Україна вже застрибнула на екохвилю, заборонивши пластикові пакети. Наступний левел – перехід на біорозкладний посуд. До 2026 його ринок виросте в півтора раза і складе $4,4 млн, прогнозують аналітики Verified Market Research.
Киянка Валерія Кузьменко не захотіла чекати склавши руки і вже запропонувала українському HoReCa альтернативу пластику. У чому переваги посуду з кукурудзяного крохмалю та як воно – будувати екобізнес на «зеленому» в усіх сенсах ринку, розповіла журналістці AIN.Business команда EcoCorn.
«Відмовитися від звичного – це утопія»
Валерія лікар за професією. Їй подобається захищати, рятувати і допомагати. В екобізнесі теж є щось супергеройське, тому ідея створити безпечний для довкілля продукт була для жінки органічною.
«Одного разу я дізналася, скільки розкладається пластик, і зрозуміла, що перший зроблений людиною пластиковий пакет усе ще літатиме над могилами моїх онуків. Від цього стало моторошно. Спочатку я власним прикладом мотивувала оточення уникати пластику, а потім зрозуміла: відмовитися від звичного – це утопія. Натомість треба запропонувати рівноцінне або придумати краще», – говорить Валерія.
Тоді у неї вже була невелика крамниця екотоварів, і жінка хотіла розвиватися в цьому напрямку. Наприкінці 2019 вона з однодумцями запустила EcoCorn – посуд з кукурудзяного крохмалю.
«Ми розуміли: ринок не готовий, багато сил піде на просвітницьку роботу. Підштовхнула віра в те, що ми робимо корисну справу, тож рано чи пізно ринок відгукнеться».
Що таке посуд з кукурудзяного крохмалю
Підприємиця довго шукала варіанти. Усе здавалося півміркою.
- Картонний посуд покритий зсередини тонким шаром пластику.
- Домішка D2W, яка дозволяє виробникам називати свої товари «біорозкладними», насправді не розкладається, а розпадається на дрібні частинки мікропластику. Вони потрапляють у воду й ґрунт.
- Багаса (подрібнені стебла цукрової тростини, з яких вичавили сік) не витримує перепаду температур і не може довго контактувати з рідинами.
- Посуд з пальмового листя не підходить за фізичними властивостями. До того ж сировина надто далеко.
На одній із закордонних виставок жінка побачила продукцію з кукурудзяного крохмалю й захопилася нею з першого дотику. До слова, на дотик посуд з крохмалю нагадує шовк.
За структурою молекула крохмалю схожа на молекулу поліпропілену (різновид пластику). При цьому за правильного виробництва посуд з крохмалю має кілька переваг:
- Крохмаль – інертний матеріал, тобто він не бере участі в хімічних реакціях. Посуд з нього безпечно контактує з гарячим або спиртним. Їжа й напої довше зберігають смак, запах і свіжість.
- Посуд з крохмалю розкладається в ґрунті або компості за півтора-два роки, а горить без кіптяви й неприємного запаху, як папір.
- Замкнутий цикл виробництва – зменшення викидів СО2.
Єдиний мінус – вартість. Ціни на посуд з крохмалю не захмарні, але наразі він таки дорожчий за пластиковий.
| Вартість за 100 штук | Посуд з крохмалю EcoCorn | Пластиковий посуд на Prom |
| Тарілка, 205 мм | ~ 430 грн | ~ 65 грн |
| Стакан, 180 мл | ~ 130 грн | ~ 22 грн |
| Виделка, 150 мм | ~ 110 грн | ~ 26 грн |
Як працює EcoCorn
Компанія пропонує столові прибори (виделки, ложки, ножі), тарілки, склянки, миски й соусники, кришки на стаканчики, ланч-бокси й піддони. Усе різного розміру, кольору та комплектації. Обсяги виробництва ростуть. Якщо на самому початку EcoCorn виробляв до 70 000 штук продукції, то зараз у 4 рази більше – 280 000. За рік хочуть потроїти результат. Відповідно збільшилися й продажі – з 50 000 до 300 000 грн щомісяця.
Поки EcoCorn – контрактний виробник. Компанія замовляє виготовлення посуду на чужому обладнанні за кордоном. Таку модель обрали для тестового періоду.
«Ми хотіли подивитися, що вийде і як піде. Зараз переконалися, що посуд з крохмалю заходить. Власне виробництво в Україні плануємо запустити наступного року», – пояснює Валерія.
Для цього треба знайти будівлю під виробництво й склад, закупити обладнання від $360 000 до $500 000, оформити документацію, налагодити поставки сировини та найняти працівників. Загалом виходить $1,2-1,4 млн. EcoCorn залучатиме гранти та шукатиме інвесторів. Також компанія розраховує на підтримку держави, адже сьогодні в Україні немає нормативно-правової бази для виробництва біорозкладного посуду.
Команда проєкту за 2,5 роки виросла з 4 до 23 людей. Є фінансовий відділ, відділ продажів, відділ просування та HR. За операційку відповідає СОО, а Валерія займається стратегічними питаннями.
Хто серед клієнтів
Основний фокус продажів – B2B, зокрема орієнтуються на HoReCa і компанії з концепцією зеленого офісу.
«Посуд купують для різних цілей: великі підприємства – для їдалень; ресторани, кафе, готелі – для доставки; весільні організатори й кейтерингові компанії – для фуршетів і виїзних заходів; пляжні комплекси – для барів на березі (як виявилося, посуд з крохмалю не так здуває вітром, як пластик)», – розповідає Валерія.
Першими на посуд з крохмалю перейшли львівський «Банзай», київські TimeEat та il Molino. Зараз в EcoCorn близько 200 постійних клієнтів з усієї України, серед яких «Китайський привіт», BetterMe, DataRobot, Baker Brothers, Subaru тощо.
Є унікальні клієнти. Наприклад, «Лікарі без кордонів» використовують соусники EcoCorn для збору аналізів. Ще один цікавий сегмент – промислові підприємства. Зокрема, з екопосуду своїх працівників годує Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат Ferrexpo Poltava Mining.
Звичайний покупець може придбати продукцію EcoCorn у магазинах «Епіцентр», Varus і «Грош». Компанія веде переговори з іншими торговельними мережами та АЗС.
«Після запуску виробничої лінії ми вже не будемо залежати від перевізників з їхніми щораз вищими цінами. Зможемо розширювати мережу партнерів і дистриб’юторів в Україні та за її межами», – каже Валерія.
Конкурент – один
Кілька років тому, коли EcoCorn тільки з’явився на світ, екологічно свідоме споживання було хаотичним та епізодичним, згадує Валерія Кузьменко. Та й зараз у темі чимало міфів і хибних переконань, тому багато ресурсів екобізнес витрачає на просвітництво. З цієї причини EcoCorn не вважає інших виробників біорозкладного посуду в Україні своїми конкурентами.
«Я б краще називала їх однодумцями. Ми всі виходимо на ринок одноразового посуду та глобально конкуруємо з пластиком. Говорити про «краще-гірше» поки рано, час покаже. Чим ми відрізняємося? Мені хочеться думати, що сервісом: до кожного клієнта ставимося як до амбасадора відповідального вибору», – говорить підприємиця.
Світовий ринок біорозкладного посуду стрімко росте. Україні на такі ж темпи сподіватися не слід.
«І все ж держава цікавиться питаннями екології. Обмежили використання пластикових пакетів – це вже плюс. Є надія, що процес повільно, але піде. Думаю, через 3-5 років усі заклади з доставкою повністю перейдуть на біорозкладний посуд», – підсумовує Валерія.
