До війни, за дуже приблизним підрахунком, в Закарпатській області було всього 1500-2000 ІТ-спеціалістів. Зараз їхня кількість перевалила за 35 000. І тепер місцева влада разом з представниками ІТ-бізнесу, який евакуювався в регіон від війни, в авральному режимі будують умови для комфортного життя та роботи ІТ-сфери.
«До війни ми навіть не думали про це. Було 2-3 компанії, такі як Astound Commerce, Sigma Software, які мали невеликі представництва на Закарпатті із працівниками саме закарпатцями. Все почалося після війни. Зараз ми працюємо 24/7, щоб ІТ-бізнес міг ефективно функціонувати в нашому регіоні», — розповів редактору AIN.UA заступник голови Закарпатської ОДА Олександр Пацкан.
В інтерв’ю з Олександром ми з’ясували, які основні задачі стоятимуть перед новоствореним ІТ-кластером Закарпаття, які умови резервування ІТ-спеціалістів від мобілізації та які переваги ІТ-бізнес і Закарпаття принесуть один одному.
Для чого заснували Закарпатський ІТ-кластер?
Закарпаття не було активним учасником того розвитку ІТ-галузі, який відбувався у Харкові, Києві, Дніпрі, Львові. Але з початком війни дуже багато людей почали приїжджати у пошуках більш безпечного місця. Серед них – чимало ІТ-спеціалістів.
У них почали виникати проблеми з житлом, якісь побутові проблеми. Спочатку це були поодинокі випадки, потім їх ставало все більше. І вже не можна було ці питання вирішувати в ручному режимі – потрібно було робити якусь консолідацію, тому що ставало некомфортно і їм, і нам.
Представники Львівського ІТ-кластеру приїхали на Закарпаття і запропонували створити якесь об’єднання чи асоціацію з органом координування та комунікації, яки би мав представників від військової адміністрації, і таким чином якось починати врегульовувати питання, які накопичувались з кожним днем. Також надходили відповідні запити від самих ІТ-компаній.
Так виникла ідея створити Закарпатський ІТ-кластер, котрий буде представляти інтереси ІТ-спільноти в Закарпатті. Зараз війна, і нам потрібно дуже швидко реагувати.
Ми організували зустріч з представниками ІТ-бізнесу, щоб почути, з якими проблемами вони стикаються, які у них є пропозиції стосовно релокації, перереєстрації, мобілізації – і відповідно до них сформувати реакцію. Було визначено представників 13 ІТ-компаній які зголосилися створити цю координаційну раду, вибрали голову координаційної ради кластеру. Зараз складаються статути і буде реєструватись громадська спілка.
Очільник ОДА пообіцяв учасникам кластеру звільнення від мобілізації всіх ІТ-спеціалістів. Чи можливо виконати таку обіцянку?
Я думаю, заяву Віктора Микити неправильно розтлумачили. Мова не йде про абсолютно всіх ІТ-спеціалістів, які працюють в Закарпатті. Ми розуміємо, що серед ІТ-спеціалістів є критично важливі для держави люди зі спеціальною військовою підготовкою, такі як танкісти, артилеристи, мінометники та інші, і вони сьогодні необхідні на передовій. Так само люди, які не мають військової підготовки, можуть принести набагато більше користі в тилу, допомагаючи економіці і залучаючи валютну виручку в Україну.
Наразі ми тільки на етапі створення ІТ-кластеру – вичитки статуту, реєстрації спілки. Механізм безпосередньо резервації ще не запущений, але вже напрацьований і буде дуже простий: ми звертаємось до Міноборони зі списком тих, кого ми пропонуємо на резерв, вони переконуються, що в ньому немає критично важливих військових спеціалістів, далі список передається в Мінекономіки на затвердження і повертається до військомату Закарпаття. Тільки після всіх перевірок можна буде отримати наказ.
Я поки не можу сказати, про яку кількість айтішників-резервістів йтиме мова.
Скільки бізнесів вже виказали намір зареєструватися на Закарпатті? Та скільки спеціалістів вже переїхали в регіон?
Мушу уточнити цифру, але точно знаю, що вже є ІТ-компанії, які реєструються на Закарпатті.
Основні міста, куди переїжджають айтішники – це Хуст, Мукачево, Свалява та Ужгород. За підрахунками самих ІТ-компаній, з початку війни в Закарпатську область переїхало більше 25 000 тільки ІТ-фахівців, я вже не говорю про людей, які обслуговують цю сферу. Загальна цифра – 30 000-35 000.
Щоб стати членом Закарпатського ІТ-кластеру була оголошена умова обов’язкової реєстрації в регіоні. А як щодо ФОП, які не захочуть перереєструватися тут? Вони зможуть потрапити до списків резерву?
Компанія може зареєструвати у нас тільки частину своїх ФОП, або зареєструвати філію – не обов’язково перереєструвати у нас весь бізнес, щоб отримати підтримку та потрапити до Закарпатського ІТ-кластеру. Ви можете жити тут, працювати тут, але мати при цьому реєстрацію, наприклад, у Києві – це не значить, що ви не можете претендувати на вступ до кластеру і потрапити у списки на резерв. Питання про вступ вирішуватиме саме координаційна рада ІТ-кластеру.
Ми хочемо тій ІТ-спільноті, яка зараз знаходиться тут на Закарпатті, створити комфортні умови. Ми не хочемо забирати платників податків у Харкова, Києва та інших міст України.
ІТ-кластеру ми допомагатимемо з таких питань, як безпека, інфраструктура, інвестиції, освіта, маркетинг. Ми хочемо, щоб ця структура не була тимчасовою, а функціонувала нормально, як у Харкові, у Львові. Для того, щоб отримати від нас допомогу, реєстрація в Закарпатській області не обов’язкова.
Звичайно, ми в Закарпатській ОДА хочемо розвивати економіку нашого регіону, але ми можемо тільки пропонувати зареєструватися у нас – змусити нікого ми не можемо.
Якого ефекту для Закарпаття ви очікуєте від приїзду сюди ІТ-бізнесу?
Ми не хочемо зациклюватися на тих 2% чи 5% податків, які ІТ-спеціалісти можуть платити в бюджет регіону. Особисто я бачу це ширше.
Закарпаття – це дотаційна область. Ми не можемо завести сюди якусь велику промисловість – нам не дозволяє це зробити наша природа та ландшафт. Але ми можемо розвивати тут малий та середній бізнес, який стане рентабельним завдяки розвитку в регіоні ІТ-сфери. Кожен айтішник створює навколо себе ще три робочі місця.
Ми можемо побудувати майданчик для IT-сфери, щоб вона могла комфортно розвиватися у нас. Побудувати інфраструктуру – офіси, коворкінги, школи і дитячі майданчики – створити комфортні умови, щоб хоча б 10-15% з тих, хто приїхав зараз, захотіли залишитись тут. Для нас це можливість створити робочі місця. Для нас це шанс створити нову історію для Закарпаття.
На базі Ужгородського Національного Університету, Мукачевського Університету сама ІТ-спільнота готова розвивати нові актуальні спеціальності, щоб ці вузи могли в готувати нові кваліфіковані кадри для українського ІТ-бізнесу.
Закарпаття має тісне сполучення з чотирма Європейськими державами на кордоні. Від ОДА, де я зараз знаходжуся – 2,5 км до словацького кордону, найбільшого в Україні. За 15 км – Чоп, найбільший угорський кордон. Недалеко тут румунський кордон, польський. Тут 350 км до Будапешту, 450 км до Братислави, 380 км до Відня і так далі. Закарпаття може стати центром для ІТ-бізнесу, якому буде легко і швидко взаємодіяти з європейськими партнерами.
