше державі?

Державі вигідніше той варіант, коли вона ефективно реалізує взяті на себе зобов’язання. Одні держави більше залишають завдань у своїй відповідальності і менше довіряють суспільству та ринковій економіці, інші – навпаки. Традиційно з підвищенням рівня розвитку країни, залученість держави зменшується і, відповідно, зменшується потреба в збиранні податків.

Україна – країна, що розвивається, і за таких обставин влада активніше втручається у справи суспільства та економіки. Однак усі чудово знають, у тому числі і міжнародна спільнота, що в країні високий рівень корупції, а отже значна частина зібраних податків розкрадається. Тому держава не виконує або виконує неефективно значну частину своїх обов’язків.

За таких обставин чи не єдиним справді дієвим механізмом боротьби з розкраданням бюджетних коштів є зменшення їх суми. Менше коштів – менше можна вкрасти так, щоб ніхто не помітив. Тому державі доцільно залишати серед своїх обов’язків лише основні функції, а решту делегувати суспільству та економіці.

ІТ-галузь допомагає державі виконувати її функції: приваблює в Україну інвестиції, з яких потім будуть сплачуватись податки; один програміст створює 4 додаткових робочих місця в інших галузях економіки, що дозволяє державі економити на виплатах по безробіттю; в Україну заходить значна сума валютної виручки, яка стримує знецінення гривні. Загальний сприятливий ефект галузі на економіку країни важко переоцінити.

ІТ-індустрія в Україні виросла до другої за обсягом експорту продукції, і це незважаючи на війну на сході, незахищеність бізнесу від «маски-шоу», непостійність податкового законодавства та цілого ряду інших несприятливих факторів. Безперечно однією з головних причин такого розвитку стала сприятлива система оподаткування.

Поточна система оподаткування ІТ-бізнесу є однією з ключових переваг України на міжнародному ринку. Від її збереження прямо залежить доля індустрії, оскільки вона конкурує безпосередньо з усіма країнами світу. Це зумовлено особливістю ІТ-галузі: програмне забезпечення – це продукція, яка може розроблятись віддалено, пересилається миттєво та практично безкоштовно. Її не можна прирівнювати в умовах до традиційних видів діяльності, які виграють конкуренцію за рахунок близького розташування до споживача, економлячи на транспортних витратах чи встигаючи довезти товари з коротким строком придатності.

Під час переговорів з іноземними ІТ-компаніями США, Великої Британії, Ізраїлю та інших країн, які прибувають до України з метою створення власного R&D-центру, необхідні вагомі аргументи, чому саме Україна, особливо враховуючи ситуацію на сході країни. Іноземці порівнюють нас з іншими країнами, в яких всіляко стимулюють розвиток ІТ-галузі, у тому числі податковими преференціями. Україні потрібно зберігати конкурентну систему оподаткування, щоб не втратити конкурентні переваги і надалі сприяти розвитку країни.

Автор: Андрій Попович, PhD, експерт фінансово-правового комітету асоціації «ІТ України», Head of Finance в Alcor