Мінцифри провело дослідження потреб та проблем підприємиць в умовах повномасштабної війни. Результати опублікували на платформі «Дія.Бізнес». AIN.Business виділив основне.

Ключові цифри

  • Підприємиці представлені рівною мірою як у «переважно жіночих» (30%), так і в «переважно чоловічих» (31%) сферах бізнесу.
  • У гендерно нейтральних сферах задіяно всього 15% підприємиць.
  • Близько 79% є власницями мікробізнесу, 14% — малого бізнесу та 7% — середнього бізнесу.
  • Серед ключових проблем українські підприємиці виокремлюють наслідки економічної кризи (44%), часті зміни в законодавстві та податковій системі (28%), високу конкуренцію (31%), перебої зі зв’язком, енергопостачанням (24%), корупцію та перевірки органів контролю (20%).
  • В 2023 році 56% нових ФОПів в Україні відкрили саме жінки.  

Портрет української підприємиці

  • Жінка віком 36 років.
  • Має 6 років підприємницького досвіду.
  • Низький рівень довіри до держави та кредитування.
  • Розпочала власну справу для самореалізації.
  • Проживає у місті (лише близько 10% підприємиць у досліджуваній вибірці як проживають, так і ведуть бізнес у сільській місцевості).
  • Перебуває в партнерських стосунках (в офіційному або цивільному шлюбі — 58% та 15% відповідно).
  • Має хоча б одну дитину.

Що впливає на рішення започаткувати бізнесу

  1. Емоційна та/або фінансова підтримка родини.
  2. Жіноча рольова модель у бізнесі або на керівних посадах серед знайомих.
  3. Власне приміщення, яке могло б бути використано для бізнесу, або орендованого приміщення від орендодавця/-иці, якого/-у підприємиця сприймає як надійного/-у партнера/-ку.
  4. Фахівців/-чинь серед знайомих та/або друзів, які готові надавати підтримку в межах власної сфери експертизи (бухгалтерія, юриспруденція, оподаткування, банківська сфера).
  5. Бізнес-освіта або базові знання та інструменти ведення бізнесу.

74% респонденток відкрили бізнес у пошуках можливостей, тоді як 23% є так званими вимушеними підприємицями. За показником вимушеного підприємництва Україна близька до країн із високим рівнем доходів, де він складає 21%.

Гендерне питання

Більшість опитаних українок (57%) зазначають, що стикалися з проявами гендерної дискримінації.

  • Найчастіше в «переважно чоловічих» сферах бізнесу – 66%.
  • Найпоширенішими є випадки, пов’язані з невизнанням жінки як підприємиці, піддаванням сумніву її кваліфікованості, не сприйняття як керівниці.

«Тиск гендерних стереотипів був особливо сильним на початкових етапах розвитку бізнесу. Формування стабільного кола партнерів, набуття підприємицею досвіду та відповідне збільшення впевненості сприяють послабленню цього тиску та формуванню більш рішучої та ефективної поведінки у відповідь на прояви гендерної дискримінації».

Родина, у тому числі діти, одночасно є і підтримувальним, і стримувальним фактором для підприємиць:

  • 44% підприємиць ділять домашні обов’язки порівну з партнером.
  • Більш ніж кожна третя підприємиця (39%) займається значною частиною домашніх обовʼязків..
  • Підприємиці зазначали, що відчувають підтримку партнерів, але все одно саме вони відіграють основну роль у вихованні. Навіть якщо фактично обов’язки розподілені приблизно однаково, через гендерні стереотипи жінка відчуває додатковий психологічний тиск виконувати головну роль у вихованні.

Інші проблеми

  • Наслідки економічної кризи – 44%.
  • Часті зміни в законодавстві та податковій системі – 28%.
  • Висока конкуренція – 31%.
  • Перебої зі зв’язком, енергопостачанням – 24%.
  • Корупція та перевірки органів контролю – 20%. 

Окремо у дослідженні проаналізовано труднощі вразливих груп підприємиць:

  • для жінок у сільській місцевості — нестача робочої сили, обмежений доступ до ресурсів, потреба у взаємодії з місцевою владою;
  • для ВПО — труднощі у відновленні або налагодженні систем постачання / партнерських відносин, обмежений доступ до зовнішнього фінансування;
  • для підприємиць з інвалідністю — відсутність належної підтримки щодо інвалідності, недовіра до держави та допомоги на інших рівнях;
  • для підприємиць-ветеранок — спроби перетворення військового досвіду в управління бізнесом.

Також підприємці виділяють потребу в навчанні, яке допомогло б покращити бізнес. На першому місці фінансова грамотність та ведення звітності. Серед іншого:

  • управління і розподіл фінансів;
  • ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності;
  • розробка бізнес-плану та його коригування;
  • диджиталізація бізнес-процесів,
  • пошук та систематизація інформації;
  • підбір та управління персоналом.