Цього літа Український культурний фонд та Державне агентство розвитку туризму запускають новий туристичний маршрут на Закарпатті та Івано-Франківщині. Проєкт присвячено двом першим українським продуктам із захищеним географічним зазначенням. Це Гуцульська овеча бриндзя та Гуцульська коров’яча бриндза.
Захищене географічне зазначення (protected geographical indication) означає, що сир можна законно назвати «Гуцульська овеча бриндзя», тільки якщо хоча б один етап його виробництва відбувається на зареєстрованій території – Закарпатті. Це практика родом з ЄС, яка надає продуктам автентичності та статусу національного надбання, а ще захищає їх від підробок.
Куди їхати
Гуцульську овечу бриндзю варять тільки в Рахівському районі на Закарпатті, а коров’ячу бриндзу – у Верховині на Івано-Франківщині.
Як пояснюють організатори, Гуцульські сирні плаї – це мережа маршрутів гipcькими cтежкaми, які ведуть на полонини – до господарств cиpoвapiння, вiвчapcтва й cкoтapcтва. Маршрут створювали за моделлю «Дороги сирів Савойї» у Франції. Загалом він охоплює 5 ОТГ і 13 сертифікованих виробників продуктів з PGI. Також до туру входить відвідування двох дегустаційних залів та музею у Рахові.
Перші туристи протестували маршрут у липні. Офіційно його відкриють на початку вересня. Протягом року встановлять вказівники, надрукують путівник та карти-схеми – і наступного сезону Гуцульські сирні плаї запрацюють на повну.
Що куштувати
Туристи зможуть познайомитися з крафтовими виробниками сиру, узяти участь у процесі сироваріння, а головне – скуштувати й придбати готовий продукт.
Крім овечої бриндзі та коров’ячої бриндзи, пропонують вурду, тверді сири, гуслянку та інші кисломолочні продукти — загалом до 15 видів.
Чому це важливо
Крім культурно-туристичного ефекту, проєкт підтримує виробників-учасників маршруту, розвиває мале підприємництво в Карпатах і в цілому сприяє економічному зростанню місцевих громад.
У найближчі кілька років треба перейменувати вітчизняну фету, пармезан, коньяк і шампанське, адже це «географічно захищені» продукти. Днями AIN.Business розповідав, що це означає і як викручуються українські виробники.
