Швеція переробляє 99% власних відходів та ще й імпортує сміття з інших країн. В Україні власне сміття сотні років лежить на полігонах, зате в другому ми таки схожі на Швецію. Чому українські підприємці купують сміття за кордоном і як заробляють на його переробці, розбиралася «Економічна правда». Журналістка AIN.Business переказує головне.
Чому Україна імпортує відходи
Підприємствам з переробки не вистачає якісної сировини. Вони завантажені лише на 70%. Та навіть щоб завантажити ці дві третини потужностей, бізнес купує сміття за кордоном.
Наприклад, картонно-паперова галузь потребує щороку близько 1 млн тонн вторсировини. Підприємства із заготівлі макулатури збирають близько 700 000 тонн, ще 300 000 тонн доводиться ввозити з-за кордону.
З початку року Україна імпортувала до 135 000 тонн макулатури, 22 000 тонн відходів пластмас та понад 5000 тонн склобою, підрахувала переробна компанія «Укрвторма». У грошовому вимірі це майже 1,2 млрд грн.
Проблема номер один – недорозвинена індустрія. В Україні немає проміжної ланки між населенням і переробними підприємствами – сміттєпереробних заводів, які відсортовують і доставляють сировину на виробництва. Ці функції бізнес вимушений забирати на себе.
Через це якість української вторсировини значно програє закордонній. При цьому вартість приблизно однакова, бо в Україні орієнтуються на імпортні ціни.
Як працює бізнес зі сміття
17 українських підприємств переробляють макулатуру, 39 – полімери, 19 – пластикові пляшки та 16 – склобій. Будувати бізнес на вторсировині вигідніше, бо вона дешевша за первинні матеріали.
Макулатура
Первинна целюлоза удвічі дорожча за макулатуру, тому слугує допоміжним матеріалом. Її додають до загальної маси – і виходить картон.
Таким чином підприємства заощаджують на виробництві й отримують конкурентну перевагу. Наразі в Україні є всього одна фабрика, якій потрібна первинна целюлоза для виробництва книжково-журнального паперу.
Пластик
Гранула для виробництва полімерної продукції з вторсировини коштує на 20-30% менше за ту, яку виготовляють з нафти.
«Полігрін» – найбільше в Україні підприємство з вторинної переробки поліетилену, що виготовляє пакети для сміття «Фрекен Бок» та Vortex. 90% сировини «Полігрін» закуповує в Україні, але кілька партій привозили з Європи.
«Відходи поліетилену ділимо на три сорти і працюємо в основному з вищим. Таку сировину знайти найважче, адже немає стабільної системи її збирання, сортування і доставки. Сьогодні ми можемо отримати сировину, а завтра її не буде, або це буде сировина іншої якості або за іншою ціною», – пояснює Юрій Голянич, генеральний менеджер напрямку Household & Recycling корпорації «Біосфера», до якої входить «Полігрін».
За його словами, виробництво пакетів сміття з вторсировини працює успішно, попит та обсяги продажів ростуть. Для порівняння в 2015 «Біосфера» переробила 350 тонн поліетилену, а в минулому році – уже 860 тонн.
На інших підприємствах частка імпорту вища. Зокрема, компанія «ТБФ» з Волинської області працює переважно з імпортною вторсировиною. Там переробляють 150-200 тонн полімерних матеріалів на рік. Кінцева продукція підприємства йде на посуд, труби, кабелі, деталі для автомобілів.
«ТБФ» працює з 2011. На запуск пішло 200 000 грн. Річний оборот компанії – 40 млн грн. В Україні «ТБФ» закуповує тільки п’яту частину всієї необхідної сировини.
Склобій
Скла в Україну ввозять найменше – в основному з Білорусі та Латвії. Його переробка вигідна тим, що економить близько 30% електроенергії та потребує менше каустичної соди й піску.
Компанія «Геон рівер» переробляє скло майже 20 років – близько 5000 тонн щомісяця. До 90% сировини доводиться збирати по всій Україні по різних постачальниках і ЖЕКах зокрема, решту закуповують у Литві. Для порівняння в Україні змішаний склобій коштує 1000 грн за тонну, білий – 1700, а в Литві – 700-800 грн.
Чому побутові відходи – верхівка айсберга
Україна переробляє 20% з понад 400 млн тонн відходів на рік. З них тільки 3% – це тверді побутові відходи, про які найчастіше згадують у ЗМІ.
Існують ще побічні продукти та відходи в металургійній, вугільній та теплоенергетичній галузях. Такі переробляє компанія Recycling Solutions.
Минулого року вона запустила виробництво мінеральних добрив у Кривому Розі. Їх виготовляють з побічного продукту металургії – сульфату амонію. Потужності Recycling Solutions дозволяють виготовляти до 100 000 тонн добрив щороку.
«Ми побачили, що є сировина, подивилися, які є технології. За 2 роки побудували завод за 11 мільйонів доларів. Окупність проєкту – 4-6 років», – розповідає генеральний директор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв.
Що робити з власним сміттям
- Зробити сортування побутових відходів обов’язковим.
На одного українця щороку припадає 230-330 кг побутових відходів. Це близько 10 млн тонн сміття на цілу країну, підрахувала міжнародна аудиторська компанія PWC. За її прогнозами, обов’язковий роздільний збір побутових відходів дозволить відбирати до 30% сировини, придатної для вторинної переробки.
- Підвищити ціни на сміттєзвалища.
В Україні можна вивозити відходи на сміттєзвалища за символічні 2 євро за тонну, у країнах ЄС це 20-50 євро. Ці кошти йдуть на роботу сміттєспалювальних заводів.
«Якщо вартість вивезення сміття на сміттєзвалища залишатиметься на такому рівні, то яка мотивація збирати відходи й транспортувати їх на сміттєспалювальний завод, де вартість за прийняття сміття вища?» – запитує гендиректор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв.
За даними PWC, наприкінці минулого року в Україні було 28 сміттєсортувальних ліній плюс 17 комплексів будували.
- Почати із законодавства.
Учасники ринку радять починати із законодавства, рухатися до ринкових цін на вивезення сміття та розширювати відповідальність виробника. Тоді рівень переробки української сировини поглибиться, а галузь стане привабливою для інвесторів.
