EN

Етичні категорії та техніки хитрості — уривок з книги «36 стратегем для керівника»

479

У видавництві «Фабула» виходить український переклад книги Гарро фон Зенґера «36 стратегем для керівника». Автор розтлумачує 36 стратегем — зібрання китайських таємних стратегічних прийомів і системи непрямих тактичних кроків для досягнення прихованої мети, отримання переваги і перехоплення ініціативи. AIN.UA публікує уривок з книги.

Шість категорій технік хитрості

Оскільки 36 стратегем ґрунтуються на широкому розумінні хитрості, до якого входить і хитрість без обману, вони охоплюють досить велику кількість різних видів дій. Спочатку їх можна грубо проаналізувати, віднести до однієї з шести основних категорій хитрості. Після цього можна провести детальний аналіз, щоб зрозуміти, про яку з 36 стратегем ідеться. У такий спосіб можна навчитися діяти хитро і теоретично, і практично.

Китайську клавіатуру хитрості з 36 клавішами можна приблизно розділити на шість наведених нижче основних категорій.

  1. Стратегеми маскування: вони слугують для маскування наявної реальності, наприклад, стратегема № 10 «За посмішкою приховувати кинджал».
  2. Стратегеми-містифікації: ними користуються для того, щоб створити неіснуючу реальність, наприклад, стратегема № 29 «Прикрасити [засохле] дерево [штучними] квітами».
  3. Стратегеми-одкровення: вони слугують для того, щоб розкрити складну реальність, наприклад, стратегема № 13 «Бити по траві, щоб сполохнути змію».
  4. Експлуатаційні стратегеми: вони дозволяють скористатися реальністю, яку вже було створено або яка виникла сама собою, наприклад, стратегема № 20 «Каламутити воду, щоб упіймати рибу [позбавивши її змоги ясно бачити]».
  5. Ланцюгові стратегеми: дві або більше стратегеми, що використовуються кумулятивно або послідовно й ведуть до мети.
  6. Стратегеми втечі: вони слугують для власного захисту, дозволяючи уникнути нестабільної ситуації, наприклад, стратегема № 36 «[Своєчасна] втеча — найкраща стратегема [коли стає очевидним, що перспективи немає]».

Гібридні стратегеми я не відношу до жодної із шести категорій. Примітка: лише стратегеми першої і другої категорії є, по суті, основаними на обмані. Я називаю їх «стратегемами обману». Стратегеми ж категорій 3–5, навпаки, дозволяють обійтися без обману. Це «стратегеми присутності». Вони ґрунтуються на майстерному поводженні з неоднозначною, приземленою, багатогранною та багатоперспективною реальністю.

Той, хто ототожнює хитрість із брехнею / обманом / шахрайством / неправдою / нечесністю, сприяє частковій сліпоті на хитрість, оскільки відкидає багату палітру стратегем, у яких обман не використовується.

Чотири етичні категорії хитрості

Отже, хитрість — це лише інструмент. Так само, як автомобілем можна скористатись і щоб доставити до лікарні смертельно хвору людину, і щоб пограбувати банк, хитрість може слугувати як добрим, так і поганим цілям. Те,що хитрість, спрямовану на добрі цілі, схвалюють усі, доводить реакція на казки братів Грімм. Гензель і Гретель удаються до хитрості, щоб відправити відьму на той світ. Хоробрий маленький кравець хитрощами вбиває двох велетнів. І в цих випадках застосування хитрості ніхто не засуджує.

Звідси можна зробити висновок: сама собою хитрість — це просто інструмент, як і автомобіль, згаданий вище. Ідеться не про теоретичне обґрунтування висловлювання «Мета виправдовує засоби», а лише про констатацію того, що в нашій частині світу люди, які вдаються до хитрощів заради добра, отримують аплодисменти.

У реальному житті хитрість, що слугує для досягнення доброї мети, зазвичай схвалюється. І тільки коли західні люди починають теоретизувати, у них по шкірі йдуть сироти, оскільки хитрість постає огидним інструментом диявола. Але це західне засудження хитрості аж ніяк не відповідає західним реаліям життя, сповненого хитрощів, але бездумних, інтуїтивних, без міркувань і без теорії, без звертання до мудрості та розуму, без наукового обґрунтування.

Якщо зважити на мету застосування хитрості, то з етичного погляду можна виділити чотири категорії хитрощів.

  1. Стратегема збитку: переважає руйнівний, деструктивний, егоїстичний момент. Приклад: стратегеми «білих комірців».
  2. Стратегеми служби: вони спрямовані на конструктивні цілі. Приклад: кмітливе застосування стратегеми Кайроса № 12 «Легкою рукою повести за собою вівцю [що випадково трапилася на шляху]» з метою визначення та використання можливостей для бізнесу.
  3. Стратегеми-жарти: тут до стратегем удаються заради розваги. Приклад: кумедні товари в асортименті універмагу. В економіці стратегеми-жарти навряд чи вивчаються та розробляються, особливо у сфері серйозної реклами.
  4. Етично гібридні стратегеми: тут важко сказати, що превалює: деструктивне чи конструктивне, сміятися чи плакати. Приклади: рекламні кампанії фірми Benetton, що викликали фурор завдяки хитрій шоковій провокації (застосування стратегеми № 13 «Бити по траві, щоб сполохнути змію»), були доволі успішними, але дехто вважав їх не дуже вдалими.

Коли кажуть про стратегеми «збитку», «служби», «жарти» та «етично гібридні», то мають на увазі відповідне застосування стратегем, але аж ніяк не 36 стратегем самі собою. Вони лишаються етично нейтральними, тож етично класифікувати їх неможливо. Етично оцінити можна лише застосування. Кожною з 36 стратегем можна скористатися конструктивно, деструктивно, заради розваги або етично гібридним способом.

Доки не існує «глобальної етики», яку визнають усі шість мільярдів людей по всьому світу, оцінка застосування стратегем навряд чи буде одностайною. Думки розрізнятимуться залежно від позиції, яку займає людина.

Хитрість, що завдає шкоди, часто має лише тактичні, тобто короткострокові результати. У багатьох випадках тільки конструктивні стратегії ведуть до стратегічного, тобто довгострокового результату.

Оставить комментарий

Комментарии | 0

  • Расследования AIN.UA
  • Истории AIN.UA
  • Тесты
  • Продавать в интернете — инструкции
  • Отдохнуть от соцсетей
  • Спецпроекты
  • Безопасность номера
  • HR-бренд компаний
Реклама на AIN.UA

Поиск