Міністерство цифрової трансформації оприлюднило Білу книгу, яка детально описує підхід України до регулювання штучного інтелекту. Документ відкритий до широкого обговорення.
Для його розробки залучали експертів із різних галузей: громадського сектора, бізнесу, представників державних органів, наукової спільноти, щоб вмістити пропозиції й потреби фахівців із різних сфер.
У Мінцифри наголошують, що оборонна галузь залишається поза регулюванням.
«Це обумовлено як національними інтересами держави, так і реальним станом речей у безпековому секторі — одностороннє регулювання (обмеження) використання ШІ у сфері оборони на рівні норм національного законодавства лише поставить нашу країну в менш вигідне становище порівняно з агресором, який аналогічного регулювання не впровадить», — йдеться в Білій книзі.
Біла книга розроблена з урахуванням інтересів усіх ключових учасників: громадян, бізнесу та держави.
- Для громадян: створення безпечного цифрового середовища, де права людини будуть захищені від ризиків, пов’язаних із ШІ.
- Для бізнесу: українські компанії зможуть стати більш конкурентоспроможними та виходити на міжнародні ринки.
- Для держави: можливість інтегруватися до ЄС, синхронізувавши законодавство у сфері ШІ з європейським.
Ознайомитися з Білою книгою та залишити свої запитання чи пропозиції можна за посиланням.
Що пропонують у Мінцифри
Мінцифри пропонує Bottom-up підхід для врегулювання питань ШІ в Україні.
Його основні цілі:
- Підтримка конкурентоспроможності бізнесу.
- Захист прав людини.
- Євроінтеграція.
Впроваджувати регулювання ШІ пропонують поступово.
«Під поступовим впровадженням регулювання сфери ШІ ми маємо на увазі рух від позазаконодавчих інструментів та ініціатив протягом найближчих кількох років до прийняття спеціального закону зі штучного інтелекту на фінальному етапі. Таким чином, суть підходу полягає в розділенні шляху до впровадження обовʼязкового регулювання на два етапи: підготовчий етап та етап впровадження закону-аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту», — йдеться в Книзі.
Перший етап (підготовчий) передбачає створення та впровадження позазаконодавчих
інструментів для допомоги профільному бізнесу та іншим стейкхолдерам у підготовці до
майбутнього обовʼязкового регулювання. Другий — імплементація регламенту ЄС про ШІ.
Тож саме під час першого етапу мають бути впроваджені інструменти, які допоможуть як бізнесу, так і державі підготуватися до впровадження майбутнього регулювання.
Цими інструментами є:
- Методологія оцінки впливу ШІ на права людини.
- Регуляторна пісочниця — контрольоване середовище, в межах якого в нашому випадку ШІ-продукти матимуть можливість розроблятися або тестуватися під наглядом та із залученням експертної (та іншого виду підтримки) держави на предмет відповідності майбутньому регулюванню.
- Платформа юридичної допомоги — ґрунтуючись на результатах проведення оцінки впливу того чи іншого продукту на права людини, надати рекомендації для компаній, як можуть бути втілені завдяки внутрішнім ресурсам компанії (юридичні відділи, офіцери/відповідальні особи з комплаєнсу) або ж коштом залучення юридичних компаній, які будуть надавати певну кількість своїх послуг pro bono.
- Добровільне маркування систем ШІ — надання чіткої та структурованої інформації про побудову, функції, алгоритми та інші аспекти систем штучного інтелекту.
- Загальні та секторальні рекомендації.
- Добровільні кодекси поведінки.
- Центр відповідального ШІ у формі вебпорталу. Мета полягає в тому, щоб надати зручний доступ до всіх попередньо описаних інструментів, а також постійно тримати всіх наших ключових стейкхолдерів у курсі справ щодо того, як Україна рухається на шляху до впровадження обовʼязкового регулювання, а після — як ми його здійснюємо.
