Історія бренду пива MOVA розпочалася у 2017 році з пивного ентузіазму й обсягів виробництва у 5 тонн на місяць. Відтоді команді вдалося пройти шлях від контактної пивоварні без власного обладнання до великого пивзаводу. Сьгодні бренд – відомий як в Україні, так і за кордоном.
Співвласники бренду MOVA Богдан Точка і Борис Гільдін розповіли виданню AIN.Business про те, як їм вдалося вирости до пивного простору, розвинути і масштабувати бренд, започаткувати благодійний фестиваль і навіть музей.
Рубрика «Історії» виходить за підтримки YASNO.
Пивоварня без пивоварні
MOVA почалася зі знайомства Богдана Точки і Бориса Гільдіна, який мав досвід роботи в міжнародної пивоварні. Спочатку об’єднали зусилля для проведення першого пивного фестивалю Craft Культура у Дніпрі. Потім вирішили, що потрібно самим варити пиво, але не знали, як це робити.
- У 2017 році в Україні ця тема тільки почала розвиватися. Майбутні пивовари знайшли курси в Києві, і незабаром вже навчалися у Школі пивоварів Varvar Brewery.
- Наприкінці навчання зварили своє перше пиво в колаборації з Varvar. Партія швидко розійшлася.
- Зрозуміли, що потрібно створювати власну компанію. Розробили концепцію і назву – MOVA.
- А от власного обладнання не мали. Ризикнули і запустили контрактне виробництво: варили на потужностях інших пивоварень.
- Перший контракт уклали з дніпровським підприємством.
Обсяги зростали, пиво активно продавалося. Невдовзі MOVA варилася на пивзаводах у Дніпрі, Києві, Харкові, Запоріжжі, Львові. Але, розповідають в команді, і цього не вистачало.
Дійшло до того, що різні сорти варили в різних містах. При цьому MOVA стала першою контрактною пиварнею, що почала продаватися в «Сільпо». Потрібно було тримати марку: постійний смак, гарантовану якість і безперервність постачання. На контрактному виробництві це вартувало титанічних зусиль і менеджерської роботи 24/7.
«Контрактне пивоваріння взагалі можна назвати одним словом “факап”. Логістика – жах: три роки я щотижня їздив по всій країні. Варки потрібно було розписувати наперед, щоб влізти у графіки пивзаводів. Вести перелік сировини, закупати та вчасно доставляти. Нерідко виникали проблеми з постачальниками», – головний пивовар та співвласник MOVA Богдан Точка.
Тож коли з’явилася власна пивоварня, у команди було розуміння всіх постачальників сировини. Працювали напряму і знали, що в кого купляти. Не було проблем і з рецептами, мали відпрацьовані сорти.
Як з’явився власний завод
На кожній пивоварні були свої нюанси – з обладнанням, підходом персоналу.
«Нас дуже хвилювала якість напою. Тож вирішили не мандрувати, а збудувати власне виробництво», – ділиться співвласник та директор MOVA Борис Гільдін.
- Почали прораховувати, скільки коштує будівництво заводу з усіма інноваціями.
- Для контрактної пивоварні це була величезна сума, але за обраною бізнес-моделлю інвестиції мали окупитися за 5-6 років.
- Зрештою, пивовари отримали кредит від банку, коштом якого придбали обладнання.
- Домовилися з чеською компанією Technoexport a.s. про виготовлення ексклюзивного заводу за своїми потребами. Після стількох років на різних пивоварнях точно знали, чого хочуть.
У 2019 році почали будувати комплекс загальною площею 1000 м². Через COVID-19 процес затягнувся, але вже у 2021 році відбувся запуск заводу MOVA. Єдине, чого не врахували – перспективи компанії на ринку. Виявилося, що попиту набагато більше.
Інші проекти бренду
- Згодом МОVА запустила «Пивний Простір» – ресторан, який став додатковим каналом дистрибуції.
- У 2023 році компанія відкрила MOVA BAR. Це заклад біля дому з професійним обслуговуванням, фірмовим пивом та смачною їжею.
- Наразі це два невеликі бари на лівому березі Дніпра.
«Сьогодні ми продаємо продукцію по всій країні та за кордоном. Спочатку здавалося, що наш максимальний масштаб – 50 тонн на місяць. Виявилося замало, зараз ми бачимо для себе горизонт – 150 тонн. І це далеко не межа», – розповідає співвласник та директор MOVA Борис Гільдін.
- З початку роботи на заводі збільшили технологічний парк до 20 танків різного тоннажу.
- Додали обладнання для виробництва безалкогольних напоїв, а також лінію розливу пива у пляшки.
Неочікуваний стрибок на експорт
Сьогодні в МОVА працюють над міжнародними зв’язками: їздять на фестивалі, перемагають в конкурсах, запускають колаборації з іноземними броварнями, ведуть перемовини з новими компаніями щодо експорту.
- Перша експортна поставка була саме тим, що в МОVА називають «заварювати комунікації».
- Дистриб’ютори з Норвегії самі вийшли на пивоварню і замовили пиво.
- Виявилося, що пиво МОVА їм у подарунок привіз з Дніпра СЕО місцевої IT-компанії з головним офісом в Осло.
- Норвежцям, які паралельно займаються дистрибуцією алкоголю, пиво настільки сподобалося, що вони вирішили його продавати.
Цієї історії могло б і не статися, якби команда ще на етапі будівництва не попіклувалася про відповідні дозволи. Виробництво має бути сертифіковано за стандартом ІSО 22000, мати акредитацію HACCP. Завод МОVА побудували відразу за європейськими стандартами.
Нині МОVА експортує в Норвегію, Данію і Польщу. В кожній країні – свої нюанси. Наприклад, за норвезьким законодавством, пиво не може бути міцнішим за 4,7%. Тому для партнерів з Осло МОVА варить свої сорти «легшими».
В розробці ще проєкти в США, Африці, Скандинавських країнах, Іспанії та Німеччини. У процесі фінальний етап розширення, що дасть змогу випускати 150 тонн напоїв. Більше не дозволяє площа заводу, а от команда готова до нових масштабів і вже шукає рішення.
В розрізі всього ринку пива, говорять в команді, це дуже маленькі обсяги. Крафтові пивоварні загалом наразі займають всього 1% пивного ринку в Україні. Це локальні виробництва, які виготовляють смачне пиво різноманітних сортів з якісної сировини. Вони не конкурують з компаніями-гігантами. Але намагаються просунутися на міжнародний ринок, щоб люди дізнались, що в Україні роблять гарне пиво.
Читайте також:
— Спершу — бізнес, потім — пиво. Історія локальної броварні Kyiv Local Brewery
— «Опілля». Як працює та скільки інвестує пивоварня зі 170-річною історією
— Rebrew. Броварі з броварні в Броварах, які називають своє пиво на честь міфічних богинь
